Як на Херсонщині намагаються захистити дороги й місто від дронів

Херсон і частина деокупованої Херсонщини щоденно потерпає від обстрілів та масованих дронових атак. Чим далі, тим більше ворог використовує безпілотні літальні апарати проти мирних людей. Щоб бодай частково убезпечити жителів міста, на автошляхах та об'єктах критичної інфраструктури почали  встановлювати антидронові конструкції з сітки. Подробиці   дізнавалися журналісти “Вгору”.

Влада стверджує – захист облаштовують вже близько року

Зі слів військовослужбовців, такий фортифікаційний засіб оборони, як антидронова сітка, раніше використовувалася військовими передусім для маскування. Але тепер нею, як павутинням оплітають дороги, лікарні та енергетичні об’єкти.

Очільник ХОВА Олександр Прокудін стверджує: облаштування сітками для захисту від дронів на Херсонщини триває близько року, але в першу чергу закривали потреби військових. Збирали з громад, зокрема й з інших областей, вилучені під час рейдів рибоохоронного патруля звичайні рибальські сітки, а потім доручили військовим тестувати різні їх види, щоб обрати надійний варіант захисту для доріг та об’єктів критичної інфраструктури.

Прокудін зазначив: енергетичні підстанції в Херсонській області спочатку облаштовували одношаровим захистом, але такий спосіб виявився неефективним. Сітки тестували доти, доки не обрали конкретні види, які підходять для захисту.

Антидронова сітка на території однієї з лікарень міста
Фото Олександра Андрющенка/”Вгору”

Фінансування і темпи робіт

Зі слів очільника області, заплановано облаштування 264 кілометрів доріг та критичних об'єктів по всій Херсонщині, наразі вже закрито 7  кілометрів шляхів. Однак, він стверджує, через високу вартість — близько 1 мільйона гривень на 1 кілометр — для завершення проєкту потрібне фінансування. Тому обласна влада звернулася до уряду з проханням виділити близько 300 мільйонів гривень.

Олександр Прокудін заявляє: розмови про те, що влада закуповує неякісні сітки, які рвуться від вітру – повна маячня. За його словами, на відео з пошкодженими сітками в соцмережах одна сітка була підпалена від автомобіля, який горів поряд, а іншу розірвав інший автомобіль, що з'їхав з траси прямо в сітку.

Заступниця голови ХОВА Ольга Малярчук каже:  процес облаштування сіток  технічно складний. Наприклад, на дорогах міста сітки монтуються так, щоб уникнути провисання та не зашкодити комунікаціям. Для цього використовують металеві троси, вони забезпечують необхідний натяг.

 "Я розумію, що говорять про швидкість (робіт ред.), але треба зробити якісний захист для людей і для того, щоб весь транспорт спокійно міг рухатися дорогами», – зазначає Ольга."

За її словами, кожна ділянка відпрацьовується індивідуально, з урахуванням її особливості та потенційних загроз. Наприклад, в місцях скупчення людей, скажімо, біля автобусних зупинок, встановлюють сітки з меншим вічком, щоб захистити від скидів боєприпасів.

Заступниця начальника Херсонської ОВА Ольга Малярчук на зустрічі з журналістами
Фото Олександра Андрющенка/”Вгору”

“Ми їх підривали, ми їх палили” – як військові тестують сітки

Співробітник комунальної служби, яка встановлює антидроновой захист (ім’я  не вказуємо з міркувань безпеки),  зазначає: перш ніж використовувати сітку, її зразки доставляють на полігон, де військові відпрацьовують по них дронами, використовуючи різні типи боєприпасів. Це дозволяє перевірити ефективність та визначити оптимальні параметри сіток. Бо, з його слів, у інших прифронтових областях  були встановлені тунелі з сітки, якість  якої залишає бажати кращого.

За словами військовослужбовця-тестувальника, щоденна кількість зафіксованих ворожих дронів в області сягає 2,5–2,7 тисячі. Найчастіше атакують дронами типу FPV, "Крило" і типу “Баби Яги”“ з вибуховими зарядами від 5 до 25 кг.

Все це російська армія використовує проти мирного населення Херсонщини, не заощаджуючи на цьому. Так, боєць-тестувальник  бачив на власні очі,  як пенсіонера на велосипеді атакував дрон, який коштує 2000 доларів. 

За даними, наданими Херсонською обласною прокуратурою на запит “Вгору”, з початку деокупації правобережжя Херсонщини від атак російських безпілотників загинуло 185 людей, ще 1 тисяча 812 – зазнали поранень. 

Військовий-тестувальник запевняє, ЗСУ не шкодують ані ресурсів, ані часу на тестування антидронових  сіток. А перевірені сітки добре справляються зі своїм призначенням – витримувати скиди і безпілотні літальні апарати з вибуховим зарядом.

"Ми їх підривали, ми їх палили. І горять вони не дуже, – каже боєць."

Дрон з пляшкою, яка імітує вибухівку, скинутий з дрона під час тестування сітки
Фото Олександра Андрющенка/”Вгору”

Чим захищатимуть крім сіток і чи можна сьогодні доїхати з Херсона до Миколаєва?

За твердженням Олександра Прокудіна, на Херсонщині створено центр протидронової атаки, який координує роботу всіх силових структур, включаючи поліцію, службу правопорядку та ДСНС. Ці служби формують мобільні вогневі групи, які забезпечені антидроновими рушницями, мисливськими карабінами та засобами радіоелектронної боротьби (РЕБ).  Прокудін каже: таких груп наразі сорок.

На питання, чи планують збільшувати кількість людей, які полюють за дронами, він відповів, що наразі тільки військові і сили оборони можуть працювати в цих мобільно-вогневих групах,  є плани щодо залучення людей з добровільних формувань цивільного захисту, але в нашій області їх треба ще створити.

Щодо траси М14 Миколаїв-Херсон, яка стала черговою мішенню для російських військ, то Прокудін стверджує: вона повністю відкрита для транспорту. ЇЇ лише тимчасово закривають  військові і поліцейські, які стоять на блокпостах, якщо фіксується висока щільність мавіків чи FPV, які наближаються зі сторони Білозерки в бік траси М14.

Військовий з безпілотником на тестуванні сіток
Фото Олександра Андрющенка/”Вгору”

На цій трасі теж тривають роботи з облаштування антидронового тунелю з сітки. У випадку небезпеки, як і рух транспорту, роботи припиняються.