Як у Херсоні планують захищати громадський транспорт від атак дронів

На початку квітня в Херсоні  російські військові скинули з дрона вибухівку на тролейбус.  Водій дістав тяжкі поранення, а тролейбус після удару з’їхав з дороги та врізався у дерево й паркан. Згодом чоловік помер у лікарні.

Ця атака є одним з багатьох доказів того,  що громадський транспорт Херсона став мішенню для російської армії. Через постійні удари та скиди вибухівки пересування містом стало небезпечним як для пасажирів, так і для водіїв.

Журналісти «Вгору» дізнавалися, як у Херсоні намагаються захистити громадський транспорт в умовах постійних атак і чому це залишається складним завданням.

Чому в Херсоні майже не залишилося безпечних зон для громадського транспорту

Через постійні атаки російських дронів у Херсоні суттєво скоротили рух громадського транспорту. Частину маршрутів призупинили. Транспорт не курсує до мікрорайону Острів, Антонівки, Наддніпрянського, селища Садового та вздовж прибережної лінії. За інформацією міської влади, безпечних для руху громадського транспорту районів у Херсоні фактично не залишилося.

Керівник КП “Херсонкомунтранссервіс” Вадим Мельник, каже, що після деокупації міста пошкоджено близько 80% тролейбусного парку. Тролейбуси залишаються особливо вразливими через прив’язку до контактної мережі й не можуть швидко змінювати маршрут або сховатися під час атаки.

Однією з головних загроз для цивільного транспорту в Херсоні стали дрони, які російські військові використовують для атак на автомобілі, маршрутки та громадський транспорт. Лише від початку травня безпілотники атакували маршрутку, мікроавтобус у Центральному районі Херсона та пасажирський автобус поблизу Наддніпрянського. Також під обстріли потрапили службовий автомобіль, машина швидкої допомоги та маркований автомобіль ООН.

Як раніше повідомляв речник Сил оборони півдня Владислав Волошин, на Придніпровському напрямку, зокрема в районі Херсона, російські військові проводять найінтенсивніші атаки дронами. За його словами, війська РФ запускають сотні безпілотників щодоби з позицій за Дніпром, розташованих за кілька кілометрів від міста.

Через скорочення маршрутів частина жителів Херсона змушена пересуватися містом пішки або приватним транспортом, також ризикуючи потрапити під атаки.

 Російський БПЛА збитий у Херсоні в березні 2026 року.  
Фото Олександра Андрющенка/"Вгору" 

Чому тролейбуси не обладнують антидроновими каркасами

Наразі комунальне підприємство намагається віднайти технічні  способи захистити громадський транспорт: нещодавно змонтували перший експериментальний металевий каркас для сітки на один з автобусів.

“Ми хочемо протестувати, як буде почуватися водій за кермом, чи йому буде зручно керувати таким транспортним засобом, бо ширина автобуса збільшиться на 2 м, а висота і довжина – ще більше.” – каже Мельник.

За його словами, до кінця травня перший обладнаний автобус уже має виїхати на маршрут. На питання чому тролейбуси не обладнують антидроновими каркасами у такий же спосіб, він пояснює: це неможливо через їхні габарити та облаштовані в місті антидронові тунелі з сітки. Мельник стверджує, що тролейбус зі збільшеним каркасом там просто не проїде, а під час дощу чи туману залізна конструкція біля контактної мережі викликатиме коротке замикання.

Антидронова сітка на одній з вулиць Херсона
Фото Олександра Андрющенка/”Вгору”

Захисна плівка, бронежилети та детектори: що роблять для захисту водіїв 

У планах “Херсонкомунтранссервісу” закупити броньовану плівку для вікон, яка захищатиме пасажирів від уламків та вибухової хвилі. Наразі комунальники шукають донорську допомогу для цього проєкту, адже плівка недешева, а обсяги будуть суттєвими. За розрахунками Вадима Мельника, на один автобус потрібно близько 100 метрів плівки, а загальна потреба складає півтора кілометра (1500 квадратних метрів). За середньої  вартості 650-700 гривень за метр, захищений плівкою транспорт у Херсоні обійдеться бюджету доволі дорого.

На закупівлю матеріалів та обклеювання транспорту плівкою знадобиться ще певний час. На запитання журналістки Анастасії Друсінової у прямому ефірі "Вгору", чому такі заходи не почали впроваджувати раніше, Мельник відповів, що не готовий сказати, чому так сталось. Мельник очолює КП «Херсонкомунтранссервіс» з 25 лютого 2026 року. 

За його словами, наразі всі екіпажі забезпечені касками, бронежилетами та детекторами дронів. 
Журналісти «Вгору» теж постійно пересуваються містом та спостерігали, як працює громадський транспорт у Херсоні, зокрема, під час атак дронів. Водіїв у бронезахисті на маршрутах бачили не часто. Також детектори дронів були не в кожному транспорті. На запитання, як це можна пояснити, Вадим Мельник відповів: 

«Коли вони зранку виїжджають на маршрути, вони всі в бронежилетах. Ми ж не можемо кожен рух за кожним водієм перевіряти. Я вважаю, що це відповідальність самого водія, він сам ухвалює рішення».

Щодо аналізаторів дронів, то директор запевнив, що всі водії проходили інструктаж і вміють ними користуватися. Він каже, що водії активно використовують аналізатори, і ніхто не скаржився на їхню функціональність. До прикладу: нещодавно завдяки сигналу детектора один з водіїв миттю зупинив транспорт, вивів пасажирів – і ніхто не постраждав.

Однак є  дрони на оптоволокні, які детектори не фіксують. 

Херсонці  на зупинці. 
Фото Олександра Андрющенка/"Вгору" 

Попри постійні атаки дронів і скорочення маршрутів, повністю зупинити громадський транспорт у Херсоні неможливо. У місті залишаються близько 60 тисяч людей, частина з яких щодня користується маршрутками й тролейбусами, щоб дістатися роботи, лікарень чи магазинів.
Тому транспорт у Херсоні продовжує працювати навіть під загрозою атак, а міські служби змушені вже в процесі шукати способи хоча б частково убезпечити водіїв і пасажирів. 

Більше матеріалів про життя в Херсоні:

• Між дронами та вибухами: як комунальники рятують пошкоджене житло в Херсоні
• Як працюють укриття у Херсоні та чи готові вони захистити мешканців
• “Не зупинялись ні на мить”. Як у Херсоні лікарі рятують дітей під обстрілами
• Херсон під обстрілами – місто, де не зупиняється життя
• НМТ-2026 для випускників із Херсонщини: де і як складатимуть тест