У Херсоні росіяни використовують нацистську «методичку» часів Другої світової війни

Класик колись сказав: «Історія циклічна. Вона повторюється». 

У Херсоні росіяни доводять невмирущість цієї тези. Чого тільки вартий їх лозунг «одна віра, один народ, одна країна». Він «скопійований» з лозунгу нацистської Німеччини часів Другої світової війни – «один народ, один рейх, один фюрер». І таких збігів доволі багато.

Трохи розберемося, як російські окупанти використовують методи пропаганди, що були засуджені 75 років тому Нюрнберзьким трибуналом. Але спочатку заглибимося в минуле. 

У 1941 році нацистська Німеччина напала на СРСР, і одразу на окупованих землях запрацювали пропагандистська стратегія і тактика психологічної війни, яку сформували ідеологи Рейху ще в 1935 році. Тоді передбачалася підготовка кореспондентів, формування рот кінопропаганди, організація польової книжкової торгівлі та доставлення німецької преси у зону воєнних дій. На випадок затяжної війни нацисти планували створення на окупованих територіях театрів, радіо- та кіномереж. Ведення психологічної війни мало мобілізувати всі ресурси Рейху, провести власну підготовку пропагандистських кадрів, налагодити постійний друк агітаційних матеріалів. Нічого не нагадує? Таку ж методику використовують росіяни в Херсоні. Вони завозять свою навчальну літературу, шукають та привозять своїх псевдожурналістів, роздають агітаційні листівки. 

Періодична преса окупантів

Наразі в Херсоні активно друкуються та розповсюджуються загарбниками «нові» газети. Вже видаються «Наша Каховка», «Черноморец», «Маяк», «Надднепрянская правда» тощо. Те ж саме робили й нацисти в 1941-1943 роках на Херсонщині. Вони роздавали жителям газети «Голос Дніпра»,  «Наш путь», «Азовский вестник». Їх гітлерівці використовували як засіб агітації та пропаганди для впровадження  «нового  німецького  порядку», а також для залякування місцевого населення  та  змушування працювати на Третій Рейх.  

Окупаційні видання росіян в Херсоні

Росіяни постійно заявляють, що вони на Херсонщині назавжди, так і нацистські ідеологи через пропагандистську пресу розкручували тему «вічного Рейху» на українських землях.

Але у нацистів, як зараз і в російських окупантів, одразу виникли проблеми з організацією роботи редакцій. На їх ефективність впливав низький рівень кваліфікації журналістських кадрів, оскільки не вистачало людей хоча б з вищою філологічною освітою. Видавничі осередки здебільшого формували зі співробітників, які не мали досвіду у видавничій сфері. Тому нацисти активно намагалися вербувати представників місцевої інтелігенції – письменників, науковців, вчителів, яким не пощастило залишитися в окупації. Але мало хто хотів співпрацювати з нацистськими загарбниками. Хоча й були маргінали, які охоче йшли служити окупантам.  

Нацистські окупаційні газети на Херсонщині

Все повторюється! Наразі в Херсоні росіяни також запрошують на роботу до своїх псевдозмі всякий непотріб, організовують навіть якісь «медіашколи». Але з  напівграмотної писанини зрозуміло, що такі видання цікавитимуть читачів лише у якості технічного паперу. З телебаченням — не ліпше. Чого тільки вартий сюжет, знятий біля Антонівського автомобільного мосту в районі понтонної переправи, де псевдожурналіст одного пропагандистського каналу ховався в очереті, стверджуючи, що він захистить його від влучання ракет HIMАRS. Напевно, в цей момент Геббельс від заздрощів перевертався в труні.

Під час Другої світової війни нацисти запровадили жорстку цензуру, хоча на початковому етапі її не було, у такий спосіб окупанти намагалися «загравати» з місцевим населенням. Але це швидко закінчилося. У 1942 році голова Райхскомісаріату «Україна»* Еріх Кох видав розпорядження про обов’язкову цензуру періодичної преси, бо в цей час, наприклад, на Західній Україні активно розповсюджували свої підпільні газети ОУН-УПА. До речі, зараз також херсонське підпілля роздає в місті газету «Голос Партизана». 

Українська підпільна газета “Голос Партизана” в Херсоні 

На окупованих територіях, в тому числі на Херсонщині, за цензуру матеріалів відповідали відділи пропаганди «U» Райхскомісаріату «Україна» та місцеві комендатури. Видання повинні були надавати звіти кореспондентів, воєнні репортажі тощо.

Але росіяни переплюнули нацистів, вони одразу ж ввели цензуру на Херсонщині та почали переслідувати й викрадати місцевих журналістів, як, наприклад, це сталося зі співробітником «Суспільного. Херсон» в травні 2022 року.

Як же без агітаційних плакатів та бордів

У роки Другої світової війни психологічний вплив чинили через фотостінгазети та плакати, які були типовими для нацистської пропаганди: «Фюрер і народ», «Чому Німеччина переможе», тощо. Особливо полюбляли окупанти використовувати зображення дітей, їх зображували на руках у німецьких солдатів. Така ж методика й у росіян. Вони розмістили, наприклад, у Херсоні банер із зображенням дівчинки, яка «радіє приходу асвабадітелей». 

Плакат "Німецький вояк з дитиною"

Агітаційний банер російських окупантів з дівчинкою на вулиці Суворова в Херсоні

Також російські загарбники через банери намагаються просувати тезу «руськості» Херсона, розмішуючи портрети імперських сановників – суворов, потьомкін, ушаков, катерина 2.

Пропагандистський борд в Херсоні "прикрасили" місцеві жителі

Пропагандистський банер росіян в Херсоні

Цікаво, для кого ця агітація? Невже росіяни дійсно вважають, що херсонці в це повірять?  

«Ефективність» радіомовлення окупантів

У роки Другої світової війни нацисти широко використовували в пропаганді радіо. В 1941-1943 роках на окупованій території України діяли 22 радіостанції. Кожна програма проходила цензуру. Більшість ефірного часу відводилася воєнно-політичним новинам, оголошенням окупаційної влади, популяризації німецького способу життя та роботі остарбайтерів. Але використання цього інструменту виявилося неефективним, адже можливість слухати радіо мали лише мешканці окремих міст і переважно з вуличних гучномовців. У невеликих містечках та райцентрах радіомережа взагалі не працювала.

Росіяни також захопили радіомережі в Херсоні. І ще в березні 2022 року почали мовлення їхні радіостанції, але зараз мало хто взагалі слухає радіо, тому навряд чи має хоч якусь ефективність така пропаганда. Адже Інтернет дозволяє більш оперативно отримувати будь-які новини. До речі, з ним росіяни також намагалися “боротися”, але марно. Наприкінці квітня – початку травня 2022 року вимкнули зв'язок та частково інтернет, у червні — український зв'язок. Потім перекинули місцевих провайдерів на кримську мережу, а незабаром взагалі заблокували YouTube, Facebook, Viber. Все це вони зробили, ймовірно, з кількох причин – щоб херсонці не отримували правдиву інформацію про ситуацію, та щоб місцеві жителі оперативно не передавали координати окупаційних військ та техніки нашим Збройним Силам. Але й тут вони частково провалилися. Значна кількість херсонців продовжують користуватися “забороненими соцмережами” за допомогою VPN.

Заблокований в Херсоні YouTube, Facebook, Viber

Як бачимо, росіяни не вигадали майже нічого нового за останні 80 років, користуючись тією ж «методичкою» нацистів.

Віримо в ЗСУ, які щодня наближають день звільнення Херсонщини!  

*Райхскомісаріат України — адміністративно-територіальна одиниця німецького цивільного управління, яка існувала в роки Другої світової війни на частині української етнічної території — частині території сучасної України та південних областей Білорусі. Райхскомісаріат Україна утворено за наказом А. Гітлера 20 серпня 1941 року.