Екоцид як наслідок підриву Каховської ГЕС. Іван Мойсієнко про екологічні втрати і прогнози, які не справдились
Величезний список наслідків злочинного руйнування російськими військовими греблі Каховської ГЕС вражає. Результатом цієї катастрофи стали масштабні різнопланові екологічні проблеми, такі як масове знищення рослинного та тваринного світу, отруєння атмосфери та водних ресурсів, тож науковці в один голос називають цей підрив екоцидом і намагаються порахувати втрати. Але якщо на підконтрольній Україні території зробити це якось вдається, як, наприклад, у Національному заповіднику «Хортиця», то на Херсонщині, значна частина якої досі окупована Росією, це поки що взагалі неможливо.
Однак вчені не сидять склавши руки – вони досліджують території, до яких мають доступ, і фіксують зміни. Не залишається осторонь цього процесу і херсонський науковець, доктор біологічних наук, професор Іван Мойсієнко. Всю масу негативних наслідків каховської катастрофи Іван Іванович поділяє на три великих блоки проблем: осушення території вище греблі Каховської ГЕС, підтоплення нижче греблі та раптове опріснення і забруднення Чорного моря. Загальний результат – загибель живих організмів і трансформація або навіть руйнування цілих екосистем.
Іван Мойсієнко (зліва) з колегами в експедиції у Національному природному парку «Кам'янська Січ», березень 2023. Фото: Фейсбук Івана Мойсієнка
Екологічні втрати осушеної Херсонщини
Іван Мойсієнко вважає: рахувати зараз втрати – все одно що писати вилами по воді, адже через війну проводити детальні обліки знищених організмів неможливо. Однак він впевнений, що найбільших втрат зазнав у першу чергу тваринний світ, бо після осушення водосховища можна говорити про загибель величезної кількості – мільйонів або навіть мільярдів особин тварин, зокрема молюсків.
Фото: Фейсбук Environment People Law (EPL)/Екологія - Право - Людина (ЕПЛ)
Флора, яка перебуває під пильним оком знаного біолога, також значно постраждала – не стільки від осушення, скільки від затоплення. Але через те, що затопило переважно низький лівий берег, до якого українські науковці через окупацію не мають доступу, то і визначити розмір втрат достеменно неможливо. Хоча професор впевнений, що серед екологічних втрат є як червонокнижні види рослин і тварин, так і ендемічні, чий ареал розповсюдження обмежений.
«Серед таких ендемічних видів – волошка короткоголова, яка за межами Нижньодніпровських пісків ніде не зустрічається, – розповідає Іван Мойсієнко. – Зрозуміло, там, де піски були затоплені, вона загинула. Але скільки її загинуло, ніхто не скаже».
Так само не можна порахувати кількість загиблих дерев – берез і дубів. Береза дніпровська – субендемічний вид, занесений до Червоної книги України. Ці дерева і за мирних часів у вологі роки часто вимокали, якщо був високий рівень ґрунтових вод. Науковець впевнений, що після затоплення їх набагато більше вимокло, ніж зазвичай, але назвати кількість неможливо через недоступність територій.
«У нас є дуби, величезні дуби, це залишки геродотівської “Гілеї”, – каже Іван Мойсієнко. – Вони ростуть уздовж Дніпра і Дніпровського лиману. Вони піддались підтопленню, принаймні, частина з них, це не викликає сумніву, бо деякі стояли біля берега. Ті дуби, які мають 3-5 метрів в обхваті, практично всі є пам'ятками природи. І вони були затоплені. Чи пережили ці велетні підтоплення, чи не пережили – невідомо. Тобто немає сумніву, що ці факти є, але через війну назвати конкретні цифри не можна».
Серпень 2021 року. Іван Мойсієнко досліджує дуби Геродотівської Гілеї. Фото: Фейсбук Івана Мойсієнка
Були прогнози, що вологолюбиві прибережно-водні угруповання рослин загинуть. Частково так і сталося. Але висихала водойма доволі поступово, і вербняки й очеретяні зарості по берегах водосховища здебільшого вижили. Професор припускає, що вологи в ґрунті рослинам вистачало, деякі види не те що не зникли, а навпаки – збільшують свою чисельність.
Усупереч прогнозам
Чого тільки не пророкували у перші дні після підриву греблі Каховської ГЕС! Деякі з цих передбачень і справді малюють майже апокаліптичну картину майбутнього. Іван Мойсієнко каже, що він особисто з прогнозами був обережний, і недарма, бо багато чого не справдилося.
Один із прогнозів передбачав, що водосховище заросте шкідливими заносними бур'янами, типу амброзії. Але вчений бачить, що цього не відбувається. Насправді інвазивні види є, але їх не так багато. Верба та інші місцеві види рослин переважають як за кількістю видів, так і за зайнятою площею, тому негативний прогноз про розсадник заносних інвазивних чужорідних рослин не справджується. Принаймні поки.
Осушене дно водосховища не стане причиною пилових бур
Прогнозованих пилових бур через осушення дна водосховища не буде, бо воно швидко заростає. Але навіть якби дно не заросло так стрімко, воно є значно меншою базою для цього явища, ніж сусідні поля. І взагалі, щоб здійнялася пилова буря, потрібен збіг кількох факторів, про які розповідає науковець:
«Має бути дуже сухий ґрунт, відсутність рослинності (як це буває восени або навесні, коли поля стоять голі), дуже сильний вітер, який декілька днів дме в одному напрямку, – тоді в нас піднімається пилова буря. Співпадіння цих факторів буває раз на декілька років, і тоді вітер здіймає пил з полів. Але ми не можемо порівняти площу водосховища і площу полів навколо водосховища. Тобто, загроза від того, що пилова буря буде спричинена сільськогосподарськими полями, набагато більша, ніж загроза з водосховища, бо площа водосховища значно менша».
Також у деяких прогнозах наголошувалося на тому аспекті, що мули забруднені небезпечними відходами промисловості Кривого Рогу, Марганця, Нікополя, і пил, який потрапить в повітря з дна водосховища, нестиме небезпеку. Однак професор вважає цю загрозу близькою до нуля з тієї ж причини: дно заросло:
«Можливо, над незарослими діляночками може ще здійматися пил, але їх площа вже значно зменшилась. І це не буде якесь катастрофічне явище».
Дно Каховського водосховища бореться з глобальним потеплінням
Стосовно побоювань щодо зміни клімату Іван Мойсієнко вважає, що тут взагалі все відбувається всупереч прогнозам:
«Головний агент змін клімату – це вуглекислий газ, основний парниковий газ. Він накопичується в атмосфері і викликає глобальне потепління. Через те, що Каховське водосховище активно заростає, і переважно вербою, то ця ж верба в основному складається з вуглецю. А цей вуглець утворився в результаті депонування (акумулювання) вуглекислого газу з атмосфери. Тобто, тепер Каховське водосховище, навпаки, активно засвоює вуглекислий газ і в цьому стані активно бореться з глобальним потеплінням, зі змінами клімату. Загалом, підрив ГЕС – величезна трагедія і катастрофа, але в плані змін клімату це працює на більше депонуванню вуглецю і зменшенню загрози глобального потепління».
Жовтень 2023. Улітку тут було голе й потріскане дно. Фото: Фейсбук Environment People Law (EPL)/Екологія - Право - Людина (ЕПЛ)
Науковець розповідає про надзвичайно швидкий ріст рослин на осушеному дні Каховського водосховища. В червні він бачив проростки верби по 2-4 листочки, максимум — 6 листочків, і підіймались вони над землею на 2-3 сантиметри, максимум на 10. А вже 19 жовтня там побачили дерева більше ніж 2 метри заввишки. Найвищі були понад 2,5 метри, а рекордсмен – аж 3,08! І це – лише за 4,5 місяці, верба виросла більше ніж 3 метри.
«Все це утворено з вуглекислого газу, з атмосфери, – продовжує професор. – Пам'ятаєте що таке фотосинтез? Це процес утворення органічних речовин з неорганічних, з вуглекислого газу та води у хлоропластах на світлі. Тобто, водосховище вже поглинуло тисячі, або навіть мільйони тонн вуглекислого газу. Теоретично, за біомасою цієї верби можна порахувати скільки саме поглинуло. Ця територія зараз поглинає значно більше вуглекислого газу ніж поглинала, коли була водосховищем».
Кам'янська січ: наслідки бойових дій і сходу води
Після деокупації науковці чотири рази виїжджали з експедицією на територію Національного природного парку «Кам'янська Січ». На жаль, інші заповідники Херсонщини (Біосферні заповідники «Асканія Нова» імені Ф.Е. Фальц-Фейна та Чорноморський, Національні природні парки «Джарилгацький», «Олешківські піски», «Азово-Сиваський») зараз в окупації й недоступні для досліджень, а «Нижньодніпровський» перебуває у зоні бойових дій.
Наслідки перебування російських військ на території Національного природного парку «Кам'янська Січ». Фото Івана Мойсієнка
Перші два виїзди були до каховської трагедії, досліджували суходіл. Через територію Кам'янської січі лінія фронту проходила двічі – в березні 2022 року російські війська доволі швидко окупували цю територію, а вже в жовтні-листопаді, при звільненні, лінія фронту зупинилась саме тут більш ніж на місяць. Якраз на межі національного парку місяць точилися бої. За словами Івана Мойсієнка, експедиція зафіксувала дуже багато порушень саме через те, що на території парку пролягала лінія оборони росіян:
«Ми бачили в лісах, степах нариті російськими військовими окопи, бліндажі, бруствери. Спостерігали дуже великі засмічення в місцях базування окупаційних військ. Вирубування дерев – вони їх використовують для будівництва, для розведення багаття, для маскування техніки. Загалом, більше тисячі дерев на території нацпарку зрізано або пошкоджено росіянами. Є і вирви від вибухів у степу, де ростуть червонокнижні види. Бачили розливи паливно-мастильних матеріалів з підбитої техніки на території парку. Проїзди важкої техніки по цілинних степових ділянках пошкодили рослинний покрив. Дуже багато негативного впливу. І, звісно, тотальне замінування території, забруднення різними снарядами і бомбами. Міни – це одне, а там, де були позиції росіян, розкидано сотні боєприпасів від «Градів», гармат, іншої техніки. Тобто, перші 2 виїзди ми досліджували негативний вплив бойових дій та окупації на суходолі».
Майже тотальне мінування та щільне забруднення території вибуховими пристроями. Національний природний парк «Кам'янська Січ», 29 березня 2023 р. Фото Івана Мойсієнка
Дві наступні експедиції досліджували осушене дно Каховського водосховища, оскільки вони відбулись вже після каховської трагедії. Науковці намагалися зафіксувати зміни в природі. В серпні заклали моніторингові ділянки, в кутах закопали магніти, щоб потім можна було точно визначити їх місце розташування і провести повторні дослідження. В жовтні вже почали описувати зміни, задокументовувати, як відбувається процес заростання, з якою швидкістю, якими видами, скільки цих видів. Крім того, там відбирали ґрунти на аналізи.
«У Національному парку після підриву ГЕС вода відійшла, і дуже постраждав водний компонент, – підсумовує вчений. – І хоча Каховське водосховище – це, можна сказати, напівштучний, об'єкт, але там за майже 70 років сформувалася своя екосистема. Певні риби, тварини і водно-болотні птахи пристосувалися до життя або на берегах, або в воді, або на дні водосховища. Воно було заселене. Не так, як до затоплення, але певне біорізноманіття там було. Зрозуміло, практично все, що пов'язано з водою, раптово йшло разом з нею, або просто загинуло. Тобто, найбільше постраждали саме вологолюбиві організми – водні рослини, водні тварини».
Однак природа бере своє, вважає Іван Мойсієнко. І сьогодні бачимо швидке відновлення рослинного покриву на дні Каховського водосховища. Причому, замість досить одноманітної й досить бідної екосистеми водосховища, в річищі Дніпра, в його рукавах, в озерах різного розміру і різної глибини й на островах формується велике різноманіття досить багатих на біорізноманіття екосистем – і ліси, і болота, і луки, і водойми різного типу. Як приклад вчений наводить той факт, що на ділянках, які вони досліджували до підриву греблі Каховської ГЕС, мешкало по кілька видів водних рослин, у червні 2023 року там знайшли 11 видів, а у в жовтні – вже 69 видів рослин!
«Екосистема, яка формується, з екологічної точки зору, значно більш багата, просто на порядки багатіша, ніж наша штучна екосистема водосховища, яка була», – вважає науковець.
Фото: Фейсбук Environment People Law (EPL)/Екологія - Право - Людина (ЕПЛ)
-preview.webp)
-preview.webp)
-preview.webp)
