Майже 3 тисячі кілометрів через Україну, РФ та Білорусь подолало подружжя пенсіонерів, щоб вибратися з тимчасово окупованого села, яке розташоване приблизно за 20 кілометрів від Олешок Херсонської області. Вони оселилися в Калуші на Івано-Франківщині.
Їхню історію розповіли журналісти Суспільного.
Анатолій з дружиною оселилися у Калуші на початку вересня 2026 року. Наразі чоловік і дружина адаптовуються на новому місці, дивуються тиші, повним полицям у магазинах та вільному доступу до ліків, адже, кажуть, за роки життя в окупації вже відвикли від цього.
Додати Вгору як бажане джерело в Google"Потрапили з пекла в рай. Це треба пережити. Тут — машини, люди — все рухається. У нас усі — "по норах". Жодної автівки. Сафарі. Нас називали "ждуни" — ну, ми "ждали", коли нас визволять. Сиділи до певної пори”, – ділиться житель Херсонщини.
За словами Анатолія, він отримав контузію, жінка двічі була поранена, тому вирішили виїжджати.
Чоловік з дружиною їхали через Мелітополь, Луганськ, Донецьк, Ростов, Воронеж та Білорусь. Дорога тривала 3,5 доби.
“Ми доїхали до кордону, пройшли контроль. Далі йшли пішки два кілометри, де нас чекали волонтери. І вони нас уже розподіляли, хто куди їде: ті — на Ірландію, ті — на Італію. Нас залишилося четверо — я, моя дружина і ще дві жінки. Ночували на автобусній станції на сходах”, — згадує Анатолій.
Щоб мати спогади про рідний край, чоловік вивіз із собою старі фотографії.
“Це — пам'ять нашого життя за 80 років. З альбому витрусив усе і провіз”, — каже Анатолій.
Його рідне село окуповане російськими військовими з початку повномасштабного вторгнення РФ. Аби отримати меддопомогу, потрібно було їхати за 60 кілометрів. Ліки привозили, але вони дуже дорогі.
Жителі їхнього окупованого села готували їжу переважно з продуктів, які самі вирощували. З його слів, це робили у кабиці. Намагалися робити так, щоб не було диму.
Чоловік каже, що дуже сумує у Калуші за своїм домом на Херсонщині, а особливо — за садом і городом.