Нерест під час війни. Рибні запаси на Херсонщині визначити неможливо

Хоча торік у Херсонській області вже почали очищати заміновані водойми, береги все ще залишаються небезпечними. Через замінування, обстріли та дрони, повноцінно досліджувати стан водойм та  біоресурсів неможливо. Але рибінспекція Херсонщини намагається стежити за розмноженням риби та ловить браконьєрів. Про ситуацію на  водоймах області журналісти "Вгору" поговорили з головним фахівцем відділу іхтіології та регулювання рибальства Херсонського рибоохоронного патруля Ігорем Льовкіним.

Оцінки без повноцінного контролю

За словами Ігоря Льовкіна, хоча більшість видів почнуть розмножуватися у квітні, але вже зараз активно нереститься щука і раки, тому їх ловити заборонено. Загалом на Херсонщині наразі чинними є три заборони:

• На вилов біоресурсів у зимувальних ямах – триває з 01 листопада 2024 року до початку нерестової заборони у 2025 році.
• На вилов річкових раків у періоди їх ліньки та виношування ними ікри – з 01 грудня 2024 року по 30 червня 2025 року (включно).
• На вилов щуки в період нересту – з 15 лютого до 31 березня 2025 року.

Нещодавно, коли стояв лід, херсонські рибоохоронці стежили, щоб риба не задихнулася. А щодо нересту, за словами Ігоря, повноцінно контролювати ситуацію рибоохоронний патруль зараз не може через небезпеку. Немає можливості проводити підводні зйомки й спостерігати, як риба заходить на мілководдя для нересту. А раніше, у 2020-2021 роках, співробітники патруля встановлювали штучні нерестовища та вивчали, скільки ікри в гніздах і які види риб її відкладали. Зараз такі дослідження неможливі. Про те, як відбувається нерест риби, дізнаються переважно зі знахідок у браконьєрських сітках.

"Тоді й можемо дізнатися про кількість самиць і самців, і на якій стадії зрілості вони перебувають? Чисто тактильно, торкаєшся риби й бачиш, це самка чи самець, – каже Ігор."

Подобається матеріал? Долучайтесь до Спільноти та допомагайте нам більше розповідати історії людей, які живуть і працюють у прифронтовій Херсонщині.

Руйнування Каховської ГЕС: вплив на рибні ресурси

Він звертає увагу й на те, що наразі немає інформації про зміни в річищі після спуску Каховського водосховища. Говорить і про брак необхідного обладнання, такого як вимірювачі кисню у воді, ехолоти. За його словами, поточну ситуацію рибоохоронці постійно обговорюють із науковцями й поки чекають на безпечніші часи, щоб відновити повноцінні дослідження стану рибних запасів.

За словами Ігоря Льовкіна, від початку війни жодних досліджень не проводили. Лише після руйнування Каховської ГЕС доцент кафедри "Водні біоресурси та аквакультура" Херсонського аграрно-економічного університету Павло Кутіщев брав проби води з озер. А відстеження маточного поголів'я та повноцінного спостереження за нерестом не проводили, бо це надто ризиковано. Узбережжя обстрілюється, скрізь літають ворожі дрони. Рибний промисел не ведеться упродовж трьох років.

Ігор констатує:

"Ми фактично не знаємо, в якому стані тепер рибні ресурси. Бо Каховське водосховище з'єдналося з Дніпровсько-Бузькою системою, риба, можливо, мігрує: піднялася вище або спустилася нижче за течією. Це було б дуже цікавим науковим спостереженням, але ми не можемо його провести через небезпеку та заборону виходу на воду від військової адміністрації."

Браконьєрський вилов у березні 2025 року
Фото зі сторінки Херсонського рибоохоронного патруля у фейсбуці

Боротьба з браконьєрством: що змінилося 

Попри сезонні риболовні обмеження для любителів, і чинну заборону від ХОВА,  патруль регулярно виявляє випадки браконьєрства. Але Ігор уточнює, якщо рибалки виходять на воду, наприклад, на тому ж Інгульці, та при цьому не порушують правил любительського лову, скласти протокол на них рибоохоронці не можуть.

Якщо безпекова ситуація дозволяє, ми просто підходимо перевіряємо чи є перевилов молодняку, чи немає. Тобто чи дотриманий допустимий розмір риби. І нагадуємо: є таке розпорядження щодо цього і не треба його порушувати. Але немає такої статті, щоб на неї послатися, – пояснює Ігор.

А про виявлення браконьєрського спорядження й незаконно виловленої риби він надає таку статистику:

• У 23 році було 258 порушень на 3 мільйони 167 тисяч збитків.
• У 24 році 372 порушення, на 7 мільйонів 256 тисяч збитків.
• У 25-му, на сьогодні, зафіксовано 47 порушень на 452 тисячі збитків.

І це далеко не промислові масштаби, бо людей у прибережній зоні залишилося дуже мало. Ігор Льовкін вважає: рибалки порушують заборони на вилов,  заради виживання. Він каже:

"На мою суб'єктивну думку, браконьєри, які були, вже повиїжджали, а може десь і служать. Зараз така скрутна ситуація в людей. От він пішов, закинув сітку 25 метрів, а спіймалося 10 рибин, це вже 40-50 тисяч збитків."

Браконьєрський вилов у березні 2025 року
Фото зі сторінки Херсонського рибоохоронного патруля у Фейсбуці

За словами Ігоря Льовкіна, зараз переважно ловиться плітка, тарань, щука з ікрою, трапляються й інші види, але в них ще не дуже дозріла ікра. Може заходити лящ і густера. На питання, чи можна сказати, що риба у водоймах Херсонщини не перевелася, ось що він відповів. Судячи зі збитків, які з року в рік не зменшуються, а навпаки ростуть, риба є. Адже одна рибка коштує 4 тисячі, а збитків торік зафіксували аж на 7 мільйонів.