Херсонські виші в евакуації: як навчають студентів і готуються до вступу
Херсонські заклади вищої освіти вже четвертий рік працюють в евакуації: у Хмельницькому, Одесі, Кропивницькому та Івано-Франківську. Попри втрату корпусів і релокацію, заклади продовжують навчати студентів та готуються до нової вступної кампанії.
"Вгору" дізналося, як змінився освітній процес, чому абітурієнтів стає менше та як вступити до херсонських вишів мешканцям тимчасово окупованих і прифронтових територій.
Дистанційна освіта та вступ з ТОТ: досвід ХНТУ у Хмельницькому
Херсонський національний технічний університет (ХНТУ) вже майже чотири роки працює за межами нашої області. Після початку повномасштабного вторгнення заклад переїхав до Хмельницького – на базу місцевого технічного університету. Тут працюють усі ключові підрозділи, є доступ до аудиторій і лабораторій.
Навчання проходить у змішаному форматі: більшість занять проводять онлайн, але періодично студенти приїжджають у Хмельницький. Проте студенти й викладачі розкидані по всьому світу.
Онлайн-заняття. Фото: ХНТУ
Також Олена Чепелюк каже, що окремо заняття записують:
“Якщо студент пропустив, то може переглянути пізніше. Адже зараз багато студентів працюють, є постійні відключення світла й небезпека від російських атак. Це дає гнучкість”.
За її словами, найскладніше після початку повномасштабного вторгнення РФ було не втратити команду.
“Зберегти викладачів, студентів, співробітників – це було головне. Бо працювати легше, коли всі поруч. Онлайн – це значно складніше”, – пояснює ректорка.
У ХНТУ прогнозують непросту вступну кампанію. Олена Чепелюк додає, що кількість вступників у порівнянні з довоєнним часом зменшилася.
До 2022 року університет активно працював зі школами: проводив екскурсії, майстер-класи, заняття. Абітурієнти добре знали заклад. Зараз цей зв’язок доводиться відновлювати через онлайн-заходи, зустрічі, співпрацю з бібліотеками та школами.
Приймальна комісія ХНТУ на ярмарку
“Своїм пріоритетом вважаємо збереження зв'язку саме з херсонськими вступниками й із тими українцями, які перебувають за кордоном. Адже ми розуміємо, наскільки важливо, щоб університет тримав оці ниточки, які пов'язують їх з Україною, з домом”, – зазначила ректорка ХНТУ.
Абітурієнти з тимчасово окупованих територій можуть вступати дистанційно – за співбесідою з української мови, історії та математики. Але з кожним роком це робити важче. Адже російська пропаганда й небезпека розростаються. Через це університет не розголошує інформацію про таких студентів.
Навчання теж змінюється. Викладачі більше працюють у форматі діалогу, тренінгів і практичних занять.
В університеті також активно розвивають студентські ініціативи. Наприклад, проводять онлайн-форуми про працевлаштування та фестивалі, де заняття ведуть самі студенти.
Контакти приймальної комісії ХНТУ: +380 68 72 295 31, +380 50 18 295 31
“Навчальний заклад – це люди”. Херсонська морська академія працює в Одесі
Академію релокували до Одеси й зараз вона базується на території аграрного університету. Там працює приймальна комісія і проходять заняття у змішаному форматі.
За словами проректора з навчально-виховної роботи Херсонської державної морської академії Олександра Шумея, до дистанційної роботи академія була частково готова ще до війни через специфіку морської освіти. Водночас офлайн-навчання також зберігається
“Морська професія передбачає використання віртуальних тренажерів, спеціального програмного забезпечення. Тому нам було трохи легше адаптуватися”, – пояснює він.
Головним викликом після вторгнення стала не організація навчання, а людський фактор.
“Психоемоційний стан – це найскладніше. Ми втратили звичне спілкування, зв’язок з рідним”, – каже проректор.
Попри всі труднощі, в академії кажуть: рівень освіти не впав. Курсанти складають єдиний державний кваліфікаційний іспит – незалежний тест, який підтверджує знання. І понад 95% студентів успішно його проходять.
Студентка академії проходить плавальну практику на борту судна
Однак кількість абітурієнтів зменшилася, порівнюючи з довоєнним часом. Зокрема, на це вплинули тимчасова окупація територій України та виїзд молоді за кордон.
Раніше до академії вступали абітурієнти з лівобережжя Херсонщини, а також із Маріуполя та Бердянська. Водночас після переїзду з’явилося більше вступників з Одеської та Миколаївської областей.
У 2024-му кількість вступників зросла приблизно на 20% у порівнянні з попереднім роком.
Для абітурієнтів з тимчасово окупованих територій діє спрощена процедура вступу – за співбесідою. Усі дані таких вступників не розголошують із міркувань безпеки.
Водночас проблемою залишається донести інформацію до молоді на ТОТ, адже влада Кремля блокує канали комунікації.
“Люди прекрасно розуміють, що майбутнього там немає, свободи там немає. І в кращому разі – вступити в якийсь російський виш, з якого шансів потрапити в міжнародну морську галузь немає. Скоріше за все, це буде мобілізація до флоту РФ”, – додав Олександр Шумей.
Проте успішні кейси із вступу молоді з ТОТ є. Також працюють освітні центри, які допомагають абітурієнтам з тимчасово окупованих територій вступати до українських вишів.
“Держава робить важливу річ – не дає втратити зв’язок між університетами й тими територіями, де вони були”, – зазначає проректор.
Студенти ХДМА у Румунії
Під час окупації матеріальна база академії в Херсоні була захоплена. Частину обладнання втратили. Будівлі закладу також зазнають пошкоджень через обстріли. Втім, проректор академії наголошує: “головне – це не стіни. Навчальний заклад – це люди”.
Контакти приймальної комісії ХДМА: +38095089-17-65, +38095089-17-80 (Viber, Telegram, WhatsApp)
ХДУ працює в Івано-Франківську, але тримає зв’язок з Херсонщиною
Херсонський державний університет після початку повномасштабного вторгнення РФ релокували до Івано-Франківська. Тут він працює з квітня 2022 року – на базі Карпатського національного університету.
Вручення дипломів магістрам ХДУ у 2025 році
Університет має власний корпус, доступ до аудиторій і лабораторій. Також викладачі мають змогу безплатно жити у гуртожитку.
“Тобто ми стали частиною освітньої екосистеми Прикарпаття, але весь час тримаємо наші зв'язки з Херсонщиною”, – зазначає ректор ХДУ Олександр Співаковський.
За його словами, університет не припиняв роботу ні на день, навіть під час окупації Херсона.
Зараз навчання відбувається переважно онлайн. Проте кожного семестру по одному тижню студенти приїжджають до Івано-Франківська.
Одним із головних викликів стало збереження якості освіти в умовах розпорошеності студентів і викладачів.
Офіс ХДУ в Івано-Франківську
Університет зробив ставку на цифровізацію та міжнародну співпрацю. Завдяки партнерствам отримують обладнання і фінансування для розвитку.
Однак кількість вступників зменшується. Якщо у 2022 році до університету вступили понад 1100 студентів, 2023 – 1010, то торік – близько 900. Цього року в ХДУ сподіваються втримати приблизно той самий рівень.
В університеті навчаються і студенти з тимчасово окупованих територій, хоча це пов’язано з ризиками.
Росія обмежує доступ до українських ресурсів, але університет знаходить способи підтримувати зв’язок через альтернативні платформи та цифрові інструменти.
“Ті, хто хоче вчитися в Україні, знаходять можливість. Ми бачимо цих студентів на заняттях”, – каже ректор.
Будівлі ХДУ в Херсоні пошкоджені через російські атаки, оздоровчий табір розташований на ТОТ.
Частину майна все ж вдалося евакуювати з міста, але корпуси – у поганому стані.
Наслідки російського удару по ХДУ у січні 2025 року. Фото Олександра Андрющенка\”Вгору”
“Те, що я бачу – це дуже погано. Наприклад кабінет ректора повністю знищений, сходинки між поверхами обвалилися. Чи можна відновити, чи треба будувати заново – скажуть фахівці”, – додає ректор.
Контакти приймальної комісії ХДУ: +38096 613 0516
Робота ХДАЕУ у Кропивницькому: головні виклики релокованого університету
Херсонський державний аграрно-економічний університет після початку повномасштабної війни був змушений переїхати до Кропивницького. Зараз він базується на території аграрного коледжу.
Перші два роки навчання було повністю дистанційним. Тепер проходить у змішаному форматі.
Студенти перших курсів приїжджають на навчання в аудиторіях – приблизно на два місяці за семестр, переважно з Кропивницького. Як більшість студентів із Херсонщини продовжують навчатися онлайн.
“Викладач працює в аудиторії з тими, хто прийшов, і паралельно йде заняття в Zoom для інших студентів – із Херсона, різних регіонів України та з-за кордону”, – пояснює ректор ХДАЕУ Юрій Кирилов.
Головним викликом називає збереження людей – як викладачів, так і студентів. Адже частина науковців виїхала, хтось працює дистанційно, але це важко.
Ще одна проблема, як зазначає Юрій Кирилов, – поступова втрата зв’язку з абітурієнтами з Херсонщини: “Є ризик, що з часом випускників саме херсонських шкіл у наших університетах буде менше, ніж студентів з інших регіонів”.
Команда ХДАЕУ на молодіжному форумі
Однак університету вдалося зберегти кількість студентів – зараз їх близько трьох тисяч. Щороку є понад тисячу нових вступників. Це не лише випускники шкіл, а й дорослі студенти, люди, які здобувають другу освіту або навчаються за державними програмами.
Втім, загальна тенденція тривожна: дедалі більше школярів планують виїжджати за кордон.
“Вже з 8-9 класу діти говорять, що хочуть навчатися за кордоном. Це велика проблема на майбутнє”, – додав Кирилов.
Випускники з Херсона та тимчасово окупованих територій мають пільги під час вступу. Вони можуть складати внутрішні іспити в університеті замість національного мультипредметного тесту і не виїжджати в інші міста.
“Це дає можливість залишити цих дітей у системі української освіти”, – зазначає ректор.
Очне навчання аграріїв у ХДАЕУ
Водночас кількість вступників із ТОТ щороку зменшується. Причина – ризики й страх за безпеку.
Головна проблема, яку називає Кирилов – відсутність власної інфраструктури. Університет користується чужими аудиторіями, має обмежений простір і не може перевезти все обладнання.
Також бракує гуртожитків – це ускладнює переїзд викладачів і студентів, адже виймати квартиру дорого.
“Я не можу сказати викладачам: переїжджайте, якщо не маю, де їх поселити”, – пояснює ректор.
Контакти приймальної комісії ХДАЕУ: +380505711913, +380955974797 та +380951157868
Більше матеріалів на тему вступу до закладів вищої освіти:
-preview.webp)
-preview.webp)
-preview.webp)
