Кар’єрне піке. Як Почесний митник України з Херсонщини потрапив на службу до окупантів

Шлях від «Почесного митника України» до служби на окупантів – так змінилася кар’єра посадовця зі Скадовська Дмитра Афанасіаді. Його професійне зростання роками відбувалося під патронатом Віталія Булюка, який нині обіймає посаду «першого заступника» окупаційного очільника Херсонщини Володимира Сальда. Після захоплення регіону Афанасіаді ретельно уникав публічності, в місцевих пабліках ширилися суперечливі версії щодо його нової ролі. Проте редакції «Вгору» вдалося встановити, яку саме посаду він обійняв в окупаційних органах влади.

Почесний митник України та його зв’язок з корупціонером та колаборантом Булюком

Кар'єра Дмитра Афанасіаді в митних органах тривала майже 20 років (1996–2015), протягом яких він обіймав керівні посади в різних регіонах України. Згідно з його офіційними  біографіями, починав Афанасіаді інспектором Скадовського митного посту Херсонської митниці й дослужився до посади начальника цього підрозділу. За час своєї роботи встиг отримати дві вищі освіти, економічну (за спеціальністю «Облік та аудит» у 2003 році закінчив Херсонський державний аграрний університет) та юридичну (вивчав правознавство у Таврійському національному університеті ім. В. І. Вернадського, який закінчив у 2009 році).

У 2009-2010 роках був заступником начальника Херсонської митниці – тобто, заступником Віталія Булюка, який керував цією установою у 2007-2015 роках. Булюк заслужив репутацію «чорного митника»: преса писала, що він не раз підозрювався у здирстві й отриманні відкатів величезних розмірів за розв'язання питань розмитнення, успішно реалізовував контрабандні схеми. У публікаціях Афанасіаді згадується у контексті тісних зв'язків з Віталієм Булюком, журналісти називають його не просто «людиною Булюка», а довіреною особою та кумом ексголовного митника Херсонщини.

Про ймовірне кумівство та дружні стосунки цих двох осіб розповідають і жителі Скадовська, які виїхали з окупації. За їхніми словами, саме завдяки впливу Булюка Афанасіаді побудував кар’єру на митниці, а згодом отримав і посаду заступника міського голови Скадовська.

У 2010 році, після 14 років кар’єри у Скадовську, Дмитро Афанасіаді ненадовго був переведений до Південної митниці (Одеса), де очолював пост «Одеса-порт» та працював  першим заступником начальника митниці. Далі кар’єра пішла стрімко вгору: у 2010-2012 роках він очолював Запорізьку митницю, з грудня 2012 до квітня 2014-го – Сумську.

Зустріч новопризначеного начальника Запорізької митниці Дмитра Афанасіаді (ліворуч) з головою облдержадміністрації Борисом Петровим (праворуч). Вересень 2010. Фото: Запорізька ОДА

До 2014 року Афанасіаді вважався одним із впливових посадовців митної служби, отримав відомчі нагороди, статус  Радника митної служби I рангу,Радник митної служби I рангу» – це високе спеціальне звання, яке вказує на значний досвід і керівні посади в митниці. Воно відповідає 4-му рангу державного службовця.  звання «Почесний митник України».

Афанасіаді на посадах очільника Запорізької та Сумської митниць звітував про впровадження реформи «Обличчям до людей»: спрощення процедур, скорочення часу оформлення митних декларацій, цифровізацію та мінімізацію  бюрократичного тиску. Він наголошував на переході до «прозорих правил гри» для бізнесу та готовності митниці до подальшої  інтеграціїІнтеграція митної служби до складу Міністерства доходів і зборів стала однією з найбільш радикальних реформ у системі державного управління України наприкінці 2012 – на початку 2013 року. Суть реформи полягала в об'єднанні Держмитслужби та Державної податкової служби під одним дахом. Однак на початку 2014 року, після Революції Гідності, Міністерство доходів і зборів було ліквідовано, а на його базі створили Державну фіскальну службу (ДФС), яка згодом знову розділилася на окремі Митну та Податкову служби.  у  структуру Міністерства доходів і зборів.

В.о. начальника Сумської митниці Дмитро Афанасіаді (по центру). Січень 2013 року. Джерело фото: Сайт міста Суми 0542

На словах начальник Запорізької, а потім Сумської митниць виступав за посилення контролю над схемами за участю посередників та офшорних компаній, офіційно заявляв про відсутність на Запорізькій митниці корупції. Однак преса звинувачувала його не просто в хабарництві, а у запровадженні схем, які «успішно використовуються його учнями». Прокуратурі ж дорікали, що вона відкрито прикриває митників-корупціонерів у Запоріжжі. Про це писали у 2016-му, коли найвищі кар’єрні посади для Афанасіаді залишилися в минулому.

У грудні 2013 року він опинився в центрі резонансної справи – правоохоронці затримали керівника Сумської митниці Дмитра Афанасіаді та його заступника Едуарда Аносова на хабарі у понад 78 тисяч гривень (на той час це було еквівалентно майже 10 тисячам доларів). Це була друга передача грошей, загальна сума хабаря склала 146 812 гривень (понад 18 тисяч доларів). Справа стосувалася вимагання грошей від директора ТОВ «Нодіс», який займався митним оформленням вантажів для інших підприємств.

«У службовому кабінеті начальника «особа, щодо якої закрито кримінальне провадження» (так у судовому вироку фігурує начальник митниці Дмитро Афанасіаді) натякнула новому директору «Нодіса» на таксу за послуги митниці –250 грн з кожного автомобіля з товаром «Сумихімпрому». Оформлено товар ще за два місяці до цієї зустрічі, але директор за нього не «розрахувався». Така його поведінка дуже не влаштовувала «особу, щодо якої закрито кримінальне провадження», тому вищезгадана особа у нецензурній формі пообіцяла директору всілякі труднощі при оформленні митних процедур у зоні діяльності Сумської митниці, якщо вона не почне платити», – так тогочасні події описує сумська газета «Ваш шанс».

Обидва посадовці були відсторонені від роботи наказом міністра доходів і зборів на час службового розслідування. Щодо Аносова  відкрили кримінальне провадження, у грудні 2014-го Ковпаковський районний суд Сум визнав його винним в одержанні хабаря та незаконному зберіганні зброї. Кримінальне провадження проти Афанасіаді закрили через недостатність доказів (була лише заява потерпілого, прямих доказів вимагання саме від нього не знайшли – гроші передавали Аносову). У квітні 2014 року він звільнився з посади та виїхав із Сум.

Деякі публікації припускали, що Афанасіаді міг уникнути відповідальності, «підставивши» заступника, але офіційно це не підтверджувалося. При тому доступно відео - запис із прихованої камери, датований 4 жовтня 2013 року, на якому зафіксовано розмову між двома чоловіками у службовому кабінеті, в одному з яких впізнається Дмитро Афанасіаді. Цей запис позиціюється як доказ вимагання хабаря. У розмові не вживається слово «хабар» прямо, проте контекст (обговорення «ставок», «завезення» грошей, згадка конкретних підприємств) вказує на обговорення корупційної схеми. 

Скриншот з опублікованого відео

Тодішній головний податківець області Олександр Семченко ставив під сумнів однозначність провини митників, натякаючи на провокацію УБОЗу. Сьогодні Семченко відомий як проросійський пропагандист, має підозру від СБУ, внесений до бази Миротворець як зрадник.

Після скандалу Афанасіаді повернувся до Скадовська – на митницю, з якої й починав свою кар’єру. Однак 26 травня 2015 року був звільнений. Це підтверджують документи в судовому реєстрі – Афанасіаді оскаржував звільнення та вимагав поновити на посаді головного державного інспектора митного поста «Скадовськ». Чим завершилася справа, невідомо. Останній документ – Ухвала про поновлення провадження у справі, винесена Херсонським окружним адміністративним судом 5 листопада 2015 року. 

Від митника до політика: хто проклав шлях Афанасіаді у владу?

Після роботи в системі української митниці на посаді головного державного інспектора митного посту «Скадовськ» Дмитро Афанасіаді майже півтора року не працював, а у жовтні 2016-го став заступником директора скадовського підприємства ТОВ «Харчосмакова фабрика», яке очолював його брат Віталій Афанасіаді. Про посаду в товаристві також свідчить декларація колишнього митника за 2017 рік. 

У травні 2018 року Дмитро Афанасіаді став першим заступником міського голови.

У цього призначення була  передісторія – мера Скадовська Олександра Яковлєва наприкінці 2017 року суд відсторонив від посади через вчинення адміністративного правопорушення, пов’язаного з корупцією. Причиною стала купівля Скадовською міськрадою канцелярії в крамниці дружини мера на 1 тисячу 167 гривень. Суд тоді призначив йому штраф та позбавив права обіймати посаду міського голови на 1 рік. 

Достроково повноваження Олександра Яковлєва припинили у квітні 2018 року. Вже 10 травня 2018 року депутати міськради проголосували за новий склад виконавчого комітету. До нього вже й увійшов Дмитро Афанасіаді, який також був призначений першим заступником міського голови з питань діяльності виконавчих органів міської ради.

Нарада у Скадовській міській раді, травень 2018. Дмитро Афанасіаді праворуч. Фото: Cкaдoвcька мicька paда

Чергові вибори депутатів та голів сільських, селищних, міських рад  25 жовтня 2020 року принесли нову кризу для місцевого самоврядування новосформованої Скадовської міської громади. Олександра Яковлєва знову обрали міським головою, що означало б перезавантаження керівних посад у раді. Проте Дмитру Афанасіаді вдалося втриматися у місцевому самоврядуванні, хоч і на нижчій посаді. 

Рух «Чесно» тоді писав, що присутність колишнього митника в кріслі заступника міського голови стала однією з умов розблокування роботи міської ради, якій перешкоджали представники опозиційних політичних сил. Нібито цю вимогу висував Віталій Булюк.

Тож перша сесія відбулася тільки 3 грудня 2020 року. В опозицію до мера об’єдналися політичні сили від партії «Слуга народу», ОПЗЖ, «Нашого краю» та Партії місцевого самоврядування. На позачерговій сесії  8 грудня представники цих політичних сил відмовилися голосувати за кандидатури заступників міського голови, секретаря ради та декількох старост. 

«Протягом січня міський голова чотири рази скликав сесії, але конструктивну роботу налагодити так і не змогли. І в результаті 5 лютого депутати просто проігнорували сесію», – писали у «Чесно».

Опозиційна більшість пропонувала голосувати «пакетом» за всіх заступників, серед яких і був Дмитро Афанасіаді. Зрештою 24 лютого 2021 року його призначили заступником міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради.

Згідно з офіційним розподілом обов’язків, на посаді Афанасіаді відповідав за агропромисловий розвиток, екологію, управління комунальним майном, охорону здоров’я, оборонну роботу, цивільний захист, надзвичайні ситуації, законність та правопорядок.

Майно Афанасіаді під час  роботи в Скадовській міській раді (2017–2020) виглядає скромним для колишнього високопосадовця митниці та заступника міського голови: три, а з 2019 року два об’єкти нерухомості (один з них недобудова, один був проданий, про що свідчить Повідомлення про суттєві зміни в майновому стані, датоване липнем 2019 року), три земельні ділянки загальною площею 0,3 га, одна автівка (подарунок, оформлений на ім’я дружини у 2018 році), відсутність валютних накопичень, а грошові активи у гривні рік від року зменшуються (з 210 тис. грн у 2017-му до 120 тис. грн у 2020 році).

Дані Opendatabot

У 2019 році Дмитро Афанасіаді взяв кредит. Але він залишився невиплаченим – про це відомо з ухвали суду. На момент подачі позову у вересні 2023 року борг становив майже 118 тисяч гривень (з них з них 97 422,17 грн – тіло кредиту і 20 492,68 грн – прострочені відсотки). Позов ПриватБанку повністю задовольнили. По справі відкрито виконавче провадження. 

Скриншот бази «Автоматизована система виконавчого провадження»

Можна припустити, що цей кредит залишився непогашеним через окупацію, коли нормальне банківське обслуговування та виплата кредитів на тимчасово окупованій території стали фактично неможливими. Багато позичальників тоді опинилися в «кредитній пастці»: вони фізично не могли вчасно платити, а борг продовжував зростати через відсотки та штрафи.

Але це можна назвати найменшою проблемою родини Афанасіаді. Вночі з 3 на 4 червня 2021 року в Скадовську легкова автівка на великій швидкості вилетіла на зустрічну смугу і збила мопед з молодим подружжям. Обидва постраждалі отримали тяжкі травми. У публікаціях про аварію писали, що за кермом був місцевий «мажор». Скадовчани добре пам’ятають цю аварію, одні кажуть: ходили чутки, що це був син Дмитра Афанасіаді, більш обізнані підтверджують причетність одного із його синів, але хто саме – не знають.

І хоча медіа писали, що місцеві жителі забили на сполох і жадали, щоб правоохоронці провели незаангажоване розслідування, видно, справу так і не відкрили – публічного судового рішення, де б згадувалися сини Дмитра Афанасіаді, у відкритому реєстрі знайти не вдалося. Справа могла бути закрита на стадії досудового розслідування (угода з потерпілими) або рішення могло не бути оприлюднене. 

Зрада: посада на митниці у колаборантів

Тож на початок повномасштабного вторгнення Дмитро Афанасіаді обіймав посаду заступника міського голови.  

Після окупації Булюк став однією з ключових постатей в окупаційній адміністрації Херсонщини. У виданні «Мост» писали: Віталій Булюк зберігає повний контроль над Афанасіаді. Тож, закономірно, що його багаторічна «права рука» Афанасіаді мав би долучитися до економічних та митних структур окупантів. Але в якій ролі?

Місцеві окупаційні джерела стверджують, що Булюк планував призначити Афанасіаді на керівну посаду в окупаційній адміністрації Скадовська, проте ці плани нібито заблокували  силові структури російського ФСБ.

Скриншот допису окупаційного телеграм-каналу, 6 серпня 2024 року

У березні 2023 року в місцевому пабліку, присвяченому колаборантам Скадовщини, писали, що Афанасіаді нібито отримав керівну посаду в окупаційній податковій. Щоправда, пізніше цю інформацію спростували, вказавши, що він займає не керівну посаду, проте все ж ставить «якісь там підписи». Проаналізувавши ресурси окупаційної податкової служби Херсонщини, редакція «Вгору» не змогла підтвердити інформацію про роботу Дмитра Афанасіаді на фіскалів.  

Виявилося, Афанасіаді повернувся до митниці – проте до окупаційної. В інформації на сайті Південної митниці Федеральної митної служби Росії він зазначений керівником Херсонського митного посту та заступником очільниці незаконної Кримської митниці Тетяни Кравець. 

Скриншот зі сайту російського Південного митного управління

До формування окупаційних митних структур на Херсонщині причетний і особисто Віталій Булюк – у травні 2022 року Київська міська прокуратура оголосила йому про підозру в зайнятті посади в окупаційних органах. За даними слідства, Булюк у березні 2022 року, перебуваючи у Херсоні, виступив з ініціативою митного оформлення товарів на Херсонській митниці та нібито обійняв посаду голови митниці. Крім того, він звертався до митників із пропозицією продовжити роботу при окупаційній владі РФ під його керівництвом. А з травня 2022 року Булюк вже став заступником окупаційного очільника Херсонщини Володимира Сальда. 

Що відомо про окупаційний Херсонський митний пост у системі органів РФ?

Окупаційна влада створила Херсонський митний пост 11 жовтня 2022 року. На сайті, де Дмитро Афанасіаді зазначений його начальником, вказано, що ця інформація опублікована 12 жовтня 2022 року.

Якщо коротко про структуру митниці, то окупаційний Херсонський митний пост входить до Кримської митниці, яка є частиною Південного митного управління, а останнє –  підрозділ Федеральної митної служби Росії. 

До російського Південного митного управління входять митниці регіонів півдня РФ, а також тимчасово окупованих РФ Криму, Донецької та Луганської областей. А вже незаконна Кримська митниця поширює діяльність на тимчасово окуповані території Криму, Запорізької та Херсонської областей.

Південне митне управління очолює росіянин Андрій Бєляєв (Андрей Беляев – рос.). Керівниця Кримської митниці – Тетяна Кравець. Вона у 2012 році, ще до анексії півострова Росією, була заступницею начальника відділу митних інформаційних технологій української Кримської митниці. 

Скриншот зі сайту російського Південного митного управління

Херсонський митний пост охоплює окуповані території Херсонської області, зокрема митний пост Скадовська, де Афанасіаді раніше працював начальником поста в українській митниці.

З дописів на офіційних ресурсах російської митниці відомо, що Херсонський митний пост планували розташувати у Скадовську. Тепер на сайті Південного митного управління його адреса зазначена в Сімферополі за місцем розташування Кримської митниці.  

Однак 12 березня 2026 року Федеральна митна служба визначила нове місце діяльності: з 30 квітня 2026 року Херсонський митний пост має працювати у Скадовську, а Запорізький – у Мелітополі. Ймовірно, це зручно головному митнику поста, який проживає у місті.

Водночас таке базування Херсонської митниці може бути пов’язане і з планами окупаційної влади відновити морський порт у Скадовську. Про плани інвестування в будівництво зернових терміналів в Генічеському і Скадовському морських портах та оновлення портової інфраструктури заявляв Сальдо у серпні 2024 року. Морські порти у Скадовську, Генічеську та Хорлах він називав ключовими в портовій інфраструктурі тимчасово окупованої Херсонщини. 

Сторінка Володимира Сальда у телеграмі

У 2024 році медіа повідомляли, що Скадовський морський порт не працює, а на його території російські військові зберігають зброю. До повномасштабного вторгнення порт упродовж кількох років перебував у занепаді: після 2014 року підприємство різко втратило до 80% вантажообігу. Через обмежені глибини – до 10 метрів – він не міг приймати великі судна. 

Дмитро Афанасіаді – окупаційний очільник незаконного Херсонського митного поста

Довгий час діяльність Дмитра Афанасіаді була непублічною. Вперше зустрічаємо його на фото у дописі Федеральної митної служби від 27 січня 2025 року. Тоді до Скадовська приїздив заступник начальника ФМС Росії Олег Губайдулін. Він оглядав адміністративні приміщення, де планувалося розміщення Запорізьких та Херсонських митних постів, а також відвідав захоплений окупантами Скадовський морський торговий порт. На фото зустрічі з Губайдуліним та іншими посадовцями був присутній і Дмитро Афанасіаді. 

Дмитро Афанасіаді позначений червоною стрілкою. Січень 2025 року. Фото: телеграм-канал російської Федеральної митної служби

Вже у квітні того ж року Херсонський та Запорізький окупаційні митні пости відвідав начальник Федеральної митної служби Росії Валерій Пікалєв. Тоді очільник Південного управління Бєляєв доповідав йому, що об’єкти митної інфраструктури відновлюватимуть у Скадовську, Бердянську та Мелітополі. На фото з офіційного  каналу служби у складі делегації знову Дмитро Афанасіаді.

Дмитро Афанасіаді позначений червоною стрілкою. Фото: телеграм-канал російської Федеральної митної служби

За два дні після повідомлення про приїзд Пікалєва на каналі ФМС з’явилася інформація про нараду чиновників Кримської митниці. Тоді писали, що під час зустрічі Пікалєв заслухав звіти очільників Ялтинського, Запорізького та Херсонського митних постів.

На фото Дмитро Афанасіаді потрапив до об'єктива спиною, а поряд з ним розміщена іменна табличка з написом: «Афанасіаді Дмитро Миколайович – заступник начальника Кримської митниці – начальник Херсонського митного поста» (російською – «Афанасиади Дмитрий Николаевич – заместитель начальника Крымской таможни – начальник Херсонского таможенного поста»).

Дмитро Афанасіаді на нараді з Валерієм Пікалєвим. Його прізвище та ім’я вказане на табличці. Фото: телеграм-канал російської Федеральної митної служби

Є Афанасіаді й на фото під час передачі картин Федеральною митною службою трьом музеям: Маріуполя, Мелітополя та Генічеська. У пресі 14 березня 2025 року писали, що захід пройшов «в рамках гуманітарної місії «Російського Донбасу», присвячений 80-річчю Великої Перемоги», а «в урочистих церемоніях передачі картин взяли участь посадові особи Донецької та Кримської митниць». 

Пропагандистська «акція дарування» картин музеям тимчасово окупованих регіонів України, березень 2025 року. Фото: сторінка «Митниця для людей»

Зафіксований Дмитро Афанасіаді й на світлинах «урочистої» наради щодо нагородження митників до дня Росії, яка відбулася 11 червня 2025 року.

Дмитро Афанасіаді перший праворуч. Фото зі сайту Південного митного управління РФ

Кримська митниця регулярно висвітлює заходи за участі своїх співробітників у соціальних мережах та на сайті Південного митного управління. На цьому тлі Дмитро Афанасіаді залишається непублічним: його світлини з’являються здебільшого під час візитів вищого керівництва, коли уникнути публічності фактично неможливо.

Кримська митниця як елемент економічної інтеграції окупованих територій

Крим з перших місяців повномасштабного вторгнення став основним логістичним хабом і транзитним пунктом для краденого зерна з окупованих південних територій України. Росія використовує його для збору, перевалки, відбілення (зміни документів і походження) та подальшого експорту вкраденого врожаю. Про те, що з 2022 року з Херсона та Запоріжжя до Криму везуть сільськогосподарську продукцію, а кримська митниця сприяє цьому, свідчать і публікації в кримських медіа.

Окупаційну Кримську митницю створили наказом Федеральної митної служби Росії 31 березня 2014 року – в перші місяці анексії Криму. Це свідчить про те, що митна інфраструктура від початку була одним з елементів формування окупаційної системи управління.

Кримська митниця підпорядкована Федеральній митній службі РФ. На сторінці сайту Південного митного управління, присвяченій «історії» після анексії зазначають, що від 2014 року на митниці забезпечували  експортЕкспорт – це продаж та вивезення товарів, послуг або інтелектуальної власності з митної території однієї країни (наприклад, України) до іншої країни для вільного обігу без зобов'язання зворотного повернення. Це основа міжнародної торгівлі, що дозволяє розширити ринки збуту, знайти нових клієнтів та збільшити доходи  продукції, виготовленої в Криму.

Після початку повномасштабного вторгнення Кримська митниця розширила територію діяльності. У жовтні 2022 року до її складу включили незаконно створені окупантами Херсонський та Запорізький митні пости.

У регіоні діяльності Кримської митниці функціонують морські, автомобільні, залізничні та повітряні пункти пропуску, а також мережа митних постів. Митні пости здійснюють оформлення товарів, перевірку документів та контроль зовнішньоекономічної діяльності.

У цій структурі Херсонський митний пост, який очолює Дмитро Афанасіаді, відповідає за контроль діяльності учасників так званої «вільної економічної зони», а також роботу з фізичними і юридичними особами у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Фактично йдеться про контроль бізнесу на окупованій території та оформлення товарів, які ввозять або вивозять за її межі. Саме митні органи перевіряють документи, визначають походження продукції та проводять її митне оформлення.

Так звана «вільна економічна зона», про яку згадують у російській митній службі, передбачає спеціальний режим для бізнесу зі спрощеним оподаткуванням та митним оформленням. Такий механізм закріплений у законодавстві РФ, зокрема у законі про створення СЕЗ у Криму після його окупації у 2014 році. У 2023 році Росія поширила подібний режим і на тимчасово окуповані частини Херсонської та Запорізької областей.

Запровадження таких механізмів відбувається на тлі позиції міжнародної спільноти, яка не визнає анексію цих територій. Зокрема, Європейський Союз засудив незаконне приєднання Херсонської та Запорізької областей і наголошує, що вони залишаються частиною України.

Також митні органи відіграють ключову роль у супроводі переміщення товарів, зокрема сільськогосподарської продукції.

Раніше журналісти міжнародних і українських медіа неодноразово повідомляли про вивезення зерна з окупованих частин Херсонської та Запорізької областей. Українські правоохоронні органи також повідомляли про підозри людям, причетним до таких схем. Зокрема й окупаційному голові незаконного уряду Херсонщини Володимиру Сальду.

За даними проєкту «Схеми», у 2023 році за кордон з окупованої Херсонщини могли вивезти близько 34 тисяч тонн зерна. У попередньому розслідуванні журналісти встановили, що у 2022 році продукцію вивозили з елеваторів окупованих територій та транспортували переважно вантажівками до Криму через пункт пропуску «Армянськ». Там зерно перевантажували в портах, зокрема в терміналі «Авліта», після чого відправляли за кордон, у тому числі до Сирії. За оцінками журналістів, таким чином у 2022 році з тимчасово окупованих територій могли вивезти понад 180 тисяч тонн зерна.

Маршрути вивезення українського зерна до Криму та РФ. Зображення: Радіо Свобода/«Схеми»

У прямому ефірі «Вгору» заступник постійного представника президента України в АР Крим Денис Чистіков розповідав, що зерно з окупованих територій можуть вивозити до Криму, де його перевантажують у вагони та відправляють на територію РФ. Уже звідти українське зерно продають, видаючи його за російське. За його словами, так намагаються розширити ринки збуту, адже більшість країн не прагнуть купувати продукцію з окупованих територій.

Про використання портової інфраструктури Криму для таких операцій також повідомляли у Службі зовнішньої розвідки України. За їхніми даними, для цього залучають порти в Азовському та Чорному морях, передусім у Криму. За оцінками розвідки, лише за 2025 рік з окупованих територій могли вивезти понад 2 мільйони тонн зернових культур.

Такі маршрути передбачають оформлення документів, логістичний супровід та подальший експорт. У цих процесах ключову роль відіграють митні органи, які здійснюють контроль і оформлення товарів. У таких умовах митна інфраструктура стає одним з елементів системи, через яку оформляють та вивозять продукцію з окупованих територій.

Без оформлення Кримської митниці зерно не могло б легально вийти з портів Криму. Митниця не випадковий посередник, а системний інструмент державної політики РФ, який фінансує агресію (доходи йдуть до бюджету РФ).

Україна вважає всі ці операції незаконними, а Крим – тимчасово окупованою територією, тому будь-яке митне оформлення там не має юридичної сили. Міжнародна спільнота (ЄС, США, G7) запровадила санкції проти причетних портів, суден і компаній, але схема продовжує працювати. 

Кримська митниця наповнює бюджет РФ. Так, на сайті Південного митного управління розміщений звіт про діяльність Кримської митниці за 11 місяців 2025, у ньому зазначено, що вона переказала до російського бюджету понад 900 мільйонів рублів. 

Водночас виконує не лише економічні функції – працює з бізнесом і забезпечує надходження до російського бюджету. Також Кримська митниця бере участь у підтримці російських військових і поширенні публічних наративів, пов’язаних із війною проти України. Про це, зокрема, свідчать дописи на сторінках Федеральної митної служби Росії у соціальних мережах.

У тому ж звіті, зазначили, що Кримська митниця упродовж 2025 року надавала допомогу посадовим особам митниці, чиї рідні беруть участь у війні Росії проти України, а також учасникам російської агресії. Митники передали Міноборони РФ «незаконно» переміщені товари та транспортні засоби на суму 2,7 мільйона рублів. Крім того, кримська митниця на постійній основі надає допомогу військовому госпіталю та взаємодіє з силовими відомствами та прикордонниками. 

Один із візитів до російських солдатів у лікарні відбувся напередодні Нового 2026 року. Під час зустрічі працівники митниці «побажали військовим швидкого одужання», а також передали засоби особистої гігієни, побутову хімію та електроприлади. А у березні 2023 року митники «скинулися» грошима, щоб купити військовим, які воюють проти України, радіостанції. 

Звіт Кримської митниці за 2025 рік. Скриншот зі сайту Південного митного управління РФ

У січні 2026 року кримські митники передали конфіскований автомобіль Toyota Tundra представникам російського Міноборони. У повідомленні цитували керівницю Кримської митниці Тетяну Кравець, яка висловлювала «сподівання», що цей транспорт допоможе російським військовим під час виконання завдань у війні проти України.

Фото з телеграм-каналу Федеральної митної служби РФ

Про передачу іншого конфіскованого автомобіля – Dodge Grand Caravan – російським військовим повідомляли й у липні 2025 року.

Фото з телеграм-каналу Федеральної митної служби РФ

У лютому 2024 року кримські митники передали російським військовим уже 11 вилучених автомобілів. Ці випадки не є поодинокими та свідчать про системну практику передачі конфіскованого майна на потреби російської армії у війні проти України.

Фото з телеграм-каналу Федеральної митної служби РФ

Окрім цього, працівники Кримської митниці взаємодіють із російськими силовими структурами під час перевірок людей, які намагаються потрапити на територію тимчасово окупованого Криму із захопленої РФ Херсонщини. Після початку повномасштабного вторгнення один із маршрутів виїзду з окупованих територій пролягає через півострів – далі люди виїжджають до РФ, а потім до третіх країн, зокрема Грузії або країн Європи.

Після анексії Криму Росія встановила на в’їзді до півострова прикордонний контроль, який називала державним кордоном. Україна ж розглядала його як адміністративну межу з тимчасово окупованою територією, писали у російській службі Радіо Свобода. 

У жовтні 2022 року митний контроль на кордоні з тимчасово окупованими Кримом та Херсонщиною фактично скасували, однак митники продовжували взаємодіяти з російськими силовиками.

Зокрема, Федеральна митна служба Росії повідомляла, що митники брали участь у перевірках майна та транспортних засобів за зверненням прикордонної служби ФСБ РФ на адміністративній межі з окупованими територіями. Для цього співробітники митниці чергували у пунктах пропуску.

Скриншот з телеграм-каналу ФМС Росії

У квітні 2023 року перетин між Херсонщиною та Кримом оформлювався  за спрощеною процедурою без перевірки вантажів, а вже в липні окупаційна влада повністю скасувала паспортний контроль, писали у Суспільне. Водночас у січні 2024 року підконтрольний Росії керівник Криму Сергій Аксьонов запровадив «особливий режим» в’їзду та виїзду на адміністративній межі з окупованою частиною Херсонської області.

Місцями перетину цієї межі визначили автомобільні пункти пропуску «Армянськ», «Перекоп» і «Джанкой», а також однойменні залізничні пункти пропуску.

Відомо, що під час в’їзду до Криму людей піддають так званій «фільтрації»: російські силовики перевіряють документи, особисті речі, телефони та вміст соціальних мереж, проводять «співбесіди». 

Працює Кримська митниця на РФ й ідеологічно. Про участь працівників органу в різних заходах постійно публікується інформація на сайті. Так, тільки упродовж 2026 року представники Кримської митниці поклали квіти до пам’ятника «ввічливим  людям», взяли участь у засіданні «історичного клубу», де слухали пропагандистську версію кримського політика Сергія Цекова про події лютого-березня 2014 року. А ще побували на фестивалі «військово-патріотичної» пісні в одній зі шкіл Червоноперекопська та був присвячений «Дню захисника Вітчизни, Дню захисника Республіки Крим та Дню Сил спеціальних операцій». На сцені виступали діти.

Фото з заходів за участі працівників Кримської митниці. Колаж з фото сайту Південного митного управління ФМС Росії

Родині зв’язки та суди навколо Харчосмакової фабрики

Рідня Афанасіаді володіє понад 50% статутного капіталу Скадовської харчосмакової фабрики, а очолює підприємство брат митника Віталій Афанасіаді. Та й сам Дмитро Афанасіаді працював на фабриці. У декларацію державного службовця за 2017 рік він вніс 42 тисячі заробітної плати від підприємства. 

Водночас уже майже півтора року в окупаційному «арбітражному суді» Херсонської області намагаються встановити «законність» реєстрації цієї компанії в російському реєстрі.

Скадовську харчосмакову фабрику створили ще за радянських часів. Підприємство займалося переробленням та виробництвом харчів та напоїв. На сайті Скадовської районної державної адміністрації його згадували серед ключових переробних підприємств, що формували інвестиційну привабливість району.

В’їзд до Скадовської харчосмакової фабрики. Фото: вільні джерела

За даними YouControl, із 1996 року фабрика діяла як відкрите акціонерне товариство, із 2011 – як приватне акціонерне товариство, а з 2017 – як товариство з обмеженою відповідальністю. Загалом у компанії був 41 засновник – серед них члени родин Афанасіаді та ще однієї скадовської родини – Мавріді.

У статутному капіталі в понад 179 тисяч гривень найбільша частка – понад 29% – належала Дмитру Мавріді. Разом із частками дружини, очільниці окупаційної школи мистецтв у Скадовську, та доньок – родина Мавріді контролювала майже 34% компанії. Водночас родина Афанасіаді – Марія Афанасіаді, брат Дмитра Віталій і його дружина – зосередила у своїх руках майже 51% капіталу.

Варто зазначити, що у структурі власності як засновники з вирішальним впливом на підприємство вказані: Віталій Афанасіаді з часткою 70% та Марія Афанасіаді – 30%. Водночас ці частки не відповідають даним про їхні внески до статутного капіталу: за наявною інформацією, Віталій Афанасіаді володів трохи більше ніж 19%, а Марія – майже 9%.

Можливо, цим документом насправді хотіли «показати» хто насправді впливає найбільше на компанію – дружина митника та його брат.

У квітні 2024 року в російському реєстрі юридичних осіб з’явився «двійник» підприємства – ТОВ «Скадовська харчосмакова фабрика» (ООО «Скадовская пищевкусовая фабрика»). Склад засновників у ньому повністю збігається з українським реєстром, а керівником так само зазначений Віталій Афанасіаді. Фактично йдеться про дублювання компанії в російській юрисдикції.

Попри це, окупаційне «Міністерство майнових та земельних відносин Херсонської області», яке очолює уродженець Криму Юрій Хожаінов, оскаржує саму реєстрацію підприємства. Це випливає з ухвал незаконного «арбітражного суду», які редакція «Вгору» проаналізувала у відкритих джерелах.

Окупаційне міністерство вимагає визнати недійсним рішення про внесення компанії до реєстру юридичних осіб РФ, ухвалене незаконним управлінням Федеральної податкової служби по Херсонській області. 

Водночас у матеріалах справи не наведено чітких підстав для таких вимог. Натомість дії «суду» створюють суперечливу картину. На одному з перших засідань «суд» заборонив змінювати частки у статутному капіталі компанії – тобто перерозподіляти, кому яка частина підприємства належить. Проте у забороні на відчуження рухомого та нерухомого майна підприємства відмовив. У підсумку компанія може розпоряджатися активами, але не може змінювати власників або їхні долі. 

За майже півтора року розгляду у цій справі нічого не вирішилося: суд виніс понад 30 ухвал, понад 15 разів відкладав засідання та оголошував перерви у розгляді. Зі змісту «судових» документах стає зрозумілим, що на переважній більшості засідань був присутній Віталій Афанасіаді, як керівник підприємства. 

На  одне з судових засідань свідком запрошували дружину митника – Марію Афанасіаді – для з’ясування обставин її участі в загальних зборах засновників при прийнятті рішення про реєстрацію компанії в податковому органі РФ. 

У чому полягає претензія окупаційного міністерства до реєстрації незаконною податковою компанії з судових документів до кінця не зрозуміло, проте затягування справи поруч з відсутністю заборони відчужувати майно може свідчити про ймовірний переділ майна та сфер впливу між окупантами та їхніми відомствами.

Але, за словами жителя Скадовська, який через безпекові питання спілкувався з журналістами «Вгору» на умовах анонімності, Харчосмакова фабрика не єдиний бізнес родини Афанасіаді. Поруч з володінням часткою у компанії був і бізнес у готельній справі (можливо, офіційно не оформлений – про це дійсно згадок в українських реєстрах не знайшли) та, ймовірно, торгові точки на березі моря.

Варто додати, що родина головного митника окупованої Херсонщини (Афанасіаді має чотирьох синів і багато родичів) також уникає публічності. Єдиний виняток - 17 річний син Іван, який регулярно «світиться» на КВК. Він є членом скадовської команди «Синиця в руці», яка регулярно бере участь у регіональних лігах та фестивалях КВК у Росії та тимчасово окупованих територіях. Окупаційні ресурси стверджують, що команда була створена у 2023-му, насправді до 2022 року команда КВК із такою назвою в Скадовську існувала, вона грала в українському КВК / Лізі Сміху, але була маловідомою і не дуже успішною. Іван Афанасіаді (або Ваньок, як він сам представляється) є одним з її членів і активно «відпрацьовує» в культурному полі, намагаючись легітимізувати присутність країни-агресора через гумор.

Іван Афанасіаді у КВК. Перше фото –на кастингу в Москві у червні 2024 року, друге -  на одному з виступів влітку 2025. Іван Афанасіаді по центру з мікрофоном. Фото з окупаційних джерел

Історія Дмитра Афанасіаді демонструє, як людина, яка десятиліттями вбудовувалася в українські державні структури, отримувала державні нагороди та високі звання, зрештою обрала сторону ворога – підтримку кума-колаборанта Віталія Булюка, російських кураторів та перейшла на бік окупанта. У критичний момент він не просто залишився у команді свого покровителя, а й очолив один із ключових економічних інструментів окупації. Повномасштабне вторгнення лише скинуло маски, остаточно перетворивши «Почесного митника України» на офіційного пособника загарбників. Посади, отримані завдяки лобізму Булюка, та корупційні шлейфи в Сумах і Запоріжжі стали для нього лише підготовчим етапом до головного кроку – відкритого переходу на бік ворога.

І хоча сьогодні керівник окупаційної Херсонської митниці намагається уникати зайвої публічності, розслідування «Вгору» вказує на його безпосередню причетність до роботи незаконних органів на тимчасово окупованих територіях Херсонщини. 

Редакція «Вгору» готує відповідне звернення до СБУ, куди передасть усі задокументовані докази діяльності Дмитра Афанасіаді для відкриття кримінального провадження.

Створено за підтримки програми «Сильніші разом: Медіа та Демократія», що реалізується Всесвітньою асоціацією видавців новин (WAN-IFRA) у партнерстві з Асоціацією «Незалежні регіональні видавці України» (АНРВУ) та Норвезькою асоціацією медіабізнесу (MBL) за підтримки Норвегії. Погляди авторів не обов’язково відображають офіційну позицію партнерів програми.