“Їм приємно навіть те, що я просто прийшла, що поруч є хтось живий”. Про соціальну допомогу одиноким пенсіонерам

У Херсоні під обстрілами залишається чимало одиноких пенсіонерів та людей з інвалідністю. Вони не можуть самостійно пересуватися містом, і їм важко організувати свій побут. Розрахуватися за комунальні послуги, купити їжу та ліки чи дістатися до лікарні – з усім цим найвразливішим херсонцям допомагають соціальні служби. Лише в територіальному центрі соціального обслуговування Центрального району міста під опікою перебуває понад чотири тисячі людей.Майже двісті сімдесят із них – отримують допомогу вдома.

Про будні соціальних робітників, роботу «Соціального таксі» та ризики, з якими стикаються щодня ті, хто допомагає найвразливішим, дізнавалися журналісти «Вгору». 

«Все дістане, все купить й принесе, з усім допоможе й заспокоїть»

Марії Григорівні Гончарук нещодавно виповнилося 85 років. Усе своє життя вона працювала на Херсонському бавовняному комбінаті й звідти пішла на пенсію. Понад два роки Марія Григорівна користується послугами соціальної служби. Сьогодні в хатніх справах, із закупівлею продуктів і ліків їй допомагає  соціальна робітниця Тетяна.

«Що б я не попросила, що б не сказала – вона розіб'ється і все дістане, купить і принесе, і з усім мені допоможе, і заспокоїть мене. Дуже добре, що в Херсоні, попри обстріли та всі негаразди в місті, працює соціальна служба», – говорить Марія Григорівна.

Тетяна Поливода працює соціальною робітницею в територіальному центрі Центрального району вже четвертий рік. Вон каже:

«Наша допомога є різноманітною: Ми приносимо продукти, прибираємо, допомагаємо в особистій гігієні, бо буває таке, що людина не може сама про себе піклуватися. Також супроводжуємо людей у банки та лікарні». 

Окрім цього, соціальні робітники готують їжу, виконують побутові доручення: забирають посилки, допомагають сплачувати комунальні послуги, знімають і передають показники лічильників в інтернеті.

Вік підопічних Тетяни – від 76 до 91 року. Вона каже: 

«Вони всі в мене молодці. Найстарший дідусь і той намагається робити все сам, аби не втратити здатність рухатися».

Тетяна допомагає йому в основному з купівлею продуктів і приготуванням їжі. 

Дехто з підопічних живе на 9 і 12 поверхах. Але навіть під час блекаутів, коли ліфт не працює, Тетяна підіймається сходами пішки, щоб виконати доручення.

«Я не можу сказати, що не прийду, бо мені важко піднятися. Людина чекає, що я принесу хліба, м'яса, ліків», – розповідає Тетяна про  свою роботу.

Херсонська пенсіонерка Тетяна Павлівна Рисєва

«У маршрутках страшно буває їхати, доводиться більше ходити пішки»

Загалом Тетяна щодня відвідує близько шести-семи людей. Це велике навантаження з урахуванням того, що пересуватися по місту наразі дуже складно через погіршення безпекової ситуації. 

«Постійні обстріли. Дрони. Через те що в маршрутках страшно буває їхати, доводиться більше ходити пішки», – зауважує Тетяна.

Вона звечора складає план роботи та маршрут так, щоб було зручніше пересуватися від одного підопічного до іншого. 
Про зростання навантаження на персонал говорить директорка територіального центру соціального обслуговування Центрального району Херсона Оксана Пащенко:

«Наші соціальні робітники постійно пересуваються по місту, постійно тікають від дронів. Це дуже складно. І робота вкрай важка. Ми намагаємося компонувати так їхні дільниці, щоб робітниці не бігали з одного краю міста в інший».

Загалом, зі слів директорки, допомогу вдома сьогодні отримують 268 людей. Їх обслуговує 20 соціальних робітників.

Тетяні Павлівні Рисєвій – 83 роки. Вона народилася в Херсоні у грудні 1940 року, незадовго до початку Другої світової та переживає війну вже вдруге. 

Допомогою соціальної служби вона користується вже близько 10 років і каже, що у порівнянні з мирними часами, обслуговування не стало гіршим.

«Дуже гарні люди, з великою душею. Прибирання в хаті, доставка їжі, ліки, виклик лікаря – все робиться як повинно, вчасно і в будь-яку погоду, – не нахвалиться Тетяна Павлівна своїми помічниками й додає, – Я вважаю вони зараз ризикують життям».

Зі слів Оксани Пащенко, соціальні робітники забезпечені бронежилетами, і хоча бронезахист важкий, деякі працівниці все ж надягають їх, коли пересуваються містом. І не дарма. Буквально 5 вересня одна із робітниць центру потрапила під скид із ворожого БПЛА, коли везла в таксі гуманітарку підопічній. На щастя, отримала лише контузію, і після 10 днів лікарняного знову повернулася до своїх обов'язків.

Директорка територіального центру соціального обслуговування центрального району міста Оксана Пащенко

 «Возимо  до лікарні, у ЦНАП, Пенсійний фонд, стоматологію – туди, де потрібна особиста присутність»

Неабияким викликом для маломобільних пенсіонерів є будь-яка поїздка до лікарні чи ЦНАПу. Для таких випадків у місті працює «Соціальне таксі». Водії не лише доставляють людей у потрібні місця, нерідко дорогою тікаючи від ворожих дронів, а й допомагають спуститися та підіймають на верхні поверхи, навіть якщо ліфт не працює.

«Ми допомагаємо маломобільним на візочках або повністю лежачим. Возимо з дому до лікарні, у ЦНАП, ДМС, Пенсійний фонд, стоматологію – туди, де потрібна особиста присутність», – розповідає водій соціального таксі Євген.

Євген працює водієм у територіальному центрі соціального обслуговування центрального району міста й виконує від 6 до 10 виїздів за день.

Зі слів Євгена, найважче – спускати лежачих людей з верхніх поверхів, особливо у старих п'ятиповерхівках з вузькими прольотами. Якось йому довелося без ліфта спускати лежачу жінку з 8 поверху, відвозити в лікарню, а потім підіймати назад. Та найбільшим викликом все ж таки є дорога. І хоча соціальне таксі не виїжджає в червоні зони, небезпека сьогодні загрожує водіям і їхнім пасажирам на будь-якій вулиці міста. 

Водій соціального таксі Євген

«Доволі часто доводиться тікати від дронів, – Чутно автоматні черги – прискорюєшся, тиснеш на газ і тікаєш під сітки», – розповідає Євген.

Перегони сталися й під час роботи знімальної групи «Вгору», на одній з вулиць почулися постріли, Євген скомандував: тримайтеся і рвонув з небезпечної ділянки дороги. 

Паралельно з міськими службами послуги соціального таксі надає й громадська організація  «Центр змін поступ» за підтримки шведської організації Operation Aid, яка виділила спеціалізований оснащений автомобіль «амбуланс», призначений для медичного транспортування. Місяць тому автівка постраждала від цілеспрямованої атаки ворожого дрона.

Водій та соцпрацівник встигли вискочити з машини за секунди до влучання, завдяки чому залишилися живі, проте автомобіль зазнав ушкоджень і зараз перебуває на ремонті.

Соціальне таксі за роботою

Попри щоденну небезпеку, блек-аути та атаки з повітря, соціальні служби Херсона продовжують працювати, аби найвразливіші містяни відчували: вони не самі. Найважливішим результатом цієї праці часто стає не приготована вечеря і прибрана квартира – а відчуття людського тепла.

Тетяна Поливода підмічає: «Їм приємно навіть те, що я просто прийшла, що поруч є хтось живий».