Війна і спадок: підводні камені спадкування під час воєнного стану

Процес спадкування і до війни викликав чимало питань, а тепер набуває все більшої актуальності – через величезні людські жертви, втрату документів, через неможливість внаслідок перебування на окупованій території вчасно провести всі потрібні процедури.

Як за воєнного стану оформити спадок, з якими проблемами стикаються люди у намаганні реалізувати право на спадкування, Медіаплатформі «Вгору» розповів адвокат громадської приймальні Херсонського фонду Милосердя та здоров'я, юрист громадської приймальні української Гельсінської спілки з прав людини Олександр Данилов.

Які  проблеми успадкування стали найзлободеннішими після  вторгнення?

Наша громадська приймальня стала повноцінно працювати в Херсоні після його звільнення, відтоді кількість звернень стосовно спадкування значно збільшилась. Основні проблеми дві. Перша стосується строків прийняття спадщини, друга – це відсутність документів права власності або свідоцтв про смерть родичів, після яких є намір успадкувати майно.

В які терміни має вкластися спадкоємець, щоб прийняти спадок?

Як і до війни, у 6 місяців.

Зверну увагу на один важливий момент, з яким пов’язано дуже багато звернень. Ще в лютому 2022 року була прийнята постанова Кабінету Міністрів і вийшов наказ Мін'юсту про зміну строків прийняття спадщини. Там йдеться про те, що на час дії воєнного стану до 6-місячного строку на прийняття спадщини додається ще 4 місяці. Була проведена величезна інформаційна кампанія, і органи місцевого самоврядування, нотаріуси, юристи консультували клієнтів: за законом, є 6 місяців плюс додаткові 4, тож на оформлення спадщини людина має 10 місяців.

Але навесні цього року цей пункт із закону виключили. Нотаріуси та суди зайняли таку позицію: у нас є пряма норма 6 місяців – і все. Тому багато людей, які розраховували, що мають час, отримували відмову. Через такий інформаційний дисбаланс дуже багато людей звертається за допомогою.

Але суди розуміють цю ситуацію, вони доволі адекватно розглядають ці справи на встановлення додаткового строку і в переважній більшості йдуть назустріч людям.

Що робити, якщо втрачено документи, які підтверджують право власності?

Важливо перш за все проаналізувати відсутні документи, перевірити, чи внесена інформація про ваше майно в Реєстр прав власності на нерухоме майно. Можна звернутися до нотаріуса, до реєстратора, або зробити це за допомогою електронного підпису – є різні механізми.

Якщо майно зареєстровано, в Реєстрі буде інформація, хто видавав документи, на підставі чого. Щоб у вас на руках був хоча б якийсь документ, ви робите витяг, це коштує 30 гривень, і у нас є вже інформація, що майно зареєстровано і ким.

Якщо це старі документи, які у 1990-х роках або на початку 2000-х пройшли тільки паперову реєстрацію в БТІ, в Реєстрі такої інформації може не бути, бо їх ніхто не вносив. За умови, що немає вашої інвентарної справи, ситуація буде складнішою, але не безнадійною.

Після перевірки в Реєстрі перші кроки мають бути такими. Визначаємо, хто видав документ на право власності: міська рада, адміністрація якогось підприємства, суд своїм рішенням чи ще якась структура. Ми повинні зрозуміти, чи можемо ми до цього органу звернутися за дублікатом через втрату первинного документа. І тут часто постає проблема: немає вже такого органу, або підприємство, адміністрація якого колись видавала документи, ліквідовано тощо.

Якщо не можна отримати дублікат, тоді єдиний механізм – визнання права власності в судовому порядку, ми звертаємося  до суду.

Якщо йдеться про договір купівлі-продажу або спадщину, яку оформлювали в нотаріуса, то ви можете звернутися до цього нотаріуса й попросити видати дублікат, провести реєстрацію – це будуть ваші нові документи.

Тобто, все впирається в те, чи є той орган, який  видав документ на ваше право власності, чи функціонує він. Якщо так – йдемо по дублікат. Якщо не функціонує –  йдемо в суд і захищаємо своє право, оскільки  позбавлені можливості позасудово врегулювати це питання. Це загальний шлях, нюанси є, але дії такі.

Якими є типові помилки при оформленні документів на  спадщину і як їх уникнути?

Найбільша помилка – бездіяльність. Бо з часом проблеми не вирішуються, вони накопичуються, і це ускладнює їх вирішення. Коли хтось помер, коли втрачені документи або є інші проблеми, ви розумієте, що треба звернутися до нотаріуса, треба дооформити документ, треба щось зробити – але багато людей цього не роблять.

Наприклад, дуже багато людей, які звертаються по допомогу, відкривали спадкові справи ще до початку вторгнення, коли функціонував той чи інший приватний нотаріус. Тоді була можливість підійти, дооформити, донести якусь довідку, отримати документи на право власності й забути про це питання. Але люди цього не робили. А зараз, окрім тих проблем, які не були вирішені до війни, додаються нові. Наприклад, приватний нотаріус виїхав із Херсона, призупинив діяльність і перебуває за кордоном. З маленької проблеми у нас утворилась проблема велика.

Тому найперше і найголовніше – не зупинятися і доводити справу до логічного завершення, навіть якщо є якісь складнощі. Коли про це кажу людям, які до нас звертаються, вони відповідають, мовляв, не було часу, грошей… Я розумію, завжди є такі моменти. Але чим надовше затягується проблема, тим складніше її вирішити. Особливо якщо це стосується пропуску строків прийняття спадщини. Чим далі ви пропускаєте ці строки, тим менше шансів, що суд встановить додатковий строк на прийняття спадщини. Тож  чим більше часу минає, тим менше шансів, що суд піде вам назустріч. Тому бездіяльність, затягування – це насправді найбільша проблема.

Як підтвердити родинні відносини?

Ми дуже часто стикаємося з помилками в документах, коли у родичів можуть бути по-різному написані прізвища, по батькові й таке інше. Є ситуації, коли документи втрачено. Якщо  така проблема  є, пам’ятайте: у вас є лише пів року на прийняття спадщини, не затягуйте.

Якщо у прізвищах є відмінності навіть в одній літері, якщо документи втрачені та треба підтвердити родинні зв'язки – вам пряма дорога до органів реєстрації актів цивільного стану, РАЦС (або по-старому ЗАГС). У 80% випадків це питання вирішується тут: ви отримуєте дублікати свідоцтва про народження, повторні свідоцтва про смерть, шлюб або витяги, які підтверджують родинні зв'язки. Наприклад, що ваша тітка і мати, які змінили прізвища, беручи шлюб, є сестрами, бо в них одна мама.

При зверненні до органів реєстрації актів цивільного стану важливо звернути особливу увагу на переклад старих документів, які видали ще російською мовою. Якщо ви вперше звертаєтесь і свідоцтво українською мовою ще не видавалося, то можуть бути різні варіанти написання прізвища українською – наприклад, Данилов і Данілов. Цей момент треба контролювати, щоб прізвища, наприклад, ваше і ваших батьків, збігалися.

Звичайно, є ситуації, коли документи не збереглися, неможливо їх відновити, архів викрали або ви народилися в Росії. Тоді в нас залишається судовий варіант захисту, але насправді він не критично важкий. За умови, що у вас є хоча б мінімальний пакет документів, є свідки, різні докази, суди йдуть назустріч і адекватно реагують на заяви щодо встановлення фактів родинних відносин.

Тому певна проблема підтвердження родинних відносин є, але в більшості випадків вона вирішується в позасудовому порядку. Але якщо і в судовому, то це не критично і доволі оперативно.

Якщо спадкова справа була відкрита на території, яка зараз перебуває в зоні бойових дій, як дізнатися, чи зберегли спадкові справи нотаріуси? Як дооформити спадщину? Куди звертатися громадянам?

За можливості, вам треба комунікувати безпосередньо з нотаріусом, який вів справу, щоб зрозуміти, чи він функціонує, чи ні – з цього треба починати.

Якщо такої можливості немає (немає контактів, через бойові дії нотаріус виїхав), можна у письмовому вигляді або через електронний зв'язок звернутися до Південного міжрегіонального управління юстиції й дізнатися, чи функціонує нотаріус, де він функціонує, якщо він функціонує, чи веде спадкові справи й так далі. Також є багато контактів на сайті Міністерства юстиції України – інформація стосовно нових адрес, телефонів, якщо змінились якісь локації державних нотаріусів, виконавчих служб тощо. Можна звернутись із заявою про отримання інформації на електронну пошту чи звичайним листом. Варіантів багато, треба трошки попрацювати. Так ми виявляємо, функціонує наш нотаріус чи не функціонує.

Якщо він функціонує десь віддалено, тоді виникає наступне питання: чи є в нього ваша спадкова справа? Ситуації можуть бути різними.

Якщо спадкова справа є, але нотаріус не хоче нею займатися або не може до неї дістатися, є варіант оформлення в іншого нотаріуса – за умови, що майно зареєстровано в Реєстрі, є пакет документів, і бажано, щоб у вас були оригінали документів, на підстави яких відкривалася спадкова справа. Механізм видачі документів іншим нотаріусом існує, але він дуже важко реалізується.

Якщо спадкової справи немає, але нотаріус фактично функціонує, ми можемо отримати довідку про це. Або, якщо нотаріус фізично не працює, отримаємо відповідь з Південного міжрегіонального управління – довідку про те, що спадкова справа не збереглася. Після цього звертаємось до будь-якого нотаріуса за місцем перебування, обговорюємо, що у нас втрачена спадкова справа. На підставі того, що немає справи, а у вас немає документів, він вам робить відмову. Далі визнаємо право власності в судовому порядку або чекаємо.

Чому чекаємо? У нас є ситуація, коли нотаріус виїхав за кордон, призупинив діяльність, в його офісі всі справи зберігаються, але він повідомляє, що не повернеться до закінчення бойових дій. І тут у спадкоємця є три шляхи розв'язання проблеми. Він може почекати, коли нотаріус повернеться, і отримати спадок без проблем. Або не чекати й за умови наявності документів намагатися в іншого нотаріуса отримати свідоцтво, що дуже важко і проблематично. Або звернутися до суду за судовим захистом.

Проблема ще в тому, що багато хто звертається до нас для оформлення спадщини після відмови від ЦНАПу чи ДІЇ. Будинок пошкоджений під час обстрілів або затоплений після підриву ГЕС. Люди хотіли подати документи на компенсацію, а виявилося, у них щось недооформлено. Тому вони почали оформлювати спадщину і приводити документи до ладу. І можна зрозуміти людину похилого віку, яка боїться, що через затримку з оформленням документів справа з відновленням її житла затягнеться надовго.

Тому кожен має прийняти рішення. Якщо очікування для вас не критичне, ви маєте комунікацію з нотаріусом, знаєте, що спадкова справа існує і для вас це плюс-мінус прийнято – то можна і почекати. Якщо будинок пошкоджено, ви хочете отримати підтримку від держави або вчинити якісь правочини з цим майном – тоді, звичайно, варто звертатися до іншого нотаріуса або до суду. Суд доволі адекватно реагує на такі звернення, розуміючи причини й обставини. У цьому випадку важливо зробити мінімальну підготовчу роботу для підтвердження, що в архіві документів немає, що нотаріус комунікує чи не комунікує, чи отримати відповідь від Міністерства юстиції.

Як прийняти спадщину, якщо спадкоємець – прямий родич, зареєстрований за адресою цього майна, але не може виїхати з окупованої території? Які дії мають бути зроблені, аби не втратити житло, якщо пів року з дня смерті спадкодавця вже минули?

Якщо ви потенційний спадкоємець, зареєстрований у місці проживання разом із померлим спадкодавцем, і за пів року ви не подали заяву, що ви відмовляєтесь від спадщини, то ви вважаєтесь такою людиною, яка автоматично цю спадщину прийняла. Тому ви не обмежені піврічним терміном на звернення до нотаріуса. Ви фактично вже прийняли спадщину, вам просто треба потім відкрити спадкову справу й отримати свідоцтво, підтвердивши, що були зареєстровані в успадкованому будинку чи квартирі. Строки в цьому випадку відсутні.

Якщо ви були зареєстровані окремо, наприклад, мати в Херсоні, а дочка в Олешках, то, перебуваючи в окупації, ви на цей момент ніяким чином не відкриєте спадщину. Але це не означає, що втратите право спадкування. Після деокупації або після вашого виїзду на деокуповані території ви маєте право звернутися до нотаріуса, отримати відмову, оскільки ви пропустили пів року, і потім звернутися до суду. Суд із вірогідністю у 99% встановить вам додатковий строк на прийняття спадщини. Але тут важливо не чекати, а починати діяти одразу після деокупації або виїзду з деокупованих територій, щоб суд побачив, що ви це зробили тільки-но з'явилася така можливість. Загалом, судовий механізм захисту непроблемний, важливо діяти оперативно. Тож у таких випадках критичної ситуації немає.

Що робити, якщо люди з окупованих територій мають російські документи – наприклад, російські свідоцтво про смерть або свідоцтво про спадщину?

З такими документами, як російське свідоцтво про спадщину, до приймальні не зверталися, а от з російськими свідоцтвами про смерть маємо справу дуже часто. Для тих, хто на окупованій території отримав російське свідоцтво про смерть або свідоцтво українського зразка, але з російськими печатками, існує механізм встановлення факту смерті в судовому порядку. На мою думку, це найбільш правильний варіант.

Суди розглядають такі справи доволі швидко, у спрощеному провадженні. Розгляд справ для встановлення факту смерті в Херсонському суді займає декілька днів. Треба надати максимально всі документи, що у вас є: російське свідоцтво про смерть, можливо, якісь фотографії або збережені довідки від бюро ритуальних послуг. Єдиний важливий момент, що це повинна бути ініціатива близьких родичів – батьків, дітей, осіб, що проживали в одній сім'ї. Коли це намагаються зробити чужі люди або родичі в 15-му коліні, виникають питання. Але якщо ви близький родич, то особливої проблеми немає, питання вирішується швидко.

Нагадуємо,  громадська приймальня Фонду милосердя та здоров'я надає безоплатну правову або юридичну консультацію. Юристи фонду розповідають багато корисного і для читачів Медіаплатформи «Вгору»: чи варто очікувати херсонцям відключення електрики або інших комунальних послуг, про актуальні зміни у порядку мобілізації; на яку допомогу можуть претендувати люди, які пережили тортури росіян, як отримати субсидію, коли є борги за комуналку; як отримати компенсацію за знищене та пошкоджене майно.

Отримати безоплатну правову або юридичну консультацію фахівців громадської приймальні БО ФМЗ можна за телефонами: + 380 66 790 9021, +38 (066) 945 65 60 (Телеграм, Viber) щодня з понеділка по п'ятницю з 9.00 до 17.00.

Електронна адреса: FMZ_pravo@ukr.net

Задля безпеки та зручності клієнтів особистий прийом у Херсоні проводиться виключно за попереднім записом за номером телефона +38066 94 56 560.