Інформаційна ізоляція та відсутність документів: чи є точна цифра вступників з ТОТ

Для молоді з тимчасово окупованих територій вступ до українських університетів починається задовго до подання заяви. Частині абітурієнтів потрібно зберегти зв’язок з українською освітою, знайти інформацію про умови вступу, отримати або відновити документи та, зрештою, виїхати з окупації.

Водночас складно визначити, скільки саме молоді з ТОТ щороку вступає до українських вишів. У різні роки держава називала тисячі вступників, однак ці цифри охоплювали не лише людей, які перебувають або перебували в окупації.

Скільки молоді з ТОТ вступає до українських вишів і чому точної статистики немає

Оцінити реальну кількість вступників з тимчасово окупованих територій сьогодні практично неможливо.

За словами юристки ГО “Центр громадської просвіти “Альменда”” Валерії Куберської, цифри за квотою-2 щороку змінювалися. МОН надавало такі дані: у 2023 році йшлося приблизно про 5 тисяч людей, у 2024-му — понад 11 тисяч, а у 2025 році — близько 9 тисяч. 

Водночас, юристка зазначає, що ці цифри не можна трактувати як кількість молодих людей саме з тимчасово окупованих територій. Як каже Куберська, у статистиці за квотою-2 враховуються різні категорії вступників: люди з ТОТ, територій активних бойових дій, а також ті, хто виїхав із таких територій.

Це підтверджує і координаторка з питань освіти БФ “Схід SOS” Юлія Кішенко. 

Також вона додає: у 2025 році, за даними відповіді МОН, за квотою-2 саме вступили 9 тисяч 418 людей. Однак, з них лише 600 – з тимчасово окупованих територій. І ця різниця суттєво змінює уявлення про масштаби вступу молоді з окупованих територій до українських закладів освіти. 

Цього року у міністерстві освіти та науки обіцяли розділяти категорії вступників, кажуть правозахисники. Тому після завершення вступної кампанії чекають на дані, які дозволять краще зрозуміти кількість вступників саме з ТОТ. 

Також зазначають, що для держави це важливо не лише з погляду статистики. Адже без розуміння кількості молоді, яка належить до цієї категорії, складно планувати підтримку. Якщо йдеться про сотні людей, потрібен один масштаб програм, якщо про тисячі — інший.

Водночас є ще одна проблема: навіть за наявності загальної цифри складно зрозуміти, де саме молодь втрачається на шляху до української освіти.

Юлія Кішенко вважає, що державі та громадським організаціям потрібні точніші дані, а також цифрові способи передавати інформацію людям на ТОТ. За її словами, кількість потенційних отримувачів такої підтримки не є настільки великою, щоб держава не могла працювати з нею адресно.

Головна юристка Save Ukraine Мирослава Харченко також наголошує на важливості комунікації з людьми на окупованих територіях. За її словами, навіть після багатьох років окупації молоді люди, зокрема в Криму, продовжують шукати зв'язок з українською освітою.

Спрощений вступ з ТОТ: як інформаційна ізоляція та російські міфи ускладнюють доступ до освіти

Окремою проблемою для молоді, яка досі живе в окупації, є доступ до інформації.

Росія блокує українські інформаційні ресурси, а освітні сайти можуть бути недоступними навіть із використанням VPN. За словами Куберської, це створює інформаційний вакуум і нерівні умови для тих, хто перебуває в окупації.

Як додає Кішенко, молодим людям складно отримувати інформацію про підготовчі програми та умови вступу. Перешкодами стають проблеми з інтернетом і зв'язком, а також тиск з боку окупаційної влади.

Деякі школярі продовжують навчатися за українською програмою дистанційно, але частина молоді через безпекові ризики або тиск припиняє займатися. Або ж вивчати українську мову та історію іноді доводиться приховано, намагаючись не залишати цифрових слідів.

За даними МОН, як передає Валерія Куберська, на 1 вересня 2026 року 32,7 тисячі дітей з ТОТ продовжували навчатися в українських школах. Водночас це не охоплює всіх дітей, які потенційно могли б продовжити освіту в Україні.

Окрім цього, через інформаційну ізоляцію серед молоді на окупованих територіях поширюється безліч міфів. Кординаторка освітньго напряму БФ “Схід SOS” Юлія Кішенко розповідає, що багато абітурієнтів навіть не знають про можливість вступу без НМТ. Деякі переконані, що отриманий російський паспорт автоматично закриває їм шлях до України.

До Save Ukraine також регулярно звертаються юнаки та дівчата із запитаннями:

• де вони житимуть після виїзду;
• за які кошти існуватимуть;
• чи пропустять їх в Україну з російським паспортом;
• чи не виникнуть проблеми через вручення російської повістки;
• як отримати українські документи.

За словами Мирослави Харченко, значна частина роботи організацій сьогодні полягає саме у спростуванні цих страхів та фейків.

Відсутність документів як перешкода для вступу молоді з ТОТ

Окремою проблемою для молоді з тимчасово окупованих територій залишається відсутність українських документів. За словами координаторки освітнього напряму БФ “Схід SOS” Юлії Кішенко, є випадки, коли у вступника немає навіть свідоцтва про народження.

Вона розповідає про людину, яка хотіла вступити до українського університету дистанційно, залишаючись на ТОТ. Однак свідоцтво про народження та українські паспорти батьків втрачені.

“Тут питання тільки виїзду, адаптації і тоді відновлення цих документів, відновлення свідоцтва про народження, і тоді вже людина може розпочати процедуру вступу”, — пояснює Кішенко.

Після виїзду відновлення документів також може зайняти тривалий час. За словами правозахисників, в одних випадках український паспорт можна оформити приблизно за місяць, в інших — процедура розтягується на рік через необхідність встановлювати особу.

Це створює для молоді додаткові труднощі. Поки людина чекає на документи, у неї обмежений доступу до частини послуг, а також не може повноцінно працевлаштуватися чи отримувати окремі види допомоги.

Водночас необхідний для вступу пакет документів залежить від конкретної ситуації людини. Головна юристка Save Ukraine Мирослава Харченко зазначає, що для вступу потрібні документи, які посвідчують особу, а також документи про освіту.

Для тих, хто має українське свідоцтво про народження, процедура може бути простішою. 

Окреме питання — освіта, здобута на окупованій території. Російські освітні документи самі по собі не зараховуються в Україні. Водночас, за словами Харченко, можна підтвердити освітній рівень, здобутий до окупації, через відповідні запити до Міністерства освіти та інших установ. У деяких випадках документи про освіту російського зразка можна легалізувати через судову або адміністративну процедуру.

Тому юристка радить молоді забирати із собою всі документи, які підтверджують українську освіту: свідоцтва, сертифікати та інші документи, отримані до окупації. Якщо оригінали залишилися на окупованій території, варто мати хоча б їхні копії або фотографії.

Поки вступна кампанія 2026 року не завершилася, робити висновок про її результати зарано. Але вже зараз видно проблему, яка існувала і в попередні роки: немає цифри вступників із ТОТ. Поки не буде прозорого обліку вступників із ТОТ, частина молоді залишатиметься “невидимою” для державних програм підтримки, так і не наважившись на виїзд. 

Більше матеріалів про навчання у херсонських закладах освіти читайте в матеріалах “Вгору”:

• Селфі з окупації: чому вступникам із ТОТ треба доводити, що вони там живуть
• Україна втрачає молодь? Чому стає менше вступників з окупованих територій
• Херсонські виші в евакуації: як навчають студентів і готуються до вступу
• П’ять днів через фронт: як випускник з Херсона виїхав з окупації заради навчання в Україні