Чи зігріють 19 400 гривень: на що вистачить зимової допомоги на Херсонщині

«Поки допомогу отримаємо – паливні брикети коштуватимуть усі 19 тисяч», – каже Олена, яка нещодавно разом із донькою переїхала до Снігурівки.

У будинку, де вони тепер живуть, установлений твердопаливний котел. На зиму родині потрібно близько восьми кубометрів дров і тонна вугілля. За нинішніми цінами це майже 49 тисяч гривень – у два з половиною рази більше за 19 400 гривень “зимової підтримки” – одноразової державної допомоги на зиму.

Заяву на цю виплату Олена подала ще у вересні, але грошей досі немає, а паливо тим часом продовжує дорожчати.

Журналісти “Вгору” з'ясовували, на що можна витратити 19400 гривень, як херсонці планують їх витрачати й чи немає затримок із нарахуванням.

«Аби гроші прийшли, а ми вже знайдемо, на що витратити» 

Для прифронтової Херсонщини, через постійні обстріли та пошкодження інфраструктури, кожен опалювальний сезон стає важким випробуванням, а цьогоріч через значне пошкодження ТЕЦ з опаленням можуть бути перебої, а деякі райони взагалі можуть залишитися без подачі тепла. Тому така грошова допомога від держави – це можливість бодай якось підготуватися, щоб пережити зиму.

Державна “Зимова підтримка” 19 400 грн передбачає одноразову виплату на домогосподарство. Отримати кошти можуть лише визначені вразливі категорії громадян у громадах, із затвердженого переліку громад восьми областей: Херсонської, Донецької, Запорізької, Дніпропетровської, Харківської, Сумської, Миколаївської та Чернігівської 

Заяви на допомогу приймають до 30 жовтня  у ПФУ, ЦНАПі або місцевій раді. 

Цього року призначення виплати не обмежували лише твердим паливом – їх можна вільно витрачати на закупівлю дров чи вугілля, оплату комунальних послуг, купівлю ліків, теплого одягу, павербанків або на інші потреби.

Потреби кардинально різняться від багатьох обставин, зокрема залежно від того, де живе людина – у приватному будинку чи у квартирі. Та й мешканці приватного сектору можуть вирішувати: заготовити дрова чи перекрити витрати на газ або електроенергію для котлів. 

Катерина, жителька передмістя, допомогу вже отримала, чекала близько місяця. На отримані кошти планує поповнити запаси дров і, ймовірно, купуватиме скраплений газ для приготування їжі, бо природного газу в селищі немає. Заправити балон, з її слів, коштує близько 1500 грн.

Інша ситуація в херсонки Ірини, яка має інвалідність та виховує двох неповнолітніх дітей з інвалідністю. Жінка живе у приватному будинку без газу, де все тримається на електриці, а під час вимкнень світла використовує буржуйку. Для цього влітку заготовляють дрова. Виплату Ірина планує витратити на оплату комунальних послуг.

«Хоч у нас і двотарифний лічильник і знижки надаються по оплаті, але все ж таки сума за місяць виходить немаленька…»

У жителів багатоповерхівок ситуація складніша. Дровами квартиру в багатоповерхівці не протопиш. Відповідно до державних будівельних норм ДБН, печі та «буржуйки» можна встановлювати лише в будинках до 2 поверхів. У житлових будинках від 3 поверхів і вище використання опалювальних приладів на твердому паливі заборонено. 

Наталя, теж мама дитини з інвалідністю, раніше мешкала в приватному будинку й отримувала гроші на дрова. В цьому році змушена була переїхати в багатоповерхівку. Заяву на допомогу подала нещодавно, бо мала переоформити довідку ВПО за новим місцем проживання.

«Стара – ще з Нововолинська була – вже не проходила. Коли подавалася першого разу, відмовили», – розповідає Наталя.

Цьогорічну “Зимову підтримку” вона планує витратити на нагальні потреби:

«Я в основному на ліки витрачу, бо це дорого, на теплий одяг, взуття й продукти».

Загалом, співрозмовниці «Вгору» називають виплату відчутною підтримкою, але жодна з них не вважає, що 19 400 гривень вистачить на всі зимові потреби. Для одних це частина вартості палива, для інших – можливість оплатити комунальні послуги, придбати ліки, теплий одяг або засоби автономного живлення.

У місті та області залишилось чимало людей похилого віку, які потребують підтримки від держави. Фото Олександра Андрющенка / ”Вгору”

Енергообладнання й теплі речі: що можна купити на 19 400 гривень

Сума 19 400 гривень здається чималою, але якщо зіставити її з цінами, вибір виявляється не таким уже й широким.

Серед енергообладнання для дому найдоступніше – обігрівачі.  За 19 400 грн на опалення можна придбати навіть кілька приладів. Однак за відсутності централізованого теплопостачання під час блекаутів від них не буде жодної користі. Тому все частіше люди замислюються про пристрої альтернативного живлення.

Більш-менш автономне рішення – зарядна станція. За словами електрика Євгена, пристрої невідомих виробників місткістю 600 Вт·год коштують від 6000 грн, але їхня реальна якість – під питанням. А от станції перевірених брендів подібної місткості обійдуться вже у 19 000–20 000 грн. Така станція зможе живити роутер пару діб, а котел із насосом – близько 5 годин. Але щоб вона працювала, у мережі має періодично з'являтися світло для підзарядки.

Якщо ж світла немає зовсім або електрика зникає надовго, краще мати генератор. Однак використовувати генератори можна лише на відкритому повітрі, щонайменше за 6 метрів від вікон та дверей – у квартирах і на балконах це суворо заборонено.

За суму до 20 000 грн можна придбати бензиновий апарат потужністю до 3 кВт. Проте слід враховувати, що при навантаженні генератор може споживати 1-1,5 літра бензину на годину. А той же А 95 коштує вже близька 100 грн.  Більш економні інверторні моделі коштують уже понад 20 000 грн.

Як зігрітися взимку без дорогого енергообладнання?

Не кожна людина пенсійного віку зможе сама впоратися з тією ж зарядною станцією чи генератором, та й гроші можуть бути потрібні для інших витрат. А отже потрібні якісь більш доступні варіанти.

Наприклад, кількох потужних павербанків на 20 000–30 000 mAh може вистачити на кілька днів для заряджання телефонів, ліхтариків та деяких USB-грілок залежно від їхньої місткості та потужності.

Від звичайного павербанка можуть підживлюватися й деякі електроковдри чи пледи з USB-підігрівом. Утім замість них можна придбати якісний спальний мішок. Найдешевшим же способом зберегти власне тепло залишається термобілизна та флісовий одяг, хоча в холодній оселі самого лише одягу зазвичай замало. 

Жителі міста готують матеріали для ремонту пошкодженого обстрілами житла. Фото Олександра Андрющенка / ”Вгору”

Утім, які б альтернативні засоби обігріву не обирали люди, на все потрібні гроші. І виплата дозволила б їм бодай якось перекрити нагальні потреби й пережити зиму. Наразі в прифронтових громадах області подали вже понад 22 тисячі заяв на отримання твердого палива та грошової допомоги в межах «Зимової підтримки». 

Більше корисної інформації:

• Черги на оренду, подорожчання, брак фінансування програм компенсацій. Як херсонці шукають житло в інших регіонах
• Витяг замість довідки ВПО: що змінилося з 22 жовтня і чи треба переоформлювати документ
• Виплати полоненим з Херсонщини та їхнім рідним: як отримати
• Як ВПО з інвалідністю оформити статус або відновити виплати за новим місцем проживання
• Субсидії, пільги чи гроші на дрова: яку допомогу можуть отримати ВПО до цьогорічного опалювального сезону