Мінне поле під водою. Як сапери та водолази очищують водойми Херсонщини

Після звільнення правобережної частини Херсонщини від російської окупації під водою залишилася невидима загроза – тисячі мін і боєприпасів. Вибухонебезпечні предмети ховаються не лише в полях чи лісах, а й у водоймах.

Під час бойових дій у водойми Херсонщини потрапили снаряди, касетні елементи, протитанкові й протипіхотні міни. А після підриву Каховської ГЕС у червні 2023 року ситуація стала ще небезпечнішою: хвиля знесла вибухівку на десятки кілометрів, дно покрилося мулом, а розмінування водойм перетворилося на надскладну роботу.

«Підрив Каховської ГЕС ускладнив нам роботу з розмінування як берегової лінії, так і акваторії. Річки повиходили з берегів, і все мінування вздовж берега було порушене. Деякі міни позмивало у воду, деякі – зрушило зі своїх місць в інші місця, деякі міни спрацювали, а деякі стали в надзвичайно небезпечне положення, де через кілька необережних рухів можлива детонація», – розповів заступник начальника частини з організації піротехнічних робіт та гуманітарного розмінування аварійно-рятувального загону спеціального призначення майор служби цивільного захисту Владислав Білоножко.

Владислав Білоножко, заступник начальника АРЗ СП ГУ ДСНС Херсонщини

У матеріалі “Вгору” – як сапери та водолази очищують водойми Херсонщини від мін і боєприпасів.

Невидимий ризик: що означає бути сапером під водою

Водолази-сапери очищують акваторії, обстежують береги, знешкоджують боєприпаси, що роками лежать під водою. З початку року підрозділами ДСНС Херсонщини розміновано 15,72 гектара водних угідь. 

«Найперші визначені ділянки для розмінування – це межі населених пунктів, щоб люди могли безпечно користуватися водоймами. Тут проживає місцеве населення, вони користуються водними ресурсами, ходять на риболовлю, купаються», – пояснює Владислав Білоножко.

Робота саперів ДСНС під водою – це особливий різновид розмінування, де ризик зростає в рази. У темній та каламутній воді видимість обмежена, а снаряди можуть лежати глибоко в мулі або заплутуватися серед коріння й водоростей. Щоб працювати в таких умовах, фахівець проходить тривале навчання – близько року лише теорії та тренувань.

«Для нас безпекові фактори при розмінуванні – це гарна підготовка теоретична, вивчення майбутнього місця розмінування, де проводились бойові дії, визначення місць мінування. Максимально визначаємо ці місця, вивчаємо для себе і вже потім заходимо на розмінування, знаючи майже всю картину», – зазначив заступник начальника АРЗ СП ГУ ДСНС Херсонщини.

Подобається матеріал? Долучайтесь до Спільноти та допомагайте нам більше розповідати історії людей, які живуть і працюють у прифронтовій Херсонщині.

Під водою й під обстрілами: як працюють сапери та водолази Херсонщини

Владислав Білоножко прийшов до цієї справи свідомо. Професію сапера він опанував ще в університеті, а з 2016 року займається водолазними роботами. Під час розмінування ці два напрями, водолазна справа та саперна підготовка, поєдналися. Він каже, що свідомо залишився служити в рідній області: «Вибір був очевидний – допомагати Херсонщині в очищенні земель від вибухонебезпечних предметів».

Підводне розмінування має ще один виклик – час обмежений температурою води. Розмінування водойм проводиться доти, доки на поверхні не починає утворюватися крига, адже з її появою ефективність робіт знижується та зростають ризики для водолазів-саперів. Роботи призупиняються на невизначений термін, залежно від погодних умов. У період, коли розмінування акваторій не проводять, підрозділи ДСНС продовжують обстеження та очищення берегової лінії, щоб із настанням сприятливих умов відновити роботи на воді.

Під час обстеження дна водойм також можуть застосовуватися дрони різних типів. Використання такої техніки дозволяє підвищити безпеку особового складу та ефективність робіт на потенційно небезпечних ділянках.

Навіть під постійною загрозою ворожих обстрілів сапери не зупиняють роботу на правобережній Херсонщині. Війська РФ не лише накривають вогнем прибережні зони, а й цілеспрямовано полюють на працівників ДСНС дронами, намагаючись зірвати розмінування та завадити відновленню безпечного життя на Херсонщині.

Небезпека не назавжди: як Херсонщина крок за кроком повертає безпеку водоймам

За різними оцінками, повне очищення регіону від вибухівки може тривати від кількох десятиліть до сотні років. Боєприпаси у воді здатні залишатися небезпечними тривалий час – під шаром мулу вони фактично “законсервовані”.

На Херсонщині через бойові дії заборонено купання та відвідування водойм. Попереду ще колосальний обсяг робіт, адже регіон має багато водних об’єктів. На території області водойми охоплюють близько 430,5 тисяч гектарів, протікає 26 річок, а озер налічується понад 690. До того ж Херсонщина має вихід до двох морів.

Зараз триває розмінування правобережної, звільненої частини Херсонщини, де річки та озера. Після деокупації лівобережжя обсяг робіт із розмінування зросте у кілька разів, адже саме там розташовані обидва моря – Чорне й Азовське. Водночас оцінити масштаби та тривалість розмінування морських акваторій зараз неможливо – це стане зрозуміло лише після звільнення територій. Після проведення первинного обстеження фахівці ДСНС визначать масштаби мінного забруднення та можливість проведення робіт.

Попри складність і ризики, сапери ДСНС України продовжують роботу щодня і запевняють: працюватимуть доти, доки всі водойми не стануть безпечними для людей.

«Не чекати, коли це закінчиться, і не вважати, що воно занадто довге. Прийняти це все, що ми живемо в таких реаліях, і монотонно виконувати свою роботу професійно, і мотивувати це тим, що ми на своїй землі, і лише ми маємо виконувати цю роботу, і ні на кого не сподіватись», – підсумовує Владислав Білоножко.

Владислав Білоножко, заступник начальника АРЗ СП ГУ ДСНС Херсонщини

При виявленні вибухонебезпечних предметів рекомендовано телефонувати за номером 101 або 112.