"Я опинилась у 90-х": як активістку побили, а поліція відмовлялась приймати заяву
Сьогодні у світі відзначають Міжнародний день боротьби із гомофобією і трансфобією. На жаль, в Україні останнім часом ця проблема набуває все більшої актуальності. Напади на ґрунті ненависті почастішали, а їхнє повноцінне розслідування і покарання кривдників відбувається у поодиноких випадках.
Громадську активістку Ольгу Полякову із Дніпра, яка захищає права ЛГБТ, побили сусіди. Внаслідок стресу у дівчини відбуваються панічні атаки, вона також змушена жити у друзів і планує продавати квартиру.
ПОКИ МЕНЕ БИЛИ, НІХТО НАВІТЬ НЕ ВИКЛИКАВ ПОЛІЦІЮ
На Ольгу напали 13 травня. Вона поверталась додому із великим пакунком котячого корму, коли в під'їзді її будинку чоловік у камуфляжі несподівано викрутив їй руку та вдарив головою об стіну.
"Я підіймалась до себе на третій поверх. Цей чоловік почав мене скручувати та поставив обличчям до стіни. Разом з ним була жінка, яка вихопила мої окуляри та намагалася вкрасти сумку. Вони забрали мій пакет з їжею для кішки і почали говорити: "Заткнись с*ка! Ти лізбуха!" – розказала в коментарі Центру інформації про права людини активістка.
На крики Ольги про допомогу вийшла з квартири її подруга Поліна та молодий чоловік, який приїхав до бабусі, що мешкає в цьому ж будинку.
"Він вийшов та почав зупиняти його (нападника – ред.). Кричати, щоб сусіди викликали поліцію, але всі, хто відчиняв двері, одразу ж їх закривали", – згадує дівчина.
За словами Полякової, її подруга Поліна викликала патрульних, і за кілька хвилин на місце приїхали дві машини.
"Перша машина приїхала, побачила, що в мене синець під оком, що мене ображають, але тільки спитала: "Що тут відбувається?!" Поліцейські, які приїхали після них, почали реагувати. Добре, що серед них опинився співробітник, у якого я проводила тренінги з толерантності", – зауважує активістка.
Але за те, що нападник викрикував гомофобні вислови та поводив себе агресивно щодо жінок, поліція не стала його затримувати. "Скрутили" чоловіка тільки після того, як він почав кидатись на патрульних.
ВСІ МОЇ УЯВЛЕННЯ ПРО РЕФОРМУ ПОЛІЦІЇ ПРОСТО РУХНУЛИ
Після нападу Ольга з Поліною та свідком, який намагався зупинити нападника, поїхали до відділку поліції. Проте там вони зіткнулись із проблемами.
"В поліції патрульні спочатку не хотіли приймати заяву. Потім дали одну ручку на трьох і сказали: "Пишіть". Нашому свідку взагалі розповіли, що записувати його показання не слід, адже це нічим не допоможе. Він спочатку вирішив не писати, але я почала говорити йому, що це маніпуляція. Поліцейський у відповідь почав звинувачувати мене у тиску на свідка", – розповідає Полякова.
Як не дивно, але нападника з відділку поліції відпустили дуже швидко.
"Він зайшов до слідчого п’яний у кабінет, але через 20 хвилин його відпустили. Згодом виявилось, що він ветеран АТО. Він правоохоронцям показав посвідчення", – згадує активістка.
Ольга підкреслює, що як активістка співпрацює з багатьма організаціями, які допомагають ветеранам, а тому звинувачує свого нападника не як "атошника", а як звичайного чоловіка, який її вдарив.
ЯКЩО БУДЕТЕ "УМНІЧАТЬ", ВЗАГАЛІ НІЧОГО НЕ ПРИЙМЕМО
За словами Полякової, нападник скрутив її, вдарив головою об стіну та залишив синець під оком. Щоб зафіксувати всі ці ушкодження, вона попросила правоохоронців надати їй направлення на судмедекспертизу, але й на це прохання поліцейські почали реагувати агресивно.
"Ми попросили, щоб вони надали нам направлення, а поліцейський почав говорити, щоб ми не "умнічалі", а то він взагалі не прийме від нас нічого. Поліна не витримала і почала говорити з ним його мовою, адже вона має юридичну освіту. Він замовк, але ненадовго", – розказала дівчина.
За її словами на судмедекспертизі спочатку взагалі відмовлялись фотографувати її синець, посилаючись на те, що в них неякісний фотоапарат. А потім таки сфотографували так, що колір синця ледь розрізнявся. Тож записали як легке ушкодження.
Наостанок у відділку відмовлялись надавати талон-корінець про те, що вони прийняли заяву.
"Говорили: "А навіщо він вам потрібен?" Я відчула, що опинилась у 90-х. Заяву в нас прийняли, але кваліфікували як побутову сварку. При цьому я не знаю свого нападника, а тому не зрозуміло, який у мене може бути з ним побут. Ми вимагали записати це як напад на ґрунті ненависті, але нам сказали, що взагалі не будуть нічого приймати, якщо я буду щось говорити", – згадує Полякова.
ПІСЛЯ НАПАДУ ЗМУШЕНІ ЖИТИ НЕ ВДОМА
Після нападу Ольга мала одразу поїхати у відрядження з Дніпра до Одеси. Там вона пройшла обстеження у приватному медичному центрі. Вона погано почувалася, її нудило, відчувалось запамарочення, і спочатку були підозри на струс мозку, але струс не підтвердився. Неврологи вважають, що її стан є наслідком сильного стресу.
Зараз Ольга скаржиться на болі в серці та панічні атаки.
Крім того, після нападу Ольга і Поліна змушені жити у друзів, а власну квартиру вона має намір продавати, аби змінити місце проживання.
"Зараз ми в друзів. Залишатись на старому місці не будемо – небезпечно. Люди можуть нічого не говорити, але погляди…" – говорить вона.
ЩО РОБИТИ, АБИ НАПАД НАЛЕЖНО ЗАФІКСУВАЛИ І РОЗСЛІДУВАЛИ
Експерт Правозахисного центру "Наш світ" Олександр Зінченков у коментарі Центру інформації про права людини зауважив, що випадок Полякової, на жаль, не унікальний.
"У мене з приводу української "нової" поліції вже давно немає ніяких ілюзій. За нашими спостереженнями, Одеса і Дніпро вкрай важко реагують на зміни, які вимагаються від них", – розповів він.
За його словами, в Україні можна домогтися кваліфікації злочину на ґрунті ненависті, але для цього потрібно наполягати на своєму.
Центр "Наш світ" розробив спеціальний алгоритм дій для потерпілих від злочинів ненависті, які хочуть домогтися належного розлідування та покарання винних. Нижче наводимо основні поради з цього алгоритму.
- Після нападу треба негайно викликати швидку та зафіксувати отримані травми в лікувальному закладі.
- Викликати поліцію на місце злочину та подати заяву про злочин правоохоронцям. При цьому не забути отримати від них талон-повідомлення про отримання вашої заяви.
- Якщо під час злочину ви зазнали тілесних ушкоджень, якомога швидше вимагайте від правоохоронців направити вас на судово-медичну експертизу для "зняття побоїв". При цьому якщо ви звернулись до будь-якого медичного закладу, то виписку звідти можуть врахувати під час судово-медичної експертизи.
Пам’ятайте, що правоохоронці, які прибули на місце злочину, повинні прийняти заяву. Якщо вони відмовляються це робити, то якомога швидше подайте її до райвідділку поліції, бажано за місцем скоєння злочину.
Протягом 24 годин після подання заяви відомості про кримінальне правопорушення мають бути внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР), а орган досудового розслідування має призначити слідчого, відповідального за кримінальне провадження щодо вашої заяви. Ці дані ви маєте право дізнатися в тому райвідділку, куди подали заяву вже наступного дня.
Якщо протягом 24 годин після подання заяви відомості не були внесені до ЄРДР, слід звернутися зі скаргою на бездіяльність органу досудового розслідування до слідчого судді.
"Під час досудового розслідування ви можете самостійно представляти свої інтереси, але заради ефективного та всебічного розслідування такої складної категорії справ, як злочини ненависті, та враховуючи халатне ставлення поліції та прокуратури до розслідування в більшості випадків, ми наполегливо радимо звернутися за захистом своїх інтересів до адвоката", – наголошують у "Нашому світі".
У випадку злочинів ненависті із захистом в суді можуть допомогти такі правозахисні організації, як "Наш світ", Українська Гельсінська спілка прав людини та Харківська правозахисна група.
Підтримайте роботу редакції. Долучайтеся до спільноти"Вгору" https://base.monobank.ua/
-preview.webp)
