Без даху над головою: де переселенцям із Херсонщини шукати житло й державну підтримку

Щомісяця кількість переселенців з Херсонщини зростає. Для людей, які залишають домівки, не маючи ні родичів, ні грошей у сумі, достатній для оренди житла, єдиним виходом на перший час залишається поселення в місцях тимчасового проживання (МТП). Але через нові хвилі виїздів із прифронтових громад місця тимчасового проживання по всій країні, особливо в південних областях, переповнені. 

Журналісти «Вгору» з’ясовували, скільки вільних місць залишилося, як держава розв'язує питання розселення та допомагає розв’язувати проблему з житлом для переселенців із Херсонщини. 

Куди їдуть херсонці та де ще є вільні місця для переселенців

За даними, наданими “Вгору” Міністерством соціальної політики, станом на 24 вересня 2026 року в Україні офіційно зареєстровано понад 300 тисяч переселенців з Херсонської області.

Статистика свідчить про постійне зростання кількості зареєстрованих ВПО. З квітня по вересень 2026 року приріст склав майже 26 тисяч.

Понад 50% усіх переселенців із Херсонщини зосереджені в кількох ключових регіонах.

Найбільше людей осідає у сусідніх південних областях:

• Одеська область – 54 тис. 081;
• Миколаївська область – 40 тис. 050.

Значна кількість переселенців зосереджена у Києві та Київській області – загалом 56 тис. 283 людини. Трохи менше в Дніпропетровській – 34 тис. 977 людей. Майже стільки ж, 34 тис. 154 ВПО, зареєстровано на Херсонщині. 

за даними Мінсоцполітики, в Україні функціонує понад 1100 місць тимчасового проживання з загальною кількістю ліжок – 82 тис. 123. Більшість із цих об'єктів перебувають у комунальній власності (664), ще 342 належать державі, а 115 –  приватні – функціонують за підтримки благодійників, волонтерів та міжнародних організацій. 

Найбільша кількість МТП зосереджена в Дніпропетровській (134) та Закарпатській (105) областях, за ними йдуть Харківщина, Кіровоградщина та Львівщина (по 69–83 об'єкти), у ключових для херсонців Одещині – 36 та Київщині – 32, а найменше осередків діє в прифронтових Миколаївській (5) та Херсонській (2) областях.

Окремої статистики щодо того, скільки саме переселенців із Херсонщини мешкає в таких об'єктах у кожному регіоні України міністерство не веде. Але переважна більшість місць вже зайнято: із 82 тис. 123 загальних ліжко-місць вільними залишаються 6 тис. 606 (75 тис. 517 місць зайнято). Для людей з інвалідністю та маломобільних і того менше – із 3 тис. 825 ліжко-місць вільні лише 262. Тому питання тимчасового житла для ВПО дуже гостре.

Сусідній Миколаїв досі залишається одним із головних напрямків, який херсонці обирають для виїзду.

За словами виконувачки обов'язків директора Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради Надії Скопенко, наразі у місті зареєстровано 51 тис. 958 внутрішньо переміщених осіб, 70% з яких – херсонці. Лише протягом останнього місяця по довідку ВПО звернулися 793 людини.

Улітку значного приросту не спостерігали, однак із настанням холодів у місті очікують зростання кількості прибулих із Херсонщини. Надія Скопенко зазначає, що місто готує додаткові об’єкти на випадок погіршення ситуації: у відділеннях міського терцентру соцзахисту можуть розгорнути від 250 до 300 місць тимчасового перебування, крім того, влада готує приміщення в інших закладах міста, щоб створити додаткові вільні місця для переселенців 

Водночас наявні комунальні гуртожитки для переселенців у Миколаєві заселені майже на 100%, а їхня спроможність повністю вичерпана. Міська рада спільно з квартирним відділом намагається формувати фонд житла, зокрема за рахунок майна, що перейшло у власність громади після смерті власників, які не мали спадкоємців. Однак його обсяг і спроможність для розселення залишаються незначними.

Мешканка одного з місць тимчасового проживання у Херсоні 
Фото Олександра Андрющенка / ”Вгору”

Житло для ВПО: що пропонує держава

У жовтні 2026 року набрав чинності Закон № 5005-IX, який дозволяє передавати  державні та комунальні будівлі в оренду всього за 1 гривню.
Громадські чи благодійні організації та місцева влада можуть орендувати такі об'єкти, залучати кошти міжнародних донорів, робити ремонти та переобладнувати їх під нові місця тимчасового проживання для переселенців.

Але, за роз’ясненням юристки ГО “Донбас СОС” Богдани Казначеєвої,  постанову Кабміну, яка мала б унормувати цей процес від складання списків і оцінювання стану такого майна до передачі в оренду переселенцям, ще не ухвалили. 

Наразі переселенцям потрібно звертатися до місцевих рад, військових адміністрацій, рад ВПО або центрів підтримки, щоб дізнатися про наявність фонду тимчасового проживання в області чи населеному пункті, куди вони хочуть переїхати або щойно переїхали.

Будиночки в селі

З червня 2026 року в Україні запрацював  експериментальний проєкт: державна підтримка ВПО з житлом передбачає, що громада купує приватні будинки (до 500 тис. грн) в селах чи селищах, включає їх до фонду житла громади й безплатно надає в оренду родинам ВПО на три роки за умови сплати комірного. 

Претендувати на житло за цією програмою можуть зареєстровані переселенці із зон бойових дій чи окупованих територій, які не мають придатного для життя помешкання на підконтрольній території. За умови, що протягом останніх шести місяців вони не купували земельних ділянок вартістю понад 100 тис. грн, автомобілів до 5 років від їхнього випуску та не отримали компенсацію за знищене житло чи сертифікат від «єВідновлення». 

Але принаймні перший час цією програмою можуть скористатися не всі, бо пріоритет надають багатодітним сім'ям, родинам із дітьми, людям з інвалідністю, вагітним жінкам та пенсіонерам. При цьому працездатні члени їхніх родин мають протягом трьох місяців знайти роботу, стати на облік у Центрі зайнятості або відкрити ФОП. 

Закон про забезпечення прав і свобод ВПО

Нові способи врегулювання житлового питання для ВПО обіцяє оновлений закон № 4924-IX про забезпечення прав і свобод переселенців, який набрав чинності 22 жовтня 2026 року.

Про ключові зміни в законі журналістам “Вгору” розповів виконавчий директор Української гельсінської спілки з прав людини Олександр Павліченко.
За словами Павліченка, закон створює два ключові реєстри – для  обліку переселенців та наявного житла (державного, комунального й приватного) з відкритою інтерактивною картою доступного фонду. 

Перелік об’єктів, які можуть використовуватися для тимчасового житла розширили: тепер це можуть бути готелі, санаторії, модульні містечка чи дитячі табори. При цьому тимчасове заселення більше не позбавляє права на компенсацію за знищене майно через «єВідновлення». Окрім цього, допомогу планують надавати за індивідуальним оцінюванням потреб кожної родини, під яку громади складатимуть власні плани адаптації. 

Евакуація жителів села Зеленівка на Херсонщині.
Фото Національної поліції

Але без додаткових урядових рішень більшість із цих нововведень поки що залишаються лише намірами. Як зазначає юристка ГО «Донбас SOS» Наталія Юрлова, закон вже діє, проте електронний кабінет, інтерактивні бази даних та нові порядки обліку й надання житла урядом досі не доопрацьовані. Тож ефективність оновленого закону, як і інших урядових програм, залежить від багатьох чинників, і насамперед від своєчасного прийняття підзаконних актів та фінансування.

Більше корисної інформації для переселенців:

• Новий закон про ВПО: які права та правила для переселенців змінюються
• Витяг замість довідки ВПО: що змінилося з 22 жовтня і чи треба переоформлювати документ
• Як ВПО з інвалідністю оформити статус або відновити виплати за новим місцем проживання
• Субсидії, пільги чи гроші на дрова: яку допомогу можуть отримати ВПО до цьогорічного опалювального сезону