Як працює заочне правосуддя в Україні під час війни

Повідомлення про підозри та судові вироки регулярно з’являються у новинах, оскільки мають суспільний інтерес. Деякі  підозрювані перебувають за межами України та переховуються від слідства. У таких випадках закон передбачає спеціальну процедуру — заочне правосуддя (in absentia).

Як працює цей механізм, чому він потрібен і що означає заочний вирок на практиці — пояснює “Вгору”.

Що таке заочне правосуддя (in absentia) і як воно працює 

Заочне провадження можливе у справах, де фігурує повнолітня людина, яка переховується на тимчасово окупованих територіях або в РФ чи оголошена у міжнародний розшук. Також його застосовують щодо обмінених військовополонених іта у справах про тяжкі злочини, наприклад, хабарництво, геноцид, порушення законів та звичаїв війни.  

В Україні цей механізм запровадили у 2014 році, після початку російської агресії. Як пояснює Херсонський апеляційний суд, значення заочного провадження особливо помітне у справах щодо злочинів проти національної безпеки, колабораціонізму і державної зради. Без процедури in absentia (заочного розгляду) значна частина цих справ не доходила б до суду, що суперечить принципу невідворотності відповідальності та суспільному запиту на справедливість.

У таких провадженнях підозру вручають також  у “заочному порядку”. Документ надсилають звичайною або електронною поштою за місцем проживання або за місцем роботи. Якщо правоохоронцям невідоме місцезнаходження людини, вони публікують відповідні оголошення в газетах “Голос України” та “Урядовий кур’єр”, на сайті Офісу Генерального прокурора і порталі “Судова влада України”.

Наступний етап — досудове розслідування: збір і фіксація даних про правопорушення та людей, які його вчинили. Щоб його розпочати, потрібне винесення постанови про оголошення фігуранта справи в міжнародний розшук, а також підтвердження, що він ухиляється від явки на виклик правоохоронців.

Щодо нього можуть обрати запобіжний захід, зокрема, заочний арешт. Щойно людина перетне державний кордон України, її мають затримати та передати правоохоронним органам. Далі суд повинен розглянути питання про застосування обраного запобіжного заходу або його заміну на м’якший. 

При цьому клопотання про обрання запобіжного заходу розглядають так само, як і в звичайних справах. Повістки про виклик до українського суду публікують на сайті Офісу Генерального прокурора. У деяких випадках суд додатково намагається повідомити підозрюваного електронною поштою, у месенджерах або через родичів. 

Верховний Суд зазначає, що обвинувачений вважається належним чином ознайомленим зі змістом повістки з моменту її публікації в медіа загальнодержавного рівня.

Інші етапи справи — від експертиз до допиту свідків — проходять так само, як і в звичайному кримінальному процесі. Після завершення слідства матеріали передають до суду, але спершу прокурор має отримати дозвіл на заочний розгляд справи. 

“In absentia” не позбавляє права на захист. До справи долучається адвокат, призначений державою. Він ознайомлюється з матеріалами й представляє інтереси обвинуваченого в суді. 

Заочний розгляд справи не означає, що суд автоматично визнає людину винною. Ухвалюючи заочне рішення, він зобов’язаний дослідити наявні докази та встановити фактичні обставини справи.

Вирок встановлює винуватість або невинуватість людини. Часткове виконання рішення можливе, зокрема шляхом конфіскації майна. У деяких випадках також застосовується екстрадиція — процедура затримання та передання обвинуваченого з однієї держави до іншої. 

Заочний розгляд справи полковника ФСБ РФ Дмитра Лайкова. Фото: Олег Батурін/ЦЖР   

Чи можна оскаржити заочний вирок

Заочне рішення можна переглянути у суді, який ухвалив його. Відповідач має право подати заяву про перегляд протягом 30 днів із дня проголошення. Якщо повний текст рішення не вручили одразу, строк можуть поновити за умови подання заяви протягом 20 днів із моменту отримання копії.

Після розгляду заяви суд або залишає заочне рішення без змін, або скасовує його й призначає новий розгляд справи за загальною процедурою. Якщо заяву не задовольнили, рішення можна оскаржити в апеляційному порядку.

Якщо людина вважає, що її права на справедливий суд було порушено, вона може звернутися до Європейського суду з прав людини. Там потенційно можуть ухвалити рішення проти держави та зобов’язати її виплатити компенсацію. 

Які проблеми виникають під час заочного судочинства 

Головна проблема “заочних” справ — виконання вироків. Україна працює з міжнародними партнерами, але це не гарантує розшуку або видачі підозрюваних. 

Експерт “Медійної ініціативи за права людини” з Міжнародного гуманітарного права Андрій Яковлєв зазначає, що спочатку фігурантів оголошують у розшук в межах держави, а потім дані передаються а потім дані передаються до Міжнародної організації кримінальної поліції (Інтерпол). Однак на заваді стоїть третя стаття Статуту Інтерполу, яка суворо забороняє втручатися в розслідування справ воєнного характеру. Тобто організація не може оголошувати в міжнародний розшук іноземних громадян, яким інкримінують воєнні злочини. 

Ілюстративне фото: Interpol

Застосувати покарання на практиці може бути складно або взагалі неможливо. Наприклад, виконати вирок щодо людини, яка перебуває в недружніх або невизнаних Україною країнах — зокрема Росії, Білорусі, КНДР чи Придністров’ї.

За словами юриста Євгена Крапивіна,одна з проблем заочного судочинства полягає в тому, що потерпілі та їхні родини можуть втрачати віру в справедливість, коли бачать обвинувальні рішення з низькими шансами на реальне виконання покарання. 

Яке значення мають заочні вироки на практиці 

Заочні вироки формують підстави для міжнародного переслідування винних. Йдеться про створення правового статусу, який унеможливлює легальну участь засуджених людей у міжнародних відносинах та обмежує їхню свободу пересування.

Також заочні вироки дозволяють не втрачати важливі докази та фіксувати злочини в межах судової процедури. Це офіційна правова оцінка дій конкретних осіб, яка надалі може використовуватися у міжнародних судах — зокрема для доведення фактів агресії РФ проти України.

Ще один практичний ефект — можливість арешту та конфіскації майна засуджених, яке в перспективі може стати ресурсом для відновлення країни. 

Крім того, за словами судді Великої Палати Верховного Суду Миколи Мазура, такі провадження мають значення, коли йдеться  про конкретних потерпілих від тяжких злочинів, які домагаються притягнення винних до відповідальності в межах судового процесу. 

Судова репортерка, менторка Інституту висвітлення війни та миру Ірина Домащенко підкреслює важливість вироків щодо воєнних злочинів, навіть якщо вони ухвалені заочно. За її словами, якщо інтерес до окремих справ згасає, свідки перестають ходити на засідання і почуваються зневіреними, то з часом значення цих справ може проявитися з новою силою.

“Навіть після того, як мине е декілька років, російського військового затримають та екстрадують. Люди побачать, що справедливість наступила і цей вирок виконується”, — зазначає вона.

Більше матеріалів про судові процеси:

• Суд в Гаазі: чому заяви окупантів про те, що все Азовське море стало російським, є фейком

• Сексуальне насильство, пов’язане з війною: чому важливо свідчити про злочини

• «Нюрнберзький трибунал». Історія повторюється?