Урожай під загрозою: чи справляється держава з допомогою фермерам Херсонщини
Аграрії Херсонщини у 2026 році одночасно борються з обстрілами під час збору врожаю, труднощами з вивезенням зерна та браком коштів на посівну. З понад 20 державних програм підтримки не всі діють для прифронтових територій, а частина виплат затримується місяцями.
Журналісти “Вгору” обговорили цю ситуацію з головою Асоціації фермерів та приватних землевласників Херсонської області Віктором Гордієнком та представницею Міністерства аграрної політики та продовольства України Ольгою Шаригою.
Безпекова ситуація для фермерів Херсонщини погіршується
За словами Віктора Гордієнка, безпекова ситуація для фермерів Херсонщини погіршується. Якщо раніше проблеми виникали переважно ближче до лінії фронту, то тепер атаки дронів створюють небезпеку на значно більшій відстані.
Його господарство вже 4 рази релокували – переміщували техніку далі від небезпечних територій. Частину полів неможливо обробляти та збирати врожай через постійні атаки.
Додати Вгору як бажане джерело в GoogleОкрема проблема – поля, які вже згоріли або залишилися незібраними. Гордієнко оцінює площу таких земель приблизно у 15 тисяч гектарів, але остаточних цифр поки немає, оскільки збиральна кампанія ще триває.
“Ще такої збиральної кампанії ні в кого не було. Адже, зазвичай, два-три тижні й зібрали. Втім, зараз досі вона продовжується. Хлопці збирають ріпак, який вже осипався, і пшеницю ще збирають”, – розповів Гордієнко.
Комбайн, що згорів після російської атаки. Фото зі сторінки Олександра Гордієнка
Для частини господарств фізичний огляд полів також стає проблемою. Через замінування та дронові атаки на небезпечні ділянки не можуть виїхати ні фермери, ні представники цивільних служб. Тому фермери збираються впроваджувати безпілотники для дистанційної фіксації знищених посівів.
Держава обіцяє компенсацію, але вона залежатиме від наповнення бюджету
Один із ключових запитів фермерів – компенсація за знищені або незібрані через російську агресію посіви.
Ольга Шарига повідомила, що Міністерство аграрної політики розробило зміни до постанови №885. Якщо їх ухвалять, із 2027 року планують запровадити виплати за знищені або незібрані посіви. Попередньо йдеться про 10 460 гривень на гектар. Заявки планують приймати через Державний аграрний реєстр із 10 до 28 лютого 2027 року. Підтверджувати втрати можна буде різними способами: фото- та відеофіксацією, актом обстеження території, показами свідків тощо.
Однак важлива деталь полягає в тому, що сума 10 460 гривень не гарантована. За словами Шариги, фактичний розмір виплати залежатиме від того, скільки коштів буде в бюджеті. До проєкту державного бюджету попередньо пропонують закласти 600 мільйонів гривень на цей напрям.
Спалена пшениця через російські атаки на Херсонщині. Кадр із відео Віктора Гордієнка
Втім, гроші надходять до спеціального фонду державного бюджету поступово. Він, зокрема, наповнюється з митних надходжень від експорту сої та ріпаку. Через проблеми з експортом надходження сповільнилися. Для аграріїв це проблема. Адже кошти потрібні не через рік, а зараз.
“Нам сьогодні треба кошти, нам сьогодні треба платити кредити, нам сьогодні треба купувати пальне, треба платити заробітну плату хлопцям”, – пояснив Гордієнко.
Експорт без моря: проблеми аграріїв Херсонщини не закінчуються після збору врожаю
Проблеми Херсонщини не закінчуються після того, як врожай вдалося зібрати. Його ще потрібно вивезти з області та продати.
За словами Гордієнка, перевізники неохоче їдуть на Херсонщину через ризик ударів дронів. Тому частина фермерів змушена купувати власні вантажівки й самостійно організовувати перевезення. Зерно вивозять на Миколаївщину та Одещину, а далі – через порти та сухопутні маршрути.
Але альтернативні маршрути не можуть повністю замінити морський експорт. Ольга Шарига повідомила, що Україна планує збільшити обсяги експорту зернових та олійних культур альтернативними шляхами: у серпні було експортовано близько 1,7 мільйона тонн, у вересні планується 2,2 мільйона, а з жовтня – до 2,5 мільйона тонн на місяць.
Для прикладу, до повномасштабного вторгнення щомісячні обсяги експорту зернових та олійних культур могли становити 3-5 мільйонів тонн, а в окремі пікові місяці – до 8 мільйонів тонн.
Тобто альтернативна логістика може частково компенсувати втрати, але повноцінно замінити морські порти не здатна, зазначила представниця Мінагро.
Ракетний удар по цивільному судну GOLDEN LEO зі збіжжям 19 липня 2026 року. Фото: ВМС ЗС України
Для херсонських фермерів це означає додаткові витрати. Гордієнко наводить приклад: цього року перекупники пропонували близько 3,5 тисячі гривень за тонну пшениці, у портах ціна сягає близько 6 тисяч, тоді як доставка зерна може коштувати близько 1,5 тисячі гривень за тонну. У результаті навіть вища ціна в порту не означає для фермера відповідного доходу. Також фермер зазначив, що раніше за тонну пшениці пропонували 10-11 тисяч.
Допомога на зберігання: чи отримають її фермери вчасно
Один із запропонованих державою способів розв'язати проблему зберігання – полімерні рукави для зерна. За словами Ольги Шариги, загальна потреба України оцінюється приблизно в 55 тисяч таких рукавів вартістю близько 46 мільйонів доларів. Наразі є домовленості про передачу Україні майже 9 тисяч рукавів від донорів. Один може вміщувати близько 200 тонн зерна, а зберігати продукцію у ньому можна приблизно рік.
Зберігання врожаю у рукавах на Херсонщині. Фото: hromadske
Гордієнко підтверджує, що цей спосіб працює. Його господарство вже зберігало так пшеницю впродовж року, після чого зерно відповідало вимогам за якістю.
Проблема для Херсонщини – не стільки в самій технології, скільки в термінах її надання.
Фермери вже завершують або завершили збирання частини зернових, а отже, допомога зі зберігання потрібна їм до або під час жнив, а не після них. Це одна з головних проблем усієї системи підтримки: програма може бути правильною за задумом, але втрачати ефективність, коли фермер уже був змушений самостійно розв'язувати проблему.
Кредит – можливість вижити, але не заміна компенсації
Міністерство також розраховує на пільгове кредитування. Як каже Ольга Шарига, уряд оновив програму “5-7-9%”: кредитну ставку знизили до 10%, а на посівну можна залучати до 90 мільйонів гривень. Національний банк також збільшив коефіцієнт застави аграрної продукції з 0,4 до 0,75.
Крім того, Міністерство працює з Європейським Союзом над можливістю залучення 220 мільйонів євро безповоротної допомоги для компенсації відсоткової ставки за цією програмою.
Але, як зазначає Ольга Шарига, кредит залишається кредитом. Для фермера, який уже втратив частину врожаю, має проблеми з реалізацією та працює під постійною загрозою обстрілів, нова позика не розв’язує питання збитків – вона лише дозволяє перенести частину фінансового навантаження на майбутнє.
Фермери Херсонщини вже думають, чи варто сіяти восени
Найбільше аграріїв Херсонщини зараз хвилює питання наступної посівної. Гордієнко каже, що в частини фермерів немає достатньо коштів, щоб повноцінно почати новий сезон. Крім фінансових ризиків, є і безпекові: навіщо витрачати гроші на посів, якщо наступного року зібрати врожай може бути неможливо.
Тому частина господарств на Бериславщині, за його словами, розглядає іншу стратегію: не сіяти озиму пшеницю восени, а залишити поля до весни та тоді засіяти соняшником. Це фактично спроба не відмовлятися від землі остаточно, але й не вкладати значні кошти в урожай, який може бути знищений.
Поле соняшників на Херсонщині. Фото Олександра Андрющенка / “Вгору”
Для держави це вже не просто питання підтримки окремих фермерів. Якщо господарства скорочуватимуть площі посівів, це впливатиме на майбутнє виробництво аграрної продукції, зайнятість людей та податкові надходження.
Чому фермерам важливо отримати допомогу вчасно
Розмова представниці Міністерства та голови фермерської асоціації засвідчує : між ними фактично немає принципової суперечки щодо того, які проблеми існують.
Гордієнко прямо говорить, що фермери мають постійний контакт із Міністерством і що посадовці чують їхні пропозиції. Шарига зі свого боку підтверджує, що механізми підтримки напрацьовують разом з аграріями.
Головне питання виникає в іншому – коли саме ця допомога доходить до фермера і чи відповідає вона його реальним потребам.
Компенсацію за втрачений урожай планують виплачувати за 2026 рік уже у 2027-му. Допомога на гектар залежить від наповнення спеціального фонду. Рукави для зберігання зерна потрібні під час жнив, але їхнє постачання залежить від заявок та донорської допомоги. Кредити можуть дати фермеру обігові кошти, але не компенсують уже зазнані збитки.
Для аграрія на Херсонщині час – критичний ресурс. Якщо виплата приходить після того, як потрібно купувати насіння і пальне, вона вже не допомагає провести наступну посівну так, як могла б.
Тому ефективність державної підтримки тут визначатиметься не кількістю програм, а тим, чи встигатимуть вони працювати до того, як фермер втратить урожай, господарство або можливість сіяти наступного року.
І поки військова ситуація залишається головним фактором ризику, питання збереження аграрного сектору Херсонщини виходить далеко за межі звичайної державної підтримки. Йдеться про те, чи зможуть господарства, які сьогодні працюють під обстрілами, залишитися в області та продовжити виробництво після війни.
Більше про ситуацію в аграрному секторі Херсонщини читайте в матеріалах “Вгору”:
