«Університет – це люди». Як працюють переміщені виші Херсона, Мелітополя та Донецька

Через російську окупацію десятки українських вишів змушені працювати в евакуації.  Зокрема, Херсонський державний аграрно-економічний університет переїхав до Кропивницького, Мелітопольський державний педагогічний університет працює в Запоріжжі, а Донецький національний університет імені Василя Стуса вже понад десять років відбудовує своє життя у Вінниці. 

Журналісти «Вгору» розпитали керівників цих закладів, як вони організували навчання на новому місці, звідки тепер приїжджають абітурієнти та чому молоді з окупації важко вступати до українських вишів. 

Змінюється географія. Як Херсонський державний аграрно-економічний університет працює у Кропивницькому

Після початку повномасштабного вторгнення Херсонський державний аграрно-економічний університет переїхав до Кропивницького. Тут він працює з 2022 року на базі аграрного фахового коледжу. Спочатку колектив розраховував, що переміщення буде тимчасовим – на місяць або два. Однак університету довелося будувати роботу в новому місті на невизначений термін.

За словами першої проректорки Вікторії Грановської, Кропивницький обрали не випадково. Він розташований порівняно недалеко від Херсона. Це давало змогу підтримувати зв'язок із колегами, які залишилися в місті, та допомагати їм у перші місяці після деокупації правобережжя. Водночас Кіровоградщина, як і Херсонщина, має аграрну спеціалізацію.

За час роботи в Кропивницькому університет не лише зберіг п'ять факультетів, а й розширив перелік спеціальностей. Зокрема, відкрили психологію, кінологію та автомобільний транспорт. Серед напрямів, які вирізняють заклад серед місцевих університетів: водні біоресурси, архітектура, геодезія, лісове та садово-паркове господарство.

Перші роки після переїзду університет працював переважно дистанційно. Сьогодні поєднують онлайн і офлайн навчання. Для занять використовують мультимедійні дошки, які дають змогу одночасно працювати зі студентами в аудиторії та тими, хто під'єднався дистанційно.

За словами Вікторії Грановської, після завершення вступної кампанії загальний контингент університету становить близько 3 400 студентів. Проте змінюється географія студентства: якщо раніше основу становили абітурієнти з Херсонської області, то нині дедалі більше вступників приходять із Кіровоградщини та інших регіонів.

Серед популярних напрямів залишаються агрономія, будівництво, харчові технології, психологія, менеджмент і маркетинг. Попит мають також готельно-ресторанна справа та автомобільний транспорт.

Фото: ХДАЕУ

Однак зі збільшенням кількості студентів з'являються й нові потреби. Один із найбільших викликів — нестача приміщень і власного гуртожитку. Університету доводиться домовлятися з місцевими коледжами та іншими закладами щодо розміщення студентів, які приїжджають із Херсона та інших міст країн. Це ускладнює побут і логістику.

Водночас зменшується кількість вступників із тимчасово окупованих територій (ТОТ). Якщо на початку повномасштабної війни таких студентів було значно більше, то цьогоріч – лише близько двох десятків. Причини, як називає Вікторія Грановська, різні: складнощі з комунікацією, ризики для безпеки, проблеми з доступом до українських ресурсів. Часто абітурієнти користуються окремими телефонами, VPN-сервісами та приховують свої наміри від окупаційної влади.

В університеті переконані: держава має активніше підтримувати молодь з окупованих територій. Зокрема, розширити можливості вступу на бюджетну форму навчання незалежно від обраної спеціальності. Адже боротьба за цих вступників сьогодні відбувається не лише між українськими вишами, а й із закордонними університетами, які пропонують безплатне навчання та спрощені умови вступу.

Мелітопольський державний педагогічний університет переїхав до Запоріжжя

Мелітопольський державний педагогічний університет імені Богдана Хмельницького після окупації міста у 2022 році переїхав до Запоріжжя. Для колективу головним завданням стало не лише збереження навчального процесу, а й самого університету як української інституції, розповіла ректорка Наталя Фалько.

"Я завжди кажу своїм колегам: сьогодні наш заклад доводить, що університет – це не тільки стіни, а в першу чергу це люди. Саме вони є носіями цінностей, знань, традицій, відповідальності перед нашою молоддю, тобто те, заради чого ми зберігаємо наш університет", – каже ректорка Мелітопольського державного педагогічного університету.

Сьогодні заклад працює на базі Хортицької національної навчально-реабілітаційної академії. У структурі університету залишилися п'ять факультетів, 19 кафедр і 28 науково-дослідних лабораторій та центрів. Освітній процес організовано в асинхронному форматі. Студенти можуть приєднуватися до занять онлайн або працювати самостійно через дистанційну платформу, оновлену завдяки проєкту Erasmus+.

Університет реагує на потреби ринку праці, тому відкривають нові програми. Серед них – гарденотерапія, клінічна та реабілітаційна психологія, муніципальна політика, логопедія. Окрему увагу приділяють напрямам, пов'язаним із психологічною підтримкою населення та підготовкою педагогів.

Фото: МДПУ

Цьогорічна вступна кампанія стала успішною для вишу –  вступили 1 924 людей. Це більше на 400 абітурієнтів, ніж торік. Найбільший попит серед вступників мають спеціальності: психологія, спеціальна освіта, логопедія, початкова освіта та педагогічні спеціальності. 

Та найбільший виклик для університету сьогодні полягає не в наборі студентів. Важливіше зберегти зв'язок із самим Мелітополем. Керівництво наголошує: окупація не повинна означати втрату українського університету в місті. Саме тому історики, географи та науковці продовжують дослідження, пов'язані з регіоном, підтримують співпрацю з мелітопольською громадою та молодіжними центрами, що працюють у різних містах України.

Особливе місце займає робота зі вступниками з тимчасово окупованих територій. Цього року університет обрали 256 таких абітурієнтів із окупації та територій активних бойових дій. Основними труднощами, Наталя Фалько також називає: отримання достовірної інформації, оформлення документів, виїзд із ТОТ та фінансові витрати. Через ризики для безпеки комунікацію з такими вступниками часто ведуть індивідуально, без створення спільних груп і чатів.

Ректорка переконана, що Україні потрібна системна політика підтримки цієї молоді. Йдеться не лише про спрощений вступ, а й про житло, стипендії, адресну фінансову допомогу та тривалу підтримку під час навчання. Адже саме ці студенти у майбутньому можуть стати ключовими учасниками відновлення окупованих регіонів.

Донецький національний університет імені Василя Стуса: 12 років роботи у Вінниці

Донецький національний університет імені Василя Стуса переїхав до Вінниці у 2014 році після початку російської окупації Донецька. 3 листопада 2026 року минуло 12 років від початку роботи університету в новому місті.

Нині там є чотири інститути та чотири факультети. Готують економістів, юристів, істориків, хіміків, біологів, екологів, журналістів, фахівців із комп'ютерних наук, документознавців, психологів і філологів.

На початку релокації одним із найскладніших завдань було зберегти колектив і студентство. За словами ректора університету Іллі Хаджинова, кількість викладачів і студентів, які погодилися переїхати, відрізнялася залежно від факультету. Деякі підрозділи переїхали майже повним складом, інші втратили значну частину викладачів. Особливо відчутним був відтік першокурсників: більшість із них у перший рік не переїхала до Вінниці. Частина студентів перевелася до інших українських університетів, інші виїхали за кордон, а хтось залишився в окупованому Донецьку.

Згодом університет поступово інтегрувався в освітнє середовище Вінниччини. Сьогодні більшість студентів — жителі Вінницької області, однак навчається молодь і з інших регіонів України.

Водночас релокація принесла університету проблеми, які залишаються актуальними й через 12 років. Одна з них — відсутність власної інфраструктури для повноцінної роботи. Університет орендує приміщення для освітнього процесу, а власний корпус наразі не використовує для навчання. У ньому розміщується переміщений Маріупольський фаховий будівельний коледж.

Ще один виклик — забезпечення житлом викладачів і студентів. Університет не має власних гуртожитків, тому залежить від місць, які надають інші заклади вищої освіти та приватні власники. За словами ректора, побутова необлаштованість стала однією з причин відтоку викладачів із Донецька до інших вишів.

Також заклад відчуває нестачу працівників, які забезпечують освітній процес. Йдеться насамперед про лаборантів, працівників деканатів, прибиральників і диспетчерів. Загалом в університеті працюють близько 650 людей, із них 120 — внутрішньо переміщені особи з Донецької, Луганської, Херсонської та Запорізької областей.

Попри труднощі, університет продовжує розвиватися. У 2025 році заклад прийняв близько 1100 вступників на бакалаврат і магістратуру, а у 2026-му — до 1300. Найбільший попит серед абітурієнтів мали менеджмент і маркетинг. 

Окремою проблемою залишається залучення молоді з тимчасово окупованих територій. За словами Іллі Хаджинова, минулого року до університету вступила одна людина з окупованої території, цьогоріч — двоє. Серед перешкод він називає обмежений доступ до українських джерел інформації, недостатню обізнаність про спрощену процедуру вступу, відсутність українських документів, а також фінансові труднощі після переїзду.

Нині університет працює переважно в онлайні та змішаному форматах. На початку навчального року частина студентів навчалася очно, однак через безпекову ситуацію та неможливість забезпечити всіх місцями в укриттях заклад змушений був перейти до дистанційного навчання.

Більше матеріалів на тему вступу до закладів вищої освіти:

• Як вступити до українського університету з окупованих територій у 2026 році: правила та можливості
• П’ять днів через фронт: як випускник з Херсона виїхав з окупації заради навчання в Україні
• Херсонські виші в евакуації: як навчають студентів і готуються до вступу