Отримали 6500 гривень «єПідтримки»? А тепер поверніть!

Історія ця не нова, але набуває все нових і нових відтінків.

На початку повномасштабної війни уряд України прийняв рішення надати допомогу в розмірі 6500 гривень українцям, які втратили можливість працювати – ФОПам усіх груп і найманим працівникам із регіонів, де велись активні бойові дії. Туди входила і Херсонщина. Заявку можна було подати до 31 березня 2022 року.

За даними платформи Опендатабот із посиланням на Мінекономіки, на початок вересня 2023 року, за програмою «єПідтримка» по 6500 гривень отримали понад 4,7 мільйона українців, які втратили доходи під час війни. Тут же стверджується, що 60 тисяч з них отримали ці кошти «неправомірно», «не маючи на це підстав» або «помилково». Цими «порушниками» виявились «бюджетники», які «не мали права» на допомогу, бо їм «продовжували виплачувати зарплату в повному обсязі» і «навіть у найскладніші часи».

І саме у цьому місці багато херсонських «бюджетників», яким нараховувалася зарплата з обласного бюджету, згадають, як їм «виплачували зарплату в повному обсязі» з березня по кінець червня 2022 року. Тоді через втрату чиновниками електронних ключів і підписів працівникам і копійчини на рахунок не впало. Згодом виплати надолужили, але ж на ці три-чотири місяці люди реально залишилися без засобів для існування.

І якщо у квітні 2022 року, вже після того, як збір заявок був закритий, в офіційних джерелах і в пресі можна було знайти обмеження щодо отримувачів допомоги: «крім працівників бюджетних установ, фондів загальнодержавного Страхування та Державної служби», то на початку березня Мінцифри, повідомляючи про програму, ще не давав інформацію про те, що «бюджетники» у категорію отримувачів допомоги не входять:

Хто отримає 6500 грн єПідтримки❓

✅наймані працівники, за яких сплачується ЄСВ

✅ФОП усіх груп

(Телеграм-канал Мінцифри, 8 березня 2022 р.)

Тож подавали заявки через «Дію» всі, хто мав таку можливість. Допомога приходила не всім і не одразу. Той, хто отримав гроші, щиро радів.

Проблема «безпідставно отриманих коштів» вигулькнула ще у травні 2022 року (тоді мова йшла про понад 25 тисяч українців), але гроші, які згодом визнали «неправомірно отриманими», продовжували надходити людям і далі. Виплати, які більш ніж за рік потрапили в число «незаконно отриманих», були проведені принаймні наприкінці червня 2022 року. І не факт, що це були останні такі надходження за програмою «єПідтримка».

Час від часу тема «неправомірно отриманих коштів» підіймалась і згасала, новий її виток прийшовся на кінець літа 2023 року. Тоді «взялися» за освітян. У серпні до шкіл, вишів і управлінь освіти з вимогою повернути гроші полетіли «листи щастя». У вересні дійшли руки й до працівників культури. Зауважте: гроші видавали персонально, а повертати змушують через роботодавців, немов і розраховуючи на те, що ті будуть психологічно тиснути на «боржників». І на десерт: «У разі неповернення безпідставно отриманих бюджетних коштів Мінекономіки буде змушене звернутися до суду».

Не дивно, що цей факт став чудовим подарунком для російських пропагандистів, які наприкінці літа стали «розкручувати» ІПСО про те, що українців масово змушують повертати кошти, отримані від держави на початку повномасштабної війни. Звісно, про нюанси – нічичирк.

Чому заявки на допомогу тим, хто не мав на неї право, не відхилили, залишається загадкою. Тепер держава рахує бюджетні збитки у 390 мільйонів грн і перекладає свої прорахунки та помилки на звичайних людей, закликаючи їх повернути кошти. І не просто повернути виплату, сума якої часом є більшою за місячну зарплату деяких працівників, а ще й заплатити банківську комісію за переказ. Гроші це невеликі, але така вимога схожа на знущання. Проте майже чверть отримувачів допомоги, а саме 14,5 тисячі, вже повернули кошти. Більшість людей вважають вимогу держави повернути гроші несправедливою.

Юристи трактують ситуацію по-різному. Одні вважають, що повернення коштів – крок добровільний і не має юридичної сили. Радять не поспішати повертати гроші, кажуть, що додаткової ні кримінальної, ні адміністративної, ні дисциплінарної відповідальності за неповернення коштів не передбачено. Що держава фактично не має законних способів стягнути з людей навіть помилково нараховані кошти. Що навіть, якщо держава подаватиме до суду, то процес розтягнеться років на три. Інші ж лякають судами, арештами банківських рахунків та майна боржника, необхідністю сплатити ще й судовий збір у кілька тисяч гривень або інфляційне нарахування 2200 грн. І впевнені, що суд буде на боці держави.

За роз’ясненням ситуації Медіаплатформа "Вгору" звернулася до адвоката громадської приймальні благодійної організації "Фонду милосердя та здоров'я", юриста громадської приймальні української Гельсінської спілки з прав людини Олександра Данилова.

Як так вийшло, що люди, які не мали з точки зору держави отримувати ці гроші, все ж таки їх отримали?

Важко відповісти, це не юридичне питання. Можливо, це збій. Можливо, вони не могли, не хотіли, або не ставили собі за мету перевірити статус кожного отримувача. В нашому випадку ключові питання такі: чи є людина платником ЄСВ або хто за неї платить ЄСВ? Підприємець платить за себе сам, за найманого працівника платить роботодавець. Зараз держава виключила з переліку роботодавців всі установи, де роботодавцем прямо або опосередковано є держава, та вимагає повернути гроші всіх, у кого ЄСВ не заплачено особисто або комерційною установою.

Тобто, допомога надавалася застрахованим особам, які працювали на умовах трудового договору (контракту), гіг-контракту, іншого цивільно-правового договору, на інших підставах, передбачених законом, та фізичним особам – підприємцям, страхувальники яких одночасно відповідають таким ознакам:

• перебувають на обліку як платники єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування в окремих адміністративно-територіальних одиницях за переліком, що затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням ДСНС;
• подали в установленому законодавством порядку податкову звітність за IV квартал 2021 р. або річну звітність за 2021 рік;
• не є бюджетними установами, фондами загальнообов’язкового державного страхування.

Тож повертати гроші треба?

Якщо людина є працівником бюджетної установи – треба.

З урахуванням того, що одна людина може одночасно бути і підприємцем, і «бюджетником», і пенсіонером, чи може такий додатковий статус вплинути на необхідність повернення коштів?

За людину, яка як підприємець платила ЄСВ самостійно, поборотися можна. У такому випадку можна взяти звітність і написати зворотне звернення, що, відповідно до листа, всі особи, за яких платили ЄСВ не з державного бюджету, а платили ЄСВ самостійно, мають право на допомогу. У разі, якщо підприємець є ще й пенсіонером, і як пенсіонер він може не платити (і більшість не сплачує) ЄСВ, то варіантів немає, повертати гроші доведеться. Насправді ж кожна ситуація є індивідуальною, і розбиратися варто по кожному випадку окремо.

Якщо Міністерство чи якісь державні органи подадуть до суду, чим це загрожує людині?

Це додаткові складнощі. Як от фактична залученість до судового процесу, витрати на правову допомогу, якщо людина вирішить залучити адвоката. Також не треба забувати про судовий збір, який у більшості випадків буде відшкодовуватися відповідачем (людиною).

Чи можуть заблокувати рахунки?

До рішення суду ні. Може бути ухвала суду про накладення арешту, забезпечення позову. Але ніхто за 6,5 тисяч гривень арештовувати рахунки людині не буде. Рахунки блокуються на підставі арешту, накладеного судом, виконавчою службою, поліцією. 

Якщо людина вирішила повернути кошти, в які терміни це потрібно зробити?

Термінів немає. У розумінні держави, ви повинні були повернути гроші з моменту їх отримання. Тобто, сьогодні отримали повідомлення, а вчора повинні були вже повернути. Тому що держава вважає, що це незаконно отримані гроші.

Якщо в людини коштів немає, вона їх витратила, нема чого повернути – чи можливий варіант вираховувати ці 6500 із зарплати?

Вираховувати з зарплати можна на підставі рішення суду. В принципі, можна просто платити частинами, вказувати код, але потрібно бути готовими до того, що вам потім доведеться підтверджувати попередні перекази, що ви вже розрахувалися з державою. Тобто, теоретично можна, але насправді проблемно.Тому якщо  маєте можливість і намір оплачувати – робіть це, і бажано одним платежем.

P.S. Нагадуємо, громадська приймальня Фонду милосердя та здоров'я надає безоплатну правову або юридичну консультацію. В матеріалах Медіаплатформи «Вгору» є чимало корисної інформації від Фонду: чи мають фермери платити за розмінування полів, як за воєнного стану оформити спадок, чи варто очікувати херсонцям відключення електрики або інших комунальних послуг, як отримати субсидію, коли є борги за комуналку; як отримати компенсацію за знищене та пошкоджене майно.

Отримати безоплатну правову або юридичну консультацію фахівців громадської приймальні БО ФМЗ можна за телефонами: + 380 66 790 9021, +38 (066) 945 65 60 (Телеграм, Viber) щодня з понеділка по п'ятницю з 9.00 до 17.00.

Електронна адреса: [email protected]

Задля безпеки та зручності клієнтів особистий прийом у Херсоні проводиться виключно за попереднім записом за номером телефона +38066 94 56 560.