Україна втрачає молодь? Чому стає менше вступників з окупованих територій

Скриншоти з телеграм-каналу окупаційного медіа

Водночас чоловіки, які навчаються у вишах ТОТ, можуть стати мобілізаційним ресурсом для російської армії. Постійний представник президента України в Автономній Республіці Крим Денис Чистіков розповідав Крим.Реалії, що для поповнення мобілізаційного резерву російська влада впроваджує низку кроків. Зокрема, підвищує вартість вищої освіти на ТОТ та у РФ, надаючи пільги на навчання учасникам війни проти України. 

Перебування молоді на ТОТ також пов'язане з ризиком переслідувань. Відомі випадки незаконного утримання та засудження за сфабрикованими обвинуваченнями у "шпигунстві" та "державній зраді".

Зокрема, окупаційний Херсонський обласний суд навесні 2025 року виніс незаконний вирок 19-річній Юлії Соколовій за “шпигунство” та “державну зраду”. Дівчина отримала 9 років ув’язнення у виправній колонії.  Студентку законного ХДУ Ганну Єльцову у листопаді 2022 року викрали з власної домівки у селі Агаймани Генічеського району. Згодом, незаконний суд виніс “вирок”: 10 років в’язниці за “шпигунство”.

Ганна Єльцова. Скриншот з відео окупаційного медіа

За даними  МОН, дипломи та інші документи про освіту, видані в окупації, не визнаються та не мають юридичної сили ні в Україні, ні в інших країнах світу. В Україні для людей, які навчалися на ТОТ, діє процедура визнання результатів навчання.

Труднощі на шляху з окупації до української освіти 

Підготовка до вступу у заклад вищої освіти – складний етап для будь-якої молодої людини, незалежно від місця проживання, каже  менеджерка освітніх програм благодійного фонду “Схід SOS” Юлія Кішенко. Молодь з окупації має більше труднощів пов’язаних з виїздом та адаптацією. 

За її словами, однією з головних причин зменшення кількості вступників з ТОТ є системна робота РФ з інтеграції молоді в російську освіту. Але, попри це, частина молодих людей продовжує обирати навчання в Україні. 

Найскладнішим етапом стає виїзд. Потрапити на підконтрольну Україні територію тепер можна лише через Росію та інші держави – Білорусь, Грузію, Молдову, Туреччину або країни Європи.

Дорога може тривати кілька днів та бути небезпечною через перевірки окупантів та фільтраційні заходи. Крім цього, за виїзд часто доводиться платити перевізникам.

За словами Юлії Кішенко, в Україні працюють організації, які допомагають виїхати з окупації. Контакти можна знайти на сайті  БФ "Схід SOS".

Наступна перешкода – обмежений доступ до інформації про вступ до українських закладів вищої освіти. Пошук таких відомостей може закінчитися репресіями.

Серед молоді в окупації, зазначає Юлія, поширена думка, що для виїзду та вступу до українського вишу обов’язково потрібні український паспорт і документи про освіту, видані українською школою. Проте це не так. 

Якщо людина не має українського паспорта, у більшості країн, через які виїжджають з ТОТ, можна звернутися до українських консульств та отримати посвідчення особи на повернення в Україну або, як його ще називають, "білий паспорт". 

В освітніх центрах “Крим-Україна” та “Донбас-Україна”, при закладах вищої освіти, допомагають пройти спрощену процедуру вступу й отримати українські документи про освіту. 

Студенти ХДАЕУ під час заняття. Фото: сторінка ХДАЕУ

Для фінансової підтримки вступників з ТОТ в Україні діють програми підтримки. Зокрема, молодь може отримати підйомну допомогу – 50 тисяч гривень. Також триетапну підтримку надає Координаційний центр із розвитку сімейного виховання та догляду дітей.

Започаткована програма “Зимовий вступ” на нульовий курс – 3-6-місячне навчання з підготовкою до НМТ. Ініціатива також передбачає гранти на навчання, адресну споживчу допомогу та оплату проживання в гуртожитку.

Після зарахування студенти з ТОТ також мають право на академічну або соціальну стипендію.

Юлія Кішенко каже, що частина студентів з окупованих територій під час навчання змушені працювати, аби оплачувати повсякденні витрати. 

Одним із механізмів підтримки вступників із ТОТ є квота-2 – визначена частка бюджетних місць для молоді з окупованих територій та територій активних бойових дій. Для більшості вишів вона становить 10%, а для переміщених закладів вищої освіти – 40%.

Що Україна має запропонувати студентам із ТОТ

Молодь, яка виїхала з окупації для навчання в українських вишах, часто потребує не лише спрощеного вступу, а й психологічної, менторської, юридичної підтримки.  

Юлія Кішенко розповідає, що у “Схід SOS” допомагали вступникам навіть у базових речах. Наприклад,  хлопцю, який щойно виїхав з окупації, допомагали отримати посилку на “Новій пошті”, адже він не мав паспорта, місця реєстрації та раніше не користувався такими сервісами.

День відкритих дверей релокованого з Херсонщини ХДАЕУ у Кропивницькому. Фото: сторінка ХДАЕУ

За словами Юлії, студенти з ТОТ часто потребують допомоги при зверненні до ЦНАПів, оформленні банківських карток та адаптації до життя у новому місті. 

Особливо необхідна фінансова підтримка. На думку Юлії Кішенко, держава має розширювати можливості для вступу молоді з ТОТ на бюджетну форму навчання.

Водночас важливо і надалі поширювати інформацію про вступ до українських вишів на окупованих територіях, попри блокування ресурсів.

Читайте також інші матеріали "Вгору" про освіту:

• Замість уроків – пропаганда: як РФ знищує українську школу і майбутнє дітей на окупованій Херсонщині
• "Вони бачили своїх вчителів лише на екрані монітора": як війна змінила навчання дітей з Херсона
• Як вступити до українського університету з окупованих територій у 2026 році: правила та можливості
• Як вступити до українського університету з окупованих територій у 2026 році: правила та можливості