Спадщина під час війни. Як діяти, якщо втрачені документи чи родичі померли в окупації?

Коли через бойові дії чи з природних причин люди помирають, їхнім найближчим родичам доводиться оформлювати спадщину. Причому, робити це потрібно там, де жив небіжчик. Але як діяти херсонцям, чиї близькі до останнього дня життя перебували в окупації? Про ці та інші аспекти  оформлення спадщини, а також про роботу під час війни журналістам “Вгору” розповіла нотарка другої й третьої херсонських державних нотаріальних контор Ірина Єрьоменко.

Як змінилася робота нотаріусів у Херсоні

За словами Ірини, з мирних часів у роботі державних нотаріусів суттєвих змін не сталося. Зрозуміло, вона мала на увазі виключно робочі процеси. Бо люди будь-яких спеціальностей нині в Херсоні ризикують життям.

Нотаріальні послуги в Херсоні доступні, як і раніше, але приміщення другої державної нотаріальної контори через обстріли зазнало пошкоджень, і їй довелося переїхати в інше місце. Як каже Ірина, ця подія стала найбільшою зміною в її роботі за час повномасштабної війни.

"Ми працюємо, як завжди, приймаємо людей, – розповідає нотарка, – ЦНАП функціонує, БТІ працює, усі потрібні довідки можна зібрати. Якщо ж документи втрачені, наприклад, через підтоплення, є певна процедура, щоб все оформити."

За словами Ірини, якщо якусь інформацію не вдається підтвердити, нотаріуси рекомендують звертатися до суду – це передбачено порядком нотаріальних дій. Утім, вона зауважує: такі ситуації траплялися й до війни. І тепер їх не стало більше.

"Документи до нас приносять теками. І вже тут розбираємося, що потрібно, а без чого можна обійтися, – каже Ірина."

Приліт КАБа в Херсоні. В таких умовах життя херсонцям доводиться дбати про збереження документів.
Фото Олександра Андрющенка/”Вгору” (ілюстративне)

Як оформити спадщину: порядок дій

Нотарка стверджує, звернень щодо оформлення  спадщини – чимало, з початку  року зареєстровано вже 117 справ. Адже у випадку смерті людини, усі необхідні процедури прийняття чи відмови від спадщини мають відбуватися в тій області, де був зареєстрований померлий. І все ж у порівнянні з мирними часами  звернень поменшало. 

"Я працювала в другій конторі у 2021 році, тоді за рік  завели близько 500 спадкових справ. А тепер працюю на 2 і на 3 контору. І у мене у 2024 році було заведено також близько 500 справ. Якщо порівнювати, то, можна сказати, стало вдвічі менше, – уточнює Ірина."

Вона нагадує, за законодавством, терміни прийняття спадщини чи відмови від неї складають 6 місяців з дати смерті родича. Отже, звертатися до нотаріуса потрібно не пізніше кінцевого строку. Іноді люди звертаються із запізненням, бо хтось надав їм неправдиву інформацію, або з інших причин. Їм доводиться звертатися до суду для подовження строку. А суд, за словами нотарки, розглядатиме кожну ситуацію індивідуально, враховуючи поважність причин, через які були пропущені терміни.

Однак, за уточненням Ірини, ця норма не стосується спадкоємців, які за життя померлих постійно з ними проживали. Вони приймають спадщину за фактом прописки та постійного проживання з особою, що пішла з життя. Це передбачено цивільним кодексом. 

Якщо такі спадкоємці впродовж 6 місяців не подадуть заяву про відмову, вони вважаються такими, що прийняли спадщину. Але їм все одно треба звернутися до нотаріуса оформити документи. Однак вони подаватимуть заяву вже на видачу свідоцтва про право на спадщину.

Для оформлення спадщини потрібні:

• свідоцтво про смерть;
• документи спадкоємця (паспорт, ІПН);
• заповіт (якщо є);
• документи, які підтверджують родинні зв'язки та права власності. 

За потреби нотаріус робить запити до ЦНАПу (про реєстрацію) та БТІ. Якщо потрібно відновити втрачені документи, чи підтвердити якусь відсутню інформацію, клієнтам рекомендують звертатися до суду.

За прикладом Ірини: будинок, що вказаний у документах, знесли, замість нього звели новий, але належно не оформили. У такій ситуації треба звертатися до суду.

Приклад самовільного будівництва в Комишанах, яке узаконили після того, як новий будинок став предметом судової тяганини.  
Фото Олександра Андрющенка/”Вгору” (ілюстративне)

Допоможіть нам працювати за вашої підтримки. Долучайтесь до Спільноти, і ми  розкажемо читачам, як захищати свої права.

Як подати заяву на спадщину з-за кордону та у випадку смерті близьких в окупації

Заяву про спадкові права українців за кордоном Ірина пропонує оформляти одним з двох способів:

• Звернутися до посольства чи консульства України – залежно від того, в якій державі українці перебувають.
• Або скласти заяву в нотаріуса й легалізувати її через апостиль, якщо інше не передбачено договорами, угодами про надання правової допомоги.

Незалежно від обраного способу спадкоємці за кордоном повинні дотриматися терміну в шість місяців від дати смерті родича.

Щодо оформлення спадщини у випадку проживання померлого на тимчасово окупованих територіях, за словами нотарки, на початку війни з цим виникали певні труднощі. Через затримку з оформленням українського свідоцтва про смерть людини, яка проживала на ТОТ, спадкоємці не встигали вчасно подати заяву на прийняття чи відмову від спадщини та були змушені звертатися до суду подовжити термін.

Але тепер у Цивільному кодексі України є спеціальний пункт (20-й у перехідних положеннях). Ним передбачено: строки прийняття спадщини чи відмови від неї, а також строки видачі свідоцтва про право на спадщину, обчислюються з дати державної реєстрації смерті.

За твердженням нотарки, на окупованих територіях видають лікарські свідоцтва про смерть. Щоб мати можливість отримати спадщину після окупації, херсонські родичі померлих можуть подати до суду ці свідоцтва в будь-якому вигляді, наприклад, роздрукувати фото. Суд підтвердить факт смерті. А з рішенням суду спадкоємці зможуть отримати українське свідоцтво про смерть, і вже з цього моменту впродовж 6 місяців подати заяви на прийняття спадщини.