Виїхати з окупації — лише перший крок: з якими проблемами стикаються жителі Херсонщини

Евакуація людей з ТОТ Херсонської та ЗАпорізької областей. Фото Ксенії Архіпової

Архіпова також звертає увагу на фінансовий бік . Вартість евакуації для однієї людини може сягати 400-500 доларів. Для багатьох родин це непідйомна сума.

Особливо складно евакуювати маломобільних людей. Перевезення літньої людини або людини з інвалідністю потребує окремої логістики, супроводу та додаткових коштів. Значна частина цих витрат сьогодні лягає на волонтерські організації та благодійників.

У результаті рішення про виїзд для багатьох залежить не лише від безпекової ситуації, а й від фінансового ресурсу та контактів на підконтрольній території.

Чи потрібна адаптація після виїзду з окупації 

Навіть після виїзду проблеми не закінчуються. За словами Ксенії Архіпової, більшість людей, які кілька років прожили в ізоляції під російською окупацією, фактично змушені заново вчитися жити.

“Вони взагалі нічого не знають: ні вокзалів, ні квитків, ні куди звертатися”, – говорить волонтерка.

Особливо важко людям із сіл, які до окупації рідко виїжджали навіть за межі власного району. На підконтрольній території вони починають шукати відповіді на десятки побутових питань: де отримати довідку ВПО, як відновити паспорт, як оформити соціальні виплати, де знайти житло та роботу. Фактично волонтери супроводжують багатьох евакуйованих ще кілька місяців після переїзду.

Окрема проблема -  житло. Державна допомога ВПО часто не покриває навіть базових витрат на оренду. Ця проблема особливо дошкуляє  літнім людям. Якщо сім'ї з дітьми можуть розраховувати на тимчасове розміщення та підтримку гуманітарних організацій, то самотні пенсіонери часто не мають ні родичів, ні коштів, ні житла на підконтрольній території.

Як зазначає голова ГО “Місто Сили” Євген Гілін: державна підтримка не охоплює охоплює всіх потреб людини після евакуації. Відсутня системи, яка супроводжувала б людину від моменту виїзду з окупації до облаштування в новому місці.

Чоловіки після виїзду з ТОТ: питання військового обліку та мобілізації

Однією з найбільш дискусійних тем залишається мобілізація чоловіків, які повертаються з окупації.

Голова Координаційної ради з питань цивільних полонених Роман Баклажов пояснює: українське законодавство наразі не передбачає спеціальної відстрочки для людей, які виїхали з ТОТ.

Проблема в тому, що людина, яка пережила незаконні затримання, катування або цивільний полон, не може підтвердити цей статус до виїзду. Для цього потрібно пройти офіційні процедури, зібрати документи та отримати відповідні рішення вже на підконтрольній Україні території.

За словами Баклажова, через це формальних підстав для відстрочки немає, а подальший розвиток подій залежить від конкретної ситуації та рішень посадових осіб.

У вересні 2026 року, говорить Євген Гілін, були зареєстровані два законопроєкти, вони  стосуються відстрочки для окремих категорій людей, які повертаються з окупованих територій.

Йдеться про законопроєкти №16034 та №16034-1. За словами Гіліна, один із них передбачає 90-денний адаптаційний період, інший — 180 днів. За цей час людина могла б оформити документи, підтвердити статус цивільного полоненого та пройти необхідні медичні процедури.

Проте законопроєкти перебувають на розгляді комітетів, а цей процес може зайняти тривалий час.

Відсутність цілісної державної системи підтримки для людей, що виїжджають з окупації

Усі співрозмовники сходяться в одному: головна проблема не в окремих труднощах, а у відсутності цілісної державної системи підтримки.

Роман Баклажов серед ключових проблем називає три: питання військового обліку для чоловіків, житло та доступ до медичної допомоги.

Ксенія Архіпова говорить: люди часто не відчувають, що в Україні їм раді .

Євген Гілін вважає, що держава та громадський сектор навчилися реалізовувати окремі гуманітарні проєкти, але досі на рівні держави не створили повний маршрут супроводу людини від моменту виїзду до повної інтеграції.

Тим часом на окупованому лівобережжі залишаються десятки тисяч людей. Частина з них хотіла б виїхати, але не знає як. Частина не має грошей. Інші не впевнені, що після повернення знайдуть тут дім, роботу чи підтримку.

І саме це сьогодні стає одним із головних викликів для України. Бо питання реінтеграції жителів окупованих територій вже давно виходить за межі гуманітарної допомоги. Воно стосується довіри до держави та збереження людського капіталу.

“Ці люди терплять усі ці незгоди й незручності. Чотири з половиною роки вони живуть у середовищі окупанта, у правовому, соціальному та військовому середовищі репресій, але залишаються вірними Україні. І коли вони повертаються, то повинні справедливо отримати від держави Україна повагу та вдячність”, – зазначає керівник ГО “Місто Сили”.

Про евакуацію, адаптацію на підконтрольній території та виклики, з якими стикаються переселенці, читайте в матеріалах “Вгору”:

• Що не працює в державній політиці щодо ВПО та окупованих територій
• Подвійна пастка: як жителі окупованої Херсонщини залишаються без права на виїзд через втрату документів
• Хто і як може отримати статус ВПО та допомогу, не виїжджаючи з Херсона
• Починати довелось з нуля: як живуть в Херсоні переселенці з небезпечних громад