Черги на оренду, подорожчання, брак фінансування програм компенсацій. Як херсонці шукають житло в інших регіонах

Посилення обстрілів Херсона армією РФ, атаки керованими авіабомбами й дронами та руйнування критичної інфраструктури можуть спричинити нову хвилю виїздів із Херсонщини.

Журналісти «Вгору» з'ясовували, куди їдуть херсонці, скільки коштує оренда житла та як на практиці відбувається купівля житла за програмою «єВідновлення», житловими сертифікатами й ваучерами.

 Куди їдуть херсонці та як шукають житло

За офіційною статистикою, наданою журналістам “Вгору” Херсонською ОВА, з 2022 року понад 318 тисяч жителів Херсонської області перемістилися та офіційно обліковуються як ВПО в усіх регіонах України. Найбільше  наших земляків зосереджено в Миколаївській, Одеській, Дніпропетровській та Київській областях, а частина залишається в межах громад Херсонської області.

Люди, які наважуються на переїзд зараз, стикаються з реаліями ринку нерухомості, який змінився за час повномасштабної війни. Зростання цін на житло, завищена вартість оренди, перевищення попиту над пропозиціями, небажання багатьох орендодавців здавати помешкання людям з малолітніми дітьми і тваринами. 

Через великий наплив херсонців — а це понад 26 тисяч офіційно зареєстрованих ВПО на кінець серпня поточного року — вартість оренди в сусідньому Миколаєві майже зрівнялася з цінами в Одесі. Знайти квартиру в гарному житловому стані дешевше за 10 000 гривень складно. За словами рієлтора Владислава Горіна, за оголошеннями з цінами 3 000–5 000 грн зазвичай пропонують житло без  ремонту або взагалі непридатні для життя будинки. В середньому однокімнатні квартири коштують 10 000–15 000 грн, а двокімнатні з ремонтом — 20 000–25 000 грн.

До високих цін на житло для ВПО додаються обмеження від власників. Херсонка Наталя шукала квартиру в Миколаєві майже місяць, бо орендодавці відмовлялися пускати родину з котом. Інша хеосонка Марія,  яка теж поділилися з журналістами «Вгору» своєю історією, шукала дах над головою понад два місяці через собачку породи чихуахуа вагою півтора кілограма.

Врешті Марії з двома подругами вдалося винайняти трикімнатну квартиру в Корабельному районі Миколаєва за 8 000 грн. Але це щасливий випадок: одна з дівчат працює в поліції, а власниця помешкання виявилася колишньою поліціянткою й надала їм перевагу.

Загалом на перегляд  вільного житла в агентствах нерухомості утворюються черги.

«Мені рієлтори кажуть, що на будь-яку квартиру мають по 5–10 охочих. Якщо щось з'являється (житло в оренду ред.), до третього в черзі зазвичай уже не доходять», — пояснює Владислав Горін.

У західних областях ціни на оренду житла також суттєво зросли.

За словами херсонки Галини, яка з квітня 2022 року живе в невеликому містечку  на Львівщині, середня 1-кімнатна квартира з побутовою технікою коштує 8 000 грн (із ремонтом —ближче  до 10 000 грн). Жінка зазначає: коли житло має електричне опалення, зимові платіжки можуть дорівнювати вартості оренди. Знімаючи квартиру за 6 000 грн, через обігрів помешкання з високими стелями взимку вона платила вдвічі більше. Крім того, з її слів, якщо шукати житло через  агенцію нерухомості, доведеться сплачувати 300% вартості: за перший місяць, “кауцію” (депозит) та комісійні рієлтору. Щоб заїхати в квартиру за 8 000 грн, віддати треба 24 000 грн одразу, що для багатьох непосильно .

У великих обласних центрах (Львів, Ужгород, Івано-Франківськ) ціни сягають столичних. Херсонка Ольга розповідає, що у Львові за однокімнатну квартиру її родичі сплачують 450 доларів (близько 18 000–19 000 грн), стільки ж платять за житло її знайомі у Києві. Аналогічні розцінки на новобудови в Ужгороді, а в Івано-Франківську за 2-кімнатну просять 14 000–15 000 грн.

Подекуди виручають особисті зв'язки. Трапляються випадки, коли друзі, знайомі чи колеги безкоштовно приймають родини переселенців за оплату комунальних послуг. Так, херсонка Ганна з двома дітьми і трьома котами із 2022 року живе в Одесі, сплачуючи лише за комірне. 

Держава пропонує власникам житла, які надають житло переселенцям безплатно, компенсацію за програмою «Прихисток», але суми компенсацій не дорівнюють орендній платі, тож це працює скоріше як заохочення для тих, хто й так готов прихстити людей.

Олена – жителька села Веселого на Херсонщині, яка проживає нині як ВПО у Великій Олександрівці й винаймає житло за за програмою “Прихисток”.

Купівля житла за «єВідновленням»: попит і проблеми з фінансуванням

Деякі херсонці, житло яких знищено, намагаються знайти постійний дах над головою через державні програми компенсацій. Але й за програмою єВідновлення купівля житла виявляється непростою та не завжди успішною справою.  Не всім вдається отримати сертифікати та й отримання сертифікатів чи  житлових ваучерів для ВПО не гарантують купівлі омріяної квартири. 

Наприклад, місцеві комісії в Бериславі відмовляють у компенсаціях власникам окремих зруйнованих квартир, якщо сам багатоквартирний будинок не визнано зруйнованим щонайменше на 80%. З понад 200 багатоквартирних будинків сертифікати змогли отримати мешканці лише одного об'єкта. Цю проблему журналісти Вгору обговорювали з головою профільного комітету ВР Оленою Шуляк і бериславцями.

Депутатка обіцяла допомогти і розповіла про законопроєкт №11445, який має спростити роботу комісій, щоб вони мали змогу визнавати цілі території непридатними для проживання, а жителі могли отримати компенсації.

Щодо купівлі-продажу житла за програмами компенсацій, як стверджує рієлтор Владислав Горін, в Одесі ринок трохи адаптувався до безготівкових розрахунків : якщо рік тому на це погоджувався лише один із десяти власників, то зараз охочих укладати такі угоди побільшало. Проте за сертифікати нерідко продають житло на крайніх поверхах, без ремонту без меблів й нерідко завищують ціну, щойно чують про розрахунок за однією з програм.

Все, що залишилось від квартири жителя Берислава Романа Запорожця
Фото з архіву Романа

Але головна перепона сьогодні — це затримка з виплатами та бронюванням коштів. 
До березня фінансування було більш-менш стабільним. І після бронювання за кілька днів багато людей отримували  кошти. У квітні вже почалися затримки, в травні практично все заморозилося, – пояснив Владислав Горін

За оцінками Владислава, виділеного додаткового фінансування у 5 мільярдів гривень вистачить лише на 3 300 – 3 600 сертифікатів, що є краплею в морі для сформованої черги.

«До кінця року більше фінансування, за моїми прогнозами, не буде. З того попиту, який є, і за тією чергою, яка вишикувалася ще з квітня-травня, коли виплати фактично зупинилися, це дуже-дуже мало. Воно не вплине на ринок України в цілому», — зазначає рієлтор. 

Паралельно із житловими сертифікатами єВідновлення за зруйноване майно, переселенці з тимчасово окупованих територій (зокрема лівобережжя Херсонщини) та ветерани можуть претендувати на житлові ваучери по 2 мільйони гривень. Перевага ваучера в тому, що він не вимагає акту обстеження зруйнованого житла на ТОТ. Проте фінансування  не встигає за попитом: на липень 2026 року понад 35 тисяч переселенців із ТОТ отримали погодження на ваучери, однак кошти забронювали лише для 3 296 з них — при загальній потребі у 64 мільярди гривень.

Олена Шуляк стверджує, що у проєкті бюджету на 2027 рік уряд закладає на житлові програми  понад 84 млрд грн:

• 45 млрд грн — на «єОселю»;
• понад 24 млрд грн — на «єВідновлення», житлові ваучери та компенсації;
• понад 6 млрд грн — на житло для ветеранів з інвалідністю I–II груп;
• 1,5 млрд грн — Мінсоцполітики на проєкт із забезпечення ВПО житлом у сільській місцевості(«Будиночок у селі»).

Втім, депутатка наголошує, що це лише проєкт, а остаточні суми будуть зрозумілі після ухвалення бюджету Верховною Радою.

Більше корисної інформації:

• Субсидії, пільги чи гроші на дрова: яку допомогу можуть отримати ВПО до цьогорічного опалювального сезону
• Виїхати з окупації — лише перший крок: з якими проблемами стикаються жителі Херсонщини
• Звернення громадян в Україні: як подати, оформити та дочекатися відповіді
• Яку допомогу можуть отримати переселенці з Херсонщини та як її оформити