Дрони атакують транспорт, магазини й будинки: як змінюється життя в Херсоні та чого чекати восени

Російські атаки на Херсон стають інтенсивнішими та охоплюють райони, які ще кілька місяців тому вважалися відносно спокійнішими. Безпілотники атакують громадський і приватний транспорт, магазини, критичну інфраструктуру, а вночі скидають вибухівку на припарковані автомобілі. Жителі міста змінюють звичні маршрути та намагаються  підготуватися до тривалих відключень електроенергії.

Журналісти «Вгору» поговорили з військовим, фахівцями з громадської безпеки та гуманітарної сфери про те, як за останні місяці змінилася ситуація в Херсоні та до чого містянам варто готуватися восени й узимку

Небезпечні зони розширюються

Якщо раніше найбільше від російських дронів потерпали прибережні райони Херсона, зараз небезпека поширюється далі від Дніпра.

Автомобіль після атаки дрона у Херсоні. Фото Олександра Андрющенка / “Вгору”

За спостереженнями  координатора робочих груп із громадської безпеки Юрія Антощука, у зведеннях дедалі частіше згадуються Корабельний і Центральний райони, а також вулиці, де ще два-три місяці тому дронові атаки майже не фіксували.

Випалена багатоповерхівка у Херсоні. Фото Олександра Андрющенка / “Вгору”

Особливо складною залишається ситуація у Дніпровському районі. Через постійну небезпеку ускладнюється робота магазинів, аптек, поштових відділень та доставка продуктів.  Частина мереж оголосили про закриття своїх закладів у цьому районі. 

Антощук також звертає увагу на те, що змінився час атак. Раніше частина херсонців намагалася вирішувати справи зранку, вважаючи цей час відносно безпечнішим. Тепер, за його словами, ранкові години також характеризуються високою активністю дронів.

Херсонська маршрутка після дронової атаки. Фото Олександра Андрющенка / “Вгору”

Саме зранку, коли люди їдуть на роботу, в магазини чи в інших справах, російські військові атакують транспорт.

Уночі характер загрози інший. Антощук говорить про збільшення кількості скидів вибухівки на стоянки та припарковані автомобілі.

Росія застосовує десятки тисяч дронів

Речник 30-го корпусу морської піхоти ВМС ЗСУ Павло Дрогаль також говорить про збільшення кількості російських дронових атак на Правобережну Херсонщину.

За його даними, у травні 2026 року військові зафіксували понад 17 тисяч застосувань ударних дронів противника, у червні – більше ніж 19 тисяч, а в липні – вже близько 22 тисяч.

У серпні на момент запису розмови військові зафіксували понад 16 тисяч застосувань.

Автомобіль після атаки дрона у Херсоні. Фото Олександра Андрющенка “Вгору”

За словами Дрогаля, українським військовим вдається знищувати або пригнічувати засобами радіоелектронної боротьби близько 90-92% таких безпілотників. Проблемою залишається їхня масовість: навіть невелика частка від десятків тисяч запущених дронів становить серйозну загрозу.

Окрім дронів, російські військові застосовують керовані авіабомби та артилерію. Кількість артилерійських ударів зменшилася, через знищення багатьох установок українськими військовим. Проте тепер противник намагається компенсувати їх відсутність ударами дронів на оптоволокні. 

Люди змінюють побут і готуються гасити пожежі самотужки

Журналістка «Вгору» Валентина Пономарьова живе з родиною в Херсоні. Через складну ситуацію вона переїхала з Дніпровського району до іншої частини міста. Спочатку там було спокійніше, але тепер дронових атак стає більше.

За її словами, містяни поступово змінюють побут відповідно до нової небезпеки.

У будинку, де вона живе, мешканці перестали зачиняти двері під'їзду, щоб під час атаки дронами люди з вулиці могли швидко зайти всередину й перечекати небезпеку.

«У нас наклеєна листівка: не закривайте, будь ласка, двері, аби люди могли сховатися», – розповідає Пономарьова.

Також мешканці почали залишати у під'їзді запаси води на випадок пожеж.

Вибиті вікна багатоповерхівки. Фото Олександра Андрющенка / “Вгору”

Таке рішення вони ухвалили після атаки на сусідній будинок. За словами журналістки, після влучання дрона там почалася сильна пожежа, яка швидко поширилася між поверхами. Російські дрони продовжували атакувати район, через що рятувальникам було складно дістатися місця пожежі.

«Люди почали думати, що треба запасатися водою, аби самотужки хоч якось мінімізувати втрати. Можливо, ми вже розуміємо, що вогнегасники потрібні не тільки в червоній зоні», – каже вона.

Обстріли ускладнюють доступ до лікарів і соціальних послуг

Постійна небезпека впливає на пересування містом. Координаторка Громадського центру Українського Червоного Хреста в Херсоні Наталя Шатілова говорить, що людям стало складніше відвідувати лікарні, державні та інші установи.

Через це зростає потреба в цифрових послугах. Водночас не всі херсонці, особливо старшого віку, мають необхідні навички для роботи з електронними сервісами.

Херсонка. Фото Олександра Андрющенка / “Вгору”

Залишається й проблема житла для людей, які змушені виїжджати з найбільш небезпечних районів Херсона.

Місця тимчасового перебування можуть бути лише проміжним рішенням. Якщо людині немає куди їхати далі, проблема залишається. Винаймати житло частина херсонців не може через фінансові обмеження.

Шатілова також говорить про категорії херсонців, які не потрапляють під критерії багатьох гуманітарних програм. Перевагу часто мають люди з інвалідністю, маломобільні громадяни та родини з дітьми, тоді як працездатні мешканці, які залишаються в місті, можуть не відповідати вимогам програм підтримки, проте її потребують

Чого чекати восени? 

І Юрій Антощук, і Наталя Шатілова говорять про необхідність завчасної підготовки до холодного сезону.

Протягом останніх місяців російські військові неодноразово атакували критичну та енергетичну інфраструктуру Херсона. Через пошкодження місто або окремі райони залишалися без електроенергії та води.

Зруйнована будівля Херсонської державної морської академії. Фото Олександра Андрющенка / “Вгору”

Антощук вважає, що за відсутності суттєвих змін у безпековій ситуації восени й узимку атаки на енергетичну інфраструктуру можуть продовжитися. Він радить херсонцям, які залишаються в місті, мати запаси їжі, води та палива (для роботи генераторів).

Попри небезпеку, значна частина містян не залишає Херсон. За словами Шатілової, люди продовжують їздити на роботу й у справах, допомагають сусідам, літнім та маломобільним людям.

«Якщо щось не жужить, то щось бахає. Якщо не летить щось велике – летить щось маленьке. Постійна насторога – це наш нормальний стан», – описує вона сьогоднішнє життя в Херсоні.