На шляху до відновлення: хто допомагає постраждалим від СНПК в Україні

Сексуальне насильство, пов’язане з конфліктом (СНПК), — воєнний злочин, що залишає глибокі травми. За даними Офісу Генпрокурора, станом на березень 2025-го було відомо про 344 постраждалих від СНПК в Україні. Вони потребують медичної, психологічної та правової підтримки. Розповідаємо, що переживають постраждалі та які організації допомагають їм відновитися й подолати наслідки СНПК.

До початку війни у 2014-му Людмила Гусейнова мешкала в Новоазовську на Донеччині. Жінка залишилася в місті й під час окупації, щоб дбати про дітей із розформованого сиротинця. Також вона допомагала оборонцям Маріуполя, на свій страх і ризик перетинаючи лінію фронту. 

«В один із таких приїздів мені подарували прапор України, який підписали бійці батальйону “Львів”», — розповідає Людмила.

Російські спецслужби про це дізналися, і в жовтні 2019-го жінку заарештували. Перші 50 днів полону вона провела в незаконній донецькій тюрмі «Ізоляція», після чого її перевезли в Донецький СІЗО. 

Жінка стала однією з багатьох, хто пережив у полоні тортури, зокрема СНПК. Людмила неодноразово розповідала про свій досвід.

«Привезли мене в “Ізоляцію”. Там не було жодної жінки-охоронця — тільки чоловіки. Ти стоїш у кайданках, мішок на голові. І тебе примушують роздягатися — до кінця. Тебе хтось торкається, ти не бачиш хто, тільки чуєш ці голоси». 

«Майже всіх роздягають — і не просто для того, щоб ідентифікувати якісь шрами чи татуювання. Насамперед аби принизити. При цьому стан тіла описували як: персик, ізюм, курага».

Людмилу звільнили під час «жіночого обміну» в жовтні 2022-го. Опинившись на волі, вона приєдналася до мережі українок, які пережили полон або окупацію, SEMA Ukraine. Це — одна з організацій, які допомагають постраждалим від СНПК. Хто ще їх підтримує та куди звертатися по допомогу — розповідаємо далі.

Які організації допомагають постраждалим від СНПК в Україні    

У цій сфері працюють багато міжнародних та місцевих організацій і фондів, а також український уряд. Значну підтримку надають агенції ООН:

• UNFPA, Фонд ООН у галузі народонаселення в Україні; 
• Управління ООН з наркотиків і злочинності в Україні (UNODC); 
• ООН Жінки – Україна; 
• Представництво Міжнародної організації з міграції в Україні (МOM в Україні).

Зокрема, за сприяння UNFPA в Україні в 12 містах діють Центри допомоги врятованим. Вони надають соціально-психологічну, інформаційну та правову підтримку всім постраждалим від війни. З 2022 року там допомогли вже понад 52 тис. людей.

_{Міста, в яких діють Центри допомоги врятованим}

Також фонд забезпечує роботу 87 бригад соціально-психологічної допомоги у 22 областях. Вони надають психологічну допомогу постраждалим та інформують про подальшу підтримку, яку ті можуть отримати.

«Комплексна підтримка — психологічна, медична, соціальна та правова — є ключовою для відновлення гідності, безпеки та здоров’я постраждалих від сексуального насильства, повʼязаного з війною. UNFPA в Україні спільно з партнерами працює над тим, щоб кожна людина, яка пережила СНПК, мала безбар’єрний доступ до якісних послуг допомоги та підтримки, орієнтованих на її потреби», — зазначає Павло Замостьян, Заступник представника UNFPA, Фонд ООН у галузі народонаселення в Україні.

Важливою є й фінансова підтримка. Постраждалі від СНПК можуть отримати проміжні репарації у межах спільного проєкту українського уряду, міжнародних та місцевих організацій. Хто має право на виплату, можна знайти у відповідному законі.

«Це не тільки про гроші. Це — факт визнання. Коли людей по кілька разів допитують у межах кримінальних проваджень, у них виникає враження, що в їхній історії сумніваються. А коли хтось запитує один раз і визнає цей досвід, це дуже важливо», — наголошує Федір Дунебабін, представник фонду Global Survivors Fund, який бере участь у пілотному проєкті невідкладних проміжних репарацій.

Станом на 10 березня 2025-го репарації виплатили 548 постраждалим. Сьогодні уряд разом із партнерами працює над тим, аби пілотний проєкт якомога швидше став загальною практикою в державі. Деталі про репарації можна дізнатися за номерами:

• 15-47 — урядова гаряча лінія;
• 0 800 500 335 або 116 123 — Національна гаряча лінія з попередження домашнього насильства;
• 093 505 75 42 — Global Survivors Fund.

Для підтримки постраждалих працюють і місцеві громадські організації. Наприклад, SEMA Ukraine — мережа, до якої входять жінки, що пережили сексуальне та гендерно обумовлене насильство й обʼєдналися для допомоги іншим. Це частина глобальної мережі SEMA Network, заснованої Фондом доктора Деніса Муквеге. Команда SEMA Ukraine документує випадки СНПК та організовує постраждалим матеріальну, правову, медичну та психологічну допомогу. 

Підтримує постраждалих і ГО «Нумо, сестри». Організацію після тривалої роботи в SEMA заснувала Людмила Гусейнова. Організація розробляє проєкти для соціального, правового та економічного відновлення постраждалих, допомагає реабілітуватися після полону, проводить для них тренінги та форуми. 

«Підтримка необхідна. Яким би ти сильним собі не здавався, як би тебе не опікувала твоя родина, без допомоги фахівців не впоратися», — вважає Людмила Гусейнова. 

Та від СНПК потерпають не лише жінки. Тому в Україні діють організації, які займаються підтримкою постраждалих чоловіків. Серед них — Alumni, мережа чоловіків, які пережили полон і тортури. Її члени працюють над підвищенням правового захисту постраждалих, проводять навчальні тренінги та співпрацюють з організаціями, які надають медичну, психологічну та гуманітарну допомогу.

«У нашій роботі ключове місце посідають реабілітаційні зустрічі за принципом "рівний рівному". Це простір, де ті, хто пережив полон, можуть безпечно і комфортно поділитися своїми історіями, відчути підтримку та знайти розуміння серед людей, які по-справжньому знають, через що вони пройшли», — розповідає про діяльність Alumni засновник мережі Олексій Сівак.

Захист прав постраждалих від СНПК дуже важливий. Адже травматичний досвід не завжди дає людям змогу активно боротися за них. Тому цим займаються такі організації, як  ГО «29 грудня». Вона обʼєднує чоловіків і жінок, які пережили російський полон, та родичів полонених. Разом вони борються за те, щоби постраждалі отримували всю необхідну допомогу та були захищені законом.

Постраждалі від СНПК мають право на кваліфіковану, безоплатну та конфіденційну допомогу. Завдяки роботі уряду, міжнародних та місцевих організацій її можуть отримати всі охочі. Актуальні можливості та контакти ключових сервісів зібрані на Платформі допомоги врятованим. 

Матеріал створено в межах інформаційної кампанії «Діємо для розширення прав і можливостей постраждалих від СНПК», що реалізується агенціями системи ООН в Україні, Урядом України за підтримки ГО «Інтерньюз-Україна» та за фінансової підтримки Дії ООН проти сексуального насильства під час конфлікту (UN Action Against Sexual Violence in Conflict). Виконавці: UNFPA (Фондом ООН у галузі народонаселення в Україні), UN Women (Структура ООН Жінки в Україні), UNODC (Управління ООН з наркотиків і злочинності), WHO Ukraine (Всесвітньої організації охорони здоров’я в Україні), UNDP (ПРООН в Україні), IOM (Представництво Міжнародної організації з міграції в Україні), Офіс Віцепрем’єрки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції та Урядова уповноважена з питань гендерної політики.

Думки та позиції, висловлені в цій статті, належать виключно авторам, і не обов'язково відображають або збігаються з офіційною позицією Організації Об’єднаних Націй або її окремих агенцій.