Російських дронів над Херсонщиною більшає. Що відомо про розробку автономного рою за допомогою Claude

На Придніпровському напрямку російські війська щомісяця збільшують кількість ударних дронів. Тим часом компанія Anthropic виявила, що група розробників із Росії використовувала її модель Claude для створення автономного рою FPV. Журналісти «Вгору» поговорили з речником морської піхоти, фахівцем із громадської безпеки та жителем міста, аби з’ясувати, як розвиток автономних дронів може вплинути на безпеку Херсона.

«Дрони почали залітати фактично в усі райони міста Херсона», — розповідає Устин Данчук, керівник відеопродакшену «Вгору», який живе в місті. За його спостереженнями, протягом весни й літа 2026 року небезпечна зона розширилася: російські військові частіше атакують дороги, маршрутки й людні місця.

Вулиця у Херсоні накрита антидроновими сітками. Фото Олександра Андрющенка / «Вгору»

Устин згадує, що на початку року захисні сітки були лише на окремих вулицях у центрі. Коли атаки на громадський транспорт почастішали, в інших районах сітками почали накривати й тамтешні дороги. «Це не стовідсотковий захист, хоча це захист», — каже він. Медійник також бачив, як мобільна вогнева група збила дрон біля людного місця й перекрила рух, доки на дорозі залишалися його уламки з вибуховою частиною.

Військові фіксують збільшення кількості ударних дронів

Речник 30-го корпусу морської піхоти ВМС ЗСУ Павло Дрогаль називає саме кількість головною зміною на напрямку. За даними корпусу, які він навів у розмові з «Вгору», у травні 2026 року російські війська застосували понад 17 тисяч ударних безпілотників, у червні – понад 19 тисяч, у липні – понад 22 тисячі. У серпні речник повідомив про 26 441 ударний БпЛА.

Наслідки атаки російського дрона на цивільний маршрутний автобус у Херсоні. Серпень 2026 року. Фото Олександра Андрющенка / «Вгору»

«При цьому 25 тисяч дронів ми або збили, або подавили за допомогою наших систем і засобів протидії», – каже Дрогаль про серпень.

За його словами, знищити абсолютно всі за такої інтенсивності неможливо. Речник також відзначає частіше застосування баражувальних боєприпасів «Бандероль», масове використання «Молній» та звичайних FPV.

Що розробляли за допомогою Claude

У звіті Anthropic описано проєкт DronDoc, або Serafim. За оцінкою компанії, над ним працювала команда російських розробників. Активна робота почалася в середині травня 2026 року. За допомогою Claude Code команда писала й тестувала програмне забезпечення для ударних FPV-дронів.

Розробники працювали над спільною «пам’яттю» рою та координацією апаратів, яка мала зберігатися навіть після втрати окремих дронів. Окремі модулі відповідали за поведінку дрона, наведення за зображенням із камери й команду на підрив. У переліку класів цілей була й «людина»: задум передбачав можливість вибору цілі та детонації без рішення оператора в цю мить. Для навчання системи розробники використовували відео бойових дій в Україні, а прифронтові міста й транспортні маршрути фігурували в сценаріях застосування.

Залишки російського безпілотника, яким війська РФ атакували Херсон. Фото Олександра Анрющенка / «Вгору» 

«Якщо зараз у ланцюжку між розвідкою і кінцевою атакою присутня людина, то тут була спроба створити повністю автономний режим пошуку, наведення, атаки й детонації», — пояснює Юрій Антощук, координатор мережі робочих груп із громадської безпеки та відновлення у Херсонській області. Він звертає увагу, що доступні комерційні моделі ШІ дають невеликій команді змогу виконувати частину роботи, для якої раніше були потрібні більші ресурси.

За словами Антощука, коли кілька дронів можуть обмінюватися даними й виконувати частину завдань самостійно, кількість апаратів уже не так і  залежить від кількості операторів. 

Чого чекати далі?

У звіті Anthropic описані випробування із симуляцією та немає повідомлень про бойове використання. Компанія заблокувала пов’язані з розробниками акаунти. 

Павло Дрогаль каже, що на напрямку поки не фіксують застосування подібних автономних систем. 

Водночас Херсон уже живе в умовах дедалі інтенсивніших атак дронів. Устин Данчук описує їхні наслідки для щоденного життя міста, Павло Дрогаль – зростання кількості запусків, а Юрій Антощук – загрозу, яка може виникнути, якщо автономні розробки вийдуть за межі випробувань.

Читайте більше:

• Дрони атакують транспорт, магазини й будинки: як змінюється життя в Херсоні та чого чекати восени
• Від сіток над дорогами до бізнесу під землею. Як Суми, Нікополь і Запоріжжя живуть під російськими атаками
• Безпечних маршрутів більше немає: як у Херсоні намагаються захистити громадський транспорт від атак дронів
• Чому в Херсоні досі складно захистити громадський транспорт від дронів