Попри чимало проблем і викликів, херсонські фермери почали збирати врожай кавунів. Цьогоріч площа під баштанними культурами на Херсонщині збільшилася в півтора раза. Скільки кавунів посіяли, як поливали, і які труднощі постають перед фермерами під час збирання врожаю баштанних та інших культур, журналістам “Вгору” розповів директор Департаменту розвитку сільського господарства та зрошення Херсонської обласної військової адміністрації Дмитро Юнусов.
За словами Дмитра Юнусова, торік під баштанні культури виділили 1000 гектарів земель, а в цьому році лише кавунами засіяли 1500 гектарів, ще 400 – динями. Аграрії планують зібрати понад 30 тисяч тонн херсонських кавунів.
Для порівняння, у 2021 році лише на Херсонщині засіяли 22 тисячі гектарів кавунів, і зібрали майже 170 тисяч тонн.
Однак, попри збільшення посівних площ, урожайність залишає бажати кращого.
“Погодні умови дуже вплинули на врожай не тільки зернових, а й технічних культур і кавунів", – пояснює Юнусов.
Значні температурні коливання позначилися на стані посівів, і не всі фермери, змогли впоратися з хворобами кавунів. За словами Дмитра, як не дивно, але досвідчені фермери, які раніше демонстрували високі показники, цього разу зібрали значно менше.
"У деяких випадках не більше 20 тонн із гектара, а хтось іще менше, а у господарів, які вперше посіяли кавуни, урожайність сягає понад 60, майже до 70 тонн із гектара”, – каже Дмитро Юнусов.
Утім, деяким фермерам довелося пересівати кавуни, бо ранні сорти померзли під час квітневих заморозків, а ті, хто обрав більш пізні сорти та сіяв у травні, отримали вищу врожайність.
Лідирують наразі у зборі кавуна, за словами Дмитра Юнусова, Музиківська, Чорнобаївська і Білозерська громади.
На запитання – чи відрізняється смак правобережних кавунів від тих, що вирощувалися на лівому березі, Дмитро Юнусов каже:
"Я пам'ятаю смак кавунів на лівому березі, вони справді відрізняються, там кавуни були набагато смачніші."
Кавун сорту “Талісман”, вирощений фермерами з Херсонщини.
Фото Олександра Андрющенка/”Вгору”
Ця відмінність, за словами Юнусова, обумовлена кількома факторами, зокрема, зрошенням і якістю ґрунту. Наразі фермери експериментують із різними сортами й сіють по 10 видів кавунів. Найбільш популярний у наших фермерів сорт “Талісман”, і "Продюсер", який асоціюється з херсонським кавуном, його збиратимуть у серпні
"Саме вони набагато солодші”, – каже Дмитро Юнусов і додає – Ми дуже пещені, бо знаємо, які кавуни найсмачніші."
Попри збільшення вирощування кавунів в інших регіонах України, херсонські кавуни зберігають свою унікальну цінність та попит. Продають їх на Львівщині, на Київщині, в Івано-Франківську, в Закарпатті й на Одещині, де херсонський кавун гідно конкурує з місцевими. За словами Дмитра Юнусова, ця цінність полягає не лише у смаку, а й у символічному значенні. Він каже:
"Оцей смак боротьби Херсонщини додає кавунам трохи іншого смаку й задоволення для наших громадян."
Збирання кавунів на Херсонщині лише розпочалося та триватиме до вересня. За словами Дмитра Юнусова, деякі фермери навіть планують зібрати з одного поля декілька врожаїв.
Стиглі кавуни на полях херсонських фермерів.
Фото Олександра Андрющенка/”Вгору”
Для херсонських фермерів зрошення після підриву Каховської ГЕС стало питанням виживання. Без води, за словами Дмитра Юнусова, регіон ризикує перетворитися на пустелю. Тому сьогодні фермери шукають будь-які можливості, аби добути життєдайну вологу для своїх полів.
Одне з головних джерел води сьогодні – Інгулецька зрошувальна система. Вона охоплює понад 18 тисяч гектарів на Херсонщині (і ще близько 40 тисяч на Миколаївщині), але після часткового відновлення працює не на повну силу.
Торік вдалося відновити зрошення на майже 1000 гектарах, і вже у вересні канали були заповнені водою. Цього року можуть додати ще 1000 гектарів зрошуваних площ. За словами Юнусова, чимало фермерів готові долучатися до відновлення зрошувальної системи фінансово.
Восени очікується запуск додаткових дощувальних машин, які подаватимуть воду туди, де її не було з 2021 року.
Окрім Інгулецької, ведуться роботи над Лиманецькою зрошувальною системою у Дар’ївській громаді. Дмитро Юнусов каже: завдяки міжнародним коштам її планують реконструювати та запустити навесні 2026 року, що дозволить зрошувати ще 1500 гектарів.
Відновлена частина Інгулецької зрошувальної системи.
Фото зі сторінки Міністерства аграрної політики у фейсбуці
Розглядаються й варіанти запуску зрошення в інших громадах – Калинівській, Великоолександрівській, Високопільській. Джерелом води там також річка Інгулець.
Однак вода в Інгульці досить засолена. І це вимагає від аграріїв пошуку рішень: чи то встановлювати додаткові фільтри, чи гіпсувати ґрунти для покращення їхньої якості.
Дмитро Юнусов запевняє: попри всі складнощі, фермери готові експериментувати, усвідомлюючи, що без зрошення не вижити. А для господарств, які не мають доступу до Інгулецької та Лиманецької зрошувальних систем, єдиним варіантом для поливу залишається використання свердловин.
І хоча після знищення Каховського водосховища рівень підземних вод знизився майже на 10 метрів, за словами Дмитра Юнусова, він поки не критичний, і фермери, які використовують свердловини, не мають проблем із доступом до води. Щоправда, цей варіант зрошення підходить лише для дрібних овочівників і не може замінити повноцінні зрошувальні системи для всього аграрного сектору Херсонщини.
Дмитро Юнусов пояснює: свердловини ефективні для зрошення невеликих ділянок – близько 10-20 гектарів. Для більших масштабів таке зрошення нерентабельне.
Перша дощувальна машина запущена на Херсонщині у 2024 році.
Фото зі сторінки Дмитра Юнусова у Фейсбуці
Відсутність зрошення та зміни погодних умов далеко не єдина проблема херсонських аграріїв. Працювати на полях сьогодні не тільки складно, а й смертельно небезпечно. Російські війська цілеспрямовано полюють на фермерів, знищують врожаї, атакують техніку та людей.
"У прифронтових громадах, розташованих за 15-20 кілометрів від Дніпра, господарства працюють із великим ризиком", – каже Дмитро Юнусов.
Нещодавно від дронової атаки в Білозерській громаді загинув тракторист,
згорів комбайн, а буквально днями у Станіславській громаді постраждав комбайнер. Його встигли ушпиталити, але комбайн, з великою ймовірністю, знищено.
Захиститися від дронів дуже складно. Деякі фермери, які мають змогу, використовують РЕБи (засоби радіоелектронної боротьби), але, за словами Дмитра Юнусова, це дуже дорого, близько 400-600 тисяч гривень за прилад, і ще треба вміти ними ефективно користуватися.
Фермер з Бериславщини Олександр Гордієнко встановлює РЕБи на сільськогосподарську техніку. Фото з сайту SuperAgronom.com
Кількість аграріїв, постраждалих під час робіт на полях через замінування, артобстріли й скиди з дронів, з моменту деокупації склала 60 осіб, 15 із них загинули.
"Ця статистика, на превеликий жаль, зараз збільшується саме внаслідок дронових атак", – констатує Дмитро Юнусов, додаючи, що навіть агрономи, які просто обстежують поля на цивільних автівках, стають цілями окупантів.
За його словами, точні цифри збитків у аграрному секторі Херсонщини наразі підбити неможливо, адже вони збільшуються щодня. Горить техніка, знищуються посіви, вже зафіксовано понад тисячу гектарів спалених полів.
"Є велика ймовірність, що наші аграрії будуть вимушені відступати й відмовлятися від намірів засівати поля, розташовані за 10 кілометрів від Дніпра", – підсумовує Дмитро Юнусов.
Через величезні втрати та постійну небезпеку для херсонських фермерів дуже гостро стоїть питання зменшення податкового навантаження.
Дмитро Юнусов запевняє, що місцева влада шукає способи “вибити” податкові пільги аграріям, які працюють під обстрілами або не змогли зібрати урожай.
Він каже: "Завдання номер один – звільнення від оподаткування повністю або частково".
Пожежники ДСНС гасять поле на Херсонщині після обстрілів армії РФ. Фото: ДСНС в Херсонській області
Зі слів Дмитра, пільги залежатимуть від ситуації: у відносно спокійній Калинівській громаді можливе звільнення на 50%, а для найбільш постраждалих прифронтових громад, наприклад, Бериславської, розглядають 100% пільг на сплату за землю та мінімальне податкове зобов'язання.
А деякі населені пункти Бериславської громади (Тамаріно, Шляхове) вже з січня 2025 року переведені з "зони можливих бойових" у "територію з активними бойовими діями". Це дозволяє фермерам на цих землях повністю звільнятися від оподаткування, враховуючи величезний ризик втрати врожаю.
Текст створено за участі Оксани Сидорович