Європейський суд з прав людини визнав, що Україна порушила право на життя та свободу вираження поглядів Катерини Гандзюк, яку в липні 2018 року облили сірчаною кислотою. Також суд встановив, що розслідування справи не було ефективним.
Про це повідомляє ZMINA з посиланням на рішення ЄСПЛ від 5 листопада 2026 року.
Справу до Суду подали батьки Катерини Гандзюк — Віктор і Надія та її цивільний чоловік Сергій Денисов.
Додати Вгору як бажане джерело в GoogleСуд наголосив, що напад на Гандзюк був не просто кримінальним злочином, а насильством, спрямованим на припинення її громадської та політичної діяльності, зокрема викриття корупції й зловживань представників місцевої влади. За оцінкою ЄСПЛ, напад мав залякувальний ефект не лише для самої активістки, а й для інших журналістів, громадських діячів та представників громадянського суспільства.
За рішенням Суду Україна має виплатити близьким Катерини Гандзюк 80 тисяч євро компенсації.
Адвокатка родини Гандзюк Ольга Веретільник позитивно оцінила рішення ЄСПЛ. За її словами, важливо, що суд прямо пов’язав напад із громадською діяльністю Катерини та її критикою влади. Адвокатка сподівається, що це рішення допоможе захистити інших громадських діячів.
“Фактично ЄСПЛ вказав державі на її позитивний обов’язок забезпечувати дотримання прав громадян, захищених конвенцією”, — зазначила вона.
Водночас, за словами адвокатки, рішення суду не знімає питання про встановлення всіх можливих замовників нападу.
Катерину Гандзюк облили сірчаною кислотою 31 липня 2018 року, що призвело до ураження хімічними опіками 40% тіла. Вона померла 4 листопада 2018 року.
Один із виконавців убивства Каті Гандзюк, Віктор Горбунов 4 листопада 2021 року вийшов на волю за умовно-достроковим звільненням.
У червні 2023 року суд визнав Мангера та Левіна винними у смерті активістки, і призначив їм покарання: 10 років позбавлення волі та стягнення на користь потерпілих по 5 млн грн відшкодування моральної шкоди кожному.
У листопаді 2023 року Київський суд не зміг розпочати розгляд апеляції Владислава Мангера та Олексія Левіна щодо вироку про напад на активістку Катерину Гандзюк. Суддя Вадим Ігнатенко заявив про самовідвід. Голова комітету ВРУ з питань свободи слова писав, що засуджені намагаються затягнути справу.
У квітні 2024 року обвинувачений у замовленні нападу на Катерину Гандзюк, колишній голова Херсонської Обласної Ради Владислав Мангер підтвердив, що звертався до військових частин, для того, щоб мобілізуватися до ЗСУ. 126 бригада ТрО спростувала інформацію про те, що командир військової частини А7382 причетний до надання листа для вступу на службу у військову частину обвинуваченому в замовленні нападу на Катерину Гандзюк Владиславу Мангеру.
У 2026 році у Київському апеляційному суді відбулося 26-те судове засідання у справі про вбивство херсонської громадської активістки Катерини Гандзюк. Під час нього суд наново досліджував докази. На думку адвокатки родини Гандзюк Анна Калинчук, сторона захисту затягувала процес для того, щоб закінчились строки притягнення до кримінальної відповідальності.
Згодом головуюча суддя у справі про напад на херсонську активістку Гандзюк подала у відставку за власним бажанням. Це відбулось незадовго до наступного засідання суду.