«Рух перших» проти дітей: як росіянин Олексій Лаврентьєв перетворює школярів Херсонщини на армійський резерв окупантів 

Діти на окупованій Херсонщині плетуть маскувальні сітки й роблять окопні свічки для російських військових. Їх навчають поводитися зі зброєю та вибухівкою, керувати дронами, проводити «штурмові» дії та кібероперації. Паралельно піддають тотальній ідеологічній обробці: змушують відзначати російські свята, писати диктанти «Перемоги» та листи російським солдатам, ходити на виставки про «героїв СВО» та отримувати паспорти РФ. Все це відбувається в рамках російської дитячої організації «Рух перших». На Херсонщині очолює цю структуру москвич-китаїст Олексій Лаврентьєв. Журналісти «Вгору» дослідили, хто він такий насправді й чим заправляє на захоплених територіях.

Як Олексій Лаврентьєв потрапив на окуповану Херсонщину

Майбутній очільник херсонського відділення «Руху перших» Олексій Лаврентьєв розповідав російським медіа, що вирішив їхати на Херсонщину влітку 2022 року. За його словами, на це його надихнула діяльність відомого місцевого колаборанта Кирила Стремоусова. Він нібито кинув життя в Москві, роботу журналіста у відомому інформаційному агентстві, 29 серпня сів на поїзд, потім на автобус у Джанкої та приїхав до захопленого росіянами міста. 

Після проведення незаконного «референдуму», який Лаврентьєв назвав «подією, повною надій та сподівань», він вирішив залишитися на Херсонщині. 

Очільник відділення «Руху Перших» на окупованій Херсонщині Олексій Лаврентьєв. Фото з телеграм-каналу херсонського відділення організації

Втім, редакції «Вгору» вдалося встановити, що Лаврентьєв не є корінним москвичем. Ймовірно, до переїзду до Москви він жив у місті Балаково Самарської області. 

Перша згадка про Лаврентьєва на сторінці окупаційної Адміністрації Херсонської області з’явилася 23 лютого 2023 року. В дописі його представили як учасника кадрового конкурсу «Лідери відродження. Херсонська область» та медіатехнолога. 

«За пів року перебування тут Херсонщина стала моїм рідним краєм», – цитували його.

Відтоді Лаврентьєв почав регулярно з’являтися в окупаційних пабліках та матеріалах російських пропагандистських медіа.

У березні 2023 року у відео на ютуб-каналі, присвяченому конкурсу «Лідери відродження. Херсонська область», Лаврентьєв розповідав, що працює в окупаційному «Міністерстві інформаційної політики Херсонської області».

Зображення з допису про участь Олексія Лаврентьєва у конкурсі / телеграм-канал «Лідери відродження. Херсонська область»

Про своє минуле він сказав небагато. За його словами, спочатку він навчався на філософському факультеті Московського державного університету імені Ломоносова, а згодом закінчив Московський державний юридичний інститут імені Кутафіна.

Професійну кар’єру, за його словами, розпочав у російському інформаційному агентстві ТАРС. Він також зазначав, що продовжує працювати з китайською мовою, веде власний телеграм-канал та має колонку в російських медіа.

Ми перевірили та знайшли його матеріали на сайті «Московских новостей»: він справді працював штатним оглядачем видання, в основному, робив огляд китайської преси, також писав про культурний код Москви. Регулярно публікувався з вересня 2021 року до березня 2023 року, а також писав окремі статті у 2025–2026 роках.

Судячи з його текстів, це типовий російський державницький журналіст, який бачить події через призму протистояння Росії та Заходу, а Україну – як елемент більшої геополітичної гри, де Китай грає вичікувальну, але вигідну для себе роль. Прямої «українофобії» в доступних текстах ще немає, але чітка підтримка російської позиції присутня.

Кадр із відео на ютуб-каналі «Лідери відродження. Херсонська область»

Китайський напрям

Окремий напрям діяльності Лаврентьєва – робота з китайською тематикою. Він розповідав, що вивчав китайську мову при Московському державному університеті. Відвідував заходи, пов’язані з Китаєм. Він є на фотографії з концерту китайської музики, який відбувся у 2019 році в московському клубі східної культури.

Після концерту китайської музики в московському клубі східної культури. 2019 рік. Лаврентьєв перший праворуч. Фото з російських джерел

Зараз у російських джерелах його представляють як експерта Російсько-Китайської палати, а китаїстика була однією з основних тем його журналістських робіт у виданні «Московские новости». 

Кар’єра через окупаційні кадрові конкурси

Лаврентьєв став фіналістом конкурсу «Лідери відродження. Херсонська область». У серпні 2023 року в телеграм-каналі окупаційної Адміністрації Херсонської області повідомляли, що завдяки участі в конкурсі він отримав посаду начальника відділу правового, організаційного і кадрового забезпечення окупаційного «Міністерства інформаційної політики» Херсонської області.

Показово, що учасників цього конкурсу представляли як жителів Херсонщини, хоча на момент участі Лаврентьєв перебував тут лише близько пів року. 

Перший заступник Керівника Адміністрації Президента РФ Сергій Кирієнко та тимчасовий виконувач обов'язків (на той час) окупаційного губернатора Херсонської області Володимир Сальдо нагороджують одного з 8 переможців конкурсу «Лідери відродження»від Херсонщини – Олексія Лаврентьєва. Серпень 2023 року. Фото з російських джерел

Наприкінці серпня 2023 року окупаційна Адміністрація Херсонської області повідомила, що Лаврентьєв увійшов до числа восьми переможців конкурсу від Херсонщини. Їх мали включити до кадрового резерву окупаційних органів влади, а також надати по мільйону рублів на навчання. 

Фото з окупаційних джерел. Серпень 2023 року

«З планів на найближче майбутнє – максимально сприяти інтеграції Херсонської області, а також вивести інформаційну сферу у нашому краї до загальноросійських стандартів», – так озвучував тоді свої плани Лаврентьєв.

У листопаді 2023 року Лаврентьєв запустив на окупованій Херсонщині «Школу блогерів».

На цьому його участь у російських кадрових конкурсах не завершилася. Після перемоги у конкурсі, який проводили лише на окупованих Росією територіях, Лаврентьєв захотів стати ще більшим лідером. У грудні 2023 року він розповідав, що вперше бере участь у конкурсі «Лідери Росії». Уже тоді у спілкуванні з пресою він виступав ретранслятором кремлівської пропаганди, акцентуючи на спільній ідеї своїх колег-суперників – «відродження історичної єдності Росії». Цей «постулат» є відсилкою до відомої псевдоісторичної статті Володимира Путіна 2021 року, тож Лаврентьєв демонструє, що повністю засвоїв офіційну російську геополітичну доктрину. 

На конкурсі «Лідери Росії» в Ростові-на-Дону. Листопад 2023. Фото з окупаційних джерел

У січні 2024 року його вже презентували в окупаційних пабліках як фіналіста конкурсу. Разом з іншим фіналістом, Микитою Наумовим, Лаврентьєв провів для учнів 11 класу генічеської школи відкритий урок, присвячений «руському миру». 

У березні 2024 року ТАРС повідомило, що Лаврентьєв став першим представником окупованої Херсонщини у клубі «Лідерів Росії» «Ельбрус» та його призначили куратором у регіональному відділенні «Новоросія».

Водночас серед переможців конкурсу, фінал якого відбувся у лютому 2024 року, Лаврентьєва немає. Представників окупованої Херсонщини серед переможців також не було.

Проте Олексій не засмутився. У січні 2025 року Лаврентьєв взяв участь у новому конкурсі – «Лідери Росії. Політика». Разом із ним від Херсонщини змагалася ще одна москвичка – Валерія Веремйова, про яку розповімо далі. Обоє дійшли до півфіналу, але до фіналу не потрапили. 

Олексій Лаврентьєв та Валерія Веремйова. Фото: російські ЗМІ

Це були не єдині російські конкурси, в яких брав участь Лаврентьєв. У 2024 році він долучався до Всеросійського конкурсу «Знання.Лектор», конкурсу «Індекс мрійника» в межах Всеросійського конкурсу молодіжних проєктів «Росмолодь.Гранти», а також був кандидатом від Херсонської області на премію «Гордість моєї Батьківщини» у номінації «Гордість XXI століття». 

Участю в конкурсах Олексій Лаврентьєв не обмежувався. Працюючи в окупаційному управлінні інформполітики, він написав статтю «Чому пропаганда українського неонацизму залучила так багато людей?», яка вийшла в червні 2024 року в журналі «Обзор. НЦПТИНЦПТИ – Національний центр інформаційної протидії тероризму та екстремізму в освітньому середовищі та мережі Інтернет (рос. Национальный центр информационного противодействия терроризму и экстремизму в образовательной среде и сети Интернет). Це російська державна (або підпорядкована державі) структура, що є частиною інформаційно-пропагандистського апарату РФ. » – виданні російського центру боротьби з «екстремізмом». Лаврентьєв тут повністю заперечує право України на незалежність і описує її як «штучний антиросійський проєкт». Текст написаний за шаблонами кремлівської пропаганди: український націоналізм ототожнюється з неонацизмом, УПА та пов’язані постаті подаються виключно негативно, вибір українського народу жити у власній державній країні пояснюється як результат зовнішніх впливів і внутрішньої кризи, спрямованих проти Росії. Подібні матеріали циркулюють у російському інформаційному просторі в рамках наративу про «денацифікацію».

Обкладинка видання та перша сторінка статті Лаврентьєва. З російських джерел

Про те, що робота на окупованих територіях України для російських чиновників перетворилася на соціальний ліфт, російськомовне міжнародне видання «Медуза» писало ще у вересні 2022 року. Тож можна зробити висновок, що звичайний журналіст і дрібний медіатехнолог Олексій Лаврентьєв не бачив перспектив швидко піднятися кар’єрними сходами в Москві, де конкуренція висока. Тож і вирішив використати окупацію українських територій як «трамплін» для просування по службі: вирватися з низового рівня, отримати посади в окупаційних органах влади, здобути статус «регіонального лідера» та закріпитися у владній еліті РФ.

Результатом цих пошуків зрештою стала медійна посада – призначення головою регіонального відділення «Руху перших» на окупованій Херсонщині.

Ілюстрація з окупаційних джерел

«Рух перших»: від Москви – до Генічеська

«Дитяча ініціатива» за вказівкою Путіна та мільярди на пропаганду

Ідея створення організації  «Рух перших»«Рух перших» – російська державна дитячо-молодіжна організація, створена за ініціативою влади РФ як аналог радянської піонерії для ідеологічного виховання молоді. Повна назва – Російський державний рух дітей і молоді «Рух перших», рос. – Российское движение детей и молодёжи «Движение первых», скорочено «Первые») займає центральне, системоутворююче та домінуюче місце в сучасній російській структурі дитячо-молодіжних рухів і охоплює дітей і молоддю від 6 до 25 років.  офіційно озвучена 20 квітня 2022 року на засіданні наглядової ради АНО «Росія – країна можливостей». Її озвучила школярка з окупованого Севастополя Діана Красовська, яка раніше жила в Луганську.

Розповідаючи у своєму розслідуванні про цю начебто дитячу ініціативу, Bihus.info підкреслює постановковий характер виступу «дівчинки у фіолетовому худі» – це був заздалегідь підготовлений сценарій для камери, а не спонтанне бажання дитини. І підтримав ініціативу сам Володимир Путін.

Стоп-кадр відео із засідання наглядової ради АНО «Росія – країна можливостей»  

«Відтоді офіційна легенда переконує: новий всеохопний патріотичний рух у РФ створено на пропозицію 12-річної дівчинки. Однак стрімкість, з якою його запустили, мільярди державного фінансування, мільйони залучених дітей і особиста присутність Путіна в наглядовій раді руху ставлять цю легенду під сумнів», – наголошують автори статті.

Щодо мільярдів – це не перебільшення. 18 липня 2023 року Держдума прийняла закон, за яким «Рух перших» стає головним розпорядником бюджетних коштів, передбачених на власну діяльність (він отримує їх з федерального бюджету та розподіляє між своїми підвідомчими структурами, а також має право надавати субсидії своїм регіональним осередкам і гранти іншим організаціям та людям). З 2023 року організації щорічно мають виділяти більше ніж 21 млрд 325 млн рублів. Відповідні зміни до законодавства внесли за особистим дорученням Володимира Путіна.

Уявіть, фінансування однієї молодіжної організації проводиться на рівні повних бюджетів невеликих російських регіонів – навіть більше, ніж, наприклад, бюджет Єврейської автономної області на той же 2023 рік (трохи менш як 17 млрд рублів).

«Рух перших» фактично підпорядкував собі або поглинув інші російські дитячі структури – «Юнармію», «Російський рух школярів» та проєкт «Большая перемена».

Нова піонерія Кремля: як «Рух перших» копіює радянські методи виховання дітей

«Рух перших» повністю скопіював систему радянської піонерії – від державного контролю та шкільних осередків до військових ігор і пропаганди. Зміна назви не змінила суті: це той самий інструмент, який держава використовує для контролю над дітьми та молоддю.

У російських джерелах «Рух перших» часто називають «новою піонерією» та вказують на спадковість.

Подібність між двома організаціями простежується в усіх деталях:

• Як і піонерію в СРСР, «Рух перших» створили за вказівкою згори, хоча і замаскували під дитячу псевдоініціативу. Фінансує рух та керує ним безпосередньо кремлівська влада.

• Головна мета організації – сформувати абсолютну лояльність до режиму, насадити культ армії та переконати дітей в існуванні «зовнішніх ворогів».

• Організація запозичила традиційні символи піонерії: урочисті обіцянки-присяги, лінійки, нагородження та заклики бути «першими» (сучасний аналог гасла «будь готовий»).

• Осередки створюють безпосередньо в навчальних закладах. Класні керівники та вчителі виконують роль кураторів і стежать за участю дітей.

• Дітей залучають до примусової корисної праці, так званого «волонтерства», військово-патріотичних ігор за зразком радянської «Зірниці» та відправляють у централізовані літні табори.

За привабливою обгорткою цікавих заходів організатори все одно приховують пропаганду та ідеологічне виховання молоді.

Про те, що дітей в Росії масово й добровільно-примусово реєструють через тиск школи та вчителів, а на тимчасово окупованих територіях України до руху примусово залучають українських дітей для стирання їхньої ідентичності та проросійської індоктринації, свідчать не лише українські правозахисні організації, а й російські видання, які називають себе незалежними. 

Офіційні представники руху також визнають страх дітей і батьків.

«Багато дітей ще не активничають. Вони бояться через політичну обстановку, їхні батьки теж не з усім згодні», – зізнавався попередній керівник руху на Херсонщині Нарзій Доманін.

Назарій Доманін: перший «перший» на окупованій Херсонщині

Перші відділення «Руху перших»в окупованій Херсонській області відкрилися у грудні 2022 року в генічеській школі №1 та місцевому медучилищі.

Регіональне відділення «Руху перших» створили пізніше – 14 лютого 2023 року. Його першим керівником став на той час 23-річний херсонець Назарій Доманін.

Назарій Доманін проводить «Зірницю». Стоп-кадр відео «Руху перших»

Про його життя та діяльність до повномасштабного вторгнення відомо небагато: закінчив Херсонську державну морську академію, був байкером та входив до спільноти «Night Angels Kherson» («Нічні янголи Херсона»).

На бік росіян молодик перейшов разом зі своєю матір'ю Ларисою Доманіною, нову кар’єру розпочав під її крилом в окупаційному Департаменті освіти й науки Херсонської області. Очевидно, відсутність профільної педагогічної освіти «спеціаліста» мало турбувала нових «роботодавців».

З кінця 2022 року Доманін узявся активно просувати «Рух перших», а вже у лютому 2023-го офіційно очолив його регіональний осередок. Він розгортав мережу організації у школах та коледжах Генічеська й Скадовська, залучав дітей до російської «Зірниці» (рос. - «Зарница») та інших пропагандистських заходів.

Грудень 2022 року, Назарій Доманін (крайній праворуч) на Всеросійському семінарі для керівників регіональних відділень Російського руху дітей та молоді. Фото з російських джерел.

Через зросійщення та мілітаризацію українських дітей Доманін потрапив під санкції України, ЄС, США, Великої Британії, Канади, Японії та інших країн. Міжнародні партнери й українські правоохоронці розглядають його діяльність як частину політики примусової інтеграції та депортації молоді. Як причетного до політики депортації та незаконних переміщень дітей під виглядом «відпочинку» та «навчання», сприяння «інтеграції» в російський культурно-освітній і військово-патріотичний простір, перевиховання та мілітаризації дітей його внесли до бази ГУР «War & Sanctions».

У червні 2026 Національна поліція України заочно повідомила Доманіну про підозру, в серпні справу передали до суду. Доманіна звинувачують у колабораціонізмі, пособництві агресору та виправдовуванні російської агресії.

Востаннє Доманін фігурував керівником організації ще 16 липня 2024 року в телеграм-каналі «Руху Перших Херсонської області». Уже 24 липня там з’явився допис про участь голови правління та заступника голови правління «Руху перших» у навчальному модулі. Серед присутніх на фотографії був Олексій Лаврентьєв.

Окупація свідомості: діяльність Лаврентьєва серед молоді Херсонщини  

У липні того ж року Лаврентьєв створив власний телеграм-канал. Перші його дописи стосувалися не діяльності «Руху перших» на Херсонщині, а публікацій російських пропагандистських ресурсів. Зокрема, він коментував «борги України перед Заходом» та критикував конфіскацію російських активів на користь України.

Згодом Лаврентьєв поширив допис окупаційного Міністерства освіти і науки Херсонської області, де його зазначили як виконувача обов’язків голови регіонального відділення «Руху перших».

На початку серпня Лаврентьєва вже презентували як очільника херсонського відділення організації в місцевому пропагандистському медіа.

Скриншоти дописів окупаційного Міністерства освіти і науки Херсонської області та з каналу Олексія Лаврентьєва у телеграмі

Відтоді діяльність Лаврентьєва дедалі більше була пов’язана не лише з окупаційною інформаційною політикою, а й із роботою з дітьми та молоддю. Саме через «Рух перших» він отримав можливість безпосередньо впливати на те, як дітей на окупованій Херсонщині навчають, які цінності їм нав’язують і до яких активностей їх залучають.

«Зірниця» на окупованій Херсонщині. Квітень 2025 року. Стоп-кадр відео телеграм-каналу херсонського відділення «Руху перших»

Діяльність «Руху перших» як організації, що мілітаризує дітей Херсонщини та змінює їхню ідентичність

«Рух перших» позиціює себе як «унікальну програму виховання та становлення особистості» й активну та відповідальну молодіжну спільноту. Організація декларує діяльність на основі традицій і культури народів Росії, пропагує історичну спадкоємність, а головною цінністю називає сім’ю.

Проте аналіз сторінок «Руху перших» у соціальних мережах та його проєктів показує інше: діяльність організації на окупованій Херсонщині спрямована, зокрема, на виховання майбутніх військових російської армії, які воюватимуть проти України та зміну їхньої української ідентичності.

«Муніципальний етап» «Зірниці» на окупованій Херсонщині. Квітень 2025 року. Стоп-кадр відео телеграм-каналу херсонського відділення «Руху перших»

Омбудсман України у травні 2026 року звернувся до правоохоронних органів України, міжнародної спільноти та Міжнародного кримінального суду із закликом визнати системну мілітаризацію українських дітей злочином проти людяності та забезпечити невідворотну відповідальність винних. У зверненні наведено статистику Єльського університету: з лютого 2022 року українських дітей переміщували щонайменше до 210 закладів у Росії та на тимчасово окупованих територіях України. У 62% із них дітей піддають культурній, патріотичній та військовій пропаганді, а у 19% проводять військову підготовку, зокрема бойові навчання, паради та заняття з безпілотниками. 

«Це – грубе порушення міжнародного гуманітарного права і злочин проти українських дітей», – зазначив Омбудсман. 

Після того як Олексій Лаврентьєв очолив херсонське відділення «Руху перших», діяльність, пов’язана із взаємодією з російськими військовими, стала ще помітнішою та регулярнішою.

Організація реалізовує проєкти, спрямовані на формування позитивного образу Росії, російських військових та так званої «СВО» - так у Росії називають війну проти України. Діти при цьому дедалі частіше стають не лише слухачами лекцій, а й безпосередніми учасниками заходів на підтримку російських військових.

Вересень 2024 року. Серед учнів першого на Херсонщині кадетського класу поширили першу частину збірки «Діалог про місію СВО». Головний організатор і головний редактор цього пропагандистського продукту – Олексій Лаврентьєв. Фото з окупаційних джерел

Водночас такі активності з’явилися у роботі організації ще до приходу Лаврентьєва. Зокрема, «Рух перших» публікував дописи з відео, на яких діти писали листи російським військовим, проводив військово-патріотичну гру «Зірниця», а попередній керівник організації Назарій Доманін підписав угоду про співпрацю з Центром військово-спортивної підготовки та патріотичного виховання молоді «Воїн».  

Скриншот із допису про підписання угоди з центром «Воїн». Канал херсонського відділення «Рух Перших» у телеграмі

Формування російської ідентичності

Серед активностей, спрямованих на зміну ідентичності дітей, у квітні 2026 року Лаврентьєв просував проєкт «Русскій мір та цінності російської цивілізації». У його рамках у 16 освітніх закладах провели «просвітницькі заходи», учасниками яких стали понад 290 дітей із 5 по 11 класи. Головним лектором був Лаврентьєв.

Скриншот із каналу «Рух перших» Херсонської області

Окрему увагу «Рух перших» приділяє російській мові. У червні цього року учасників організації залучали до акції «Великий і могучий», присвяченої Дню російської мови. Діти записували відео з уривками творів російських письменників. 

Ще один напрям роботи – медіа. У серпні цього року в Генічеську відбувся Медіазліт «Руху перших», на який зібрали молодь, зацікавлену роботою у сфері медіа. Учасників навчали впливати на аудиторію та працювати з інформацією. Така діяльність може бути спрямована на формування навичок, які надалі використовуватимуться для поширення потрібних окупаційній владі наративів, а не для незалежної журналістики. 

Медіазліт активістів «Руху Перших». Фото: канал організації у телеграмі 

Ще одним інструментом зміни ідентичності дітей став конкурс малюнків «Герої звільненої Херсонщини». Його створили за російські грантові кошти та активно висвітлювали в окупаційних медіа. Ініціаторкою та відповідальною за проєкт була колишня активістка «Руху перших», а згодом спеціалістка організації Євгенія Ястреб. 

Цей проєкт став частиною заходів, спрямованих на нав’язування дітям як героїв колаборантів, зрадників та окупантів. Конкурс стартував у березні цього року. За його умовами діти мали «зобразити героїв, які трагічно загинули під час СВО». 

Уже у квітні в Генічеську презентували малюнки, на яких діти зображували як «героїв» людей, пов’язаних з окупацією Херсонщини: колишнього народного депутата Олексія Ковальова, якому повідомили про підозру у державній зраді та пособництві РФ, зрадника й колаборанта Кирила Стремоусова, російського полковника та співробітника ФСБ Олексія Катеринчева, а також зрадника Олексія Журавка. 

За інформацією організаторів, на конкурс надіслали 150 малюнків, із яких відібрали 20. 

Виставка «Герої звільненої Херсонщини» у тимчасово окупованому Генічеську. Фото з каналу «Рух Перших Херсонська область» у телеграмі

Окреме місце у роботі «Руху Перших» займає проєкт «Зв’язок поколінь», також реалізований за грантові кошти. Його ініціаторкою виступила активістка Лілія Дзюба.

Учасники руху збирали історії ветеранів Другої світової війни, трудівників тилу, дітей, а також «героїв СВО». Діти спілкувалися з людьми, які пережили Другу світову війну, а також із родичами учасників війни Росії проти України. На основі цих історій створили збірку, яку надрукували та презентували під час заходів «Руху перших» в окупованих містах Херсонщини. Її також передали до шкіл та бібліотек лівобережної частини області.

Збірка «Зв’язок поколінь» та відвідини учасниками руху рідні бійців війни Росії проти України. Скриншот із каналу «Рух Перших Херсонська область» у телеграмі

Від пропаганди – до взаємодії з російськими військовими

Ще один напрям діяльності «Руху перших» – залучення дітей до заходів на підтримку російських військових.

Навесні 2025 року діти знову писали слова підтримки військовим окупаційної армії в межах всеросійської акції. Принаймні саме так цю діяльність презентували у каналі «Руху перших».

Діти в школах окупованої Херсонщини пишуть листи окупантам. Скриншот із каналу «Рух Перших Херсонська область» у телеграмі

Згодом на сторінках організації почали частіше з’являтися повідомлення про безпосередню взаємодію дітей із російськими військовими. У травні 2025 року учасники руху разом з окупантами роздавали георгіївські стрічки на блокпостах, ще раніше проводили «круглий стіл». 

Скриншот із дописів окупаційного медіа Херсонщини

При цьому представники «Руху перших» не лише долучалися до заходів, організованих окупаційною владою, а й самі ставали їхніми організаторами. Зокрема, рух влаштував громадянсько-патріотичну гру «Союз народів», співорганізаторами якої стали військовослужбовці та співробітники регіонального управління Росгвардії. 

Скриншот із каналу «Рух Перших Херсонська область» у телеграмі. Червень 2026 року

Цього року в окупаційних медіа Херсонщини та на сторінках «Руху перших» широко висвітлювали регіональний проєкт «Майстерня перемоги перших». У його межах активісти плели маскувальні сітки, виготовляли окопні свічки та створювали сувеніри для російських військових. 

Перші повідомлення про участь дітей у виготовленні маскування для російських військових з’явилися в телеграм-каналі руху навесні 2025 року. Така діяльність триває й нині.  

Такі заходи подають як волонтерство. Водночас через участь у них, дітей безпосередньо залучають до діяльності на підтримку російської армії та знайомлять із російськими військовими.

Так, у травні цього року активісти організації Генічеського технікуму сфери обслуговування передали бійцям батальйону Василя Маргелова посилки та маскувальні сітки, які сплели учні Генічеської школи-інтернату.

Діти особисто передавали військовим цю допомогу. Натомість ті нібито дали дітям солодощі.

Скриншоти зі сторінки «Рух Перших Херсонська область» у телеграмі

Також діти виготовляли окопні свічки для російських військових. На сторінці окупаційної Адміністрації Херсонської області зазначили, що завдяки залученню дітей вони «мають змогу відчути свою причетність до підтримки тих, хто перебуває на передовій».  

Учень виготовляє окопні свічки для російських військових. Скадовська школа №3. Фото з окупаційних медіа

Лаврентьєв і Малькевич: Спільна робота на окупаційну пропаганду 

З головним пропагандистом окупованої Херсонщини Олександром Малькевичем Лаврентьєв почав контактувати  ще до того, як очолив осередок нового дитячого руху на Херсонщині. Малькевич називає Лаврентьєва однодумцем і згадує, як влітку 2022 року вони «з Ігорем і Валерією» працювали у Херсоні.

І хоча журналістську діяльність Лаврентєв розпочав ще в Москві, офіційне посвідчення від Спілки журналістів Росії він отримав лише на окупованій території Херсонської області. Лаврентьєв був поміж перших, кого прийняли до цієї організації на захоплених територіях області, а «корочку» йому вручив особисто Малькевич.

Лаврентьєв приймає квиток члена Спілки журналістів Росії з рук Олександра Малькевича. Серпень 2023. Кадр із відео окупаційного телеканалу.

Перша хвиля новоспечених членів Спілки журналістів Росії на окупованій Херсонщині. Лаврентьєв поруч із Малькевичем у центрі. Генічеськ, серпень 2023. Фото з окупаційних джерел

У нинішньому  статусі Лаврентьєв не раз виступав гостем в авторській програмі «Малькевич новых регионов» на SOLOVIEV.LIVE. Там він відверто розповідав про ідеологічну обробку молоді на окупованій Херсонщині, зокрема йшлося про «Журнал Первых», «Диалог о миссии СВО», лекції про «Русский мир» та боротьбу з тими, хто не підтримує окупацію.

Олексій Лаврентьєв і Олександр Малькевич. Фото з окупаційних джерел

Скриншот статті окупаційного ЗМІ

Валерія Веремйова: що пов’язує очільника «Руху перших» та юристку з Москви 

Поруч з Олексієм Лаврентьєвим від моменту його переїзду на тимчасово окуповану Херсонщину регулярно з’являється ще одна уродженка Москви – Валерія Веремйова, та сама «Валерія», про яку згадував Малькевич. Їх пов’язують не лише спільна робота та участь у впровадженні окупаційного режиму на Херсонщині. Вони також, імовірно, мають особистий зв’язок. Але про це – згодом. 

У травні 2025 року в окупаційних медіа з’явилася обіцянка російського пропагандиста Олександра Малькевича опублікувати книгу про життя та роботу росіян в окупованому Херсоні. Серед її героїв мала бути й Валерія Веремйова. 

Пропагандист Олександр Малькевич та Валерія Веремйова. Фото: окупаційні медіа

Малькевич тоді розповів її історію: Веремйова перебувала в будівлі окупаційної Адміністрації Херсонської області, яку вдень 16 вересня 2022 року атакували ЗСУ. Окупаційні медіа писали, що удар завдали американськими системами HIMARS. Веремйова вижила.

За словами Малькевича, Веремйова – москвичка та юристка, яка приїхала до Херсона, щоб «з нуля» створювати правову базу для роботи окупаційних органів влади регіону.

Валерія Веремйова (друга ліворуч) під час так званих виборів Путіна на окупованій Херсонщині. Березень 2024. Фото з окупаційних джерел

Пропагандист також стверджував, що вона продовжує жити та працювати на Херсонщині, вийшла заміж і народила дитину. На той момент, за його словами, вона працювала в окупаційній виборчій комісії Херсонської області під керівництвом Марини Захарової, де нібито очолювала «правовий відділ».

Веремйову та Лаврентьєва пов’язує не лише робота на окупованій Херсонщині.

У травні 2025 року вони разом брали участь у конкурсі «Лідери Росії. Політика». Роком раніше, у лютому 2024-го, російські медіа повідомляли, що до «Майстерні нових медіа» – програми для фахівців у сфері PR та масових комунікацій – пройшли два спеціалісти з Херсонщини: Лаврентьєв та Веремйова. 

Олексій Лаврентьєв другий праворуч, Валерія Веремйова – третя праворуч. Фото: російські медіа

А ще раніше, у 2023-му, вони брали участь у конкурсі «Лідери відродження».

Лаврентьєв і Веремйова (ліворуч) на конкурсі «Лідери відродження», грудень 2023. Фото з окупаційних джерел

Лаврентьєв і Веремйова на фестивалі нових медіа у підмосковному Сенежі вже у серпні 2025. Фото з російських джерел

Втім, судячи з доступних даних, вони могли бути знайомі ще до переїзду на окуповану Херсонщину. Редакції «Вгору» вдалося встановити, що Лаврентьєв та Веремйова фігурують в одному списку вступників, які складали іспити до Московського державного юридичного інституту імені Олега Кутафіна. 

Скриншот зі списку вступників до Московського державного юридичного інституту імені Олега Кутафіна, з пошуку в гуглі

Ці дані можуть свідчити про те, що Лаврентьєв та Веремйова були знайомі ще до приїзду на Херсонщину. На можливий особистий зв’язок між ними також натякав Олександр Малькевич. Він писав, що на Херсонщині Лаврентьєв «знайшов свою другу половину» і після цього вирішив залишитися. Та й сам Лаврентьєв розповідав місцевій пресі про «кохану дівчину Валерію».

Лавретнтьєв (крайній праворуч) і Веремйова (крайня ліворуч) опинялися разом і на пропагандистських заходах вже на окупованій Херсонщині. 2024 рік. Святкування дня російського прапора. Фото з окупаційних джерел.

І Лаврентьєв, і  Веремйова внесені в базу Миротворець через те, що у 2023 році незаконно перетинали державний кордон України. Щоправда, випадки зафіксовані в різний час, у різних напрямках і на різних автівках, але в одному місці – через пункт пропуску Весело-Вознесенка. Веремйова їхала з Росії 25 травня, а Лаврентьєв перетинав кордон в напрямку Росії 25 серпня.

Їх також можна побачити разом на стоковій фотографії, присвяченій святкуванню Великодня. Світлина підписана як «Великдень у Миколо-Угерському монастирі міста Дзержинський Московської області», знята 19 квітня 2025 року. 

Фото: сайт Риамо

Проте напевно в їхньому житті все не так безхмарно. У відкритих джерелах доступні дані про судовий розгляд щодо розлучення. На жаль, через особливості роботи сайтів у РФ ми не можемо відкрити документ, але із цих даних можна припустити, що Веремйова та Лаврентьев мають дитину або дітей, та 9 червня рішення суду про розлучення набрало чинності.

Скриншот інформації з пошукової системи

Веремйова в системі окупаційної влади

Особистий зв’язок із Лаврентьєвим – лише один зі складників історії Веремйової. Вона також послідовно працювала в окупаційних структурах Херсонщини.

Згідно з даними росреєстрів, Веремйова керувала окупаційним «Правовим департаментом Херсонської області» з 22 грудня 2022 року до моменту його ліквідації 2 липня 2026 року.

У лютому 2024 року Веремйову представляли як начальницю організаційно-правового управління апарату окупаційної Виборчої комісії Херсонської області. 

Того ж місяця постановою Центральної виборчої комісії РФ її призначили членкинею виборчої комісії Херсонської області з правом вирішального голосу. У постанові зазначено, що її кандидатуру запропонувала так звана Громадська палата Херсонської області. 

Про її залученість до окупаційної системи влади свідчить і присутність Веремйової під час підписання незаконного договору про включення окупованих територій України до складу Росії. Церемонія відбулася 30 вересня 2022 року після проведення Росією незаконних псевдореферендумів на окупованих територіях. 

Скриншот з відео сайту очільника Кремля Володимира Путіна / підписання незаконного «договору про прийняття ДНР, ЛНР, Запорізької та Херсонської областей до складу Росії»

Веремйова також брала участь у роботі з молоддю. Зокрема, 21 серпня 2024 року в Залізному Порту вона провела для активістів «Руху перших» лекцію про виборчу систему Росії, права та обов’язки громадян під час голосування. 

Скриншот зі сторінки окупаційної виборчої комісії Херсонської області

Ще раніше, у травні 2024 року, Веремйова разом із Лаврентьєвим провела для учнів 10 класу лекцію про вибори в Росії та протидію дезінформації під час виборчого періоду. Тоді Лаврентьєв ще не очолював «Рух перших» – його представляли як медіатехнолога. 

Таким чином, Веремйова та Лаврентьєв працювали не лише в системі окупаційної влади, а й безпосередньо взаємодіяли з дітьми та молоддю, поширюючи серед них уявлення про російську політичну та виборчу систему. 

Що каже міжнародне право

Заборона мілітаризації дітей та їх використання у збройних конфліктах є частиною міжнародного гуманітарного права та міжнародних договорів про права дитини. Мілітаризація, зокрема, може передбачати використання дітей у військових цілях, їхнє вербування або інше залучення до діяльності, пов’язаної зі збройними конфліктами.

Стаття 51 Женевської конвенції про захист цивільного населення під час війни від 12 серпня 1949 року передбачає заборону примусу мешканців окупованої території до роботи, якщо така праця спрямована на забезпечення потреб окупаційної армії. У ній також зазначено, що примусове залучення до праці не повинно призводити до участі працівників в організаціях військового або напіввійськового характеру.

Заборона мілітаризації дітей та використання їх у збройних конфліктах – ключова частина Женевських конвенцій та інших міжнародних договорів про права дитини.

Замість висновку

Олексій Лаврентьєв та його оточення на Херсонщині допомагають Кремлю перетворювати українських дітей на лояльний «армійський резерв». Головна мета окупантів – повністю стерти ідентичність молоді на загарбаних територіях.

Російська організація «Рух перших» на лівобережжі Херсонщини вже навіть не приховує своєї військової спрямованості. Під виглядом «патріотичного виховання» та «волонтерства» дітей змушують плести маскувальні сітки, робити окопні свічки, писати листи окупантам і малювати учасників так званої «СВО». На цю пропаганду Москва виділяє мільярди з федерального бюджету.

Поки лівобережжя Херсонщини залишається під окупацією, «Рух перших» продовжуватиме тиснути на дітей. Проте кожне ім'я, фотографія та посада окупаційних «освітян» вже зафіксовані. Діяльність попередника Лаврентьєва Назара Доманіна вже розслідують українські правоохоронці. На черзі – чинний керівник руху. 

І щоб він не уник покарання, «Вгору» готує відповідне звернення до СБУ та прокуратури з усією інформацією, яку зібрали під час розслідування.