Понад 400 видів рослин зростає на дні колишнього Каховського водосховища
На дні колишнього Каховського водосховища за три роки після руйнування Каховської ГЕС зростає понад 400 видів рослин, зокрема й ті, що перебувають під охороною.
Про це йдеться у матеріалі Української природоохоронної групи "Природа запускає себе заново. Науковці — про новий Великий Луг".
У травні 2026 року учасники Української природоохоронної групи провели чергову експедицію на територію колишнього Каховського водосховища.
Участь в експедиції взяв завідувач кафедри ботаніки Херсонського державного університету Іван Мойсієнко. За його оцінкою, нині на дні колишнього водосховища зростає близько 400 видів рослин.
“Важливо, що вже з’явилися види, які охороняються. Наприклад, осока житня включена до Червоної книги України. Є види з регіональних червоних списків областей — китятки чубаті (Херсонської), астрагал скручений (Дніпропетровської), півники болотяні, роговик несправжньоболгарський, сусак зонтичний (Запорізької)”, - зазначив Іван Мойсієнко.
За словами науковця, ці ліси мають велике значення не лише через здатність поглинати і накопичувати вуглець, виділяти кисень і стримувати піщані бурі. Вони також є середовищем існування для великої кількості тварин, зокрема рідкісних. Через наявність видів, що охороняються, ці ліси вже мають природоохоронне значення.
Мойсієнко зазначив, що якщо у перший рік на цій території переважали рослини, насіння яких переносить вітер, то з 2024 року значно зросла роль видів, що поширюються тваринами. Це опосередковано свідчить про збільшення кількості тварин.
За його словами, одним із найпоказовіших результатів експедиції стало те, наскільки швидко новий ліс ускладнюється та набуває ознак зрілої екосистеми:
“Якщо в перший рік це були одноярусні угруповання, де очерет і верба були фактично одного росту, то зараз уже чітко виділяються яруси. З’явився чагарниковий ярус, трав’яний, сформувався деревний ярус. За науковими критеріями, дерева вищі за п’ять метрів уже вважаються повноцінним деревним ярусом”.
Нині середня висота дерев перевищує п’ять метрів, а окремі з них виросли більш ніж до семи метрів.
За словами науковця, вербово-тополеві заплавні ліси входять до резолюції № 4 Бернської конвенції та охороняються в усій Європі. Саме такий лісовий масив зараз формується на дні колишнього Каховського водосховища.
- Військові РФ підірвали Каховську ГЕС 6 червня 2023 року. Через це було затоплено 600 км² території Херсонщини. У населених пунктах, розташованих вище греблі виникла проблема з питною водою. ООН оцінювало, що Україна зазнала збитків на суму майже $14 мільярдів через руйнування греблі. В ефірі “Вгору” Іван Мойсієнко повідомив, що у червні 2023 року бачив проростки верби, що підіймались над землею на 2-3 сантиметри, максимум на 10. А вже 19 жовтня там побачили дерева більше ніж 2 метри заввишки. В ефірі “Вгору” докторка біологічних наук Анна Куземко розповіла, що найбільш оптимістичний прогноз щодо території колишнього Каховського водосховища, що далі формуватиметься заплавна рослинність. Раніше в ефірі “Вгору” Іван Мойсієнко розповідав, що верби, які почали рости минулого року на території колишнього Каховського водосховища, добре перезимували. У них вже майже повністю розкрилися листки. І водопілля сприятиме подальшому росту верб і заростанню нових ділянок.
-preview.webp)
-original-preview.webp)
-preview.webp)
-preview.webp)
