Збільшення популяції сарани на Херсонщині. Чим це загрожує фермерам?

На землях Борозенської громади Бериславського району Херсонщини зафіксували масове розмноження сарани. На сайті Борозенської сільської військової адміністрації 24 червня 2025 року опублікували розпорядження про запровадження особливого режиму захисту рослин на території громади.

Журналістка «Вгору» поспілкувалася з головою Борозенської СВА Альоною Охрімовською, директором Департаменту розвитку сільського господарства та зрошення Херсонської ОВА Дмитром Юнусовим, а також із магістром біології, асистенткою кафедри факультету біології, географії та екології Херсонського державного університету, науковою співробітницею Національного природного парку «Нижньодніпровський» Катериною Орловою-Гудім щодо нашестя шкідника, ситуацію на полях Херсонщини, а також причини, що сприяли збільшенню чисельності комах. 

Сарана на полях Херсонщини: що відомо?

Держпродспоживслужба 25 червня 2025 року закликала аграріїв, державні органи та всіх зацікавлених осіб регулярно обстежувати сільськогосподарські угіддя, неорані землі, пасовища та прибережні зони на наявність сарани. У зверненні зазначили, що моніторинг необхідний у зв’язку з активізацією сезонної фази розвитку саранових.

Вже 26 червня служба оприлюднила сигналізаційне повідомлення про виявлення осередків поширення сарани на Херсонщині – зокрема в межах Борозенської громади. 

Масову міграцію сарани зафіксували також на Одещині. Про це 27 червня 2025 року повідомив місцевий фермер Сергій Бодя в коментарі виданню «Південь Сьогодні».

Директор Департаменту розвитку сільського господарства та зрошення Херсонської ОВА Дмитро Юнусов розповів «Вгору», що 20 червня 2025 року йому зателефонував фермер із Борозенської громади Олександр Гузій. Він повідомив: на його полі соняшнику, поблизу села Нова Кубань, почала масово розмножуватися сарана.

За словами Юнусова, спалах чисельності шкідника зумовлений тим, що не всі господарства на правобережжі Херсонщини відновили свою роботу, а значна частина земель досі замінована. Саме необроблювані ділянки стали осередками розмноження сарани, яка згодом поширилася на прилеглі поля.

Її розповсюдженню сприяли й погодні умови – спека та відсутність дощів, додав очільник Департаменту.

Після звернення фермера вже наступного дня керівник і фахівці Головного управління Держпродспоживслужби в Херсонській області виїхали до Борозенської громади. Разом із представниками сільської військової адміністрації вони обстежили поля, на які напала сарана.

У Головному управлінні Держпродспоживслужби Херсонщини 27 червня повідомили, що за результатами аналізів у Борозенській громаді виявлені два види шкідників – італійського пруса (Calliptamus italicus) та марокканську сарану (Dociostaurus maroccanus). Дослідження проводила Миколаївська фітосанітарна випробувальна лабораторія.

Сарана марокканська. Фото: Вікіпедія

За словами Дмитра Юнусова, у фермера Олександра Гузія зазнали шкоди  27 гектарів посівів соняшника.

«Він спочатку намагався самотужки боротися з сараною та обробляв свої поля. Землі, прилеглі до його ділянки, оброблювали раніше, втім це виявилося неефективним», – зазначив Юнусов.

Джерелом поширення шкідника стала ділянка площею 100 гектарів, яка не обробляється та заросла бур’янами.

Юнусов наголошує, що через війну та замінування погіршується якість ґрунтів на необроблюваних землях, а фермери, які відновили роботу, змушені адаптуватися до ризикованого сусідства:

«Ці території (необроблені землі – ред.) – розсадники всіляких хвороб, бур’янів і шкідників. Зазнають втрат  ті фермери, які обробляють землю».

Він також додав, що особливо багато шкідників нині в лісосмугах, де боротися з ними найважче:

«Лісопосадки залишаються небезпечними, бо на їх розмінування треба більше часу, більше сил, більше саперів».

Борозенська СВА 23 червня 2025 року ухвалила   запровадження особливого режиму захисту рослин. Вирішено знищити шкідників на полях Олександра Гузія та на прилеглих 173 гектарах земель.

За словами Дмитра Юнусова, на 1 липня кількість сарани зменшилася. За ситуацією постійно стежать фахівці сільської військової адміністрації та Держпродспоживслужби. Очільник Департаменту запевняє, що ситуація під контролем.

Щодо компенсації фермеру Олександру Гузію, Дмитро Юнусов зазначив: окремих виплат за шкоду, завдану сараною, він не отримає. Водночас є ймовірність, що частину втрат вдасться компенсувати коштом спеціальної бюджетної субсидії. Торік у межах цієї субсидії фермери, які працювали на територіях, де були можливі бойові дії, отримували по тисячі гривень на гектар засіяних площ. Ті ж, хто господарював у зоні активних бойових дій та де функціонував державний електронний ресурс, отримували по дві тисячі гривень на гектар.

Голова Борозенської СВА Альона Охрімюк у коментарі «Вгору» повідомила, що осередок поширення сарани   обробили інсектицидами.

Опрацювали як необроблюване поле, так і лісосмугу та прилеглі ділянки фермерів.

Місцеві аграрії обробили свої землі за власні гроші, а лісосмуги й заражену ділянку – коштом бюджету сільської ради.

«Тепер сільська рада закуповує отрутохімікати, щоб бути готовими заздалегідь до можливого повторного знищення сарани», – додала Охрімюк.

Вона наголосила, що завдяки активності фермера Олександра Гузія вдалося стримати поширення шкідника.

Поля обробляли інсектицидами за допомогою квадрокоптера. Загалом обприскали  200 гектарів землі. Очільниця СВА зазначає, що це дорого, і місцева влада шукала благодійні організації, які могли б допомогти з обробкою, та не знайшла.

«Якщо треба буде знову обробляти, то хотіли б знайти організацію, яка могла б допомогти – або безплатно, або щоб ми могли заправити (квадрокоптер – ред.) й дати отрутохімікати», – зазначила вона.

Посуха, пожежі, шкідники: ситуація на полях деокупованої Херсонщини?

Дмитро Юнусов каже: найбільше аграрії Бериславського району потерпають  від посухи.

«У нас понад 50 тисяч гектарів врожаю повністю пропали. Це переважно  озимі культури: пшениця, горох, ячмінь, рапс. Вони загинули насамперед через відсутність опадів. До того ж були квітневі заморозки. Тепер вже фіксуємо загибель соняшника», – розповідає він.

На думку очільника департаменту, така ситуація виникла внаслідок підриву російськими військовими греблі Каховської ГЕС та спричинених цим проблем зі зрошенням.

Найбільше від посухи на Бериславщині потерпають території прилеглі до колишнього Каховського водосховища. Ситуацію Юнусов називає надзвичайною.

Посуха на полях Херсонщини. Фото: Всеукраїнська аграрна рада

Також сотнями гектарів горять поля через атаки російських дронів. У одного з фермерів Білозерської громади повністю вигоріло поле площею 100 гектарів – окупанти скинули туди вибухівку, розповів Дмитро Юнусов.

«Боротися з пожежами дуже важко. У таку спеку поля горять дуже швидко», – зазначає він.

Часто аграрії знаходять на полях російські дрони, які не долетіли до цілі. Через це збирати врожай небезпечно.

Пожежа на полі правобережної Херсонщини. Фото: ДСНС Херсон

«Ми фіксуємо збитки внаслідок посухи, заморозків. Почали фіксувати й збитки від пожеж. І, звичайно, просимо в держави окремої фінансової підтримки – саме для тих аграріїв, у яких  знищені поля, знищений врожай у зв’язку з природними умовами та спекою», – додає Юнусов.

Він зазначає, що дізнатися, про збитки аграріїв правобережної Херсонщини, можна буде після збору відомостей про втрати в усіх господарствах. Якщо сума втрат  перевищить 1 мільярд 200 мільйонів гривень, обласна влада звертатиметься до держави з ініціативою визнати ситуацію надзвичайною подією державного рівня. Це дозволить просити кошти з державних фондів, зокрема з резервного, для компенсації втрат фермерам.

Втім, ця процедура не швидка, оскільки потребує правильного документального оформлення.

«Паралельно ми працюємо над підтримкою дрібних фермерів, одноосібників, які обробляють свої паї. Для цього співпрацюємо з міжнародними організаціями», – розповідає Юнусов.

Також, за його словами, розглядається можливість оптимізації місцевих податків для фермерів, господарства яких постраждали від погодних умов.

Дмитро Юнусов додає, що цьогоріч у Калинівській та Високопільській громадах зафіксовано загибель бджіл.

Наразі ОВА співпрацює з міжнародною організацією, щоб допомогти бджолярам деокупованої Херсонщини. У результаті цієї взаємодії пасічникам планують надати фінансову допомогу.

Що зумовило розвиток саранових на Херсонщині та якою може бути профілактика?

Магістерка біології, асистентка кафедри факультету біології, географії та екології Херсонського державного університету, наукова співробітниця Національного природного парку «Нижньодніпровський» Катерина Орлова-Гудім розповіла «Вгору», що чисельність сарани залежить від погодних умов попереднього року.

За її словами, збільшенню популяції цих шкідників цьогоріч сприяли сухе літо, м’яка осінь та зима. У таких умовах яйця, які самки відкладають у ґрунт, добре перезимували й не загинули, тож комахи мали сприятливе середовище для розмноження.

Катерина зазначає, що у лісостеповій зоні закономірно раз на 7–10 років збільшується кількість цих комах. Цьому сприяють погодні умови.

Самки сарани відкладають яйця групами, які називають кубишками. Навесні з них розвиваються личинки – німфи, які кілька разів линяють і стають крилатими. Оскільки німфи менші й безкрилі, вони споживають менше рослин і долають коротші відстані. Натомість найбільшу небезпеку становлять уже дорослі, крилаті особини.

Найбільшої шкоди сільськогосподарським рослинам завдає азійська сарана (Locusta migratoria). Італійський прус та марокканська сарана, яку виявили у Борозенській громаді, – це види саранових. Хоч вони й поступаються азійській сарані у розмірах і дальності перельотів, проте також здатні до масового розмноження і міграції, завдаючи відчутних втрат аграріям.

Сарана азійська. Фото: Вікіпедія

Катерина Орлова-Гудім підкреслює: найкращий спосіб боротьби зі шкідником – профілактика. Пік чисельності шкідника наступного року можна спрогнозувати восени за кількістю кладок яєць. Фермери можуть розкопувати пробні ділянки на полях і шукати кубишки. Знайти їх легко, бо самки відкладають яйця неглибоко.

«Зазвичай переорюють поле, аби пошкодити кубишки та викинути їх ближче до поверхні. Тоді за зиму шкідники або загинуть від холоду, або їх з’їдять птахи», – додає фахівчиня.

Це найпростіший і найдешевший спосіб запобігти розмноженню сарани. Якщо ж профілактичні заходи не дали результату і популяція стрімко зростає, навесні поля обробляють інсектицидами.

Але обробка інсектицидами небезпечна не лише для сарани, а й для людей, тварин та інших комах, зокрема корисних, наприклад, бджіл. Якщо гинуть бджоли, можна припустити, що наступного року буде менше врожаю плодово-ягідних.

«У природі постійно треба все враховувати, щоб не завдати шкоди іншим живим організмам», – додала фахівчиня.