Херсонські маки, кавуни та торт «Херсон»: як переселенці зберігають дух Херсонщини

У меню кав’ярні «Godshot» в Одесі є десерт у формі кавуна, зроблений із кавунового пюре, бісквіта й цукатів із кавунової шкірки. Цей рецепт вигадали в окупованому Херсоні влітку 2022 року, коли більшість продуктів були дефіцитними й полиці магазинів спорожніли. Потім був вимушений переїзд, і тепер «Херсонський кавун» щоліта з'являється в Одесі, в релокованому закладі Валерії Вечерікової. А у Вінниці сьогодні можна поласувати іншим херсонським десертом – фірмовим тортом із горіхами та курагою від авторки й підприємиці Анни Воскобойник. Тим часом луганчанка Елліна Габарєва в маленькій одеській майстерні малює херсонські маки й соняшникові поля. 

Розповідаємо історії людей, для яких Херсонщина стала опорою й дала змогу рухатися далі. 

Кав'ярня «Godshot»: релокація до Одеси

Валерія Вечерікова – власниця та бренд-шеф кав'ярні «Godshot». Вона керує не тільки кав'ярнею, а й власним виробництвом десертів. 

Власну справу Валерія започаткувала у Херсоні за 5 років до повномасштабного вторгнення. Не припинив свою роботу заклад і після того, як Херсон окупували російські війська. Упродовж року колектив сподівався на звільнення міста й повернення до звичного життя. Валерія каже:

«Команда наша залишалася в місті, тому ми надавали їм можливість працювати».

Десерт  “Херсонський кавун”. Фото з архіву Валерії Вечерікової

Проте вже після звільнення міста й початку обстрілів у 2023 році більшість працівників роз'їхалися, і частина з них опинилася в Одесі. Аби зберегти бізнес і колектив, Валерія вирішила релокувати заклад. Вже за відсутності працівників поряд із приміщенням кав’ярні у Херсоні стався приліт, і воно не вціліло. 

Робота в Одесі має свої особливості: відкриватися доводиться значно пізніше, ніж у Херсоні, адже тут інший ритм життя. Але загалом, за словами Валерії, Одеса зустріла їх тепло: місцеві гості купували каву та десерти й поширювали новини про заклад із Херсона у соцмережах. 

На каву сюди приходять і херсонці – ті, хто любив бувати в «Godshot» ще вдома. 

«Для мене дуже важливо, що ми продовжуємо існувати, можемо працювати та надавати робочі місця херсонцям, адже більша частина моєї команди – це дівчата, які переїхали з Херсона. Потрібно намагатися рухатися далі й не думати про те, що залишилося, а думати про те, що чекає надалі», – підсумовує Валерія.

Валерія Вечерікова в Одесі: так починалася історія релокованого закладу. Фото з архіву героїні

«Я надихалася херсонськими маками»: як мисткиня з Луганська малює Херсонщину в Одесі 

Луганчанка Елліна Габарєва втратила рідний дім ще у 2014 році. Їй було 17 років, і вона щойно вступила на перший курс академії мистецтв, коли в її рідному місті почалися обстріли. Батьки тоді повезли її нібито на відпочинок, але вперше не в Крим, а до Одеси. 

«Я дуже злякалася, коли вони сказали: «Ми поки не можемо повернутися додому». Злякалася, що відбувається те, на що я не можу вплинути», – розповідає Елліна.

Ймовірно, через стрес у неї почалися проблеми зі здоров'ям: їй діагностували епілепсію невизначеного походження, і вона тривалий час змушена була залишатися вдома та нікуди не виходила без супроводу мами. Елліна згадує:

«Ні на яку роботу нікуди не брали, не брали навіть у спортзал. Казали: «Ти тут впадеш, навіщо ти нам здалася така?» Я просто була в депресії, плакала, не знала, що робити».

Першим кроком до психологічного відновлення стало малювання. Еліна з дитинства любила малювати, колись ходила в художню школу. Якось під руку їй потрапила коробка з-під піци. Елліна розмалювала її, а потім почала малювати на коробках, які їй приносили друзі. Ці малюнки стали для неї віконцями у світлий, яскравий світ.

Елліна та її роботи в каталозі проєкту «Зламана лінія», присвяченому митцям зі статусом ВПО

У той же період життя вона зустріла своє кохання – херсонця, який теж знайшов прихисток в Одесі, виїхавши з окупації. Спільна любов до природи та мистецтва настільки зблизила пару, що з того дня вони більше не розлучалися. Коханий багато розповідав Елліні про Херсонщину й познайомив її з багатьма земляками. 

«Це був 2022 рік. У парку Шевченка поставили велику ятку для переселенців із Херсона. Вони там збиралися, гуртувалися, співали пісні. Мені цього дуже не вистачало. Мені не вистачало друзів».

Розповіді чоловіка, а потім і поїздка на деокуповану Херсонщину надихнули її на нову хвилю у творчості.

«Я надихалася херсонськими маками. Мені так не вистачало простору, а Херсон – це нескінченне поле, дуже гарне. Я побачила нібито новобудови й поряд поле. Одразу в нього вибігла й відчула себе вільною пташкою», – ділиться спогадами Елліна.

Наразі вже четвертий рік, як вона живе без нападів епілепсії, і переконана, що на неї так позитивно вплинули природа, мистецтво та кохання.

За першою освітою Елліна – соціальна педагогиня. Починала як волонтерка «Карітасу» – проводила уроки малювання та дизайну для дітей з інклюзією. А сьогодні працює вчителькою мистецтва в ліцеї, веде власний гурток, де навчає дітей творити від душі й без жодних обмежень, та долучається до мистецьких перформансів. Картини Елліни експонували, зокрема, в Музеї західного та східного мистецтва, в одеських бібліотеках і виставках просто неба.

На творчому занятті. Фото з архіву художниці

Смак дому за сотні кілометрів: як торт «Херсон» потрапив до Вінниці

Анна Воскобойник – співвласниця виробництва крафтових десертів і морозива «Perfetto». До повномасштабного вторгнення у неї була розвинена мережа закладів у Херсоні та області. Та головною гордістю і візитівкою Анни став фірмовий торт «Херсон», який виборов перше місце на міському конкурсі у 2019 році й став візитівкою міста. 

Створюючи рецепт, Анна шукала натхнення у дитячих спогадах. Вона розповідає:

«Я жила в приватному будинку, і в мене у дворі росли волоські горіхи та абрикоси. У мій рецепт увійшли коржі безе з волоським горіхом та натуральний крем-сир із курагою та білим шоколадом. Торт вийшов без борошна, без глютену».

Згодом на основі цього рецепта створили ще й морозиво.

Виробництво “Perfetto” у Вінниці. Фото з архіву Анни Воскобойник

Через повномасштабне вторгнення та окупацію виробництво в Херсоні зупинилося. 

«Потім вже, коли Херсон звільнили, ми потихеньку вивезли обладнання. На жаль, діяльність продовжити не змогли. Дуже активні бойові дії, був приліт і частково згоріло приміщення виробництва, заклади вже всі пошкоджені», – розповідає Анна.

У 2022 році вона з сім’єю переїхала до Вінниці. Вибір міста був спонтанним – були там проїздом і відчули, що Вінниця нагадує рідний Херсон. Туди й релокували сімейний бізнес. Відновлювали діяльність поступово.

«Спочатку готували продукцію на базі кондитерської, робили буквально по декілька тортиків, продавали каву»,– розповідає Анна.

Згодом запрацював повноцінний цех. Продукцію з Вінниці доставляють і до кондитерської в Одесі.

На виробництві працює й багато зі співробітників з Херсона. Чимало херсонців і серед відвідувачів.

Анна Воскобойник із частиною колективу. Фото з архіву Анни

«Херсонці – це наші перші гості. Дізнавшись про відкриття, вони постійно підтримують нас, приходять святкувати всі дати, пов’язані з Херсоном, – підсумовує Анна Воскобойник. – Ми дуже раді, що продовжуємо діяльність і розповідаємо про своє місто, попри те, що перебуваємо в іншому регіоні».