Досьє зрадника: ас корупції віталій булюк

Його можна назвати уособленням корупції на Херсонщині — віталій булюк вважається одним із найвідоміших корупціонерів часів януковича, відомий бізнесменам за космічні хабарі. За офіційними даними, статки булюка перевищують 45 мільйонів доларів. У будь-якій ситуації він намагався урвати до своєї кишені якнайбільше і не втрачав впливу, хто б не стояв біля керма країни. І зараз, за окупаційної влади, зрадник перебуває при справах — керує окупантською «митницею» та тимчасово виконує обов'язки так званого «голови військово-цивільної адміністрації Херсонської області» (замість сальда).

Кум ігоря калєтніка (хто забув цього персонажа, нагадаємо: комуніст, ексголова Митної служби України, перший заступник голови Верховної Ради України за часів януковича, який зі своїми «наколядованими» мільйонами втік до росії), люстрований колишній начальник Херсонської митниці, віталій булюк був чи не найвпливовішою людиною на лівобережжі Херсонщини. Одіозний херсонський політик вважався одним із найдосвідченіших — обирався до облради чотири рази. І хоча часом він і вдягався у вишиванку, але мав репутацію спонсора прокремлівських прожектів на Херсонщині.

«Чорний митник»

Народився віталій булюк у селі Гладківці, але початок його свідомого життя пов’язаний зі Скадовськом. Там він навчався у середній школі №1, туди ж повернувся після закінчення першого вишу (Донецького вищого військово-політичного училища інженерних військ та військ зв'язку) — вчителем фізичного виховання (цікаво, чому не вчителем історії і суспільствознавства, як зазначено в дипломі?). Після  другої вищої освіти (факультет економіки та управління виробництвом Київського державного університету) повернувся додому одразу «на посаду» — комерційним директором TOB «Скадовськ — Хвиля». Але працював там недовго.

Перші кроки кар’єри митника також зробив у Скадовську в 1996 році — інспектор, головний інспектор, заступник начальника митного поста «Скадовськ», поки у 2003-му не пішов на підвищення — став першим заступником начальника Херсонської митниці. Посаду головного херсонського митника булюк отримав завдяки протекції свого кума ігоря калєтніка. За часів януковича Херсонська митниця обслуговувала контрабандні бензинові схеми «младоолігарха» сергія курченка, ці афери завдали бюджету збитків у понад 50 млрд гривень.

Очолював Херсонську митницю булюк з 2007 до 2015 року з перервою у 2012 році, коли встиг попрацювати заступником начальника Департаменту розвитку митної інфраструктури та виконувачем обов'язків начальника Хмельницької митниці. За цей час заслужив репутацію «чорного митника»: неодноразово підозрювався у здирстві й отриманні відкатів величезних розмірів за вирішення питань розмитнення, успішно реалізовував контрабандні схеми. Не оминули ці митні схеми навіть «горіховий бізнес», підприємці з усієї України були вимушені їздити до Херсонської митниці, де за розмитнення однієї фури горіхів з них вимагали по 10-20 тисяч доларів.

Завдяки корупційним схемам на митниці розкрадалося майно міста й області, як металобрухт вирізали та вивозили за кордон виробничі цехи херсонських підприємств, зрошувальні системи, десятки опор високовольтних ліній, сотні трансформаторних підстанцій вартістю 300 000 гривень кожна. Чаклун-булюк перетворював на папері верстати, підйомні крани, дроти та різне інше обладнання вартістю в багато мільйонів гривень на старі ліжка та корита, після чого вантаж спокійнісінько перетинав державний кордон. Навіть тодішній губернатор Костяк не зміг завадити бурхливій діяльності «чорного митника», його доповідна СБУ тихо лягла під сукно. Правда, у 2012 році булюка на 4 місяці усунули з посади через порушення справи про вивезення з країни кольорових металів під виглядом відходів ливарного виробництва, але справу зам'яли, і винуватець спокійно повернувся на своє робоче місце.

За часів януковича він зумів неслабко нажитися на херсонській митниці, розслідувачі навіть цифру озвучували — мільярд гривень. Сам він пишався своїми діями, хвалився навіть не дуже близьким знайомим, як обходить закони та які «бабки» отримує за свої послуги.

Інтереси булюка поширились і на його рідний Скадовськ, де митник має політичні інтереси та бізнес, оформлений на нього, його родичів і підставних осіб. Його родині належить ледь не пів кварталу в районі Скадовського порту, особняки, кілька готелів та магазинів і велика кількість інших активів. Але в останні роки володар узбережжя декларував лише одну квартиру у Скадовську, натомість його дружина та син можуть похвалитися чималими статками.

Він, як всевладний господар, контролював Скадовський район, «збирав данину» і з курортного бізнесу, займався нелегальним видобутком піску в астрономічних обсягах, браконьєрським виловом риби заради ікри на експорт. А для усунення перешкод намагався встановити контроль над місцевою владою, щоб мати підконтрольну районну адміністрацію, мерію та свою райраду з міськрадою (свого часу булюк домігся відсторонення від посади Скадовського міського голови Олександра Яковлева, який його не влаштовував). Серед найгучніших «подвигів» булюка-митника — створення угруповання, яке «кришувало» міжнародний наркотрафік через Скадовський порт в особливо великих обсягах та проституцію на всьому узбережжі.

Не загубився у діяннях всемогутнього булюка і російський слід. Влітку 2013 року на базі Херсонської митниці відбувся Саміт митних служб країн СНД, на якому головний митник Херсонщини налагодив контакти із головою Держмитниці росії. Розслідувачі дійшли до висновку, що булюк на посаді начальника Херсонської митниці був дуже необхідний росії не тільки для налагодження контрабандних вантажопотоків і наркотрафіку, а й для виконання сепаратистських планів. У 2014 у перші дні роботи на посаді губернатора Юрій Одарченко заявляв, що віталій булюк сидить у себе на дачі у селі Забаріно та виконує доручення проросійських організацій.

Але, за даними джерел інформаційного порталу «Цензор.НЕТ», саме завдяки клопотанням губернатора Одарченка булюк на деякий час залишився в кріслі керівника митниці після втечі своїх покровителів до Росії. Щобільше — митний коридор Крим-Україна стали контролювати два одіозні куми - ігор калєтнік і віталій булюк.

Та все одно від люстрації втекти не вдалося. Після перемоги Революції Гідності віталій булюк був люстрований як представник злочинної влади, 20 березня 2015 року його звільнили з посади начальника Херсонської митниці. Згідно з офіційними даними Єдиного державного реєстру осіб, щодо яких застосовано положення Закону України «Про очищення влади», серед 779 спеціалістів, яким у найближчі 10 років заборонено працювати на державній службі, є ім’я начальника Херсонської митниці віталія булюка. Втім, йому вдалося не тільки «залишитися на плаву», а й згодом, у листопаді 2020 року, виграти суд та отримати право відновитися на посаді. Цього він не зробив, але у липні 2021-го булюка чекало нове призначення — начальником Чорноморської митниці, яка діє у Херсонській та Миколаївській областях і перебуває на стадії ліквідації.

І хоча посаду «головного митника» булюк втратив, контроль зберіг і фактично продовжив активну «митну» діяльність. Він, як і раніше, давав чи не давав «добро» на ввезення та вивезення товарів за територію області. Режим найбільшого сприяння мали вантажівки, які беззаконно, без будь-яких документів, вивозили пісок «чорних геологів» від «чорних фірм» булюка та інших «добувачів». Головне — плати на митниці Булюку по кілька тисяч гривень з машини і спокійно проїжджай...

Депутат-перевертень

Політична кар'єра віталія булюка розвивалася паралельно зі службою на митниці. З 2006 року він є депутатом Херсонської обласної ради. Цікаво, що перші дві каденції, він, бувши безпартійним, обирався від «Блоку Наталії Вітренко «Народна опозиція» (2006) та нині забороненої Комуністичної партії України (2010). Попри люстрацію Віталій Булюк зберіг свій вплив й депутатський мандат, зміг у 2015 році знову пройти до обласної ради та навіть бути обраним заступником голови облради. У двох останніх каденціях (2015 та 2020) він представляв проросійську партію «Наш край».

І тут варто згадати про ворожнечу булюка та сальда, на якій часто наголошує політолог Володимир Молчанов. Вони вступили до лав «Нашого краю» одночасно, у 2015 році, і мали суперництво за контроль над партією. булюк тоді фактично витіснив сальда з керівної позиції в обласній організації партії «Наш край», а у 2020-му, під час визначення результатів місцевих виборів, вони мали жорсткі конфлікти, а їхні бізнес-структури судилися.

До окупації в облраді булюк очолював партійну депутатську фракцію. На офіційному сайті ради досі «висить» інформація, що він перебуває на посаді заступника голови ради, але це не більше ніж «світло далекої зірки» — заступником булюк справді був, але минулої каденції, актуалізувати інформацію наші чиновники просто не сподобилися. Цікаво й те, що булюк також входив до складу постійної комісії з питань законності та правопорядку, боротьби з корупцією, рейдерством та контролю за діяльністю правоохоронних органів. Тут, як кажуть, щуку кинули у річку — визначний корупціонер був на стражі боротьби з корупцією!

Депутатська діяльність колишнього митника безхмарною не була. На його рахунку — і намагання незаконного зміщення голови облради у 2016-му, тоді ж йому висловлювали недовіру представники патріотичних сил. У 2017-му він отримав протоколи про корупцію стосовно власного преміювання, але покарання за корупційне голосування він, як завжди, уникнув.

Намагався булюк і «прибрати до рук» громадську власність, зокрема, пансіонат «Медик» Херсонської обласної ради, розташований в самому центрі Херсона (нині будівля стала режимним об’єктом окупантів та колаборантів). Не гребував у своїй діяльності погрозами, залякуваннями та маніпуляціями.

Один з найпоказовіших скандалів, в яких «засвітився» булюк, пов’язаний з фотовиставкою «Народжені вільними». Фотокореспондент Олександр Корняков, завдяки якому громадськість дізналася про ці події, розповідає:

Тоді депутату, хоча він і стверджував, що нічого такого не говорив, довелося просити вибачення, кажуть, не шкодував грошей, щоб залагодити конфлікт. Навіть довелося передати функції координування роботи щодо учасників бойових дій, які брали участь в АТО, волонтерського руху та зв'язку з громадськістю у сфері соціального захисту цих категорій громадян.

Ім’я булюка випливає і у справі Катерини Гандзюк. Влітку 2019 року український журналіст Роман Реведжук зробив висновок, що історія з Гандзюк – частина так званого реваншу проросійських політиків на Херсонщині. На підставі свідчень Дмитра Диновського по справі Гандзюк він називав булюка одним зі свідків замовлення вбивства:

З виходом на політичну арену Зеленського булюк, не змінюючи своєї партійної приналежності, зробив ставку на нього і, за даними журналістських розслідувань, очолював тіньовий передвиборчий штаб майбутнього президента на Херсонщині. Булюку закидали тісні взаємовідносини з майбутнім зрадником олексієм ковальовим, але кажуть, що він «не схвалював» ковальова, бо той став кандидатом у депутати від «Слуг народу» без погодження з ним, всесильним булюком, «який вважає, ніби і муха не повинна літати в його скадовсько-голопристанському «королівстві» без його дозволу».

Але головне, як відзначав соціолог Сергій Штепа ще у 2016 році, у Херсонські області, яка найбільш патріотична і є форпостом українства в південних областях, люди, які спонсоруються булюком, роблять все, щоб провести певну дезінтеграцію в області, зробити певну ставку на внутрішню дестабілізацію, на прихід до влади сил, які були б певною мірою за федеральні ідеї, за прокремлівські ідеї.

Зрадник

На початку повномасштабної війни булюк особливо не світився. Його, на відміну від інших депутатів всіх рівнів, не викрадали, у підвалах не тримали, навіть з обшуками додому не приїздили. Він сам, добровільно, задля збереження свого статусу вступив у контакт із представниками російської армії та спецслужб одразу ж після входу окупантів на територію Херсонщини.

Очевидно, отримавши гарантії особистої безпеки від представників окупаційних військ, булюк вирішив розгорнути бурхливу діяльність. Він почав «наводити» росіян на незручних для них людей, принаймні, про один такий випадок відомо достеменно — він передав окупантам інформацію про місцевого жителя, який захищав інтереси громади, що привело до його незаконного затримання окупантами.

Шукаючи вигоду для себе з будь-якої ситуації, булюк виступив з ініціативою початку митного оформлення товарів на Херсонській митниці, а також надав згоду обійняти посаду голови так званої «Херсонської митниці» при окупаційній владі. Щобільше — звернувся до митників із пропозицією продовжити роботу під його керівництвом.

Як вважає Обозреватель, булюка давно завербувала фсб на виконання завдань російських кураторів. На новій посаді він налагоджував торговельні шляхи та логістичні ланцюги тимчасово окупованої території Херсонської області з рф та ОРДЛО.

16 квітня 2022 року булюк допомагав загарбникам захопити будівлі Скадовської міськради. Користуючись депутатським мандатом, колаборант закликав мешканців не протидіяти окупантам та брати російську «гуманітарку».

Але традиційно вовк ховався за «овечою шкурою»: однією рукою працював на росіян, іншою писав «Слава Україні!». 21 квітня навіть пост опублікував, де заявляв, що не має стосунку до так званої ХНР (про співпрацю ж з окупантами — ані слова!).

Нова «влада» - нова кар’єрна драбина. 19 травня булюк призначений окупантами одним з «заступників» так званого «голови військово-цивільної адміністрації Херсонської області» сальдо. Колишній митник очікувано «відповідає» за економіку, фінансово-бюджетну політику, сільське господарство, доходи та збори.

Кажуть,  віталій булюк завжди хотів бути губернатором. Хоча політолог Володимир Молчанов вважає, що попри ще довоєнне протистояння навряд чи він намагався зайняти місце володимира сальда в окупаційній адміністрації:

«булюк має тільки фінансовий інтерес, тому обійняв посаду в так званій «вца». А саме - вивезення за нормальною ціною власного врожаю,  пограбування фермерів, які виїхали. Ніякої інформації, що булюк хоче сісти в крісло сальдо немає. Тим паче половина членів «уряду» - це люди сальдо».

Але таки сів. 17 серпня 2022 року Віталій Булюк став тимчасово виконувачем обов'язків так званого «голови військово-цивільної адміністрації Херсонської області». Раніше, після госпіталізації гауляйтера сальда, цю посаду займав голова «уряду Херсонщини» сергій єлісєєв, а булюк був «першим заступником». Хоча на «офіційному сайті» окупантів інформацію про зміну «тимчасового керівника» не розмістили й досі. Дізналася громадськість про таку перетасовку завдяки тому, що в мережі з’явився «указ», підписаний саме булюком як «виконувач обов'язкыв». Ймовірно, загарбники вирішили призначити Булюка на це місце, оскільки він знає регіон краще за росіянина, а сальдо, судячи з усього, повернеться ще не скоро, якщо повернеться взагалі.

Не дивно, що булюк намагається просунути всюди своїх людей, наприклад, соратника Олексія Груненка як очільника однієї з окупантських «податкових» на Херсонщині. Але основна його увага зосереджена на окупаційній адміністрації Скадовська, що пояснюється планами використання Скадовського морського порту для постачання продукції аграрних підприємств, що належать булюку, в ОРДЛО та Крим, а також ввезення з окупованого півострова нафтопродуктів. Тож головою фейкової «Скадовської військово-цивільної адміністрації» було призначено «свого» Сергія Швайка, а його заступницею Тетяну Калиновську (кажуть, на неї оформлена доля власності булюка).

Можливо, це ще далеко не всі злочини, скоєні зрадником булюком, але їх виявилося достатньо для того, щоб Прокуратура нарешті звернула увагу на його злочинну діяльність і повідомила колишньому посадовцю про підозру, і навіть не одну.

11 травня 2022 віталію булюку заочно повідомили про підозру в державній зраді, вчиненій в умовах воєнного стану (частина 2 статті 111 Кримінального кодексу України, покарання — 15 років в'язниці або довічне позбавлення волі, з конфіскацією майна).

26 травня Прокуратура заочно повідомила булюку про підозру в колабораціонізмі через зайняття ним посади голови так званої «Херсонської митниці», створеної окупантами у Херсоні (частина 7 статті 111-1 Кримінального кодексу України, покарання — до 15 років ув'язнення з позбавленням права обіймати керівні посади терміном на 15 років та конфіскацією майна).

13 червня депутату-колаборанту повідомили третю підозру — через добровільне зайняття ним посади так званого заступника голови обласної військово-цивільної адміністрації (частина 2 статті 111 та частини 5 і 7 статті 111-1 Кримінального кодексу України, за якими булюку загрожує довічне ув'язнення з конфіскацією майна). Наразі суд надав дозвіл на його затримання для розгляду клопотання щодо обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

12 серпня надано дозвіл на спеціальне досудове розслідування у кримінальному провадженні по факту вчинення діянь, які слідство розцінює як державну зраду, депутатом Херсонської облради Віталієм Булюком.

На час звільнення Херсонщини суд вже може винести зраднику заочний вирок. Маємо надію, що нарешті злочинця покарають, і «свої люди» в прокуратурі йому вже не допоможуть. Втім, як і «друзі»-росіяни, для яких колаборанти жодної цінності не мають.