Чи справді дороги до Херсона стали новою мішенню для російських дронів

Херсонка Вікторія Цаларунга їздить із Миколаєва додому один-два рази на тиждень із немовлям та дитиною 12 років. Її чоловік, який живе та працює в Херсоні, просить її не приїжджати. Але Вікторія каже: “Херсон взагалі не можна прибрати з життя”.

Півтора місяця тому на дорозі вона почала помічати спалені автівки та серйозно задумалася про небезпеку. Родина придбала детектор дронів – невеликий пристрій, що подає звуковий сигнал, коли безпілотник наближається.

На трасі з Миколаєва до Херсона цей детектор спрацьовував у Вікторії вже тричі. Одного разу їй з дітьми в салоні довелося розігнати автівку до 180 км/год, оскільки невідомий дрон починав знижуватися.

Вікторія – не єдина, хто почав помічати все більшу небезпеку на дорогах за містом. Про дронову загрозу на трасах вже є десятки відео і дописів у соцмережах, про проблему говорять публічні особи. Зокрема, журналіст із Херсона Іван Антипенко писав, що “Херсон фактично беруть у дронове кільце, заїзд, виїзд і перебування в якому стають дедалі небезпечнішими”. 

Чи дійсно це так, що кажуть місцева влада, правоохоронці та військові, і як вони пояснюють ризики на трасах навколо Херсона, – читайте далі в матеріалі “Вгору”.

Спалена дроном машина на трасі Херсон – Миколаїв. Фото Івана Антипенка з його сторінки у фейсбуці

Загроза зростає 

“Траса Херсон-Миколаїв…Скоро цей маршрут буде в один кінець і далеко не в кращу сторону…”, – писали в червні цього року російські телеграм-канали, повʼязані з військовими РФ. 

У дописах росіяни відкрито озвучують маршрути, які будуть атакувати, і попереджають, що цивільний транспорт не буде винятком. Посад-Покровське–Чорнобаївка – одна з таких ділянок дороги. В іншому з дописів стверджується: 

“Вся техніка, що рухається у напрямках з та до Херсона, буде знищуватися… Будь-яке пересування автотранспорту вважатиметься законною ціллю”.

Речник Сил оборони Півдня України Владислав Волошин пояснив “Вгору”: щодня на Херсонському напрямку Росія застосовує щонайменше 200–250 FPV-дронів. Для порівняння: по всій лінії фронту ця цифра становить близько 3200 на добу. 

Владислав Волошин вважає, що поки не варто робити висновки про системне зростання атак на цивільний транспорт на трасах довкола Херсона. За його словами, є інформація про застосування дронів на окремих ділянках, зокрема, на трасі до Миколаєва. Це вже північна частина міста, і щоб дрон дістався до цієї дороги, йому потрібно перелетіти через увесь Херсон, а це понад 10 кілометрів по прямій. Така дистанція для FPV-дронів є значною, що робить подібні атаки технічно складними й ризикованими для ворога, каже речник. За його словами, спроби атак були, але назвати це реалізованою або масштабною тактикою наразі не можна.

Згідно з відповіддю Херсонської обласної прокуратури на запит “Вгору”, російські безпілотники частіше атакують цивільний транспорт за межами Херсона.

Прокуратура повідомляє, що по липень 2025 року правоохоронці внесли до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26 фактів атак цивільних авто поза містом. У 2023 році правоохоронці зареєстрували 1 такий факт, у 2024 році – 8, станом на липень 2025 року – 17.  

Унаслідок цих атак загинула одна людина, ще 23 – отримали поранення, повідомили в обласному відомстві.

Прокуратура наводить лише офіційно задокументовані факти – ті, за якими відкриті кримінальні провадження. Вони кваліфіковані за статтею 438 Кримінального кодексу – порушення законів та звичаїв війни. Реальна кількість атакованих автівок і постраждалих, найімовірніше, значно більша.

“Зростання кількості атак безпілотників у 2025 році на транспорт поза населеними пунктами вказує на ознаки системності та цілеспрямованих дій з боку армії РФ. Це може свідчити про свідому тактику ураження логістичних маршрутів, щоб ускладнити евакуацію, пересування цивільних і роботу екстрених служб”, – відповіли в прокуратурі.

Редакція “Вгору” також звернулася до поліції Херсонської області. Там наразі утримуються від коментарів щодо дронової активності на трасах навколо Херсона.

Автомобіль головного рабина Херсона та області Йосефа-Іцхака Вольфа потрапив під удар дрона під час руху. Фото Об'єднаної єврейської общини України

Чи стали дороги доступнішою ціллю

Військовий аналітик, колишній співробітник СБУ Іван Ступак у розмові з “Вгору” зазначив: FPV-дрони, які використовують найчастіше, мають дальність польоту до 15–20 км. Це дозволяє російським дронам долітати з лівого берега навіть до Чорнобаївки. До того ж оператори можуть наближатися максимально близько до Дніпра, а тому запускати дрони з іще коротшої дистанції, збільшуючи дальність ураження. 

Водночас у коментарі “Суспільному” речник Сил оборони півдня Владислав Волошин повідомив, що російські війська почали застосовувати нові типи дронів, які здатні долати більші відстані, ніж стандартні FPV. Це дозволяє окупантам атакувати глибші ділянки трас, які раніше були недосяжними для ударних безпілотників.

Заступник голови Херсонської ОВА Олександр Толоконніков пояснював, що з посиленням захисту Херсона, зокрема засобами РЕБ і активністю мобільних вогневих груп, росіяни дедалі частіше намагаються облітати місто й бити по передмістю з боку Миколаївського напрямку.

Наслідки російської атаки на цивільну автівку 17 червня. Фото поліції Херсонської області

За словами Івана Ступака, основна мета таких атак – знищення всього, що забезпечує українські підрозділи: боєкомплекти, провізія тощо.

“Але в дрона обмежена батарейка. Тобто він вилітає, кружляє, шукає ціль. Якщо її не бачить, то, щоб не повертатися назад, атакує перше, що потрапляє на очі: цивільних, заправки. Можливо, певний відсоток – це виключно терор населення, але казати, що 100% лише терор – неправильно”, – говорить військовий аналітик.

Заступник директора Центру близькосхідних досліджень Сергій Данилов вважає, що дрони полюють за цивільними автівками, щоб зробити пересування трасами неможливим та “без зайняття території відрізати Херсон”.

За його словами, ситуація почала стрімко погіршуватися ще торік у липні, а цього літа помітне зростання саме “дальніх зальотів”. Хоча більшість дронів сили оборони збивають, але навіть один із десяти, який долітає до цілі, вже створює помітний ефект.

За даними ж Херсонської обласної прокуратури, обстріли з використанням дронів почастішали з березня 2023 року в Бериславському районі, а з травня 2024-го – у Херсонському.

Як ЗСУ та місцева влада реагують на дронову загрозу

Про зростання дронової загрози на дорогах говорять і в обласній військовій адміністрації. В.о. начальниці управління комунікації Херсонської ОВА Ельвіна Османова у коментарі “Вгору” зазначила:

“Росіяни, дійсно, посилили інтенсивність атак БпЛА на автодорогах, що ведуть до обласного центру. Для протидії атакам ворожих дронів на трасах вживається низка заходів. Зокрема, з інженерного та фізичного захисту. З міркувань безпеки деталей повідомити не можемо”.  

Вона також повідомила, що на забезпечення військових підрозділів на Херсонщині цьогоріч виділили понад 430 млн грн з місцевих бюджетів та державної субвенції. Уже профінансовано більш ніж 355 млн грн і залучено близько 18 млн грн позабюджетних коштів.

Начальник Херсонської МВА Ярослав Шанько розповів в етері “Вгору” 28 липня, що в Херсонській громаді встановлюють антидронові сітки як один з елементів захисту, у тому числі на ділянках деяких доріг. 

Антидронові сітки на Сумщині. Фото зі сторінки начальника Сумської ОВА

Очільник наголошував, що в Херсонській громаді діє захист від дронів, і якби його не було, то “по місту взагалі неможливо було б пересуватись”. Але технології постійно вдосконалюються, а окупанти знаходять різні рішення, змінюють тактику. 

Також заступник голови ХОВА Олександр Толоконніков повідомив 2 серпня, що планують закупити антидронові сітки, якими перекриють основні дороги-артерії, під'їзні шляхи та безпосередньо Херсон. 

За словами речника Сил оборони Півдня України Владислава Волошина, для захисту доріг від дронів потрібен цілий комплекс: від засобів радіоелектронної боротьби до так званих антидронових тунелів із сітки. Речник наголошує: жоден із методів не є універсальним, але чим більше засобів захисту поєднується на одній ділянці, тим безпечнішою стає траса.

Військовий аналітик Іван Ступак пояснює, чому жоден окремий засіб захисту не дає повної гарантії:

“У росіян, як і в нас, є стратегія засідок: два дрони можуть сісти на перехресті, економити батарею і сидіти 15–30 хвилин, чекаючи, поки з’явиться автівка. Потім різко злітають і на повній швидкості врізаються в машину. Я бачив багато випадків, коли дрони залітають у шпарини – в коридори між перешкодами. Наші військові кажуть, що є дрони, які розпізнають рибальські сітки та не летять у них. Але якщо сітка зроблена з ліски, то дрон її не розпізнає, бо вона тонка, як павутина. І є шанс, що він у ній застрягне”.

Інший варіант – радіоелектронна боротьба. Аналітик порівнює її з антивірусом: вигадуєш рішення – зʼявляється новий вірус, який потребує нового способу протидії.

На практиці до такого підходу вже давно вдаються на Херсонщині. Речник Сил оборони Півдня Владислав Волошин у прямому етері “Вгору” зазначав, що на Херсонському напрямку посилюють системи радіоелектронної боротьби, а також працюють спеціальні групи, які безпосередньо борються з безпілотниками. 

Український військовий з антидроновою рушницею. Фото: "NV.UA"

За його словами, 12-17% безпілотників, якими російські військові атакують правобережжя Херсонщини, влучають в ціль. Інші – знищують українські військові.