Уявіть ситуацію: ви живете своїм життям, давно забувши про невдалий бізнес-досвід, аж раптом дізнаєтесь, що держава вважає вас боржником. Для мешканки Херсона пані Наталії такий сценарій став реальністю у грудні 2025 року, коли вона випадково виявила заборгованість за ЄСВ у сумі майже 30 000 гривень. Як працює ця «пастка часу» та чи є шанс із неї вибратися? Як захистити свої права, якщо податкова вимагає сплатити десятки тисяч гривень за «неіснуючий» бізнес? Розбираємо на реальному кейсі юристів ГО "Місто Сили".
Пані Наталія зареєструвалася як підприємець ще у 1997 році. Тоді діяв паперовий Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України (ЄДРПОУ). Вже за рік, у 1998-му, жінка припинила діяльність і вважала історію завершеною.
Проте 1 липня 2004 року набрав чинності закон, який запровадив електронний реєстр — Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців (зараз відомий як Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, хоча його й надалі часто називають ЄДРПОУ). Фізична особа вважається підприємцем лише якщо дані щодо неї внесено до цього сучасного реєстру. У 2004 році для збереження статусу підприємця всі мали подати заяву про включення відомостей до нового електронного реєстру. Пані Наталія таку заяву не подавала, а отже, фактично втратила статус підприємця понад 20 років тому.
Проблема в тому, що відомості про жінку залишилися в архівних базах Державної податкової служби. Не перевіривши, чи занесена особа до сучасного реєстру (тобто чи є вона підприємцем у розумінні закону), ДПС здійснила автоматичне нарахування ЄСВ на основі застарілих даних й автоматично нарахувала жінці майже 30 тисяч гривень боргу.
Проблема виявилася глибшою за просту неуважність. Вимога податкової надсилалася на адресу, за якою жінка не проживала понад два десятиліття. Листи губилися, а докази їхнього вручення з часом просто зникли. Попри це, система вважала документ «узгодженим», а борг — законним. Так справа потрапила до виконавчої служби, яка почала примусове стягнення коштів.
Жінка звернулася за допомогою до юристів ГО «Місто Сили» в межах проєкту «Право на відновлення». Фахівці проаналізували документи й подали позов до суду. Головний аргумент: оскільки пані Наталія не була включена до сучасного Єдиного державного реєстру, вона не має статусу ФОП, а отже, нарахування ЄСВ є протиправним.
“Нажаль, доцільність наповнення бюджету змусила податкову ігнорувати системний аналіз законодавства, а судам довелося виправляти ці помилки. Хоча пік оскаржень таких боргів минув до 2022 року, люди й досі раптово виявляють статус "боржника". Такі нарахування цілком реально скасувати, проте вкрай важливо діяти швидко, щоб не пропустити процесуальні строки звернення до суду».”, - пояснює старший юрист-аналітик проєкту безоплатної правової допомоги EMPOWER Антон Шевченко.
Особливо гостро це відчули мешканці постраждалого Херсона, де через війну доступ до пошти, архівів та реєстрів був ускладнений, а люди часто дізнаються про проблеми вже в момент арешту банківських карток виконавчою службою.
Досвід цього кейсу показує, що найкраща стратегія — це перевірка та дія. Якщо ви колись мали статус ФОП (навіть у далекому минулому), варто перевірити свої дані:
Мешканці Херсонської, Миколаївської та Одеської областей можуть звернутися до юристів ГО «Місто Сили». Ми надаємо професійну підтримку абсолютно безкоштовно.
Контакти для консультацій:
*Матеріал підготовлено в межах проєкту «Справедливість та стійкість: розширення правової допомоги та підтримка молоді в постраждалому від війни Херсоні». Проєкт реалізується ГО «Місто Сили» за підтримки GIZ Ukraine та фінансування Федерального міністерства економічного співробітництва та розвитку Німеччини (BMZ) спільно з Європейським Союзом.