Посівна на Херсонщині під атаками дронів

Весняні польові роботи на четвертому році повномасштабної війни проходять у надзвичайно складних умовах. Якщо раніше головною небезпекою для фермерів були міни на полях, то сьогодні аграрії дедалі частіше потерпають від атак російських дронів, які полюють на людей і техніку в 40-кілометровій зоні від Дніпра.

До безпекових ризиків додаються економічні проблеми. Через втрату частини торішнього врожаю багато господарств опинилися у фінансовій скруті, а ціни на пальне та добрива зросли.

Попри це, за прогнозами обласної влади, у 2026 році на Херсонщині планують засіяти 252,9 тисячі гектарів. Журналісти «Вгору» поговорили з директором Департаменту розвитку сільського господарства та зрошення Херсонської обласної військової адміністрації Дмитром Юнусовим про те, як проходитиме посівна та про виклики для фермерів регіону.

Посівна на Херсонщині у 2026 році: попри небезпеку прогнози оптимістичні

За словами Дмитра Юнусова, песимістичні прогнози про десятилітні терміни на розмінування Херсонщини не справдилися, на 2026 рік 90% земель розмінували. Залишаються лише окремі ділянки у 15-20-кілометровій зоні від фронту, які планують очистити від мін упродовж поточного року.

Однак, новими викликами стали атаки ворожих дронів. Деякі фермери, що мають фінансову можливість, закуповують системи РЕБ, щоб убезпечити техніку та людей під час робіт у полі.
Зі слів Дмитра, російські війкові цілять і у склади, місця для зберігання зерна, приміщення для тварин.

В умовах постійних обстрілів оптимальним рішенням стало використання полімерних рукавів для зберігання збіжжя. Ця технологія дозволяє завантажувати зерно певної вологості та зберігати його протягом усього сезону без втрати якості. А у разі пошкодження, герметичність легко відновити.

Рукави легко скотчем заклеюються й можна далі зберігати зерно. Варіант дешевий, практичний, ідеальний саме для наших умов бойових дій, – пояснює Дмитро. 

За його словами, попри складну безпекову ситуацію, прогнози на поточний сезон оптимістичні: цьогоріч після зимових опадів у ґрунті є достатній рівень вологи. 

За статистичною інформацією, наданою директором департаменту сільського господарства, загальна посівна площа під урожай 2026 року становитиме близько 252,9 тис. га. У структурі посівів цього року традиційно переважатимуть зернові та зернобобові культури, під які відвели 140,9 тис. га. Як пояснив Дмитро, 85% площ виділені під пшеницею, тритикале* та ячмінь, уже засіяли,  решту фермери досіють  ярими сортами.

Технічні культури займуть 101,7 тис. га. Озимим ріпаком вже засіяли 22,4 тис. га, під соняшник запланували 75 тис. га, його почнуть засівати пізніше.

Під картоплю та овочеві культури відведено близько 7 тис. га, і на багатьох господарствах посадка картоплі вже стартувала. Щодо знаменитих херсонських кавунів, то під баштанні запланували 2 тис. га. Наразі фермери вирощують розсаду в теплицях, щоб у травні висадити її у відкритий ґрунт під плівку.

Баштан на Херсонщині, 2025 рік.
Фото Олександра Андрющенка/“Вгору”

Компенсації за втрачений врожай: яку допомогу отримають фермери Херсонщини

Торік на правобережній Херсонщині зафіксували масштабну загибель посівів: понад 100 тисяч гектарів, причому на більшості з них урожай загинув повністю або на 80-90%. Найбільших втрат зазнали Бериславський район, а також Дар'ївська та Тягинська громади. Офіційно задокументовано повну загибель культур на площі 60 тисяч гектарів, ще близько 20 тисяч гектарів вважаються суттєво пошкодженими.

Від червня минулого року аграрії Херсонської області зверталися до держави по підтримку.

За словами Дмитра Юнусова, механізм державної допомоги погодили після переговорів із Міністерством економіки. За основу взяли програму компенсацій за наслідки стихійних лих, яка раніше діяла з обмеженням до 50 гектарів на одне господарство. А це не дозволяло відшкодувати  реальні втрати фермерів Херсонщини з їхніми великими площами угідь. У Департаменті  сільського господарства розробили й відпрацювали спільно із військовими адміністраціями чіткий план фіксації втрат, і в січні 2026 року уряд таки вніс зміни до постанови, на яких наполягали аграрії. Головне досягнення – ліміт площі для одного господарства збільшили у 40 разів, піднявши його до 2000 гектарів, а виплату встановили на рівні 4700 гривень за кожен гектар втраченого врожаю.

Протягом лютого у Державному аграрному реєстрі тривав активний етап подачі заявок, скористатися цією можливістю встигли 246 господарств області.  Загалом людям мають виплатити близько 250 мільйонів гривень.

Дмитро Юнусов каже: кошти на ці виплати вже зарезервовані, проте зараз триває етап ретельної перевірки документів. Фахівці перевіряють господарства на податкові заборгованості, а також на відповідність усім вимогам постанови, включаючи довідки від гідрометеослужби. Окрему увагу приділяють юридичній чистоті: відсутності кримінальних справ чи корупційних епізодів. Очікується, що після всіх погоджень у Мінекономіки гроші почнуть надходити на рахунки фермерів уже у квітні. Це стосується тих аграріїв, які офіційно оформили документи про повну втрату посівів згідно з установленим порядком.

Попри готовність держави платити компенсації, головним бар’єром для аграріїв залишаються податкові борги. Як пояснив Дмитро Юнусов, цього року критичним питанням стало МПЗ (мінімальне податкове зобов’язання). Це податок, який у середньому становить 1000-2000 грн за гектар. Якщо торік господарство не мало прибутків і не сплачувало інших податків (які могли б перекрити суму МПЗ), то зараз воно зобов’язане доплатити ці суми в бюджет.

Для багатьох господарств такі суми наразі є непіднімними – в області вже зафіксовано випадки боргів від 7 до 10 мільйонів гривень. Оскільки наявність заборгованості автоматично блокує право на отримання допомоги, Департамент сільського господарства намагається максимально прискорити роботу комісій. Мета – провести виплати до 20 квітня, поки у більшості фермерів (платників єдиного податку 4 групи) не виникла офіційна прострочена заборгованість. Наразі департамент та Херсонська ОВА, звернулися до Мінекономіки та народних депутатів із пропозицією внести зміни у Податковий кодекс.

«Ми пропонуємо зменшити МПЗ у два рази (на 50–60%) для територій можливих бойових дій. Наразі ці громади платять податок за тією ж формулою, що й тилові регіони України, що в наших умовах несправедливо. Ми наполягаємо, щоб ці зміни діяли заднім числом – з 1 січня 2025 року», – наголосив Дмитро Юнусов.

Підтримка є для аграріїв: техніка, кредити та бронювання працівників

Важливу роль у виживанні господарств наразі відіграє підтримка міжнародних партнерів, зокрема фонду Говарда Баффета «Жнива перемоги». Торік через цей фонд аграрії безплатно отримали майже сотню одиниць техніки для польових робіт, серед яких 35 тракторів, 27 сівалок та 24 комбайни. Суттєво допомагає і компанія Mercy Corps: у 2025 році 181 агробізнес отримав 189 млн грн на закупівлю обладнання – від сівалок до зерноочисних ліній. Завдяки січневому меморандуму з Херсонською ОВА, у 2026 році обсяг цієї підтримки зросте до 250 млн грн, а одним із пріоритетів стане відновлення зрошення.

Держава також продовжує програму компенсації вартості сільгосптехніки вітчизняного виробництва. Торік нею скористалися 32 аграрії, придбавши 46 одиниць техніки на понад 6 млн грн. За словами Дмитра Юнусова, цьогоріч ініційовано збільшення цієї компенсації з 25% до 40% саме для фермерів, які працюють у прифронтових областях.

Попри фінансову скруту та податкові борги, за словами Дмитра, посівна на деокупованій Херсонщині триває, і в області наразі немає господарств, які б припинили діяльність.

«Банкрутів як таких немає, але є господарства з великими боргами. Попри це, всі сподіваються на краще і максимально засіваються на цей рік. Таких господарств, які опустили руки, немає», каже Дмитро

Техніка фонду “Жнива перемоги” на полях Херсонщини
Фото зі сторінки організації у Фейсбук

Для аграріїв Херсонщини, які мають в обробітку понад 100 гектарів та виплачують середню зарплату від 21 618 грн, доступне 100-відсоткове бронювання працівників. Заявки від господарств площею до 1000 га розглядає обласна військова адміністрація, а понад цю норму – Міністерство економіки. Наразі такий статус критично важливих підприємств уже отримали близько 50 господарств області.

Тритикале* – це перший штучно створений злак, отриманий шляхом схрещування пшениці та жита.

Більше матеріалів про сільське господарство Херсонщини:

• Збільшення популяції сарани на Херсонщині. Чим це загрожує фермерам?
• Херсонські фермери жнивують, але сума збитків вже наближається до мільярда гривень
• Дрони, податки, проблеми з водою, збирання кавунів. Як війна робить складним і небезпечним фермерство на Херсонщині?
• "Намагаємося вирощувати найкращі кавуни та видавати бренд". Історія баштанника з Херсонщини