“Кожна евакуація – виклик”: як Червоний Хрест вивозить херсонців

Евакуація жителів Херсонщини триває через обстріли та погіршення безпекової ситуації, – тисячі людей залишають свої домівки.

Журналісти “Вгору” поспілкувалися з волонтерами Херсонського загону Червоного Хреста про їхню роботу з евакуації та супроводжували один з екіпажів у Херсоні. 

“Дуже складно залишати свої домівки”. Подружжя з Херсона евакуювалося до Одеси

Волонтери Херсонського загону Червоного Хреста одягають бронежилети, шоломи, сідають у машини та рушають, аби евакуювати подружжя з Херсона. На виїзд люди наважилися через важкий стан здоров'я чоловіка, який бореться з онкологією та нещодавно переніс операцію на серці. За словами Лариси Сапфірової, необхідну медичну допомогу в Херсоні отримати дедалі складніше. Тому подружжя вирішило їхати до Одеси, куди запропонувала донька.

Жінка говорить і про безпекову ситуацію. За кілька днів до евакуації російські військові вдарили дроном неподалік їхнього будинку.

“Складно, дуже складно залишати свої домівки”, – ділиться Лариса.

Евакуація подружжя з Херсона. Скриншот із відео Олександра Андрющенка / “Вгору”

Лариса прожила в Херсоні багато років. Її чоловік родом із Миколаєва, а  вона – з Івано-Франківщини. Каже, коли ситуація стане безпечнішою, хотіла б повернутися.

Як починається евакуація з Херсона: дзвінки та заявки

До волонтерів люди звертаються через кол-центр, туди  надходять і запити від місцевої влади. Там працює волонтерка Наталя. Вона приймає дзвінки, з'ясовує ситуацію, визначає, яка машина та скільки волонтерів потрібно. 

Волонтери Херсонського загону Червоного Хреста. Скриншот із відео Олександра Андрющенка \ “Вгору”

Іноді евакуацію потрібна терміново. В інших випадках людей записують у чергу та планують виїзд за регіонами.

Під час дальніх евакуацій Херсонський загін взаємодіє з колегами інших міст. Людей можуть передавати їм в Умані або інших визначених пунктах, звідки їх далі довозять до потрібного регіону.

Одним із пріоритетних напрямків роботи Червоного Хреста є евакуація

Командир Херсонського обласного загону Червоного Хреста Микола Тараненко розповідає: евакуація населення з небезпечних районів зараз є одним із пріоритетних напрямків роботи.

У волонтерів машини не броньовані – їздять на “швидких допомогах”. Перед виїздом  оцінюють безпекову ситуацію, стежать за інформацією про дрони та, за можливості змінюють маршрути.

“Кожна місія, кожна евакуація – це виклик долі”, – говорить Тараненко.

Волонтери Херсонського загону Червоного Хреста під час евакуації. Кадр із відео Олександра Андрющенка \ “Вгору”

Також Микола пояснює, що в одній машині швидкої неможливо перевезти багато  речей. Зазвичай людина може взяти кілька сумок. Решту радить відправляти поштою.

Окремо директор загону зазначає, що люди звертаються в момент, коли посилюються обстріли й просять забрати їх негайно.

“Я все розумію. Їхати в невідомість, кидати все те, що тут роками наживали, дуже важко”, – говорить Микола Тараненко.

Але просить жителів Херсонщини не відкладати рішення до того, коли ситуація стане критичною, а виїзд неможливим.

Волонтери також транспортують маломобільних херсонців містом – до лікарень та назад додому. Це люди, які не можуть пересуватися. Але, якщо людині потрібно зробити рентген чи пройти обстеження, а в будинку не працює ліфт, за нею приїжджають волонтери. Людей доводиться спускати з верхніх поверхів сходами. Потім їх переносять до спеціально обладнаної машини та везуть до медзакладу. Також Херсонському загону допомагають волонтери з інших міст. Приїжджали екіпажі з Одеси та Харкова. Очікують також допомоги з інших регіонів.

Окрім цього, волонтери виїжджають на місця обстрілів. Якщо є постраждалі, надають їм допомогу та доставляють до лікарні.

Найважче – працювати з дітьми та людьми з деменцією 

Олена Герасименюк працює у загоні швидкого реагування з 2017 року. Спочатку була волонтеркою та допомагала під час масових заходів. Після початку повномасштабного вторгнення долучилася до роботи загону повністю.

Тепер Олена водить швидку, бере участь в евакуаціях і транспортуванні маломобільних людей. Також відповідає за комплектацію медичного обладнання та радіозв’язок загону. 

Олена Герасименюк. Кадр із відео Олександра Андрющенка \ “Вгору”

Найскладніше, каже Олена, – працювати з дітьми та літніми людьми, які мають деменцію. Їм важко пояснити, що відбувається і чому вони мають залишити свій дім.

Олена згадує одну з евакуацій: жінка, яка виїхала з лівобережжя Херсонщини. Волонтери зустріли її та привезли до доньки й онуки. Рідні не бачилися понад п’ять років.

“Побачити, як з'єднується сім'я, дуже запам'ятовується. Важко було стримувати сльози”, – говорить вона.

Олена народилася й виросла в Херсоні. Виїжджати не планує, а допомогу людям називає – сенсом життя

Вадим Савельєв. Кадр із відео Олександра Андрющенка \ “Вгору”

Вадим Савельєв приєднався до загону цього року. Він працює водієм, а також допомагає переносити постраждалих, хворих і маломобільних людей.

Одним із найскладніших для нього став виїзд після обстрілу лікарні та будинку на проспекті Текстильників. Тоді, за його словами, дрони продовжували літати, а екіпажу потрібно було одночасно думати про безпеку та прокладати маршрут для евакуації.

“Червоний Хрест – це не запорука безпеки”. На які труднощі натрапляють волонтери

Останнім часом волонтерам доводиться працювати за дедалі складнішої безпекової ситуації. До цього додається нестача людей та пошкодження машин.

Тараненко говорить, що уламки на дорогах ріжуть шини, а окремі машини доводиться виводити з роботи через пошкодження після російських ударів.

Ще одна проблема – нестача водіїв та інших членів екіпажів. Нещодавно одного з пілотів забрали до ТЦК та СП під час евакуації херсонців. Через це кількість екіпажів доводиться скорочувати, а відповідно – і кількість евакуацій.

“Ми й так маленьким складом працюємо. Коли забирають людину, яка навчена, яка вже працює, її немає ким замінити”, – говорить Тараненко.

Також директор загону каже, що емблема з червоним хрестом не є запорукою безпеки, а навпаки окупаційні війська ціляться в їхні автівки.

“Червоний Хрест на машині, на мені – це не запорука безпеки. Нас так само б'ють», – говорить Тараненко.

Кадр із відео Олександра Андрющенка \ “Вгору”

Попри небезпеку, волонтери продовжують евакуювати людей із Херсона та допомагати тим, хто не може самостійно дістатися лікарні.