Ваш донат допомагає нам працювати й далі — для Херсонщини та всієї України.

Новий закон про ВПО: які права та правила для переселенців змінюються

Поширити:
29 жовтня 2026 18:00
78
Жінки на вулиці Херсона. Фото Олександра Андрющенка / “Вгору”
Жінки на вулиці Херсона. Фото Олександра Андрющенка / “Вгору”

Новий Закон України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» набрав чинності 22 жовтня 2026 року. Він передбачає зміни в обліку ВПО, пенсійному забезпеченні, строках повідомлення про переїзд і житлових гарантіях, а також містить нові правила щодо дітей у родинах переселенців. Водночас частина положень потребує додаткового нормативного врегулювання.

Редакція «Вгору» разом із юристкою-адвокаційницею Громадської організації «Донбас SOS» Наталією Юрловою та журналісткою, шеф-редакторкою видання «Новини Донбасу» Юлією Діденко розбиралися, що змінює закон і які питання поки залишаються невизначеними. 

Витяг замість довідки ВПО та електронний кабінет: що передбачає закон

Новий закон передбачає, що замість довідки про взяття на облік ВПО переселенці отримуватимуть витяг з Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб (далі – інформаційна база), а також матимуть безоплатний доступ до інформації про себе через електронний кабінет.

Однак наразі електронний кабінет технічно не допрацьований. Про те, що інформаційна база перебуває в процесі розробки, також повідомив уряд. За словами юристки-адвокаційниці Громадської організації «Донбас SOS» Наталії Юрлової, поки немає технічної можливості формувати й витяги.

Додати Вгору як бажане джерело в Google

До запуску електронних сервісів переселенцям, як і раніше, видаватимуть довідки. Довідки, видані до набрання чинності законом, обмінювати не потрібно, повторно ставати на облік також не треба.

Діти та статус ВПО

Діти, народжені після 22 жовтня 2026 року в родинах, де один або обоє батьків мають статус переселенця, не вважатимуться ВПО в розумінні закону. Водночас держава забезпечуватиме підтримку таких родин з урахуванням факту народження дітей, зазначено у законі.

За словами Наталії Юрлової, питання обліку дітей як ВПО після набуття чинності законом – одне з найбільш запитуваних. Вона пояснила, що для дітей, які переміщуються разом із батьками, нічого не змінюється: їх і надалі ставитимуть на облік як переселенців.

Водночас порядок обліку дітей, народжених після 22 жовтня, та питання підтримки родин переселенців із такими дітьми ще не врегульовані  підзаконними актами.   Підзаконний нормативно-правовий акт – це нормативно-правовий акт, прийнятий уповноваженим органом на основі та на виконання закону. Він деталізує положення закону й визначає механізми та порядок їх практичної реалізації. Через це питання можуть виникати як у батьків, так і у працівників, які займаються обліком переселенців.

Мама з дитиною у Херсоні. Серпень 2026 року. Фото Олександра Андрющенка / “Вгору”

За словами юристки, окрема невизначеність стосується дітей, народжених до 22 жовтня, яких батьки не встигли поставити на облік до набуття чинності закону. Наприклад, дитина могла народитися незадовго до цієї дати, але через певні обставини батьки звернулися до ЦНАПу чи органів соціального захисту лише після 22 жовтня. У такому разі виникають питання: чи зможуть поставити дитину на облік і видати їй довідку та чи не буде технічних обмежень.

Наталія Юрлова зазначила, що це питання потребуватиме обговорення з Міністерством соціальної політики та врахування практики застосування закону, адже він не має зворотної дії в часі.

Пенсії та права переселенців у громадах 

Новий закон змінює правила пенсійного забезпечення переселенців – тепер статус ВПО не може створювати додаткових обмежень для отримання пенсії.

Юристка зауважила, що раніше закон «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» зобов’язував пенсіонерів, які проживають на тимчасово окупованих територіях або виїхали звідти, повідомляти про неотримання пенсії від РФ. Новим законом цю вимогу для переселенців скасували. Підтверджувати факт неотримання пенсії від Росії мають лише пенсіонери, які залишилися жити в окупації.

«Це достатньо логічно. Про яку пенсію від РФ можна говорити саме для пенсіонерів зі статусом ВПО, які проживають на підконтрольній території України? Навіть були такі випадки, що людина взагалі вперше оформила пенсію, вже виїхавши з окупації. Наприклад, у Києві людина вперше виходила на пенсію. Яка може бути мова про неодержання пенсії від Росії?» – зауважила юристка.

Понад 176 тисяч пенсіонерів перебувають на обліку в Пенсійному фонді України в Херсонській області. Фото Олександра Андрющенка / “Вгору”

Важливість цієї зміни підтверджує ситуація, що виникла в січні 2026 року. Тоді, за повідомленням Омбудсмана, частина пенсіонерів-ВПО залишилася без виплат через відсутність підтвердження, що вони не отримують пенсію від РФ. У Міністерстві у справах ветеранів повідомляли, що виплати відновлять після подання відповідного підтвердження. У лютому в уряді повідомили, що до квітня відновили пенсійні виплати, аби переселенці мали змогу подати повідомлення. 

Зміна місця проживання та зняття з обліку ВПО 

Новий закон збільшив строк, протягом якого переселенці мають повідомити про зміну місця проживання або повернення до покинутого місця проживання, з 10 до 30 календарних днів.

«Збільшення до 30 календарних днів цілком логічне, якраз для зручності ВПО. Досить часто, коли людина переїжджає на нове місце проживання, виникає багато інших питань, зокрема працевлаштування, дитячий садочок, школа, інші побутові питання. Людина не встигає фізично дійти до ЦНАПу чи до органів соцзахисту та вистояти ці черги, щоб змінити своє фактичне місце проживання», – зауважила юристка.

Також новий закон розширив перелік підстав для зняття переселенців з обліку. За словами Наталії Юрлової, серед них – тривала відсутність на території України.

Зняти з обліку ВПО можуть за особистою заявою у разі повернення до покинутого місця проживання або виїзду за кордон на постійне місце проживання.

Переселенця можуть зняти з обліку без його заяви з кількох підстав. Зокрема через наступні: 

  • переселенець не повідомив про повернення до покинутого місця проживання протягом 30 днів;

  • виїзд за кордон на постійне проживання або з інших причин, відсутність на території України понад 90 днів поспіль чи понад 180 днів сукупно протягом року, крім випадків, установлених законом;

  • набрав законної сили обвинувальний вирок, зокрема за вчинення кримінального правопорушення проти основ національної безпеки України;

  • людина подала завідомо недостовірні відомості, які стали підставою для взяття на облік;

  • переселенець помер або його оголосили померлим;

  • відновилися умови для безпечного, добровільного та гідного повернення до покинутого місця проживання.

Через щоденні атаки військ РФ по Херсону багато місцевих жителів виїхали до більш безпечних областей України чи за кордон. На фото – наслідки ударів військ РФ по багатоповерхівці у Херсоні, серпень 2026 року. Фото Олександра Андрющенка / “Вгору”

Наталія Юрлова зазначає, що серед правозахисників останню підставу вважають дискусійною, адже закон не визначає за якими критеріями населений пункт визнаватимуть безпечним для повернення.

«Це питання також потребує нормативного врегулювання на рівні Кабінету Міністрів, із залученням ДСНС, Нацполіції. Дуже важливо, щоб зараз цю норму не було застосовано органами соціального захисту. Тобто виключення населеного пункту з переліку територій, на яких ведуться або велися бойові дії, або тимчасово окупованих територій, не означає, що такий населений пункт є безпечним до повернення. Там може бути мінна небезпека, відсутність інфраструктури та інше. Тому це має бути доопрацьовано і врегульовано на підзаконному рівні», – зауважила юристка.

Тимчасове житло та державна підтримка переселенців

Закон передбачає, що визначені урядом категорії переселенців, які проживають у житлі для тимчасового проживання, не обмежуватимуть у строках безоплатного перебування в ньому під час дії воєнного або надзвичайного стану та протягом шести місяців після його припинення чи скасування. 

За словами юристки Наталії Юрлової, цю норму поки можна вважати декларативною, оскільки закон не встановлює деталей: зокрема, не визначає, про яке саме житло йдеться та які категорії ВПО матимуть право проживати в ньому. Тому для практичного застосування цієї норми необхідно ухвалити підзаконні акти, які конкретизують її.

Журналістка “Вгору” Ліза Жарких та жителька мікрорайону Острів у херсонському шелтері, травень 2026 року. Скриншот з сюжету “Вгору” / Відео Олександра Андрющенка

Інші положення закону, що стосуються державної підтримки, грошової допомоги, соціальної підтримки у сфері житла та сприяння працевлаштуванню, також потребують деталізації на рівні підзаконних актів. При цьому важливо враховувати потреби переселенців, наголосила Наталія Юрлова.

Водночас, за словами юристки, наразі змін до порядку надання допомоги внутрішньо переміщеним особам не передбачено.

«Все залишається так, як є. Люди можуть розраховувати на ту допомогу, яка і була раніше», – зауважила Наталія Юрлова.

Юристка “Донбас SOS” зауважила, що організація очікує на збільшення кількості звернень від переселенців через ризик неоднакового застосування закону в різних областях. Зокрема, це пов’язано з тим, що новий закон уже набрав чинності, а постанову уряду № 509, яка регулює облік переселенців, ще не викладено в новій редакції.

Вона зазначила, що Мінсоцполітики варто не лише працювати над оновленням підзаконних актів, а й надати роз’яснення на місця щодо застосування нових положень закону.

«Закон потрібний. Він встановлює нові підходи до обліку ВПО, державної підтримки, пенсійного забезпечення, житлових гарантій та реалізації інших прав ВПО. Але водночас положення, закріплені на рівні закону, мають бути конкретизовані й доопрацьовані в нормативно-правових актах, щоб їх можна було належним чином застосовувати. Наразі деякі положення мають декларативний характер, доки їх не буде врегульовано на нормативному рівні», – додала Наталія Юрлова.

Медійниця Юлія Діденко: чому ухвалення нового закону не гарантує виконання всіх змін 

Видання “Новини Донбасу” системно пише про переселенців та їхні проблеми. На думку шеф-редакторки Юлії Діденко, ухвалення нового Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» важливе, зокрема, через зміну фокуса державної політики. За її словами, є сподівання, що законодавство та підзаконні акти більше орієнтуватимуться на довгострокову підтримку переселенців, їхню адаптацію та інтеграцію в громадах, де вони фактично проживають.

Серед важливих нововведень медійниця виділила спрощення обліку ВПО, запровадження витягу з Єдиної інформаційної бази даних про ВПО замість довідки, розширення житлових гарантій, захист пенсійних прав та обов’язкове оцінювання потреб переселенців.

«Важливий момент – це закріплення права внутрішньо переміщеної особи на участь у житті громади за місцем фактичного проживання, за місцем переміщення», – зазначила Юлія Діденко.

Водночас медійниця зауважила, що для практичного впровадження нововведень необхідно доопрацювати підзаконні акти й технічні механізми. Через це можуть виникнути труднощі з оформленням документів, зокрема для людей, які виїжджають із небезпечних територій.

Серед менш очевидних змін Юлія Діденко виділила положення про право на взяття на облік як ВПО людей, які виїхали з населеного пункту для здобуття освіти або проходження військової служби, а згодом не можуть повернутися туди через безпекові обставини.

За словами медійниці, раніше в таких ситуаціях виникала юридична невизначеність. Наприклад, людина могла виїхати з Донецька на навчання за кордон ще до окупації міста, а після завершення навчання не мати змоги повернутися додому. Водночас на підконтрольній Україні території вона не могла стати на облік як ВПО. Юлія Діденко вважає, що новий закон чіткіше врегульовує такі випадки.

На думку Юлії Діденко, закон відповідає напрямку, в якому має розвиватися державна політика щодо ВПО. Однак для реалізації передбачених ним механізмів потрібне фінансування. Серед головних проблем переселенців медійниця назвала нестачу житла та недостатні доходи.

Житель Херсона на вулицях міста. Фото Олександра Андрющенка / “Вгору” 

«Закон просто визначає умовну рамку, загальні механізми підтримки, але це ж не гарантує конкретний результат, наприклад, що всіх забезпечать житлом. Закон безумовно потрібний, але крім нього потрібно фінансування, потрібен житловий фонд для закриття потреб людей, які зараз прямо з Краматорська, зі Слов’янська, з Херсона виїжджають», – наголосила медійниця.

Окреме занепокоєння Юлії Діденко викликає зміна підходу до статусу дітей, народжених після переміщення батьків. Медійниця звернула увагу на досвід Грузії, де, за її словами, діти, народжені в родинах переселенців, можуть самостійно звернутися по відповідний статус після досягнення повноліття. Вона вважає, що в Україні також варто було б передбачити можливість зберегти для таких дітей право претендувати на підтримку в майбутньому.

«Уявімо родину, яка виїхала з окупованого Донецька, втратила нерухомість і переїхала на підконтрольну Україні територію. У них народилася дитина, але родина живе на орендованому житлі й не отримала жодних компенсацій. Якщо уявити, що минуло 30 років і батьки померли, дитина вже не матиме права брати участь у державних програмах для ВПО, зокрема для отримання житла. Вона зберігає право на спадщину, але нерухомість залишилася в окупації – вона може бути зруйнованою або недоступною», – зауважила медійниця.

На її думку, законодавцям варто враховувати довгострокові ризики та передбачати різні сценарії розвитку подій, зокрема й тривалу окупацію українських територій.

«Мені здається, що загалом цей крок з оновленням законодавства дуже правильний. Щоправда, він стався, як на мене, трохи запізно. І зараз головне, як саме буде йти подальша робота», – наголосила медійниця.

За словами Юлії Діденко, наразі до редакції «Новин Донбасу» не зверталися переселенці з повідомленнями про проблеми з оформленням документів, взяттям на облік або отриманням виплат після набрання законом чинності. Тому поки що складно оцінити, як нові положення вплинуть на практику. Чи виникнуть труднощі з їх реалізацією, стане зрозуміліше найближчими тижнями.

Інформація актуальна на 29 жовтня 2026 року. 

Читайте більше про переселенців у матеріалах «Вгору»

Поширити:
ЗАРАЗ ЧИТАЮТЬ
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
ОСТАННІ НОВИНИ
Матеріали партнерів