Молоді люди, які навчалися або закінчили школу на тимчасово окупованій території й не мають українського документа про освіту, можуть отримати його трьома способами: пройти процедуру визнання результатів навчання, зарахуватися на екстернат або отримати свідоцтво під час вступу через освітній центр.
Ці способи мають різні умови, строки та вимоги до документів і оцінювання. Видання «Вгору» пояснює, як вони працюють та кому підходить кожен із них.
Про способи отримання українського свідоцтва про здобуття повної загальної середньої освіти розповіла Валерія Куберська, юристка Центру громадянської просвіти «Альменда». Організація працює у сфері захисту прав дітей і молоді з окупованих та деокупованих територій на українську освіту. За словами юристки, є три способи отримати такий документ (далі – свідоцтво).
Навчатися за українською освітньою програмою можна як під час перебування в окупації, так і після виїзду з тимчасово окупованої території. Для цього передбачені різні процедури, зокрема спрощені.
Додати Вгору як бажане джерело в GoogleТож тримати свідоцтво можна трьома способами:
Через освітній центр – під час вступної кампанії та за умови вступу до закладу освіти.
Через екстернатну форму навчання – передбачає проходження освітньої програми та оцінювання з предметів, визначених школою.
Через визнання результатів навчання, здобутих в окупації – за спрощеною процедурою: потрібно пройти оцінювання лише з предметів українознавчого компонента, а результати з інших предметів зараховують на підставі освітньої декларації.
За словами Валерії Куберської, умови вступу через освітні центри можуть змінюватися щороку – залежно від правил відповідної вступної кампанії. Натомість екстернатна форма навчання та визнання результатів навчання за українознавчим компонентом не залежать від вступної кампанії. Ці процедури регулюють окремі нормативні документи.
За даними управління освіти Херсонської ОВА, упродовж 2021/2022–2025/2026 навчальних років у школах Херсонщини повну загальну середню освіту здобули понад 23 тисячі учнів. З них понад 4 тисячі навчалися на окупованій території області дистанційно в українських школах. Водночас до статистики за 2022 рік входять і показники правобережної частини Херсонщини, яка була тоді окупованою.

Інфографіка: “Вгору”. Створено з допомогою ШІ
За цей період, на 26 жовтня 2026 року, 672 учні виїхали з окупованої Херсонщини та звернулися до закладів освіти області, щоб отримати українське свідоцтво про здобуття базової або повної загальної середньої освіти.
Ще 689 На 26 жовтня 2026 року колишніх учнів, які перебувають на ТОТ Херсонщини або виїхали звідти, не мають українських свідоцтв про здобуття базової чи повної загальної середньої освіти та поки не зверталися по них. В управлінні уточнили, що в чотирьох громадах області такий облік не ведуть, оскільки місцеві заклади освіти не провадять освітньої діяльності.
Також в управлінні зазначили, що 167 шкіл Херсонщини уповноважені видавати дітям із ТОТ документи про здобуття базової або повної загальної середньої освіти.
За словами Валерії Куберської, один із найпоширеніших способів отримати українське свідоцтво про повну загальну середню освіту – вступити до закладу вищої, фахової передвищої або професійної освіти через освітній центр. Цей шлях дає змогу отримати свідоцтво безпосередньо під час вступної кампанії.
Освітні центри працюють із 1 червня до 30 вересня. Створюють їх при приймальних комісіях вишів. Раніше вони мали назву «Крим-Україна» або ж «Донбас-Україна», цьогоріч – «Освіта-Україна». З ними взаємодіють уповноважені школи, де вступники проходять оцінювання.
Щоб скористатися цією процедурою, потрібно звернутися до освітнього центру при закладі вищої освіти, до якого планує вступати абітурієнт. Після цього заклад направляє вступника до уповноваженої школи. За правилами цьогорічної вступної кампанії, необхідно було пройти річне оцінювання з двох предметів: історії України та української мови.
Перед початком процедури вступник також має заповнити освітню декларацію – документ, у якому зазначає, які предмети вивчав. Відсутність паспорта не перешкоджає вступу через освітні центри: за словами юристки, для цього достатньо свідоцтва про народження.

Свідоцтво про здобуття повної загальної середньої освіти. Фото з сайту відділу освіти, молодіжної політики та спорту Снятинської міської ради
У свідоцтві, яке отримують за цією процедурою, оцінки виставляють лише з двох предметів, з яких вступник проходив оцінювання, тобто української мови та історії України. З інших предметів зазначають відмітку «атестовано». За словами фахівчині, такого свідоцтва достатньо для вступу до вишу.
Водночас цей спосіб отримання свідоцтва про повну загальну середню освіту має обмеження: скористатися ним можуть люди, які перебувають на ТОТ, або ті, хто виїхав звідти після 1 жовтня року, що передує року вступу. Якщо людина хоче лише отримати свідоцтво, але не планує вступати до закладу освіти, цей варіант їй не підійде.
Юристка звертає увагу ще на одну проблему – освітні втрати через навчання в окупації.
«Єдиний вагомий нюанс – це великі освітні втрати через проживання в окупації. Багатьом дійсно потрібна допомога та підготовка, але, на жаль, немає такої повноцінної програми, яка б це забезпечувала», – зазначила вона.
Щороку перед вступною кампанією МОН оновлює на своєму сайті перелік таких центрів. Однак на практиці ця інформація може з'являтися із запізненням. Тому Валерія Куберська радить орієнтуватися на перелік за попередній рік. Хоча він може змінюватися, за її словами, ці зміни незначні.
Отримати свідоцтво про повну загальну середню освіту можна також через екстернатну форму навчання. Зарахуватися на екстернат до навчального закладу можна впродовж навчального року, зазначила юристка.
Водночас для повнолітніх, які не мають паспорта, його відсутність може стати перешкодою для зарахування до школи. Це стосується, зокрема, тих, хто втратив паспорт або ніколи його не мав і проходить процедуру встановлення особи, яка може тривати роками, зауважила фахівчиня.
«Дуже часто цей спосіб використовують ті, хто трохи раніше перемістився та вже не може претендувати на спрощену процедуру вступу через освітні центри», – зазначила Валерія Куберська.
Одна з переваг екстернату – індивідуальний підхід до навчання. За словами юристки, для учня розробляють індивідуальний план, передбачають консультації з учителями, а строки проходження оцінювання можна узгоджувати зі школою.
Водночас екстернат передбачає вивчення всіх предметів, передбачених освітньою програмою закладу освіти, та складання іспитів із визначених програмою дисциплін. Кількість предметів залежить від школи: в одних закладах їх може бути 15-16, в інших – понад 20. Тому перед зарахуванням варто оцінити навчальне навантаження, зауважила Валерія Куберська.
Ще один спосіб отримати свідоцтво про повну загальну середню освіту – звернутися до школи, яка працює за Типовою освітньою програмою для навчання дітей, які проживають або проживали на тимчасово окупованій території України. Програму затвердили у липні 2025 року, повідомляли в Міністерстві освіти і науки України (МОН).
Валерія Куберська назвала затвердження програми кроком назустріч молоді, яка перебуває в окупації або вже виїхала звідти.
Результати навчання, здобутого в окупації, визнають за процедурою, передбаченою Порядком Міністерства освіти і науки України. Вона не передбачає оцінювання з усіх шкільних дисциплін: потрібно скласти іспити лише з предметів українознавчого компонента. Цьогоріч для учнів 11 класу це були українська мова й література, історія України, громадянська освіта й основи цивільного захисту та географія України.
«Також треба заповнити освітню декларацію. Позитивним моментом є те, що потрібно скласти лише кілька іспитів із предметів українознавчого компонента, що зменшує навантаження», – зазначила юристка.

Зображення ілюстративне. Canva
У межах програми учні також можуть готуватися до національного мультипредметного тесту (НМТ) та отримувати індивідуальні консультації. Ще одна перевага, за словами Валерії Куберської, – можливість скласти всі іспити за один день. Чинний порядок передбачає, що за зверненням людини оцінювання можна пройти протягом одного календарного дня, зокрема дистанційно.
Водночас програма має й обмеження. Як і у випадку з екстернатом, повнолітню людину, яка не має паспорта, не можуть зарахувати до школи за цією процедурою, зазначила юристка.
«Тут така невизначеність і незрозумілість, бо начебто створюються умови для молоді, щоб сприяти її адаптації на підконтрольній Україні території, але з іншого боку блокується можливість пройти цю процедуру через відсутність паспорта», – додала Валерія Куберська.
За спостереженнями юристки, в Україні небагато закладів освіти, які реалізують цю програму на практиці. Окремого переліку таких шкіл немає. Тому знайти заклад, який працює за програмою, можна за допомогою громадських організацій, що займаються цим питанням, або звернувшись до органів управління освітою в області.
Крім того, школи, до яких звертаються для отримання українського документа про повну загальну середню освіту, не можуть вимагати свідоцтва про освіту від окупаційних шкіл. Проте, за словами фахівчині, на практиці такі вимоги все ж висувають.
Якщо школа вимагає документ про освіту, виданий окупаційним закладом, юристка радить спочатку спробувати владнати ситуацію безпосередньо з адміністрацією школи. Якщо це не допоможе, можна звернутися до Освітнього омбудсмана або громадських організацій, які працюють у сфері захисту права на освіту. Вони можуть надати роз’яснення та допомогти розібратися із ситуацією.
За словами Валерії Куберської, молоді люди, які звертаються до організації по допомогу з отриманням свідоцтва про повну загальну середню освіту, переважно не знають про можливість скористатися спрощеними процедурами.
«Люди не приходять із готовим рішенням: вони не знають, що можна скористатися тією чи іншою процедурою. Вони приходять із запитом розв'язати проблему, питають, як замінити окупаційний документ про освіту. Часто справді думають, що для отримання українського свідоцтва потрібно ледь не заново проходити всю школу, бо просто не знають про спрощені процедури», – розповіла юристка.
На думку Валерії Куберської, одна з причин – інформаційний вакуум на тимчасово окупованих територіях України, який посилюється через проблеми зі зв’язком. Якщо раніше люди могли телефонувати з окупації через месенджери, то останнім часом така комунікація майже припинилася. Тепер спілкування переважно відбувається в повідомленнях, а консультації розтягуються в часі.