Селфі з окупації: чому вступникам із ТОТ треба доводити, що вони там живуть

Лист від МОН до закладів освіти

МОН зазначає, що цей перелік є орієнтовним, а не вичерпним, і рекомендує враховувати досвід закладів освіти, набутий у попередні роки. 

Скриншот зі частини 7 статті 4 ЗУ “Про забезпечення прав і свобод ВПО” / Сайт Верховної Ради України

“Що гірше – ризикувати чи відмовитися?”: юристка “Альменди” про вступ молоді з ТОТ

Редакція “Вгору” попросила прокоментувати ситуацію Центр громадянської просвіти “Альменда”, який є однією з організацій, що звернулися до МОН. 

За словами юристки центру Валерії Куберської, ситуація з вимогами до вступників надати документи для підтвердження перебування на ТОТ є досить масштабною: звернення, які надходили до організацій, стосуються багатьох закладів освіти, а не одного чи декількох. Фахівчиня пов’язує цю практику зі згаданим вище листом МОН. 

Юристка зазначає, що звернення почали надходити ще на початку цьогорічної вступної кампанії. Отримували їх не лише від вступників та їхніх батьків, а й від вишів і приймальних комісій. Останні також не розуміли, якими документами можна підтвердити перебування в окупації. 

“Звісно, вже є випадки відмови від вступу до українських закладів вищої освіти. Це цілком зрозуміло, бо це небезпечно. Складно сказати, що гірше: коли вступники все ж подають ці документи та ризикують, або коли відмовляються через ризики й  українські виші втрачають молодь”, – додала фахівчиня.

Валерія зазначає, що раніше для підтвердження проживання на окупованій території було достатньо документа вступника, який містив відмітку про місце реєстрації. За його відсутності достатньо було навіть копії паспорта батьків з місцем реєстрації на ТОТ. Тобто діяв так званий принцип “презумпції довіри до вступника”. 

“Який сенс обманювати? Якщо вступник виїхав з окупації та не перебуває на ТОТ, це легко визначити, і такий обман може мати наслідки. У нас не так багато вступників з окупованих територій, щоб хтось зловживав правом на спрощену процедуру вступу”, – зауважила Валерія Куберська.

Поодинокі випадки, коли виші вимагали підтвердити проживання в окупації, фіксували й у попередні роки. Наприклад, просили надіслати геолокацію або фото, був випадок, коли вступника з ТОТ просили надіслати селфі з номером свіжої газети. Проте масовими такі вимоги стали цьогоріч:

“Якщо ми говоримо про ризики, то це, зокрема, безпекові ризики. Наприклад, надсилання геолокації, фото будівлі на ТОТ може розцінюватися службами безпеки РФ як інформацію про позиції. З огляду на те що окупанти проводять обшуки в будинках, перевірки мобільних телефонів, навіть у школах, людину можуть незаконно притягти до відповідальності, хоча наміру інформувати про позиції, вона не мала”.

Юристка зазначила, що навіть пошук інформації з історії України та української мови під час підготовки до вступу може бути небезпечним для вступників і розцінюватися окупаційною владою як екстремістська діяльність. 

Переслідування за зв’язок з Україною: незаконні суди над молоддю в окупації 

Про переслідування молоді на ТОТ свідчать непоодинокі випадки незаконних арештів, утримання та судових процесів, зокрема на лівобережжі Херсонщини.

У липні 2023 року окупанти вдерлися до квартири родини 17-річної жительки лівобережжя Херсонщини Юлії Соколової. Після допиту її відпустили під домашній арешт, але в січні 2024 року взяли під варту. Окупаційний Херсонський обласний суд у квітні 2025 року  виніс незаконний вирок дівчині: 9 років ув’язнення. Її визнали винною у “шпигунстві” та “державній зраді”. За версією окупаційного суду, Юлія передавала українській розвідці дані про дислокацію об’єктів Збройних Сил та органів влади РФ. Верховний Суд Росії залишив вирок у силі. 

Юлія Соколова під час оголошення рішення Верховного Суду Росії. Кадр із відео телеграм-каналу суду

Студентку Херсонського державного університету 20-річну Ганну Єльцову окупанти викрали з дому її бабусі в селі Агаймани Генічеського району в листопаді 2022 року. У лютому 2025 року окупаційний Херсонський обласний суд незаконно засудив її за “шпигунство” до 10 років ув’язнення. 

Ганна Єльцова. Скриншот з відео оголошення незаконного вироку окупаційним судом, опублікованого на сторінці окупаційної адміністрації Херсонської області 

За даними Херсонської обласної прокуратури, на січень 2026 року від початку повномасштабної війни на Херсонщині зафіксували 1 979 фактів викрадення або зникнення людей. З них 1 002 людини були звільнені, 925 – незаконно утримували.

Три ризики для вступників із ТОТ: експерт із безпеки про вимоги до доказів окупації 

Координатор робочих груп із громадської безпеки в Херсонській області Юрій Антощук зазначив, що адміністрації вишів можуть бути занепокоєні з того, що за відсутності жорсткого фільтра для вступу на бюджетні місця  можуть скористатися люди, які фактично проживають на підконтрольній Україні території або за кордоном. 

Водночас вимоги щодо надання окупаційних документів чи цифрових матеріалів створюють небезпеку для дітей і батьків на ТОТ. Юрій Антощук назвав три основні ризики, пов’язані з цією ситуацією.

По-перше, в умовах тотального контролю російських спецслужб створення, зберігання та передача таких матеріалів можуть розглядатися окупантами як шпигунство або державна зрада. Це може стати приводом для ув’язнення й катувань дітей і батьків. 

По-друге, на думку експерта, вимога надавати документи, видані окупаційними органами суперечить Закону України “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України”. За словами Юрія Антощука, відповідно до його норм, документи окупаційних органів в Україні є недійсними. 

По-третє, через відсутність єдиного затвердженого законодавством переліку цифрових доказів приймальні комісії можуть оцінювати такі матеріали суб’єктивно, що створює корупційні ризики та може призводити до дискримінації вступників. 

Юрій Антощук зазначає, що перебування дітей на ТОТ супроводжується комплексним тиском і ризиками для їхнього життя, особливо коли вони намагаються здобувати українську освіту.

Окупаційна влада може кваліфікувати дистанційне навчання в українських закладах як екстремістську діяльність або співпрацю з “ворожою державою”. Це загрожує репресіями батькам зокрема штрафами, позбавленням батьківських прав та примусовим вилученням дітей із родин. 

Виявлення використання застосунків українських банків, освітніх платформ або листування з українськими закладами освіти може стати підставою для затримання, катувань та обвинувачень. 

“За таких умов Українська держава має максимально спростити вступ дітей із ТОТ до українських вишів і підтримати їх, не наражаючи на небезпеку. Ті родини, в яких діти в таких складних умовах, ризикуючи життям, продовжують здобувати українську освіту, повинні отримувати підтримку держави”, – додав Юрій. 

Редакція “Вгору” підготувала та надіслала офіційне звернення до МОН. Ми закликаємо Міністерство переглянути вимоги щодо підтвердження перебування вступників на ТОТ та забезпечити безпечну процедуру, яка не змушуватиме дітей і їхні родини створювати додаткові ризики для життя та безпеки. 

Читайте матеріали "Вгору":

• Україна втрачає молодь? Чому стає менше вступників з окупованих територій
• Подвійна пастка: як жителі окупованої Херсонщини залишаються без права на виїзд через втрату документів
• "Білий паспорт" для українців з окупованих територій: де отримати та які документи потрібні
• Блокада, дефіцит їжі та закриті дороги: як намагаються евакуювати людей з окупованих Олешок на Херсонщині
• Виїзд з окупації. Як підготувати телефон до перевірки на блокпостах
• “Як очистити цифровий слід і перевірити інформацію про себе в інтернеті: інструкція для жителів ТОТ”
• Телефон пам'ятає більше, ніж здається: чому цифровий слід небезпечний в окупації