Коли квартира зруйнована, а будинок – ні. Як жителі Берислава намагаються отримати компенсацію

Програма “єВідновлення” працює в Україні кілька років. За останніми даними Мінрозвитку, компенсації за житло отримала 231 681 родина на загальну суму 119,1 мільярда гривень. Водночас на прифронтових територіях, зокрема на Херсонщині, кількість зруйнованого житла збільшується майже щодня. Окремою проблемою залишається компенсація за зруйновану квартиру в багатоквартирному будинку, адже весь будинок мають визнати зруйнованим.

Саме з такою ситуацією зіткнулися жителі Берислава Херсонської області Наталія Яковлєва та Роман Запорожець. Їхні будинки обстежували дистанційно, вони надавали фотографії зруйнованих осель, однак у документах житло залишилося пошкодженим, а в “Дії” з’явилося повідомлення: “внесені недостовірні дані”.

Чому виникла така ситуація, хто визначає ступінь руйнування житла та чи можна змінити правила для багатоквартирних будинків – з’ясовуємо  в матеріалі “Вгору”.

Будинки горять: отримати інформацію з Берислава дедалі важче

Через безпекову ситуацію до Берислава вже давно не ведуть звичні дороги. Сьогодні сюди не привозять ані продукти, ані ліки, ані будь-які інші вантажі. Обстріли там не стихають.

Берислав після російських авіаударів 25 вересня 2026 року. Фото: ХОВА

Як розповів директор Бериславського медичного фахового коледжу Роман Запорожець, три тижні тому пішки з міста вийшов його колега. Він дійшов до одного із сіл, звідки його евакуювали до Кривого Рогу.

За словами мешканця Берислава, людей в місті залишилося зовсім мало. Зв'язок майже відсутній. Ті, хто мають Starlink, вмикають його лише на кілька хвилин, щоб повідомити рідним, що ще живі. Та й цей зв'язок стає дедалі гіршим.

Вода в місті є, але дістатися до неї непросто. Кожен похід по воду перетворюється на ризик для життя. Люди виходять під обстрілами, аби набрати хоча б кілька літрів.

Евакуація з міста також ускладнена. Люди іноді змушені самостійно виходити пішки до безпечнішого місця, звідки їх можуть забрати військові або поліціянти.

Щоденні удари безпілотників і артилерії спричиняють численні пожежі. Навіть ті будинки, що ще стоять після обстрілів, продовжують руйнуватися через вогонь, дощі та час. 

Багато жителів Берислава вже понад пів року не знають, що сталося з їхніми будинками. Чи стоять вони досі, чи вже зруйновані. Інформації практично немає.

Квартири немає, але будинок “вцілів” 

Роман Запорожець жив у Бериславі. Його квартира розташована у двоповерховому багатоквартирному будинку. Він каже, що його оселі фактично не існує. На фотографії видно, що частина обвалилася. Він тричі намагався подати заяву на сертифікат, але отримує відмову. 

Квартира Романа на другому поверсі 

За словами чоловіка, у міській комісії йому пояснили: щоб власники квартир могли отримати сертифікати за знищене житло, сам багатоквартирний будинок має бути визнаний зруйнованим. 

Зараз Роман живе в Кривому Розі. Його родина змушена орендувати квартиру. Чоловік розповідає, що за цей час діти виросли, а надії отримати житло немає.  

“Ми чекаємо п'ятий рік, хоч що-небудь”, – говорить Роман. 

Документи подали, але отримали відмову через “недостовірні дані”

Родина Наталії Яковлєвої також намагається отримати компенсацію за житло в Бериславі. У їхньому випадку зруйнований цілий під'їзд. 

У цьому будинку розташована квартира родини Наталії

Документи на “єВідновлення” за зруйноване житло родина подавала за допомогою фахівців у Кривому Розі. За словами Наталії, працівники допомогли оформити необхідні документи, після чого готову папку передали до місцевої адміністрації. Далі інформацію мали внести до відповідної системи.

Спочатку розгляд заяви в “Дії” призупинили. Наталія телефонувала, щоб з'ясувати, чи потрібно донести якісь документи або виправити інформацію. Їй відповіли, що потрібно чекати.

Пізніше жінці сказали, що місцева адміністрація більше не займається її заявою, оскільки документи щодо багатоквартирних будинків передали далі. Згодом у “Дії” з'явилася відмова з формулюванням про “недостовірні дані”.

Для Наталії це стало окремою проблемою: вона не отримала чіткої відповіді, які саме дані в заяві є недостовірними.

“Чи фото, чи що саме, може, якийсь документ не відкрився. Я хочу зрозуміти, в чому є проблема, щоб змінити це”, – пояснює вона.

Наталя зазначає, що її батьки залишилися без можливості нормально користуватися своїм житлом. 

Хто має визначати ступінь руйнування

За словами голови Комітету Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування Олени Шуляк, рішення щодо конкретного об'єкта ухвалює місцева комісія. Центральна влада визначає правила та алгоритми, а місцеві органи мають організувати обстеження і внести відповідну інформацію до реєстру.

У випадках, коли оглянути будинок неможливо, держава дозволяє використовувати дистанційне обстеження. Його визначають як збір і аналіз інформації без фізичного доступу до об'єкта – зокрема за допомогою фото, відео з дронів та інших технічних засобів.

Олена Шуляк також пояснює, що в цій ситуації важливо розділяти цифрову систему та орган, який ухвалює рішення. “Дія”  сама не визначає, кому надавати компенсацію за зруйноване житло, а кому відмовляти. Цифрова система передає інформацію, тоді як рішення ухвалює відповідна комісія.

Олена Шуляк звернула увагу на іншу проблему: за її словами, комісія має пояснювати, на підставі якої методології будинок визначають, наприклад, як пошкоджений на 60%, а не зруйнований на 80%.

Вона запропонувала окремо поспілкуватися з Бериславською комісією, щоб з'ясувати, як саме вона проводить дистанційні обстеження і чому значна частина багатоквартирних будинків отримує статус пошкоджених.

За словами депутатки, якщо проблема пов'язана не з конкретними рішеннями комісії, а з недосконалістю нормативних актів, їх можна змінювати.

Роман Запорожець каже, що з обстеженням приватних будинків у Бериславській громаді та формуванням сертифікатів для їхніх власників немає проблем. Щотижня   місцева влада повідомляє про затвердження компенсації за програмою “єВідновдлення”. Найбільше питань, на його думку, виникає саме з багатоквартирними будинками, де стан окремої зруйнованої квартири пов’язують зі статусом усього будинку. 

Зміни у “єВідновленні” та заплановані кошти на програму 

Окремо Олена Шуляк розповіла, про законопроєкт №11444. Він стосується вдосконалення правового регулювання компенсацій за пошкоджене та знищене нерухоме майно. Станом на вересень 2026 року законопроєкт очікує розгляду, а профільний комітет рекомендував прийняти його за основу з доопрацюванням. 

За словами депутатки, серед запропонованих змін є механізми, які мають спростити роботу комісій, зокрема у випадках масового руйнування. Йдеться про ситуації, коли значна частина території фактично знищена: немає інфраструктури, води, газу, доріг, а більшість будинків пошкоджені або зруйновані.

У такому випадку, за її словами, законодавчі зміни можуть дозволити визначати територію непридатною для проживання, що спростило б подальшу роботу комісій.

Однак це поки що не є чинним механізмом для вирішення конкретної ситуації жителів Берислава. Законопроєкт №11444 перебуває на етапі законодавчого розгляду.

Ще одне питання – фінансування. Уряд подав проєкт державного бюджету на 2027 рік. У ньому на житлову політику загалом передбачено 84,9 мільярда гривень. З них 24,4 мільярда мають спрямувати на житлові програми, зокрема “єВідновлення”, компенсації, ваучери та субвенції. Ще 45 мільярдів гривень закладено на програму “єОселя”. Однак ці цифри стосуються саме проєкту бюджету й можуть змінитися під час його розгляду та ухвалення.

Тобто держава планує продовжувати фінансування житлових компенсацій, але для людей із прифронтових громад питання полягає не лише в наявності коштів. А й чи здатна система коректно зафіксувати втрату житла там, де фізичний доступ до нього небезпечний або неможливий.

Після розмови з жителями Берислава Олена Шуляк запропонувала окремо зв'язатися з місцевою комісією та розібрати її підхід до дистанційного обстеження. Якщо виявиться, що проблема потребує нормативних змін, депутатка заявила про готовність ініціювати їх.

Для жителів, які роками живуть без доступу до власного житла, результатом має стати не лише новий алгоритм на папері, а зрозуміла відповідь на практичне питання: що робити людині, якщо її квартира зруйнована, але весь будинок держава ще не визнає зруйнованим.

Більше про житло та компенсації для ВПО читайте в матеріалах “Вгору”: 

• Як переселенцям із Херсонщини отримати безплатний будинок у селі: інструкція та підводні камені

• Житло для переселенців з окупованих територій: як забронювати кошти і отримати допомогу

• Як використати житловий ваучер для ВПО у 2026 році: роз’яснення юриста

• Житловий ваучер + «єОселя»: як отримати більше, ніж пропонує держава