Кремлівський «вихователь» зі зброєю в руках. Як москвич Юрій Афанасьєв мілітаризовував дітей на окупованій Херсонщині

Росія систематично мілітаризує українських дітей на окупованій Херсонщині. Колишній заступник керівника регіонального відділення «Руху перших», росіянин Юрій Афанасьєв, перетворив дитячі патріотичні ігри на інструмент воєнної пропаганди. Журналісти «Вгору» дослідили, хто він такий, який досвід привіз із Росії та як саме привчав дітей на Херсонщині до зброї.

«Військово-патріотична гра» «Зірниця 2.0» на Херсонщині та її ідейний керівник

Маленька дівчинка долає смугу перешкод на спортивному майданчику. На її плечі автомат або його макет, великий та важкий. Поруч інша малеча шикується в шеренги та маршує. Діти вчаться збирати й розбирати автомати, стріляти, тренуються одягати  протигази, виконують фізичні вправи на кариматах, а також пробують керувати дронами за допомогою пультів і симуляторів. Для окупантів це не просто дитяча гра, а формування навичок для майбутніх військових Росії.

Керує процесом великий брутальний чоловік із бородою. Він віддає команди дітям, пояснює правила безпеки, демонструє поводження зі зброєю (зокрема показує, як тримати автомат або змінювати його положення) та супроводжує учасників на тренувальних етапах. Це Юрій Афанасьєв.

Юрій Афанасьєв відкриває черговий етап «Зірниці 2.0» на окупованій Херсонщині. Фото з окупаційних джерел

У минулому розслідуванні ми розповідали про очільника окупаційного осередку  «Руху перших»«Рух перших» – створена 2022 року прокремлівська дитячо-молодіжна організація, яка на окупованих територіях займається ідеологічною роботою з дітьми та молоддю: «патріотичним вихованням», пропагандою «російських цінностей», військово-патріотичними іграми («Зірниця 2.0»), волонтерством на користь російських військових (окопні свічки, маскувальні сітки), конкурсами, медіапроєктами тощо.  на лівобережжі Херсонщини Олексія Лаврентьєва. Однак його колишній заступник, росіянин Юрій Афанасьєв, виявився не менш цікавим персонажем. Саме він у 2024-25 роках активно займався впровадженням на Херсонщині «Зірниці 2.0».

«Зірниця 2.0» – це сучасний російський державний масштабний проєкт військово-патріотичного виховання, створений як повністю оновлена й мілітаризована версія радянської дитячої гри «Зірниця». Проєкт був офіційно перезапущений у 2024 році під егідою російського молодіжного руху «Рух перш их» спільно із Центром  «Воїн»Центр військово-патріотичного виховання молоді «Воїн» (рос. Центр военно-патриотического воспитания «Воин») – це російська мілітаризована організація, створена за вказівкою Володимира Путіна для військового вишколу підлітків та молоді. Основна мета центру – підготовка молоді до майбутньої служби в збройних силах РФ та повноцінна ідеологічна обробка. . «Гра» стала одним із ключових інструментів залучення дітей та молоді (зокрема на тимчасово окупованих територіях України) до військово-ідеологічної підготовки та вишколу. Аналітики, правозахисники та міжнародні спостерігачі розглядають «Зірницю 2.0» як елемент цілеспрямованого залучення дітей до мілітарної системи Росії. 

«Зірниця 2.0» на окупованій Херсонщині. Травень 2025. Фото з окупаційних джерел

Ми зібрали інформацію про окупанта, який є лише гвинтиком у масштабній російській машині знищення українців. Наша мета – задокументувати кожен злочин, аби жоден військовий злочинець не уникнув справедливої кари.

Маніпуляція під виглядом турботи: портрет ідеологічного виконавця 

Невдовзі після приїзду на окуповану Херсонщину Юрій Афанасьєв дав інтерв’ю місцевому медіа, і на нього варто звернути окрему увагу. Чоловік позиціює себе як «практика» з багаторічним досвідом «громадянсько-патріотичного» виховання молоді, автора власних методик ігор і таборів, людину, яка «їздить туди, де небезпечно» і «любить дітей». Афанасьєв постійно підкреслює: він не маніпулює, а «включає волю» дитини, залишає їй вибір, працює за «радянськими методиками», будує все на «любові» і «рівності», а діти «стрибають навколо нього, як горобці», бо він дає їм відчуття власної потрібності. Каже, що він готовий їхати в 15-кілометрову зону, бо «країну будують не боягузи». Цитує Кадирова, посилається на досвід роботи серед інгушів, абхазів, чеченців.

Стоп-кадр відеоінтерв’ю з Афанасьєвим. З окупаційних джерел

Він різко критикує «емоційну» роботу з молоддю в Україні, але сам працює саме на емоційному залученні, відчутті приналежності та «потрібності». Тобто він звинувачує опонентів у тому, що сам активно використовує.

Маніпуляція для нього – це коли «ти пригнічуєш волю». Педагогіка – коли «підштовхуєш до правильного висновку, але залишаєш вибір». На практиці «правильний вибір» жорстко заданий: любов до Росії, виконання гімну, військово-патріотичні навички, інтеграція в російський простір. Вибір обмежений рамками російської державної ідеології.

І кілька тез, що дають зрозуміти погляди на життя героя цього інтерв’ю:

• Українська ідентичність після 1991 року – це штучний «конструкт», який пішов «найрадикальнішим шляхом».
• Бандера і «нацики» – маленька група, якій «дали карт-бланш зверху» і яка «насильницькими методами» підпорядкувала своїй ідеології значну частину молоді.
• СВО – «неминучість» і «єдиний шанс вилізти з толерантності й бруду».
• У «ДНР/ЛНР» «всі все розуміли», хто «обстрілював»; складніше з тими, хто війни не бачив.

Це класична російська наративна схема, яка вимальовує Україну як країну під зовнішнім управлінням, де панує радикальний націоналізм, а Росія – це просто суцільна «любов», яка вимушена відповідати на «недружні дії».

Афанасьєв використовує мову «м’якої сили»: не відкрито агресивну, а «педагогічну», «люблячу», «рятівну». Це робить пропаганду більш прийнятною, особливо для молоді та батьків.

Загалом, він постає «м’яким» виконавцем російської державної політики щодо молоді на окупованих територіях. Афанасьєв маніпулює через протиставлення «фальшивих емоцій ворога» і «справжньої любові та педагогіки Росії», через підміну свободи вибору на «правильний» російський вибір і через героїзацію власної діяльності. Усе це чітко вбудовано в офіційний наратив Кремля про «денацифікацію», «повернення» і «виховання нової лояльної молоді».

Хто такий Юрій Афанасьєв. Етапи кар'єри професійного фахівця з «патріотичного виховання»

Юрій Віталійович Афанасьєв народився 13 травня 1980 року в Москві. Має вищу освіту, історик за фахом (у 2013 році закінчив Московський державний педагогічний університет). Жив у столиці Росії, потім у Люберцях Московської області – тому самому місті, в якому у 1980-х роках панував молодіжний рух «люберів». 

Любери одягалися «по-пацанськи» – у спортивні костюми або штани, кросівки, майки або тілогрійки чи короткі куртки, а також характерні підтяжки, які носили поверх одягу; позиціювали себе як «правильні радянські хлопці», цінували силу, витривалість і робочі традиції. Вони різко виступали проти інших молодіжних субкультур того часу – панків, металістів тощо, вважаючи їхнє захоплення західною культурою зрадою, вимагали від юнаків коротких стрижок і засуджували будь-які елементи зовнішності, які вважали жіночими (довге волосся або прикраси).

Хоча сам Афанасьєв навряд чи застав класичних люберів, його методи роботи (ставка на спортклуби, підлітків «групи ризику» та відповідний візуальний стиль) несуть у собі прямий соціокультурний і психологічний відгомін люберецької субкультури.

Футболка із зображенням Сталіна демонструє прихильність Юрія Афанасьєва до радянського тоталітарного культу особи. Фото з російських ресурсів

В інтерв’ю, яке Афанасьєв давав на окупованій Херсонщині, він розповідав про свій професійний шлях. Під час навчання у виші познайомився з хлопцями, які займалися військово-патріотичними клубами та вели роботу зі складними підлітками. Спочатку долучився до роботи друзів, а потім сам заснував власний військово-патріотичний клуб у Москві. Також працював в рамках організації «Діти вулиць».

Стоп-кадр відео з російських джерел

А з 2014 року працював в «ДНР-ЛНР», у Запорізькій області, на Північному Кавказі, в Абхазії.

Про те, що Афанасьєв справді приїздив на окуповані території України, свідчать факти незаконного перетину кордону, які оприлюднені базою Миротворець: його регулярні переходи через пункти пропуску Матвіїв Курган та Весело-Вознесенка зафіксовані з жовтня 2015 по травень 2022 року. Залишились і фото та відео його участі в  різноманітних заходах на окупованих Росією територіях України.

Юрій Афанасьєв (праворуч) на окупованій Луганщині. Фото: Олександр Глазков / вКонтакте

Перша подія, на якій вдалося впізнати Юрія Афанасьєва – форум «Таргім-2013». Це російський молодіжний захід в Інгушетії для пропаганди та обміну досвідом. Зокрема там мова йшла про боротьбу з тероризмом, духовно-моральне та військово-патріотичне виховання молоді, розвиток екстремальних видів спорту. Це саме те, чим займався і досі займається Афанасьєв.

Юрій Афанасьєв на форумі «Таргім-2013», вересень 2013 року. Фото з російських джерел

У квітні 2014 року Афанасьєв «засвітився» на російському щорічному пропагандистському забігу людей на інвалідних візках «Вахта пам’яті – естафета поколінь», який організовує російська асоціація «АМІО» в Москві за участю Кремля.

«Вахта пам’яті – естафета поколінь», квітень 2024. Фото з російських джерел

У червні 2014 року Афанасьєв, минулорічний випускник вишу, брав участь у круглому столі із протидії радикалізації релігійних течій та розвитку міжконфесійної співпраці, що відбувся в Московському будинку національностей. Там зокрема розглядалася тема педагогічної профілактики екстремізму у молодіжному середовищі. Захід проходив у той самий час, коли Росія активно розгортала військово-політичну агресію проти України, виправдовуючи її риторикою про «захист від фашизму, нацизму та екстремізму».

Юрій Афанасьєв на круглому столі із протидії радикалізації релігійних течій та розвитку міжконфесійної співпраці в Московському будинку національностей. Червень 2014 року. Фото з російських джерел

Результатом став підсумковий документ, який можна назвати прикладом того, як під вивіскою «гуманітарного діалогу», «боротьби з екстремізмом» та «міжконфесійного миру» в Росії у 2014 році консолідувалася державно-церковна ідеологія, спрямована на внутрішню мобілізацію суспільства, легітимізацію діяльності силовиків та формування підґрунтя для зовнішньої агресії проти України. Чи долучився молодий фахівець Афанасьєв до написання цього документу, невідомо, але його подальша діяльність демонструє, що він повністю дотримувався цих принципів і працював у тому ж ідеологічному руслі.

А вже у вересні 2015-го він став одним зі співзасновників АНО «ЦФПИВ и РПМ «Братство народов» (Автономна некомерційна організація «Центр формування патріотизму та виховання і розвитку міжнаціонального миру «Братство народів»), зареєстрованою в Люберцях Московської області. Організація позиціювала себе як центр патріотичного, фізичного та інтелектуального виховання підлітків і молоді. Заявлена діяльність включала щотижневі загальнофізичні тренування; військово-оборонну підготовку; туристичну підготовку; інтерактивні заняття з історії Росії; походи, польові виїзди, екскурсії, літні молодіжні патріотичні зльоти.

До жовтня 2018 року Афанасьєв керував організацією, а до грудня 2021 значився засновником. У цьому статусі не раз брав участь у різних російських заходах, присвячених «патріотичному вихованню» молоді.

Після цього двічі намагався «підняти» «спортивний» бізнес – був «індивідуальним підприємцем» з квітня 2019 по квітень 2022, а потім з вересня 2022 по червень 2024-го.

Скриншот із російського реєстру

Далі цікавіше. Світлини з Юрієм Афанасьєвим потрапили в саркастичний пост  Олексія НавальногоОлексій Навальний (1976-2024) – відомий російський опозиційний політик, громадський діяч, юрист та антикорупційний активіст, засновник Фонду боротьби з корупцією (ФБК). Він здобув широку популярність як організатор масових демонстрацій проти корупції в Росії, а також проти президента Володимира Путіна та його уряду. Був отруєний «Новічком», до чого причетні спецслужби РФ.про пікет проти його Фонду боротьби з корупцією у березні 2016-го, організований «Союзом чеченської молоді Росії» і «Союзом киргизької молоді Росії». Російський блогер висміяв це як чергову проплачену та погано організовану акцію кремлівських кураторів, покликану створити штучну картинку «обурення національних меншин та мусульман» діяльністю опозиції.

Навальний опублікував у своєму блозі фотографії учасників із критичним та іронічним коментарем. На фото серед «чеченської та киргизької молоді» виявилися люди слов'янської зовнішності – попри артефакти внаслідок збільшення світлини, серед протестувальників можна легко впізнати Юрія Афанасьєва.

Скриншот допису Навального

Група молодиків спортивної статури в темному одязі та капюшонах візуально асоціюється як з представниками субкультури «люберів» пізньорадянського періоду, так і з пізнішими політичними «тітушками» чи найманими агітаторами, що часто використовують схожий стиль одягу та поведінки і яких залучають для силового супроводу масових акцій, тиску на опонентів чи створення керованих «протестів».

І знов «мандрівка» на Кавказ. У квітні 2016 року в  ЦхінваліЦхінвалі – місто в Грузії, яке перебуває під російською окупацією, «столиця» самопроголошеної Республіки Південна Осетія. (Південна Осетія) відбулася зустріч представників молодіжних відомств і організацій Росії, самопроголошеної Республіки Абхазія та невизнаної Республіки Південна Осетія. Сторони обговорювали розвиток взаємного співробітництва, організацію дитячих таборів, молодіжних форумів та інтеграцію молоді цих регіонів у російські державні молодіжні програми. Згадувалася також участь у заходах у Севастополі, організованих після окупації Криму РФ.

У той час Афанасьєв був ще й спеціалістом методичного відділу «Міжнародного молодіжного центру» при Федеральному агентстві у справах молоді – в цьому статусі він і приїздив до Південної Осетії та особисто долучився до розвитку «командного духу» – проводив майстер-клас для молоді Цхінвалі.

Можна сказати, що цей майстер-клас за форматом дещо схожий на «Зірницю» (командні ігри на природі, фізичні випробування та перешкоди, розвиток взаємодії, витривалості, кмітливості). І хоча у статті «Молодіжна політика в дії» на південноосетинському ресурсі не згадуються військові чи «бойові» елементи, притаманні «Зірниці», варто звернути увагу що сам «тренер» одягнений не у спортивну форму, а в камуфляж. 

Фото з джерел Південної Осетії

В орбіті кремлівської пропаганди – Кавказ, Придністров'я, окуповані території України

З 2014 року в його біографії відрядження до невизнаних «республік» та на окуповані Росією території України стають звичною справою.

20 квітня 2017-го у Дагестанському державному університеті відкрили міжнародний молодіжний форум «За взаєморозуміння на Кавказі». І тут теж без Юрія Афанасьєва не обійшлося. Наголос на «зміцненні російської ідентичності» на Кавказі, замаскований фразою про «взаємозбагачення культур» – спроба стерти етнічну та культурну самобутність народів Кавказу, підпорядкувавши їх імперському центру в Москві, тобто те саме, що роблять росіяни на окупованих територіях України.

Міжнародний молодіжний форум «За взаєморозуміння на Кавказі», квітень 2017. Юрій Афанасьєв другий ліворуч у рожевій сорочці

У вересні 2017 року «засвітився» в Луганську під час засідання Інтеграційного комітету «Росія – Донбас».

Юрій Афанасьєв крайній ліворуч. Фото з російських джерел

Нагадаємо, що «комітет» був створений у березні того ж року з метою політичної, культурної, гуманітарної та економічної інтеграції підконтрольних Росії територій маріонеткових утворень «ДНР» та «ЛНР» із Російською Федерацією. Діяльність комітету та всі його засідання на території Луганська є незаконними з точки зору українського законодавства та міжнародного права, оскільки відбувалися на тимчасово окупованій території України.

У листопаді 2017 року як директор російського Центру патріотичного виховання «Братство народів» Афанасьєв відвідував Декаду молоді у Придністров'ї – невизнаному регіоні Молдови на кордоні з Україною. Він був одним із російських кураторів, залучених для ідеологічної обробки місцевої молоді та інтеграції її в наративи «русского мира».

У виступі пропагандист заперечував міжнародне право та висловлював почуття вищості над юридичними законами («ПМР» юридично є незаконним утворенням), виправдовував сепаратизм емоціями, маніпулював «боргом перед предками», закликав молодь не покидати депресивний анклав, не шукати кращого життя за кордоном, а захищати та відновлювати проросійський режим.

Подібні заходи закріплюють вплив Москви у маріонетковому утворенні «ПМР», яке межує з Одеською областю України та залишається потенційним осередком гібридних і безпекових загроз.

Попри часті відрядження встигав він і на столичні заходи, зокрема презентував проєкт-гру на круглому столі «Міграційна політика Російської Федерації: можливості підтримки та участі некомерційного сектору», який відбувся 27 січня 2018 року. Роботу з молодим поколінням мігрантів учасники назвали важливішою, ніж роботу з дорослими.

У 2018 році Юрій Афанасьєв згадується як керівник центру патріотичного виховання «Братство народів» у Московському державному педагогічному університеті. У цьому статусі він брав участь в університетській конференції з громадянсько-патріотичного виховання, яка була націлена на «формування громадянської та етнічної ідентичності, форм комунікації у сфері міжнаціональних відносин та протидії національної відокремленості народів». Також у конференції брали участь представники Чеченської республіки.

Конференція з громадянсько-патріотичного виховання в Московському державному педагогічному університеті, Юрій Афанасьєв ліворуч (перед ним табличка з його іменем). Фото з російських джерел

Рік 2019. У вересні у Чеченському державному університеті відбувся круглий стіл на тему ролі молодіжних лідерів у розвитку міжнаціональних відносин. Серед учасників були молодіжні активісти, громадські діячі, експерти з Чечні, Дагестану та з тимчасово окупованої «ЛНР», зокрема і «Офіцери Росії» Чеченської республіки.

Афанасьєв активно займався й теоретичною частиною військово-патріотичного виховання молоді, беручи участь у профільних заходах. Зокрема порушував питання освіти, впливу ідеології та важливості формування національної самосвідомості в молоді Росії. Безпосередньо в навчальних закладах презентував патріотичні ігри та змагання («Союз братніх народів») як дієвий інструмент підвищення соціальної активності й протидії деструктивним впливам.

«Протидія деструктивним культам у дитячо-молодіжному середовищі», захід в одній зі шкіл міста Митищі у січні 2021 року Фото з російських джерел

У межах своєї діяльності Афанасьєв регулярно проводив молодіжні ігри та семінари. Зокрема на початку жовтня 2021 року – семінар-практикум «Виявлення та профілактика деструктивних субкультур та інших інформаційних загроз у молодіжному середовищі». Серед організаторів – Центр фізичної підготовки та виживання «Братство народів».

Участь у проведенні військово-патріотичних ігор у Росії. Фото з російських джерел 

У жовтні 2023 року Афанасьєв брав участь в урочистому відкритті військово-спортивних ігор «Союз братніх народов». Захід проходив на території філії Музею Перемоги на Поклонній горі – музею Г.О.Р.А. (Головні збройові реліквії армії, рос. – Главные оружейные реликвии армии). Ігри були присвячені патріотичному та інтернаціональному вихованню молоді, а також популяризації військової служби в армії РФ, здорового способу життя і військово-прикладних навичок.

Відкриття військово-спортивних ігор «Союз братніх народов» 15 жовтня 2023 року. Юрій Афанасьєв ліворуч. Фото з російських джерел

Афанасьєв виступив із привітальним словом як засновник АНО «Братство народів», хоча офіційно він вийшов зі складу засновників цієї організації майже за 2 роки до цієї події – у грудні 2021-го. Але у соцмережах організації досі вказаний як радник директора й засновник.

Юрій Афанасьєв як системний ідеологічний функціонер Кремля через «патріотичні» ігри, форуми та єдині освітні наративи працює над мілітаризацією та «захопленням свідомості» молоді на окупованих чи невизнаних територіях, а також серед нацменшин всередині самої Росії. Географія його діяльності – не тільки глибинка Росії, а й Кавказ, Придністров'я, окуповані території України. Всі його дії демонструють єдину стратегію Москви: придушення етнічної самобутності народів, виправдання сепаратизму, розмивання міжнародного права та вербування молодих поколінь під прапори проімперської ідеології для підтримки війни й режиму.

Від «патріотичного виховання» в Росії до мілітаризації та русифікації на окупованій Херсонщині 

У травні 2024 року Херсонщина, так само як і зараз, була поділена Дніпром: звільнений правий берег і окупований лівий. На правому березі люди щодня жили під жорстокими обстрілами – росіяни постійно гатили з лівого берега авіабомбами, артилерією та дронами, руйнуючи будинки та вбиваючи цивільних. На окупованому ж лівобережжі загарбники влаштували справжній терор: силою змушували брати російські паспорти, виганяли людей із хат, щоб поселити своїх солдатів, залякували чоловіків примусовою мобілізацією та викрадали незгодних. Через дефіцит ліків, високі ціни, відсутність нормальної медицини та наслідків підриву Каховської ГЕС жити там стало дуже важко.

Саме в цей період, 16 травня 2024 року Юрій Афанасьєв аж з трьома знаками оклику повідомив у соцмережах, що вирушає на «нову роботу» до Херсонщини.

За 12 днів Олександр Глазков (чоловік нинішньої директорки центру «Братство народів», той самий, що на фото вище) оголосив збір на купівлю автівки для свого товариша, з яким багато років працював «у сфері міжнародного патріотичного виховання нашої молоді та профілактики екстремізму та тероризму в різних регіонах нашої великої країни». Транспорт потрібний для поїздок і проведення заходів на «нових територіях», як називають росіяни окуповані регіони України, зокрема в Херсонській області.

Можна припустити, що свою автівку Афанасьєв не хотів ганяти по «найвіддаленіших куточках», адже «безколісним» він не був.

Вперше Юрій Афанасьєв з’являється на фото у стрічці «Руху перших» 3 червня 2024 року. У дописі йдеться про проведення трьома командами руху (херсонською, кримською та чеченською) пропагандистсько-освітніх та психологічних заходів для дітей на тимчасово окупованій території Херсонської області. Ні його ім’я, ні посада ще не згадуються. На цьому ж фото є і попередній очільник організації Назарій Доманін.

Юрій Афанасьєв крайній праворуч з окупаційним прапором Херсонської області. З таким само прапором праворуч і тодішній керівних «Руху перших» на Херсонщині Назарій Доманін. Фото з окупаційних джерел, 27 травня 2024 року

Вже з наступного допису, де фігурує фото Афанасьєва, зрозуміло, що він є заступником голови «Руху перших» (на той час в організації вже головував Олексій Лаврентьєв, якому присвячено попереднє розслідування).

Спільні заходи для Херсонської та Запорізької областей під егідою «Росмолодьожі» показують намагання окупаційних адміністрацій штучно інтегрувати ці регіони в адміністративну та освітню систему Росії. Тематика панельної дискусії («Виклики й особливості реалізації державної молодіжної політики в умовах СВО») свідчить про пряме залучення молодіжних програм до виправдання та підтримки збройної агресії проти України.

Загалом, роль Афанасьєва на Херсонщині полягала в ідеологічній обробці молоді та студентів, інтеграції їх у російський політичний та ідеологічний простір під виглядом «патріотичного виховання» та впровадження «Зірниці 2.0».

Ідеологічна індоктринація: лекції про «русскій мір», робота з фейковими вишами, участь в «антифашистських форумах». 

Ідеологічна обробка дітей на тимчасово окупованих територіях Херсонщини тривала попри канікули. Афанасьєв хизувався, що «перші» передали гуманітарну допомогу дітям будинку-інтернату в Олешках, агітував за вступ до «Руху перших» у дитячих таборах, долучався до презентації збірника свого керівника Лаврентьєва «Діалог про місію СВО».

У таборі при Таврійській школі окупаційна адміністрація організувала захід за участю «Руху перших». Заступник голови херсонської організації Юрій Афанасьєв ліворуч у синій футболці. Липень 2024. Фото з окупаційних джерел

Презентація збірника «Діалог про місію СВО», серпень 2024. Фото з окупаційних джерел

З початком навчального року діяльність «фахівця з патріотичного виховання» активізувалася. Він проводив лекції про «тероризм», долучився до проведення русифікації, примусової ідеологічної обробки (індоктринації) та пропаганди серед українських дітей. «Рух перших» активно просував неоімперську державну ідеологію «русского мира» по всій окупованій Україні.

Скриншот допису Юрія Афанасьєва

У лютому 2025 року в школах окупованої Херсонщини проводилися пропагандистські лекції «Русскій мір і цінності російської цивілізації». Лекції є частиною ініціативи, яку фінансує Росмолодь, федеральне агентство Росії у справах молоді. Проводив їх інший представник «Руху перших» – Матвій Гусляков, однак без заступника керівника організації тут не обійшлося.

Пізніше, у квітні в 16 школах окупованого Херсона відбувся цілий цикл лекцій на тему «Русскій мір». За даними окупаційної адміністрації, вони охопили понад 290 учнів з 5 по 11 клас.

За час роботи на окупованій Херсонщині Афанасьєв не втрачав зв’язки з іншими територіями України, захопленими Росією. У лютому 2025 року він як заступник голови «Руху Перших» та «громадський діяч» знов їздив в Луганськ – на «Антифашистський форум Донбасу».

«Антифашистський форум Донбасу», лютий 2025 року. Фото з окупаційних джерел

Там він провів для студентів заняття з «патріотичного виховання в інтернаціональному аспекті» та заявив про важливість «дружби народів» і побудови «спільної Батьківщини». Риторика Афанасьєва тут спирається на радянські наративи про «братні народи» та «спільну Батьківщину», що використовуються для виправдання анексії українських територій та підпорядкування їх Росії. Реалії війни та окупації Афанасьєв підміняє риторикою про «єдність і співпрацю», а також використовує тези про «боротьбу з фашизмом» – стандартний пропагандистський прийом РФ для легітимізації окупації та дискредитації України на міжнародному рівні.

Скриншот сайту окупаційного «уряду» Херсонської області

А вже у травні й херсонські «перші» долучилися до «антифашистського форуму» онлайн: разом з окупаційною владою регіону спілкувалися з «делегатами» з Франції.

Центр національного спротиву схарактеризував цей захід як «виставу театру абсурду»:

«Іронія ситуації в тому, що вся політика кремля – це і є класичний фашизм у його найгірших проявах: культ вождя, мілітаризація, тотальне винищення неугодних, агресивна експансія, виправдання злочинів через міфічну “боротьбу з нацизмом”».

У квітні 2025 року від імені руху Афанасьєв підписав угоду про співробітництво з окупаційним клоном херсонського вишу під назвою «Херсонський технічний університет» – це фейковий заклад, створений окупантами на базі захопленого майна українського Херсонського національного технічного університету (ХНТУ).

Скриншот допису херсонської організації «Руху перших»

«Партнерство відкриває нові можливості для наших активістів та студентів. Тепер у хлопців буде ще більше майданчиків для реалізації своїх ідей, обміну досвідом та участі у соціально значущих проєктах», – цитують Афанасьєва.

Ця подія свідчить про залучення до руху не лише школярів, а й студентів. Так окупаційна влада намагається виявляти активну молодь, залучати її до російських волонтерських і політичних рухів, а також формувати лояльність до окупаційного режиму.

Людина зі зброєю: «Зірниця 2.0» та інші «патріотичні» ігри

Але основна діяльність Афанасьєва безпосередньо пов’язана із «Зірницею». Він супроводжував 20 дітей з Херсонщини на черговий етап гри у Волгоград та проводив всі регіональні етапи, особисто навчав дітей поводитися зі зброєю.

«Муніципальний етап» «Зірниці 2,0» в Скадовському районі. Квітень 2025 року. Стоп-кадр відео телеграм-каналу херсонського відділення «Руху перших»

Серед дій Афанасьєва – залучення до роботи з дітьми «ветеранів СВО», що є спробою героїзувати окупантів і нав'язати дітям лояльність до РФ. Залучення російських військових, які беруть участь у загарбницькій війні проти України до роботи зі школярами є інструментом тоталітарної пропаганди. Дітям нав’язують образ окупанта як «героя» та прикладу для наслідування, виправдовуючи воєнні злочини та агресію проти їхньої власної батьківщини.

Скриншот окупаційного ресурсу

Афанасьєв та «Рух перших» активно співпрацюють з Росгвардією. Зокрема у 2025 році росгвардійці виступили «інструкторами» під час так званої «громадянсько-патріотичної гри» «Союз народів». Залучення військовослужбовців та силовиків держави-агресора до роботи зі школярами є свідомим елементом мілітаризації української молоді на тимчасово окупованих територіях, виховання лояльності до окупаційного режиму й підготовки майбутнього людського ресурсу для армії РФ. Про це свідчать і слова представника Росгвардії, якого цитує окупаційне медіа, що подібні ігри «формують командний дух, прищеплюють повагу до історії нашої країни та готовність захищати її інтереси», – тобто інтереси держави-агресора.

Скриншот окупаційного ресурсу

Долучав до «патріотичної» роботи з дітьми й військових – зокрема бійців батальйону «Ахмат».

Скриншот допису Афанасьєва у соцмережі вКонтакте

Російських військових, бійців Росгвардії, омонівців Афанасьєв активно залучав і під час проведення військової гри «Зірниця 2.0». Озброєні силовики виступали в ролі «інструкторів», навчали школярів військово-прикладних навичок і переконували, що зброя та війна – це норма.

«Регіональний етап» «Зірниці 2.0» у Чаплинці. Травень 2025. Фото з окупаційних джерел

Під керівництвом Афанасьєва проходили всі місцеві («муніципальні») етапи «Зірниці 2.0». Афанасьєв називає цю «гру» «школою мужності та патріотизму». За повідомленням окупаційної преси, її програма включала різноманітні випробування: «від традиційної стройової підготовки та стрільби до сучасних навичок управління безпілотниками».

Квітень 2025 року. «Зірниця 2.0» у Чаплинській школі №1. Фото з окупаційних джерел

У 2025 році керівник Херсонського відділення «Руху перших» Олексій Лаврентьєв звітував: у відбірковому етапі «Зірниці 2.0» взяло участь понад 1200 дітей, у дев'яти «муніципальних етапах» – близько 600. У 2026-му через «заходи безпеки» відбір проводили у дистанційному форматі. Участь взяли понад 300 учасників у «муніципальних етапах» та більше 100 – в регіональному. 

«Насамперед, це патріотичне виховання, дисципліна, підготовка до військової служби, це дотримання наших військових традицій, які тягнуться тисячоліттями, це залучення до нашої спільної культури», – підсумовує свою роботу Юрій Афанасьєв і хизується грамотами від окупаційної влади.

«Ваша праця – найважливіший внесок у виховання майбутніх захисників вітчизни». Подяки за проведення «Зірниці 2.0». Джерело: соцмережі Юрія Афанасьєва

Зникнення з публічного простору та поява в російській армії

Публічна активність Афанасьєва в ролі заступника голови «Перших» Херсонщини  простежується на офіційній сторінці регіонального відділення переважно в першій половині 2025 року. Після липня 2025 публічних згадок про нього в цьому статусі в доступних джерелах немає. Однак у липні 2026 він показав нову грамоту за проведення «Зірниці 2.0».

Джерело: соцмережі Юрія Афанасьєва

Отже, чим займався Юрій Афанасьєв з липня 2025 року? Відомо, що на 18 жовтня того ж року Афанасьєв ще був у Генічеську (адміністративному центрі окупованої Херсонщини) – про це він казав на онлайн-зустрічі, організований центром «Братство народів».

20 грудня 2025-го він проводив заняття клубу «Союз Народів» у Каланчацькій школі. Ім’я та посада інструктора не вказувалися, на фото обличчя майже не видно, однак за статурою, стилем одягу та бородою впізнати Афанасьєва можна. До того ж він перепостив цей допис у своїх соцмережах та каналах.

Світлини з допису Каланчацької школи №1 / вКонтакте

Пізніше «херсонські» сліди Афанасьєва знайшлися й у російських Люберцях – у листі його 11-річної доньки Насті.

Школярка, яку російська пропаганда вже залучає до медіапроєктів для дітей з окупованої «Новоросії», у лютому 2026 року написала, що її батько досі перебуває «в зоні СВО» на Херсонщині. У своєму листі дівчинка повторює кремлівські штампи про «ворогів, які б'ють по беззахисних людях» і закликає брати приклад із «подвигів батьків».

Допис ліцею про Настю Афанасьєву та її «Лист дітям Новоросії». Джерело: Інженерно-технологічний ліцей (Люберці) / вКонтакте

Не дивно, що донька стала слухняним інструментом російської пропаганди: через виховання батька, який змалечку вкладав їй до рук зброю та одягав у військову форму, вона просто транслює те, чого її від початку вчили в сім'ї. 

Фото зі сторінки вКонтакте дружини Юрія Афанасьєва Надії Качмазової

Зникнення Юрія Афанасьєва з публічного поля «Перших» на окупованій Херсонщині згодом отримало логічне пояснення. Він змінив пріоритети діяльності – від пропагандистської роботи з дітьми та молоддю перейшов безпосередньо до військової служби у складі збройних формувань РФ. З нещодавнього допису в соцмережі стало відомо, що він підписав контракт і зараз бере участь у війні проти України зі зброєю в руках.

Допис Юрія Афанасьєва вКонтакте від 6 жовтня 2026 року

В інтерв'ю окупаційному медіа Афанасьєв хизувався, що один з українських телеграм-каналів назвав його «законною ціллю», казав, що йому це приємно. Тепер він зробив усе, щоб це стало реальністю.

Замість висновку

Росія продовжує систематично працювати з українськими дітьми на окупованій Херсонщині, намагаючись повністю змінити їхню ідентичність і лояльність. Це не поодинокі акції, а продумана державна система ідеологічного тиску та мілітаризації молоді.

Історія Юрія Афанасьєва – це приклад того, як країна-агресор направляє на окуповані території ідеологічних виконавців для знищення української самобутності та мілітаризації молоді. Залучення дітей до воєнної пропаганди, індоктринація та мілітаризація є воєнним злочином, який не має строку давності.

Щоб окупаційний «вихователь» не уникнув відповідальності за протиправні дії проти українських дітей, «Вгору» готує відповідне звернення до СБУ та прокуратури з усією інформацією, зібраною під час розслідування.

Здійснено за підтримки програми «Сильніші разом: Медіа та Демократія», що реалізується Всесвітньою асоціацією видавців новин (WAN-IFRA) у партнерстві з Асоціацією «Незалежні регіональні видавці України» (АНРВУ) та Норвезькою асоціацією медіабізнесу (MBL) за підтримки Норвегії. Погляди авторів не обов’язково відображають офіційну позицію партнерів програми.