Пожежі, повторні атаки та роботи: як працюють рятувальники Херсонщини

Пожежі після російських ударів, FPV-дрони над головою і роботи, які дедалі частіше замінюють людей у найнебезпечніших місцях. Так сьогодні працюють рятувальники на Херсонщині.

Про нові загрози та сучасні технології журналісти “Вгору” поспілкувалися з пресофіцером ДСНС Херсонщини Миколою Буцулою та керівником напрямку робототехніки Сергієм Тищенком.

Коли пожежа — це лише одна з небезпек

Сергій Тищенко згадує свій перший виїзд ще наприкінці 1998 року: тоді розслідували пожежу в Генічеську, де людина загинула через порушення правил користування  пічним опаленням.

“Це був мій перший випадок, коли я побачив  загиблих. На жаль, у житті таких випадків потім було ще багато. Але, з власного досвіду скажу: до різного можна звикнути, та до дитячих смертей — ніколи. Щоразу це дуже важко” – додав Сергій.

Після 2022 року робота рятувальників змінилася. Тепер вони ризикують не лише через вогонь чи зруйновані будівлі. Поки гасять пожежу, над ними можуть кружляти російські FPV-дрони, поруч можуть бути міни чи нерозірвані боєприпаси.

Пожежа у Херсоні після російського авіаудару 31 липня 2026 року. Фото Олександра Андрющенка/”Вгору”

“Наш особовий склад і так ризикує життям, допомагаючи людям. А зараз додалася ще зовнішня загроза — дрони, міни, пастки. Це дуже небезпечно”, – каже начальник сектору безпілотних систем і робототехніки

За його словами, нині більшість пожеж на Херсонщині виникає саме після російських ударів.

Які роботи використовують рятувальники?

Війна змусила ДСНС швидко освоювати нові технології. Сьогодні на Херсонщині рятувальникам допомагають наземні роботи, підводні дрони та роботизовані комплекси для розмінування. Їхнє головне завдання — виконати найнебезпечнішу частину роботи замість людини.

Французький робот Shark Robotics. Фото: ДСНС

Французькі роботи Shark Robotics, які використовували під час ліквідації вогню в Соборі Паризької Богоматері, можуть дистанційно гасити пожежі, перевозити обладнання або евакуйовувати постраждалих. 

Рятувальники за допомогою підводного дрона намагається знайти трьох зниклих дітей у Бериславському районі, лютий 2025 року. Фото: ДСНС

Підводні дрони із сонаром (прилад для виявлення та визначення відстані до об'єктів під водою за допомогою звукових хвиль) допомагають знаходити вибухонебезпечні предмети та людей навіть у каламутній воді. Саме такі системи застосували під час пошуків трьох дітей, які загинули під кригою у Бериславському районі в лютому 2025 року.

Роботизований комплекс Digital Vanguard. Фото: ДСНС

А роботизований комплекс Digital Vanguard дозволяє саперам працювати з боєприпасами на відстані.

“Основний принцип безпілотних систем та роботів — максимально усунути особовий склад від найнебезпечніших робіт. Якщо є можливість замінити людину технікою, ми її використовуємо”, — говорить Сергій Тищенко.

Водночас додає, що на Херсонщині використання саме безпілотних літальних апаратів значно ускладнюють засоби радіоелектронної боротьби. Тому застосовувати їх вдається не завжди.

Пожежу гасив робот, поки над ними літали дрони

Найбільше Сергію Тищенку запам'ятався виїзд після атаки російського дрона на газову заправку.

Під час гасіння пожежі окупаційні війська почали повторно атакувати те місце. Керівник робіт ухвалив рішення відвести особовий склад у безпечніше місце.

Вогонь гасили за допомогою експериментального зразка робота ARKAN Fire від Черкаського національного університету цивільного захисту України.

“Під час роботи були повторні прильоти дронів. Але робот виконав завдання, а люди залишалися в безпечному місці”, – зазначив начальник сектору безпілотних систем і робототехніки.

ARKAN Fire. Фото: ДСНС

Рятувальники Херсонщини отримали ARKAN Fire у 2025 році. Його вирішили випробувати у регіоні, який постійно потерпає від російських атак. Хотіли перевірити, як техніка працюватиме в реальних і надзвичайно складних умовах.

Сергій Тищенко та його колеги працювали з роботом сім місяців. Вони не лише тестували його можливості, використовували під час реальних виїздів на пожежі, а свої пропозиції щодо вдосконалення передавали розробникам.

Так само вони співпрацюють і з французькими виробниками роботів Shark Robotics.

Щоб показати роботу рятувальника, треба бути поруч із ним

Микола Буцула почав службу в Головному управлінні ДСНС Херсонщини у 2021 році, де зустрів повномасштабне вторгнення РФ. Певний час він залишався в окупації, згодом виїхав до Тернополя, де продовжив службу. 

У 2023 році повернувся до роботи у Херсонській області вже в секторі комунікації — майже напередодні підриву Каховської ГЕС. Його завдання — розповідати про роботу рятувальників.

За словами Миколи, кожен рятувальник має власну історію, але всіх об'єднує готовність працювати попри постійну загрозу.

Ліквідація пожежі у Херсоні після російського авіаудару 31 липня 2026 року. Фото Олександра Андрющенка/”Вгору”

“Для мене рятувальники сьогодні — це героїчні, відважні та незламні люди, які попри ризики для власного життя завжди готові прийти на допомогу”, – підсумовує пресофіцер Головного управління ДСНС у Херсонській області Микола Буцула.

Про роботу медиків, підприємців із Херсонщини читайте у матеріалах “Вгору”:

• “Не зупинялись ні на мить”. Як у Херсоні лікарі рятують дітей під обстрілами
• “Великих грошей тут не заробиш”. Як працює бізнес у фронтовому Херсоні
• “Цей свист досі сниться”. Як швидка допомога Херсона працює під російськими обстрілами
• “Всім страшно, але їдемо”. Як у прифронтовому Херсоні працює громадський транспорт