Безоплатна юридична допомога для херсонців та ВПО

Атаки по Чонгарському мосту. Як ЗСУ перерізає логістику РФ до Криму 

Поширити:
11 червня 2026 19:00
76
Речник Сил оборони Півдня Владислав Волошин та військовий експерт Іван Ступак
Речник Сил оборони Півдня Владислав Волошин та військовий експерт Іван Ступак. Колаж Надії Мішиної / "Вгору"

Сили оборони України активізували удари по логістичних маршрутах російської армії на тимчасово окупованому півдні. Під вогневим контролем опинилися сухопутний коридор до Криму – траса Р-280, а також міст біля Чонгара.

Через атаки українських безпілотників окупанти обмежують рух військової техніки та лімітують використання боєприпасів і пального. 

У матеріалі пояснюємо, що відбувається на головних маршрутах РФ і як це може вплинути на ситуацію в окупованій частині півдня та в Криму.

Сухопутний коридор Крим – Донеччина: значення траси для РФ 

Упродовж останніх місяців Сили оборони України активізували удари по логістичних маршрутах російської армії на тимчасово окупованих територіях. Основними цілями залишаються дороги, мости та транспортні коридори, якими РФ забезпечує свої угруповання на півдні.

Особливе значення має сухопутний коридор до Криму, частина його проходить через окуповану Херсонщину. Йдеться про трасу Р-280, яку росіяни називають “Новоросією”. Маршрут з’єднує Ростов-на-Дону, Маріуполь, Бердянськ, Мелітополь, Джанкой і Сімферополь. Він використовується для перекидання пального, боєприпасів, техніки й особового складу до Криму та південного фронту.

Схема сухопутного коридору до окупованого Криму з Росії – від Джанкоя до Ростова-на-Дону

Схема сухопутного коридору до окупованого Криму з Росії – від Джанкоя до Ростова-на-Дону. Карта: Радіо Свобода

Як зазначає військовий експерт Іван Ступак, Росія довгий час розглядала цей маршрут як ключову гарантію стабільної логістики, зокрема після будівництва сухопутного сполучення з окупованим Кримом. 

“І навіть якщо Кримський міст десь буде пошкоджений або знищений, їм це не надто критично, бо в них є альтернативна дорога. В принципі, останні три–чотири роки вони почувалися цілком стабільно, без якихось серйозних загроз", – додає експерт. 

За даними розвідки, ділянки траси між Бердянськом, Мелітополем і Джанкоєм перебувають під вогневим контролем українських операторів дронів. 

Ураження техніки РФ на трасі між Сокологірним поблизу Генічеська на Херсонщині та Якимівкою в Запорізькій області

Ураження техніки РФ на трасі між Сокологірним поблизу Генічеська на Херсонщині та Якимівкою в Запорізькій області. Скриншот з відео ГУР МО України 

Ефективність ударів зросла, зокрема, завдяки використанню нових безпілотників “Hornet” із системами автоматичного розпізнавання цілей. Вони значно підвищують точність ураження і вже застосовуються на ключових логістичних ділянках окупованих територій.

Як удари ЗСУ по логістиці впливають на боєздатність армії РФ 

Через втрати в логістиці російське командування було змушене запровадити обмеження на переміщення техніки. Зокрема, із 7 червня заборонено вантажний рух трасою Р-280. За останні тижні інтенсивність транспорту на цьому напрямку знизилася більш ніж на 70%.

Речник Сил оборони півдня Владислав Волошин повідомив, що під ударами перебувають й інші логістичні маршрути. Це призвело до перебоїв із постачанням боєприпасів і пального, а також до введення лімітів на їх використання в російських підрозділах. За його словами, затримки постачання можуть тривати від кількох діб до кількох тижнів.

Палаюча цистерна на трасі до Криму

Палаюча цистерна на трасі до Криму. Фото: російське медіа

Окремі обмеження стосуються й переміщення особового складу: у прифронтовій зоні рух транспорту суттєво обмежений, а перевезення військових дозволене лише за умови супроводу мобільних груп протидії безпілотникам.

Також окупанти отримали наказ командування маскувати військовий транспорт під цивільний. Росіяни перефарбовують вантажівки, використовують тенти та навіть наносять на кузови зображення товарів чи продуктів, щоб приховати перевезення боєприпасів. 

Ураження Чонгарського мосту: що відомо про удар ЗСУ 

Крім сухопутного коридору, Сили оборони України продовжують бити по ключових транспортних вузлах. Зокрема, нещодавно було уражено міст біля Чонгара, який РФ використовувала для сполучення між Кримом і окупованою Херсонщиною. 

Пошкоджений Чонгарський міст після удару ЗСУ 7 червня

Пошкоджений Чонгарський міст після удару ЗСУ 7 червня. Скриншот з відео 1-го окремого штурмового полку імені Дмитра Коцюбайла

Операцію провели бійці 1-го окремого штурмового полку імені Дмитра Коцюбайла, 475-го окремого штурмового полку та  Центр мультидоменних операцій «Фаланга».  Для удару застосували засоби Fire Point, безпілотники “Бегемот” та українські дрони FP-2. 

Під час першого удару пошкодили дорожнє полотно в одному напрямку. Повторна атака остаточно вивела міст з ладу, через що рух по ньому перекрито на тривалий час.

Пошкоджений Чонгарський міст після повторного удару ЗСУ в ніч на 9 червня

Пошкоджений Чонгарський міст після повторного удару ЗСУ в ніч на 9 червня. Скриншот з відео 1-го окремого штурмового полку імені Дмитра Коцюбайла

Наслідки цих ударів вже відчутні на всіх окупованих територіях: фіксується дефіцит пального, продовольства та ускладнення постачання у віддалені райони Криму. Водночас півострів залишається залежним від російських дотацій і не має власної достатньої нафтопереробної інфраструктури.

Як підкреслює Іван Ступак, економічна модель окупованого Криму є штучно підтримуваною та витратною для РФ. За його словами, півострів створює для російського бюджету постійне навантаження.

Атаки та модернізація FPV-дронів РФ: ситуація на Херсонському напрямку 

У відповідь на українські удари росіяни посилюють тиск на фронті та атаки на цивільних. За словами речника  Сил оборони України Владислава Волошина, на всіх південних напрямках Росія утримує понад 200 тисяч військовослужбовців. 

Окупанти нарощують використання FPV-дронів. Якщо ще кілька місяців тому йшлося про 450–500 атак за добу, то тепер кількість таких ударів по Херсону та прилеглих населених пунктах може сягати близько 800.

Російський дрон “Молнія”

Російський дрон “Молнія”. Фото: Цензор. НЕТ

Майже третина FPV-дронів, якими РФ атакує українські позиції на півдні, нині припадає на БПЛА літакового типу «Молнія»  Вони мають більшу дальність польоту, що розширює так звану кіл-зону до 20–25 кілометрів.

Наслідки атаки дрона “Молнія” по багатоповерхівці у Херсоні

Наслідки атаки дрона “Молнія” по багатоповерхівці у Херсоні. Травень 2026. Фото: Олени Гнітецької / Архів “Вгору”

Також російська армія намагається адаптувати FPV-дрони, змінюючи системи наведення та використовуючи, зокрема, LTE-модеми. Це робиться для ускладнення протидії українських засобів радіоелектронної боротьби та радіоелектронного подавлення, що дозволяє противнику частково зменшувати ефективність українського РЕБ і створювати додаткові труднощі для оборони.

Більше матеріалів про ситуацію на Херсонщині: 

Поширити:
ЗАРАЗ ЧИТАЮТЬ
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
ОСТАННІ НОВИНИ
Матеріали партнерів