Досьє зрадників: блазень з мерзенної десятки

Мова про кирила стремоусова – заступника голови так званої окупаційної “військово-цивільної адміністрації Херсонської області”, самопроголошеного голову самоствореного Комітету порятунку за мир та порядок, сформованого 10 березня 2022 року.

У липневій “мерзенній десятці” реєстру ДержZрадників Руху ЧЕСНО цей херсонський колаборант опинився на п’ятому місці.

Останнім часом, весь липень, стремоусов займався поширенням пропаганди про «провал контрнаступу ЗСУ»  та «цілісність Антонівського мосту», але все ж був змушений визнати закриття транспортної артерії Херсона,  звинувативши у всьому «американських профі, а не українських нацистів».

Браконьєрський очільник

Об’єктивної докладної біографії стремоусова не існує. Є легенди, які він сам про себе вигадав, і є факти, що в ці легенди не зовсім вписуються.

Ось, наприклад, за стремоусівською версією, він, після закінчення Тернопільської академії народного господарства, розпочав власний бізнес - продавав корм для риб за кордон. Але насправді приватне підприємство “Вега”, яке він зареєстрував у 2001 році, спеціалізувалося на вилові морепродуктів, кормах для домашніх тварин та роздрібній торгівлі.

Потім у кирила, за його словами, почалися непорозуміння з рибінспекцією через небажання давати хабарі. А пам’ятаєте прислів’я тих часів про “найкращий спосіб боротьби із корупцією”? Правильно, - очолити її. От кирилко й очолив Генічеську рибінспекцію, навіть дослужився до якоїсь посади у столичному Комітеті рибного господарства.

У багатьох інтерв’ю стверджував: фірма була у нього лише п’ять років. Але в офіційних відомостях усі ці роки він продовжував значитися засновником ПП “Веги”, тобто власником/головним бенефіціаром.

Потім знову ж, за версією кирила, він звільнився із держслужби за власним бажанням, бо вів такий нездоровий спосіб життя, що за два роки роботи погладшав до 125 кілограмів. Тому був змушений “зайнятися собою”.

Зміна орієнтації

У тих словах дещиця правди, мабуть, є - стремоусов перестав зловживати їжею, спиртним й навіть схуд. Але причина звільнення, скоріш за все, інша - вирішив з бізнесменів чи держслужбовців податися у медійники. Оселився в Херсоні, де у 2009 році разом з Устином Мальцевим (потім той заснував благодійний фонд імені Устина Мальцева, згодом очолив обласну екологічну інспекцію, звідкіля його звільнили за корупцію) створили власну інформаційну агенцію “Таврія Ньюс”.

Дрібний волоцюга з великими амбіціями

У лютому 2011 року кирило прихопив тільки найнеобхідніше і вирушив американським континентом на мотоциклі “Вулкан” “дорогою Че Гевари”. Планував брати інтерв’ю у президентів країн, через які пролягав шлях. З екіпірування мав лише мотоциклетний шолом, замість черевиків - шльопанці/"в'єтнамки", шорти як у П'ятачка - у дрібну клітинку,  футболка, та рюкзак за спиною з ноутбуком й фотоапаратом. Подорожуючи, авантюрист економив на їжі - крав фрукти, бо сади там без парканів. Спав просто неба, або просився до людей переночувати безплатно. Згодом розтрощив мотоцикл на дорогах Коста-Рики й  опинився "на мілини" та без документів.

Врешті-решт один з херсонських бізнесменів  поїхав до Америки та повернув його додому. Звісно,  інтерв’ю стремоусов ні у кого не взяв і жодної статті про свою дивну авантюрну подорож  не написав. 

А  повернувшись, спробував “розкручувати” сайт “Таврії Ньюс”. Запросив на роботу модератора, журналістів, обіцяв “шалену” зарплатню. Казав, що домовився з місцевим бізнесменом, з яким подружився в Америці, про спонсорство. А у бізнесмена коштів багато, до того ж той - депутат Херсонської міської ради.

Поки наймані робітники намагалися підняти сайт агенції з небуття, кирило отирався навколо того бізнесмена: разом із ним пропагував на пресконференціях здоровий спосіб життя,  здорове харчування та анонсував створення під Херсоном унікального екопоселення.

Але знову щось “пішло не так”.

Люди кілька місяців пропрацювали у стремоусова та пішли, бо так і не отримували взагалі ніякої зарплатні.

На якомусь етапі бізнесмен теж  розпрощався з причепою та облаштовував Екохутір вже без нього. І на місцеві фестивалі теж не запрошував.

До речі, коли рашисти захопили Херсонщину і стремоусов з’явився при окупаційній владі, це поселення знищили вщент. Випадковість чи помста? Кому заважала невеличка затишна садиба?

Так було. Так стало. Фото з фейсбуку

А тоді, залишившись без годувальника, кирило сумував недовго. Долучився до секти «Концепція громадської безпеки» (КОБ). Ця конспірологічна організація об'єднує російський націоналізм, езотерику, язичництво та одна з її цілей – утворення «єдиної східнослов'янської держави» (що цілком збігається з амбіціями Кремля). 

За деякою інформацією, кобівці збиралися у вихідні в Обласній бібліотеці для дітей імені Дніпрової Чайки, де працювала дружина кирила - оксана розмірівська (стремоусова), а директорка була комуністкою. 

Цікаво, що дружина стремоусова була координаторкою бібліотечного Центру “Вікно в Америку” та учасницею міжнародної конференції “Крим 2009”. 

Оксана позиціювала себе як прозаїк та поетеса. Деякі її твори є на одному з російських інтернет-ресурсів. З 2011 по 2012 рік там опубліковано 16 її віршів, переважно любовна лірика. За цей час їх прочитало 884 людини й з поміж них виявилося лише 11 шанувальників. 

“Людина Януковича”, або Провал “руської весни”

У грудні 2013 року стремоусов зареєстрував громадську організацію «За президента України», яка мала надавати публічну підтримку Віктору Януковичу. Тоді кирило стверджував, що особисто спілкувався з Януковичем, казав, що українська державність зберігається лише завдяки Януковичу. А одночасно разом з іншими кобівцями продовжував готувати за кошти Віктора Медведчука плацдарм для “руської весни”. Адже головна мета всіх медведчуківських рухів – делегітимізація будь-якої української влади, знищення принципів представницької демократії, спроба розхитати країну зсередини.

Один з їх постулатів, зокрема, такий  -  треба ігнорувати державні органи, не платити податки тощо. Бо головний закон країни - Конституція, а там у статті 5 вказано: “носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ”.  Тому всі “органи” є незаконними, бо узурпували владу.

Тож кобівські прибічники іноді потрапляли в кумедні ситуації. Так, наприклад, одна з тодішніх поплічниць стремоусова Лариса Щепьоткіна відмовилася сплачувати рахунки за воду, електрику та газ. За борги її “відрізали” від постачання. Жінка звернулася до редакції “Вгору” та юристів громадської приймальні благодійної організації “Фонд милосердя та здоров’я” з вимогою поновити її порушені права користувача.

На питання, чому ж вона не платила, пані Лариса здивовано відповіла:

У Херсоні кобівських поплічників знайшлося небагато. Проте з’явився він у Старій Збур'ївці - дехто Сергій Рябов. З місцевих браконьєрів там створили альтернативну “громаду села”, виготовили гербову печатку, видавали так звані паспорти “людини” та збиралися вийти з-під юрисдикції української держави.

Ці “люди з громади села” приїхали 1 березня 2014 року підіймати разом зі стремоусовим прапор “руської весни” в Херсон. Планували захоплення адміністративних будівель та встановлення так званої “Херсонської Народної Республіки”. Але не сталося, херсонці їх розігнали.

До того ж тодішній голова Старозбур'ївської сільради Віктор Маруняк ще й повідомив Службу безпеки України про місцевих сепаратистів.

Після профілактичних бесід зі сбушниками  Сергій Рябов та декотрі з його активістів виїхали до росії. На деякий час зник з поля зору і сам стремоусов. 

Проте Лариса Щепьоткіна переїхала з Херсона до Старої Збур'ївки, а потім разом із залишками “людей” намагалися зірвати реформу децентралізації, не допустити об'єднання села з містом Гола Пристань в одну територіальну громаду.

І перше, що зробили російські військові, коли заїхали до села, - викрали очільника Старозбур'ївського старостату Голопристанської ТГ Віктора Маруняка та декілька тижнів катували. 

А доля Голопристанського міського голови Олександра Бабича, якого росіяни забрали 28 березня, - досі невідома.

Нова іпостась - політична/екологічна

Пам’ятаєте співзасновника зі стремоусовим “Таврії Ньюс” Устина Мальцева? Як тільки “медіапартнер” Мальцев очолив Херсонську обласну державну екологічну інспекцію, кирило зареєстрував громадську організацію “Український центр екологічної самооборони”. Чим саме займалася ця ГО - невідомо. Бо жодної публікації про її діяльність у відкритих джерелах немає. Іншим співзасновником “центру” був киянин Юрій Клейнос, якого ще 2019 року звинуватили у державній зраді. Зокрема, в організації пікетів під стінами Рівненської облдержадміністрації у травні 2017 року. Ці акції закликали до створення Рівненської республіки та фінансувалися з російської федерації. 

Кирило ж тим часом не припиняв спроб дорватися до влади. У жовтні 2018 року очолив херсонський осередок Соціалістичної партії України (її перед тим купив та очолив Ілля Кива), а влітку 2019 року балотувався в народні депутати. Але на виборах набрав лише 1,74% голосів, а в січні 2019 року з партії його витурили.

Потім на місцевих виборах 2020 року хотів сісти у крісло мера Херсона, але набрав ще менше голосів - 1,37%. До речі, саме під час тієї кампанії на херсонських парканах з’явилися написи: “Кирило Стремоусов - клоун”. Та й він сам себе так теж почав називати, особливо коли його звинувачували у порушуванні законів.

З 2021 року стремоусов  - член забороненої проросійської політичної партії “Держава”, яка виступала за виконання Мінських угод на умовах рф.

Кримінальний шлейф

Біографія кирила буде неповною, якщо не згадати ще про його кримінальні витівки. Приведемо лише деякі офіційні відомості з реєстру Судової влади України:

• 29.07.2014 року в с.Залізний Порт Голопристанського району Херсонської області на морі Стремоусов Кирило Сергійович надавав послугу з перевезення пасажирів морським транспортом яхта «Дельфін» КАС-0147К без одержання ліцензії на провадження даного виду діяльності, - призначено штраф 850 грн без конфіскації.
• 07.02.2017 року біля будівлі Херсонської міської ради в нав'язливій манері, образливо чіплявся до міського голови Володимира Миколаєнка, грубо хапав його за одяг, утримував за руки, штовхав та тягнув, чим вивів Миколаєнка з рівноваги, останній впав, порвався одяг, - два місяці виправних робіт з відрахуванням двадцяти процентів заробітку в дохід держави.
• 22.02.2017 року - злісна непокора законному розпорядженню або вимозі поліцейського, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, військовослужбовця, - справу закрито у зв'язку з закінченням строку накладення адміністративного стягнення.
• 30.10.2018 року в приміщенні Херсонської міської ради образливо чіплявся до громадян, чим порушував громадський порядок і спокій, - закрито у зв`язку із закінченням строку притягнення до адміністративної відповідальності.
• 18.01.2019 року - безпричинно, бравуючи власною перевагою над оточуючими, демонструючи вседозволеність та безкарність, публічно, протиставляючи себе суспільству, ігноруючи загальноприйняті норми моралі та зауваження громадян, у присутності учасників пресконференції та інших осіб, гучно ображав їх грубою нецензурною лайкою та, використовуючи предмет, спеціально пристосований для нанесення тілесних ушкоджень, - газовий балончик «Терен-1», розпилив його вміст у приміщенні зазначеного пресклубу. Після цього невстановлена особа, діючи узгоджено зі Стремоусовим К.С., відреагувавши на його заклики, використовуючи невстановлену травматичну зброю, здійснила 5 неприцільних, хаотичних пострілів у приміщенні зали пресклубу через попередньо розбите скло над дверима, поставивши під загрозу життя та здоров`я учасників конференції, які в цей час перебували всередині, пошкодивши при цьому металопластикове вікно, яке виходить на проїжджу частину, - слухання справи лише розпочалося 07.06.2021.
• 26.04.2020 року під час акції фермерів на автомобільному мосту в с. Антонівка перебував без захисної маски, чим порушив карантині обмеження, - звільнено від адміністративної відповідальності за малозначністю, суд обмежився усним зауваженням, провадження у справі закрито.
• 23.06.2020 року - напав на журналіста “Вгору” Дмитра Багненка, який за завданням редакції фіксував незаконне знищення дерев під керівництвом Стремоусова, - кримінальне провадження досі лежить “під сукном” у слідчих. 

Інші напади стремоусова, зокрема - тілесні ушкодження охоронцеві будівельного майданчика на вулиці Олеся Гончара в Херсоні; побиття очільниці управління транспортної, дорожньої інфраструктури і зв'язку Херсонської міськради Марини Віркун; самовільний обшук та пошкодження майна однієї з херсонських аптек; блокування роботи та “вибивання” грошей з кредитної спілки «Громада», - теж залишилися нерозслідуваними.

Що найбільше дивує в біографії стремоусова – безкарність. Саме вона значною мірою сприяла перетворенню авантюриста і злочинця в зрадники. І цей процес, як це шокуюче не звучить, виплекали поліція, судова влада, СБУ. Бо саме вони знехтували законами й свого часу не зупинили стремоусова, який, принаймні, мав би кілька разів отримати реальні тюремні строки. Однак навіть напад на конвой, коли тітушки під керівництвом кирила намагалися відбити арештованого кримського колабораціоніста Сергія Осьмініна, зійшов йому з рук.

Тут, мабуть, слід сказати, що кирило публічно ніколи не зізнавався, хто йому замовив те чи інше “шоу”. 

Втім, щодо кредитної спілки «Громада», деяка закономірність простежується. Дружина стремоусова, оксана, була співвласницею та директоркою товариства з обмеженою відповідальністю “Консалтингова фірма “Просвіта”. Її ж бізнес-партнерка Олена Синюк працювала бухгалтером в іншій, конкурентній кредитній спілці.

 А те, що за проросійські провокації кирилу платили фсбешні куратори, довели хакери. 

“Активіст” нерідко уникав відповідальності, прикриваючись статусом журналіста, начебто боротьбою із корупцією та тим, що є єдиним годувальником багатодітної родини - п’ятьох дітей, які перебувають у нього на утриманні.

Медійним статусом кирило не лише прикривався, але й заробляв на ньому. Зокрема, як власник інформ-агенції продавав усім охочим журналістські посвідчення за членські внески 50 грн на місяць та обов’язок переглядати, лайкати й репостити його стріми.

Стало страшно, кирюшенько?

Наразі кирилу стремоусову загрожує вже довічне ув'язнення. Колаборанту офіційно оголошено підозру у державній зраді, вчиненій за попередньою змовою групою осіб в умовах воєнного стану (ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 111 Кримінального кодексу України, - караються позбавленням волі на строк п’ятнадцять років або довічним позбавленням волі, з конфіскацію майна).

Він потрапив під санкції Європейського Союзу,  Японії та США.

Після розстрілу у квітні його “товариша” Валерія Кулешова (з яким нападав на журналіста “Вгору” Дмитра Багненка), вивіз дружину з дітьми до Криму й деякий час теж там ховався від херсонських партизанів. 

Потім все ж таки повернувся виконувати  обов’язки посіпаки  росіян. Але не надовго. 

Коли у Херсоні з’явилися листівки, де колаборантам володимиру сальду та кирилу стремоусову пропонують самим обрати спосіб покарання, потрапив у лікарню із серцевим нападом.

Наразі, після підривів Антонівського місту, російські військові почали вивозити з Херсона свої родини хто куди. І кирилко теж перебрався на лівий берег Дніпра, ближче до Криму. Їздить тепер по тих селах, начебто він там потрібніший. Але навряд чи буде він потрібний окупантам, коли вони під ударами ЗСУ почнуть притьмом тікати з Херсонщини.