Гроші за руїни: як працює «єВідновлення» у «червоній зоні» на Херсонщині

Херсонщина залишається одним із найскладніших регіонів для відновлення житла. Постійні обстріли, близькість фронту та заміновані території створюють умови, за яких звичайна процедура оцінки збитків стає справжнім викликом.

Понад 5 мільярдів гривень компенсацій та тисячі виданих сертифікатів: програма «єВідновлення» на Херсонщині триває попри постійні обстріли. Проте для мешканців прифронтових зон головним залишається питання, як отримати допомогу, якщо будинок розташований у «червоній зоні» і до нього не може дістатися комісія?

Масштаби руйнувань та темпи виплат

Ситуація з житловим фондом на Херсонщині залишається критичною: на сьогодні в області зафіксовано близько 42 тисяч пошкоджених або зруйнованих об'єктів. З них 7 тисяч – це будинки, які знищені вщент і не підлягають відновленню.

За словами заступника голови Херсонської ОВА Антона Самойленка, станом на сьогодні мешканці області подали вже 16 тисяч заявок на компенсацію, три чверті з яких (12 тисяч) уже опрацьовані спеціальними комісіями. З початку впровадження програми «єВідновлення» понад 5600 осіб отримали кошти на ремонт пошкодженого житла (це близько 1 млрд грн), ще приблизно 3260 власників – сертифікати на купівлю нового житла через знищення їхнього майна (це близько 4,2 млрд грн). Тож загалом компенсації отримали більше ніж 8 тисяч осіб, нараховано 5,6 млрд грн допомоги.

За даними Мінрозвитку, загалом по Україні на 10 квітня 2026 компенсації отримали 188 тисяч 85 родин на 82,2 млрд грн. З них за пошкоджене житло – понад 136,4 тис. родин на 13,2 млрд грн; за знищене – понад 50,5 тис. родин на 67,8 млрд грн (житлові сертифікати). Багато сімей уже придбали нове житло (близько 29 тис.). 

Найважча ситуація – на прифронтових територіях, в «червоних зонах», де комісії не можуть фізично підтвердити руйнування через постійні обстріли – і ця проблема стосується не лише Херсонщини.

«У нас було близько 5 600 заяв саме з таких складних територій. Реально відпрацювати та виплатити кошти вдалося для 2 200 заявників. Решта – потребує дистанційного обстеження», – зазначає заступник начальника ХОВА.

Наразі механізм дистанційної оцінки, що залучає дані військових та космічного агентства, вже почав давати результати. Антон Самойленко зазначає, що опрацьовано близько 1100 «дистанційних» заявок, 900 людей уже отримали позитивні висновки та житлові сертифікати.

Попри складнощі з підтвердженням фактів руйнувань на лінії вогню, робота триває у тісній взаємодії з Генштабом та міжнародними партнерами, щоб кожен власник зруйнованого житла отримав належну допомогу.

Зруйновані будинки в Бериславському районі. Фото Олександра Андрющенка / «Вгору»

Від заявки до компенсації або сертифіката: як працює механізм і де криються «підводні камені»

Заступник голови ОВА констатує, що процес отримання компенсації на Херсонщині в середньому триває від одного до трьох місяців. Це за умови, що з документами все гаразд і факт руйнування не потребує надскладних підтверджень. Проте, як показує практика, шлях до сертифіката часто починається не з подання заявки, а з перевірки реєстрів.

Найпоширеніша помилка, яка гальмує виплати, – відсутність даних про майно в електронних базах. Антон Самойленко радить: перш ніж подавати заявку в «Дії», варто переконатися, що ваше право власності відображається у Державному реєстрі речових прав (ДРРП).

«Це можна зробити прямо в «Дії», замовивши витяг про нерухоме майно. Якщо документи оформлені після 1 січня 2013 року, проблем зазвичай не виникає – вони автоматично підтягуються в систему. Далі все просто: людина вносить заявку, подає, і комісія її опрацьовує», – пояснює заступник голови ХОВА.

Для власників нерухомості, оформленої до 2013 року (коли реєстрацією займалися ще БТІ), ситуація дещо складніша, але не безнадійна. Посадовець радить або звернутися до ЦНАПу, або, якщо на руках є паперові носії, їх можна оцифрувати та подати на підтвердження державному реєстратору через портал «Дія».

Що стосується літніх людей у прифронтових районах, яким важко розібратися з технологіями, їм варто звертатися по допомогу до родичів або працівників громад, щоб паперові документи обов'язково потрапили до цифрової системи. Якщо факт знищення майна підтверджено, сертифікат у системі з’являється досить швидко. Головне – «фундамент» із правильно оформлених цифрових документів.

Серед інших найчастіших помилок, які призводять до відмови у компенсації, Антон Самойленко називає наступні:

• помилка у статусі (люди часто плутають у «Дії» категорії «пошкоджене» та «зруйноване» – тоді треба буде подати заяву ще раз);

• неякісні фото: якщо людина сама завантажує фото, на яких неможливо ідентифікувати будинок або вулицю (немає прив'язки до місцевості), комісія не зможе ухвалити позитивне рішення;

• людина офіційно не є власником майна.

Зруйнована будівля в «червоній зоні» Херсона. Фото Олександра Андрющенка / «Вгору»

Очі в небі: як обстежити будинок у «червоній зоні»

Найбільша складність виникає на прибережних територіях, куди комісія фізично не може виїхати через небезпеку для життя. За законом, комісія має опрацювати заяву за 30 днів, але у прифронтових селах це часто неможливо. Один із виходів – дистанційне обстеження.

За словами посадовця, всі комісії забезпечені дронами, територіальні громади закупили необхідне одразу після виходу відповідної постанови. Однак використання БпЛА в «червоній зоні» практично неможливе через активну роботу засобів РЕБ (радіоелектронної боротьби), РЕР (радіоелектронної розвідки) та військові обмеження на польоти.

Щоб підтвердити руйнування дистанційно, влада співпрацює з Держкосмосом, проте якість супутникових знімків не завжди дозволяє чітко розгледіти пошкодження. Андрій Самойленко розповів, що з понад 200 запитів лише у 28 випадках вдалося отримати якісні фото, придатні для оформлення заяв.

Найефективнішим шляхом він вважає взаємодію з військовими: комісії намагаються домовитися з військовими підрозділами, щоб отримати знімки районів, зроблені під час аеророзвідки. 

«Дуже багато домовляються з військовими, дуже багато, це 50%, – розповідає заступник голови ОВА. – Військові та керівники наших громад співпрацюють, вони допомагають одне одному. Військовим не дуже зручно. Але вони нам роблять».

Через відсутність візуального підтвердження руйнувань в області наразі призупинено розгляд 1800 заяв. Термін «Призупинення розгляду заяви» у контексті програми «єВідновлення» часто лякає людей, але насправді це не відмова. Це технічна пауза, вона  означає, що комісія наразі не може ухвалити  остаточне рішення, але й не закриває вашу справу. Якість знімків залишається ключовою проблемою для прифронтових зон.

Антон Самойленко розповідає, що зараз на державному рівні активно обговорюють можливість дати громадам доступ до якісних супутникових знімків від Google, Maxar або Delta. Головна проблема в тому, що військові не дозволяють використовувати свіжі фото, оскільки це секретна інформація, яка може видати позиції наших захисників і наразити їх на небезпеку. Щоб розв'язати це питання, розглядається можливість надання доступу 1-2 уповноваженим особам в області до архівних даних (наприклад, із затримкою у 6 місяців) під особисту відповідальність за нерозголошення. Це дозволить комісіям нарешті розібрати складні випадки та підтвердити руйнування, не виїжджаючи на небезпечні об'єкти в «червоній зоні».

«Ідуть дебати. Буквально останній місяць активно, тому що всі прифронтові області зараз забуксували. Дуже велика кількість призупинених заяв, і всі бачать цю статистику, і всі хочуть якось зіштовхнути. Тому з Генштабом ведуться перемовини, я думаю, найближчим часом це рішення схвалять», – запевняє посадовець.

Чи можна використати як доказ відео з російських дронів, що зафіксували момент влучання з прив’язкою до координат, які часто публікують у мережі? Посадовець зізнається, що в його практиці таких випадків не було. Він каже, що законодавчих заборон на використання таких матеріалів немає, та й сам він не бачить перешкод, аби прийняти їх до розгляду. Головне, щоб такі кадри були отримані з відкритих джерел, а не через пряму комунікацію з окупантами.

«Червона зона» Херсона. Стоп-кадр відео з російського дрона (з окупаційних джерел)

Чи можуть визнати знищеними населені пункти

Сьогодні на Херсонщині існують цілі мікрорайони та села, де масштаб руйнувань очевидний навіть без детальних експертиз. Проте наразі комісії змушені обстежувати кожен об’єкт окремо. Визнання вщент знищеними цілі населені пункти або окремі мікрорайони дозволило б автоматично нараховувати компенсації всім власникам житла в таких зонах.

Наразі комісії не мають юридичного права визнавати цілі села чи мікрорайони вщент зруйнованими «пакетом». Для цього уряд має внести зміни до постанови, щоб дозволити автоматичне підтвердження знищення майна без індивідуального обстеження кожної будівлі. Такий крок значно пришвидшив би видачу сертифікатів, оскільки зараз комісії часто «буксують» на об'єктах, де важко юридично зафіксувати відсоток пошкоджень, хоча фактично район знищено повністю.

Проте, за словами Антона Самойленка, основна перешкода – вимоги міжнародних донорів, які фінансують «єВідновлення». Для них одиниця контролю – це конкретний об’єкт, а не населений пункт загалом. Кожен такий крок потребує погодження алгоритмів, щоб уникнути корупційних ризиків, зазначає посадовець. Він каже, що остаточного рішення від уряду та міжнародних донорів щодо групового визнання руйнувань наразі ще немає.

Лівобережжя та окуповані території: коли дійде черга?

Не менш болючим є питання компенсацій для мешканців окупованих громад. Наразі власники покинутих будинків та паїв на тимчасово непідконтрольних територіях не можуть скористатися програмою «єВідновлення».

Вид з дрона на тимчасово окуповані Олешки. Фото: 34-та бригада морської піхоти / Byline Times

Проте крига скресла: уряд вже запустили пілотний проєкт на прикладі Мелітополя, щоб відпрацювати механізм дистанційної оцінки майна в окупації. Перші відгуки та результати цього експерименту очікуються вже протягом найближчого місяця, повідомляє посадовець. Після аналізу «мелітопольського сценарію» має з’явитися єдина урядова програма, яка дозволить власникам майна з окупованих територій подавати заявки на компенсацію за аналогічною схемою.

Самойленко зазначив, що цей процес є непростим, але в адміністрації розуміють, наскільки важлива  ця допомога для людей. Зараз триває перевірка нових механізмів, і після завершення експерименту має запрацювати державна програма. Вона дозволить отримати компенсації всім, чиє житло залишилося на окупованих територіях.

Про інші аспекти програми «єВідновлення» читайте у попередніх матеріалах «Вгору»:

• Виплати «єВідновлення» за ремонт пошкодженого житла зросли. Що варто знати
• «єВідновлення». Компенсацію за спільне пошкоджене житло тепер можна отримати без згоди всіх співвласників
• Як повторно звернутися за компенсацією «єВідновлення», якщо з об'єктивних причин не використав гроші вчасно
• Як отримати компенсацію за знищене або пошкоджене житло, якщо воно перебуває у спільній власності
• «Червона зона» не перешкода. Як дистанційно зафіксувати зруйноване житло на Херсонщині та отримати компенсацію