В Україні планують застосувати досвід Франції в боротьбі з дезінформацією

Заступник міністра інформаційної політики Дмитро Золотухін закликає громадянське суспільство долучитися до розроблення законодавчих механізмів із боротьби з дезінформацією в онлайні, використовуючи досвід Франції.

Про це він заявив сьогодні під час круглого столу "Перспективи боротьби з дезінформацією та свобода слова в онлайні: досвід країн ЄС" в "Укрінформі".

На круглому столі презентували два закони, які у Франції ухвалили у відповідь на інформаційні провокації з боку російської пропаганди під час виборів президента у 2017 році.

Ці закони, № 190 та № 191, вносять поправки до Виборчого та Освітнього кодексів, закону про свободу комунікації.

Чотири головні новації законодавства полягають у збільшенні прозорості функціонування онлайн-платформ (Facebook, Twitter та ін.), наданні права Вищій аудіовізуальній раді в передвиборчій період припиняти трансляцію мовника, якщо він передає потенційно небезпечну інформацію і перебуває під впливом іноземних держав. Крім того, згідно з законодавством, суди мають за 48 годин розглядати справи, що стосуються видалення неправдивої інформації, а в Освітній кодекс додано тезу про важливість “критичного аналізу інформації”, “перевірки інформації” тощо.

Також за законами всі онлайн-платформи повинні:

• надати користувачеві чесну, чітку та прозору інформацію про фізичну особу чи компанію, від імені якої платформа отримує гроші за рекламу повідомлення;
• інформувати користувача про використання його особистих даних у контексті такої реклами;
• оголошувати суму, яка була отримана за рекламу такого вмісту, якщо ця сума перевищує встановлений поріг;
• збирати цю інформацію в електронному реєстрі, який має бути доступним для громадськості, та регулярно оновлюватися протягом передвиборчого періоду.

Водночас Золотухін наголосив, що Україна має більш серйозні виклики і частіше стикається з інформаційними маніпуляціями.

За його словами, у Франції суспільство сформувало запит до політичних еліт щодо захисту від дезінформації, і політичні еліти змушені були врегулювати це питання. Робота над проектами законів та їх обговорення тривало рік. І попри те, що Сенат блокував ці законопроекти, вважаючи їх посяганням на свободу слова, Національна асамблея, скориставшись правом вирішального голосу, 20 травня ухвалила обидва документи.

Учасники круглого столу зазначили, що перед розробленням такого законодавства потрібно спочатку врегулювати діяльність онлайн-ЗМІ, зобов’язати їх відкривати свого власника.

Під час обговорення новацій французького закону Дмитро Дубов, завідувач відділу "Досліджень інформаційного суспільства та інформаційних стратегій" Національного інституту стратегічних досліджень, висловив сумнів у спроможності судів самостійно, без залучення спеціальної експертизи за 48 годин визначати, чи була розміщена недостовірна інформація, чи ні.

Медіаюристка ІРРП Оксана Максименюк зауважила, що бар’єром для боротьби з дезінформацією через судові рішення в Україні може бути судовий збір. Адже за кожну позовну вимогу позивачеві треба сплатити близько 800 гривень.

Віта Володовська, юристка "Лабораторії цифрової безпеки", нагадала, що під час останніх виборів було багато маніпуляцій саме на телеканалах. Хоча українські мовники повинні дотримуватися стандартів, які вже прописані у вітчизняному законодавстві. Контролювати це має Національна рада з питань телебачення та радіомовлення, якій для цього треба посилити повноваження. Утім, у законодавчій сірій зоні залишається діяльність онлайн-ЗМІ.

На цій проблемі загострив увагу й Павло Мойсеєв, директор з правових питань ГО "Інтерньюз". Він наголосив: ще з 2013 року в законах (ЗУ "Про телебачення та радіомовлення", Адміністративному кодексі) прописані норми про штрафи, які Нацрада та Держкомтелерадіо можуть накладати на ЗМІ.