Ризик дефіциту води на Херсонщині: чому зменшуються водні ресурси і як адаптуватися
Наразі Херсонщина загалом має достатньо запасів води, однак ризик їхнього дефіциту зростає через зміну клімату, знищення Каховського водосховища та дедалі активніше використання населенням підземних вод.
Про загрози, які можуть виникнути через зменшення водності, та способи адаптації до них журналістам "Вгору" розповів начальник обласного центру з гідрометеорології Юрій Кіріяк.
Що впливає на водність Херсонщини
Юрій Кіріяк розповів, що її зменшення через зміну клімату нині спостерігається в різних регіонах Європи. Проте ця тенденція не однакова всюди. Попри потепління, на Херсонщині погодні умови зараз близькі до звичних для степового регіону. Загальну водність області він оцінює як задовільну.
На водні ресурси також впливають господарська діяльність та бойові дії. Начальник гідрометцентру зауважив, що визначити внесок кожного з цих чинників можна лише, провівши наукові дослідження.
Додати Вгору як бажане джерело в GoogleОдним із наслідків війни в області стало знищення російськими військами Каховської ГЕС. До руйнування частина води з водосховища фільтрувалася та природним шляхом потрапляла в землю, поповнюючи підземні води. Це впливало на місцевий мікроклімат. Кіріяк вважає, що зараз важко оцінити реальні наслідки руйнування, оскільки екосистема регіону ще перебуває у стані трансформації.
Жовтень 2023 року, колишнє Каховське водосховище з території НПП Кам'янська Січ. Фото: ГО "Екологія.Право.Людина"
Чи вистачає води для сільського господарства
За словами Кіріяка, на початку літа на Херсонщині було достатньо опадів, тож сільськогосподарські культури встигли отримати необхідну кількість води. Проте з липня в області триває посуха.
У серпні місцеві гідрометеорологи зафіксували лише 6–10 міліметрів опадів — це 18–25% місячної норми. Крім того, дощі дедалі частіше випадають у вигляді короткочасних злив: значна кількість води за короткий час стікає поверхнею і не встигає поповнити запаси вологи в ґрунті. Останній дощ, який синоптики вважають продуктивним, у Херсонському районі був 9 липня, а в Бериславському — 28 липня.
Юрій Кіріяк цьогорічну ситуацію з опадами не вважає критичною. Проте зазначає, що на тлі потепління волога з поверхні випаровується швидше. За 54 роки фахівці гідрометеорологічного центру зафіксували в області зростання суми позитивних температур — із 3553 до 4650 градусів. Це приблизно на 25% більше теплової енергії.
Зображення: Херсонський обласний центр з гідрометеорології
На тлі температур понад 30 градусів погіршився стан ґрунту. За даними фахівця, зараз запаси продуктивної вологи у посівному та орному шарах майже відсутні, а на деяких площах ґрунт сухий до метра. Водночас Кіріяк вважає, що за умови надійного забезпечення господарств водою підвищення температури могло б навпаки сприяти землеробству, адже весна та літо приходять раніше.
Які ризики створює дефіцит води для жителів
Одним із ризиків є можливий дефіцит побутової води. Зараз місцеві жителі використовують артезіанську воду зі свердловин. Проте Кіріяк каже, що покладатися лише на них не можна.
Він наголошує, що запаси підземних вод не безмежні. Крім того, за його даними, у регіоні є проблеми з їхньою якістю. Наприклад, у Бериславському районі вода в колодязях була солоною ще за часів функціонування Каховського водосховища.
Водночас у Національній академії наук України, посилаючись на перші результати масштабного міждисциплінарного дослідження наслідків руйнування Каховської ГЕС, повідомляють, що підземні води можуть стати одним із ключових резервів Херсонської області. Проте їх використання потребує додаткових досліджень, контролю якості та науково обґрунтованих схем експлуатації.
Водопостачання із свердловини у Білозерські громаді. Фото: Херсонська ОВА
Юрій Кіріяк також звертає увагу на негативний вплив посухи на здоров'я людей. За його словами, коли довго немає опадів, на поверхнях накопичуються пил і забруднювальні речовини. У зоні активних бойових дій до них додаються дрібні залишки боєприпасів після вибухів. Згодом вітер і рух автомобілів підіймають усе це в повітря.
Він каже, що до повномасштабної війни дороги мили спеціальною технікою, але зараз такої можливості немає. Регулярні, навіть невеликі опади допомагають змивати пил і забруднювальні речовини з поверхонь. Також вони очищають повітря, працюючи як природний фільтр.
Науковці Національної академії наук України, проаналізувавши вплив ракетних і дронових атак на якість повітря, дійшли висновку, що концентрації шкідливих домішок після них зростають у середньому на 100-400%. В окремих випадках – більш ніж на 1000%.
У Херсонському обласному центрі контролю та профілактики хвороб пояснюють, що забруднення повітря є однією з причин хвороб дихальної системи, алергії та навіть може призводити до захворювань, які загрожують життю. Наприклад, вдихання повітря, у якому присутні продукти горіння та вихлопні гази, навіть протягом нетривалого часу збільшує ризик виникнення ішемічної хвороби серця.
Ще одна загроза – підвищення пожежної небезпеки та втрата рослинності. Начальник центру з гідрометеорології пояснює, що поки в ґрунті є волога, трава встигає вирости, але потім висихає і легко загоряється. Вогонь може поширюватися на дерева, через що область втрачає лісосмуги.
Один із таких прикладів – у Великій Олександрівці, де поруч із лісосмугою завширшки близько 30-40 метрів раніше функціонував невеликий зрошувальний канал. Близько 50 років там росли акації, які цвіли та добре розвивалися. Тепер лісосмуга вигоріла і її більше немає.
Вигоріла лісосмуга. Фото надав Юрій Кіріяк.
За даними фахівців ДСНС, кількість загорянь традиційно зростає влітку через спеку та нестачу опадів. Ситуацію додатково ускладнюють постійні обстріли й атаки дронів російських військ.
Як пристосуватися до зменшення водності
За словами Юрія Кіріяка, адаптація до дефіциту води потребує системного підходу – воду потрібно економніше використовувати, накопичувати та утримувати в ґрунті. Також потрібна система управління водними ресурсами між регіонами, яка враховуватиме природні особливості територій. Адже однакова нестача вологи може мати різні наслідки для них.
Він розповів, що один зі способів зберегти воду – накопичувати її під час сильних короткочасних дощів, а потім використовувати в посушливі періоди. Зберегти більше вологи допоможуть і нові зелені насадження, оскільки вони затримують воду, зменшують нагрівання поверхні та створюють прохолодніші умови порівняно з відкритою місцевістю.
Кіріяк наголошує, що для Херсонщини одне з головних питань полягає в забезпеченні водою сільського господарства. Серед можливих рішень – крапельне зрошення. Воно дає змогу економніше використовувати воду, але водночас може спричиняти засолення ґрунтів. Тому доведеться шукати баланс між урожаєм та збереженням земель.
Дощувальна техніка на полях Херсонщини, травень 2026 року. Фото: Суспільне Херсон.
Над формуванням наукової основи для майбутніх державних рішень щодо водозабезпечення, розвитку аграрного виробництва та збереження екосистем півдня України в умовах війни та зміни клімату працює Національна академія наук.
Зі свого боку, Херсонський обласний центр з гідрометеорології може допомогти аграріям призвичаїтися. до змін. Фахівці виїжджають на поле та досліджують запаси продуктивної вологи і її розподіл у метровому шарі ґрунту. За цими даними фермер може визначити, які культури обрати та коли їх сіяти. Звернутися до центру можна за номерами 066 715 15 29 та 050 731 69 45.
Також там функціонує сектор агрометеорології, який стежить за станом культур, прогнозує їхню врожайність і раз на десять днів публікує агрометеорологічний бюлетень у соціальних мережах. Місцеві жителі можуть порівнювати ці дані зі станом власних посівів та оцінювати ситуацію у своєму господарстві.
Читайте також про воду на Херсонщині:
