Допомога під обстрілами. Як «Мирне небо Харкова» працює у Херсоні

У черзі за гуманітарною допомогою херсонці говорять про щоденне: нові обстріли, ціни на ринку та майбутню зиму. Для літніх людей ці пакунки — змога заощадити бодай трохи грошей, для інших — шанс мати запас їжі на випадок чергової затримки постачання. Поки дорослі отримують продукти, діти збираються в укриттях: там грають у настільні ігри, спілкуються та відвідують майстер-класи.

Журналісти «Вгору» побували на видачі гуманітарної допомоги та в дитячих просторах під землею, щоб побачити, як благодійний фонд «Мирне небо Харкова» у Херсоні підтримує місцевих жителів під обстрілами, допомагає з продуктовими наборами та тимчасовим захистом пошкоджених осель.

Як «Мирне небо Харкова» допомагає Херсонщині: від повені до сьогодні

На початку червня 2023 року, після підриву Каховської ГЕС, команда «Мирного неба Харкова» приїхала на Херсонщину.

«Наші колеги з Харкова прибули наступного дня після підриву Каховської ГЕС. Всі вночі про це дізналися, зібралися, взяли все, що у них було», — згадує керівник херсонської філії фонду Максим Пунтус.

Тоді волонтери працювали на човнах і допомагали евакуйовувати людей. Згодом стало зрозуміло, що вивезти всіх неможливо. Частина мешканців не хотіла залишати свої будинки. Тому в Херсоні розгорнули польову кухню — почали готувати гарячі обіди та доставляти їх людям.

Після того, як вода відійшла, з'явилася перша бригада з ліквідації наслідків катастрофи. Спочатку її робота полягала у розборі завалів, пошуку речей та допомозі людям, які намагалися повернутися до життя після повені. 

«Ми побачили, що тут потрібна не лише екстрена допомога після катастрофи. Почалися обстріли, і стало зрозуміло, що підтримувати людей потрібно тривалий час», – каже Максим.

Сьогодні фонд працює одразу за кількома напрямками: надає продуктову та грошову допомогу, проводить психосоціальні заходи, навчає мінній безпеці, встановлює теплиці та забезпечує паливними брикетами взимку. А основним викликом називають – безпеку. Адже ситуація змінюється щодня.

«Треба мати хоч якийсь запас». Як херсонці отримують продуктові набори

Одним із проєктів фонду є продуктова допомога, яку фонд реалізує разом із Всесвітньою продовольчою програмою ООН. За словами Максима Пунтуса, зараз у Херсоні програмою охоплено близько 38 тисяч людей із вразливих категорій. Продуктові набори вони можуть отримувати щомісяця. Крім того, від серпня частина отримувачів має можливість додатково щомісяця отримувати по 900 гривень грошової допомоги. 

Надія Ткаченко (посередині) у черзі за набором. Кадр із відео Олександра Андрющенка \ «Вгору»

Серед тих, хто  прийшов по набір – херсонка Надія Ткаченко. Під час окупації вона залишалася в місті, потім через обстріли кілька разів виїжджала та поверталася. Зараз уже майже два роки живе в Херсоні.

«Люди зараз налякані тим, що логістика розбивається. Можливо, настане такий час, що не буде нічого. Треба мати хоч якийсь запас удома», – каже жінка.

Вона зізнається, що довго не зверталася по допомогу, бо сподівалася знову виїхати. Та зрештою вирішила оформити її. Про можливість отримати продуктовий набір вона дізналася від сусідів.

«Пенсії невеликі, комунальні ростуть. Можливо, на продукти і вистачило б, але комунальні послуги забирають багато грошей», – пояснює Надія.

Цього ж дня отримувати набір прийшла 76-річна херсонка Віра Мараховська. Вона живе в Херсоні разом із 82-річним чоловіком і виїжджати не планує.

"Наш будинок тричі обстрілювали, було дуже страшно. Але їхати нам нікуди і немає за що. А продукти нам допомагають дуже. Ми навіть зробили невеликий запас», – додала вона.

Тимчасовий захист для пошкоджених осель після обстрілів

Продукти — лише частина роботи. Ще одна команда фонду їздить містом, щоб тимчасово закривати пошкоджені дахи. Консервація даху – це тимчасовий ремонт після обстрілів. Якщо конструкція пошкоджена, будівельна бригада створює новий каркас і накриває його спеціальним тентом, щоб дощ чи сніг не потрапляли всередину будинку.

«Це не довгострокове рішення. Головне – не допустити потрапляння вологи всередину оселі та зберегти зовнішній контур будинку», – пояснює Пунтус.

Волонтери «Мирного неба Харкова» консервують дах будинку в Херсоні після російського обстрілу 6 жовтня 2026 року. Кадр із відео Херсонської МВА

Під час таких робіт люди перебувають на висоті та не можуть швидко сховатися в укриття. Саме тому команди постійно стежать за змінами безпекової ситуації. Раніше були обстріли. Тепер значно більше дронів. Через це навіть у межах одного району одна ділянка може бути доступною для роботи, а інша — ні.

«Часто буває, коли ми в певний момент не можемо проводити ніяких робіт, але повертаємося туди згодом, коли ситуація нам дозволяє приїхати», — говорить керівник херсонської філії.

Для працівників це означає постійно змінювати маршрути та рішення. Вони не можуть просто приїхати на адресу за планом і почати ремонт.

Дитячі простори в укриттях Херсона: як підтримують дітей під час війни

В іншій частині роботи фонду немає коробок із продуктами чи пошкоджених дахів. Тут — дитячі малюнки, майстер-класи, танці, спорт, настільні ігри та заняття з психологом.

У Херсоні працюють п'ять дитячих просторів, ще два — в області. Їх організували спільно з ЮНІСЕФ. Щодня один із таких просторів може відвідати від 25 до 40 дітей.

Дитячі поробки в одному з дитячих просторів. Кадр із відео Олександра Андрющенка \ «Вгору»

На перший погляд це звичайний дитячий центр. Тут є ігровий куточок, кухня для ігор, машинки, кімната для занять із логопедом та психологом. Проте він розташований в укритті. 

Як зазначає психологиня фонду Вікторія Бутенко діти, які постійно чують обстріли, можуть мати проблеми зі сном, тривожністю, навчанням і спілкуванням. Тому тут проводять не лише розважальні заходи, а й психологічні та освітні заняття.

Вікторія додає, що на групових сесіях діти вчаться справлятися з тривожністю, виконують дихальні вправи. Є індивідуальні консультації, заняття з позитивного батьківства, арт-терапія, спорт і танці. 

Окремий напрям — мінна безпека. Дітям пояснюють, що робити у разі виявлення підозрілого предмета, як поводитися на маршруті від дому до простору. Ці ж правила проговорюють із батьками.

Є тут і заняття для підлітків — зокрема про кібербезпеку та спілкування онлайн.

11-річна Аріадна ходить до простору близько року. Найбільше їй подобаються танці та майстер-класи. Тут вона знайшла друзів.

«У Херсоні зараз дуже мало таких місць, де можна живо поспілкуватися з людьми», — каже дівчинка.

Андрій на майстер-класі в одному з дитячих просторів. Кадр із відео Олександра Андрющенка \ «Вгору»

12-річний Андрій приходить сюди вже близько двох років. Йому подобаються майстер-класи, спорт, естафети та конкурси.

«У мене це вже як другий дім», — говорить він.

Вікторія Бутенко живе в Херсоні сама та виховує дітей. Каже, що після важкої ночі або сильних обстрілів іноді не хочеться нічого робити. Але потім приходить на роботу, бачить усміхнені обличчя — “і твоя батарейка ніби знову заряджається”.

«У нас тут уже, знаєте, як така родина. І колектив, і батьки, і діти», — розповідає психологиня.

Жителі Херсонщини, які потребують підтримки, можуть звернутися на єдину гарячу лінію фонду: 0 800 33 22 99. Там приймають звернення та консультують щодо доступних видів допомоги.

Про роботу медиків, рятувальниів, комунальників, підприємців із Херсонщини читайте у матеріалах “Вгору”:

• Стерилізація, догляд і новий дім. Як у фронтовому Херсоні працює комунальне підприємство “Гарантія”
• Пожежі, повторні атаки та роботи: як працюють рятувальники Херсонщини
• Між дронами та вибухами: як комунальники рятують пошкоджене житло в Херсоні
• “Не зупинялись ні на мить”. Як у Херсоні лікарі рятують дітей під обстрілами
• “Великих грошей тут не заробиш”. Як працює бізнес у фронтовому Херсоні
• “Цей свист досі сниться”. Як швидка допомога Херсона працює під російськими обстрілами
• “Всім страшно, але їдемо”. Як у прифронтовому Херсоні працює громадський транспорт