Примус до лояльності: як Росія провела “голосування” на окупованій Херсонщині

Росія вперше долучила окуповану частину Херсонської області до виборів депутатів Державної думи. Україна не визнає це голосування та його наслідки. 

Експерти в програмі «Вгору» пояснили, як окупаційна влада організувала “вибори”, навіщо їй потрібні оголошені результати та хто може відповідати за участь у їх проведенні. 

Не перші псевдовибори, а завершення циклу 

Голова Херсонської обласної організації Комітету виборців України Дементій Білий застерігає від називання цього процесу виборами без лапок. Після незаконного референдуму 2022 року окупаційна влада вже проводила так звані місцеві вибори у вересні 2023-го та незаконне голосування за президента Росії у 2024 році. Нинішній етап уперше стосувався формування Держдуми РФ. 

«Те, що вони там організовують, не є виборами. Це операція перевірки лояльності й примусу до лояльності», – сказав Дементій Білий. 

Виставка на виборчій дільниці у тимчасово окупованому Геніческу на Херсонщині. Вересень 2026 року. Фото: окупаційне медіа

За його оцінкою, Росія завершує цикл формального включення окупованих територій до власної адміністративної та політичної системи. Йдеться не про вільне волевиявлення, а про демонстрацію контролю над захопленою територією та її населенням. 

Як організували “голосування” на лівобережжі 

На окупованій частині Херсонщини дострокове “голосування” провели у два етапи. З 4 до 8 вересня воно тривало в Новокаховському, Голопристанському, Верхньорогачицькому, Горностаївському, Нижньосірогозькому, Генічеському та Чаплинському так званих округах. З 9 до 14 вересня – у Великолепетиському, Каланчацькому, Олешківському, Каховському, Скадовському, Іванівському та Новотроїцькому. 

Людям пропонували опускати бюлетені не лише на дільницях, а й удома та у дворах. За твердженнями окупаційної адміністрації, мобільні групи обійшли понад 80 тисяч домогосподарств, а охорону процесу забезпечували 1 385 працівників російської поліції та Росгвардії. 

«Коли до тебе у двір приходять люди зі скринькою, а поруч стоїть озброєний поліцейський чи росгвардієць, ти розумієш, що буває з тими, хто демонструє нелояльність на окупованій території», – пояснив Білий. 

Паралельно окупаційна влада створювала для російських медіа картинку «свята»: облаштовувала тематичні дільниці, проводила розважальні заходи та показувала нібито масову участь жителів. На думку Дементія Білого, ключовим для організаторів було не те, як люди голосували, а сам факт їхньої присутності в кадрі. 

Голосування на "виборах" до Державної думи РФ на окупованій Херсонщині. Вересень 2026 року. Фото: окупаційне медіа

Окупаційна «виборча комісія» оголосила 47,2% явки ще за підсумками дострокового етапу. Після завершення псевдовиборів російські структури заявили, що «Єдина Росія» отримала на окупованій Херсонщині 74,81% голосів. Незалежних міжнародних спостерігачів не було, тому перевірити ані явку, ані підрахунок неможливо. 

За одномандатним округом №187 окупаційні структури оголосили «обраною» Олену Дмитрук, якій приписали 77,36% голосів. Дмитрук – вдова колишнього народного депутата від Партії регіонів Миколи Дмитрука та перша заступниця голови створеної окупантами «Херсонської обласної думи». Українські правоохоронці повідомляли їй про підозру в державній зраді та колабораційній діяльності. 

Для чого Росії потрібна імітація виборів 

Заступник директора Центру близькосхідних досліджень Сергій Данилов називає головною метою псевдовиборів легітимізацію окупації. Для внутрішньої російської аудиторії це має підтримувати уявлення, ніби захоплена частина Херсонщини є звичайним регіоном Росії, за який треба воювати й до якого можна переїжджати. 

«Це повне включення до російської адміністративної вертикалі та поширення всіх символів політичної влади Російської Федерації на окуповану Херсонщину», – зазначив Данилов. 

Друга аудиторія – закордонна. За прогнозом Данилова, представників, яких Росія називає обраними від окупованих територій, використовуватимуть у делегаціях і пропагандистських кампаніях у країнах Азії, Африки та Латинської Америки. Вони можуть поширювати російські наративи про війну, окупацію та нібито підтримку РФ місцевими жителями. 

Окупаційний очільник незаконного уряду Херсонщини Володимир Сальдо під час "виборів" до Державної думи РФ на окупованій Херсонщині. Вересень 2026 року. Фото: окупаційне медіа

“Вибори” також створюють для колаборантів видимість політичних і соціальних «ліфтів». Можливість отримати посаду в окупаційній адміністрації або російському парламенті дає Кремлю інструмент конкуренції та контролю над сформованими ним місцевими елітами. 

Хто може нести відповідальність 

Українське законодавство не передбачає кримінальної чи іншої відповідальності лише за те, що людина проголосувала на незаконних виборах. Жителі окупованих територій перебувають під постійним тиском, а російська влада може використовувати страх відповідальності перед Україною для додаткового залякування. 

«Факт участі в голосуванні не тягне кримінальної або іншої відповідальності. Російські окупанти використовують дезінформацію, щоб переконати людей у протилежному», – підкреслив Дементій Білий. 

Водночас частина 5 статті 111-1 Кримінального кодексу України передбачає відповідальність за добровільну участь в організації та проведенні незаконних виборів або референдумів на тимчасово окупованій території, а також за публічні заклики до їх проведення. 

Білий наголосив: відповідальність має бути персональною, а слідство і суд повинні встановлювати свідомість та добровільність дій у кожному випадку. Людину, до якої додому прийшла мобільна група зі скринькою, не можна ставити в один ряд із тими, хто створював і керував системою примусу. 

Проведення Росією псевдовиборів не змінює статусу окупованої частини Херсонщини. За українським та міжнародним правом це територія України, а оголошені окупаційною владою результати є юридично нікчемними.

Більше матеріалів про життя на окупованій Херсонщині:

• "Останній рік – це пекло": історія жительки Старої Збур’ївки на Херсонщині, яка виїхала з окупації
• “Голою Пристанню їхати – це жах”. Історія життя в окупації, поранення та порятунку на лівобережжі Херсонщини
• “Нам видно через річку, як горить Херсон”. Жінки з Олешківської громади про життя в окупації
• «Ніж так жити, то краще хай вже пристрелять, як собаку». Історія подружжя з Олешок, які вирвалися з окупації
• Життя без світла, газу та хліба: як в окупації виживає Гола Пристань
• Штучний голод та нестача ліків: як люди виживають в окупованій Голій Пристані на Херсонщині
• Три роки, викреслені з життя: як житель Херсонщини пережив катівні та російський полон
• “Це повна жесть”. Волонтер про ситуацію в окупованих Олешках та Голій Пристані